| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
Лиш дотик почуттів до наших душ.
Півкроку до любові.
Сплетіння ніжне рук:
І ось моя долоня у твоїй долоні.
Торкнися тихо Всесвіту мого.
Промов ім'я і більш нічого.
Ти розумієш сутність усього,
Але боїшся ти лише себе самого.
З тобою зовсім різні ми:
Такі діаметрально протилежні.
Слова злітають з вуст німі -
Один від одного з тобою ми залежні.
З оголеними душами удвох,
Колись з розбитими серцями.
Ми один одного знайшли між багатьох.
І закохалися так швидко до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Ця вічність у твоїх очах
Захоплює. Не передати все словами!
І Всесвіт дивиться на нас.
А ми в коханні тонемо ночами.
Півкроку лиш зроби, і все:
Кохати ми приречені з тобою.
Колись одна в безликій темряві лише.
І ось - з тобою я лишаюся собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Хочу бути з тобою завжди.
Тінню ходити за тобою усюди.
Крок за кроком..ти лише зажди.
Нам так байдуже, що кажуть люди.
Обійми мене й не відпускай.
Завжди бути лише твоєю хочу.
Поцілуй! Прокляни! Але кохай.
Лиш від щастя щоб плакали очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
В обіймах ночі.. всі думки про тебе.
Та ковдрою вкриваюсь, щоб зігрітися.
Відштовхуєш, не розуміючи того, мене від себе.
Ще хоч би раз лиш поглядом зустрітися:
І непідробну ніжність у очах твоїх побачити.
Зробити крок назустріч, як це зробиш й ти.
І все можливе один одному пробачити.
Всю вічність у коханні провести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Із думок своїх відпусти мене.
Рук моїх не зв'язуй мотузками болю.
Я пробачила тобі, що змогла лише...
Та не можу жити у твоїм полоні!
Ось візьми й забудь, що було між нами.
І ніколи мене вже не згадуй ти!
Так, кохала дуже! Та не в тому справа.
Вмить розбив ти серце на малі шматки.
Час лікує, кажуть. Вже перевіряю.
Ні в душі, ні в мозку вже нема тебе.
Загоюючись рани залишають шрами.
То єдине, мабуть, що нагадує тебе.
Знаю, я проблема не мала для тебе.
Як в словах відомих, які знаєш й ти:
Біда не в тім, що я тебе не лю́блю,
А в тім, що ти мене не можеш розлюбити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2019
Буває іноді, що біль душі
Немов ламає ребра з середини...
Ти не мовчи! Скажи мені!..
..Бо вже терпіть немає сили.
Ти не мовчи..кажи скоріш..
Чому тривожиш моє серце?!
Воно, немов в огні, горить!
Горить, але не може гріти більше...
І смуток цей давно набрид.
Та лише пам'ять, як отрута.
А серце вірить і болить..
Забути все - оце спокуса!
Ти не мовчи! Скажи скоріш!
Чому у муках серце мо́є?!
Чому така без тебе довга ніч?!
Чому ми досі ще не двоє?
Буває іноді, що біль душі
Немов ламає ребра з середини...
І смуток цей давно набрид.
А ти мовчиш..Мовчи..Мовчи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2017
Ти – моя вічність. Ти – моє кохання.
У спогадах, у мріях, у думках..
Усюди ти! Й від вечора до рання
Втопаю, наче в морі, я в твоїх очах.
Рука в руці, тепло душі і стукіт серця –
Ми разом. Що потрібно ще?
З тобою так спокійно. І відверто
Говорим, не соромлячись, про все.
Ти - саме той, кого роками я чекала,
Для кого душу зможу відчинить.
У мріях тебе завжди малювала.
Ти - той, кого не можна замінить.
Єдиний, неповторний, самий-самий!
Ти – найрідніший серед інших всіх…
Коханий. Самим Богом даний!
Ти – найспокусливіший в світі гріх!
