| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Где я? В чем себя найти?
В каком субъекте разглядеть хоть часть?
Как выстоять на жизненном пути,
Когда так сильно хочется упасть?
Какой костер, отдавши свое "Я",
Меня согреетт- не испепелит,
И терпкий свет от вечного огня
Еле живую душу исцелит?
Как выглядит мое больное "Я"?
Какую любит музыку, стихи?
И по душе ему неслышный шум ручья
Или несущийся поток реки?
Я- свет, что разгоняет тьму
Или же тьма, что поглощает свет?
Как страшно, что я так и не пойму
Где мой закат, а где рассвет.
Я беспризорник, но везде мой дом
Что я такое? И являюсь кем?
Терзающий ответ найду потом:
Как можно так быть всем и вмиг- ничем?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729974
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.04.2017
Я стала местом поля боя
Упрямо- гордых противоречий.
Фронты чисты от следов крови
И нет физических увечий.
Солдаты- мысли, но гранаты
Друг в друга целясь, рвут меня.
Здесь нет ни смысла, нет ни правды,
Здесь бесконечная война.
Мой мир в руинах, и порою
Осколки долетают в сны.
Все оживало той весною
Я- погибала от весны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729971
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.04.2017
Ми є, ми завжди будем,
Світ не народжує ніщо для порожнечі.
Коли відсутність сенсу затягла по плечі,
Пронизуйте її нещадно струмом.
Ми не прийдешні беззмістовні ляльки,
Що йдуть за правилами гри тяжкої.
Життя нас збереже як фотокартки
В альбомі програного з честю смерті бою.
Нехай твердять, що всі часи минають,
Натура в нас така: живем- забудем.
Ні, недарма людські серця палають!
Ми зараз є, ми потім завжди будем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727836
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.04.2017
Не пиши те, що бачиш, не треба.
Про їдку, різку правду забудь.
Офарбуй у рожеве це пекло
І ступай на зазначену путь.
Розкажи про пейзаж, мальовничість,
Як спокійно ростуть спориші,
Крайову занотуй предковічність,
А за дійсність забудь, не пиши.
Як я можу спокійно казати
Про це небо, що все у вогні
Захлиналось, вбиралось у шати
Сльозних хмар, преклонившись війні?
Як я можу писати про землю,
Що в кривавих купалось морях,
Стала цвинтарем розпачу, болю
І пекельний проходила шлях?
Де ж взять сил, щоб любов проявити
З ніжним серцем і щоб без жалю.
Величаво, без сліз заявити:
"Моя земля, я тебе люблю!"
Краю мій, незнищенний, незламний,
Хоч страдалий за гордість не раз.
Темна ніч, мов танок різнобарвний,
Кожна зоря - то цінний алмаз.
Хоч страждаєш,але без скорботи,
Не вмре істина на цій землі.
Твої люди завжди у роботі,
Нагорода за це- мозолі.
Де ж знайти до спасіння інструкцію?
Мед з полів твоїх тепер як ртуть.
Я б здійснила таку революцію,
Щоби гідність тобі повернуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727345
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.04.2017
Грає доля свою іронічну струну,
Викликає майбутнє сумління,
Але я всі шуми й балагани спиню,
Щоб послухати твоє шепотіння.
У буденщину стине життєвий вогонь,
Та я маю одну запоруку -
Здатись в твоїх обіймів полон
І жадібно тримати за руку.
А якщо забарюсь я колись в суєті,
Охолонути до тебе, хоч трішки,
Пограбуй мене в рідних обіймів полон
І катуй ніжним світлом усмішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Забракне голосу кричати всім у вічі,
А горло тисне все сильніше сухий ком.
Шкода, що не живу я двічі,
Щоб значно ліпш оволодіть пером.
Щоб в другому житті вже розказати
Суспільству досвід моїх мудрих літ.
Щоб гордо з величчю перед всіма постати,
А після зміни принести у світ.
Клянуся, я б зі свого раю
Забрала істину на землю, і мені
Байдуже - хай опісля розпинають,
Як Вседержителя по-звірськи на хресті.
Я б найгіркішу правду розказала,
Тож доля тяжкая ніяк не омине.
Бо я уже поперек світу стала,
Подивимося: я його чи він мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2017
Вы замечали, что мгновенья пахнут вечностью?
Как старый лес шумят из древности глубин.
Не нужно грезить слепо бесконечностью,
Чтоб ощущать себя поистине живым.
Искриться, напевая гимн беспечности,
Чтоб смыслом наполнять свой мрачный путь.
Вся жизнь - это моменты вечности,
Желаешь быть сейчас счастливым - будь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725581
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.03.2017
Кольорове стає чорно-білим дедалі,
Сонця проміння не виблискує вже у речах.
Очі замість зірок вкарбували
Лише тінь у ночах.
Спілкування з людьми офарбовано в втому,
Ніби носиш на шиї безмірний тягар.
Докучають думки полетіти із дому
Під танок хмельних чар.
Щоб торкатись піску й слухають голос прибою,
Красти неба блакить, що з собою і вічність зове.
Лиш думки хворобливі заберу із собою
І тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725502
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2017