Усюди ти: в думках, у мріях моїх.
Ти – кисень мій. Ти – все моє життя.
І най у світі нас залишиться лиш двоє..
Про вибір свій не пожалкую я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017
Мені і Всесвіту без тебе буде мало!
Ти біль і смуток мій, моє життя.
Всі почуття, які в душі моїй вирують,
Не охолонуть скоро. Знаю я.
Їх важко іноді всі зрозуміти:
То мучать, то підносять до небес.
Але й без них нам неможливо жити.
Мені без тебе так нестерпно теж!
Буває мить – цінніша за роки!
Буває Всесвіт весь в одній людині!
Коли по-справжньому кохаєш ти когось –
Слово «начхати» вже не має сили.
Не мають змісту всі образи, злість:
Вони здаються чимось невагомим.
Найголовніше – чесність, доброта,
Підтримка, щирість, радість без утоми.
І в голові моїй такий хаос панує!
Не знаю, навіть, з чим це порівняти.
Ці почуття приносять біль колючий!
Але тебе не можу не кохати.
Ти – темрява, в якій блукаю я.
Ти – вітер сильний, який з ніг збиває!
Ти – злість і ненависть, ти – лють моя.
Але без тебе далі вже не зможу я!
Буває мить – цінніша за роки!
Буває Всесвіт весь в одній людині!
Хоч і любов приносить лютий біль,
Але кохання в серця середині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Коли не бачать очі – серцю легше.
Лише по-зрадницьки повільно час іде.
Той смуток і печаль минуть, напевно..
Лиш спогади зруйнують згодом все.
І в пам’яті карбуються хвилини,
Кохання вічного, якого не було…
Вуста мої ще й досі відчувають
Солодкий присмак щастя усього.
Тримаючи в долонях чашку кави
І дивлячись в вікно, згадаю я тебе.
І терпкий біль, неначе від отрути
По венах дійде в серце у саме.
Коли не бачать очі – серцю легше.
Лише по-зрадницьки повільно час іде.
Той смуток і печаль минуть, напевно..
Лиш спогади зруйнують згодом все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
А я стою одна на розпутті;
Не знаю, яку з цих доріг обрати…
До тебе не повернуся назад!
Цього ти можеш більше не чекати.
Хворіла довго. Та хвороба – ти.
Ти мов інфекція, яку я підхопила!
І кожну ніч приходив в сни мої;
В думках. Цілодобово. Всюди...ти!
Залежною була від тебе! Чуєш?!
Ти з розуму міг звести поглядом одним!
Та, дякувати Богу, все минуло:
Звільнилася від сильних чар твоїх.
Коли не любиш – наче серцю легше.
Але навколо інше все якесь…
Нове життя вже почалось без тебе,
А в тебе твоє почалося десь…
Можливо почуття ще є в душі далеко,
Але такого, як було, кохання вже не буде.
Без тебе стало порожньо, але так легко…
Я дякую тобі за все, що з нами було.
Була залежною від тебе! Чуєш?!
Але нове життя без тебе почалось…
Колись одним лиш поглядом ти з розуму міг звести,
А зараз все змінилось. Помінялось. Ось…
А я стою одна на розпутті;
Не знаю, яку з цих доріг обрати…
До тебе не повернуся назад.
Цього ти можеш більше не чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Облиш. Між нами вже немає почуттів.
Твій погляд не бентежить мою душу.
Твої вуста вже не шепочуть ніжних слів.
Мої ж..мовчать і не цілують твоїх більше…
Пробач, якщо була у чомусь я не права,
І не проси пробачення за миті сліз моїх.
Ми не чужі з тобою люди, але вже не пара;
Лиш збережемо в пам’яті щасливі наші дні.
З тобою в нас по-різному бувало…
…Частиночка життя присвячена тобі.
І дякую судьбі, яка подарувала
Щасливі наші миті, ті чарівні дні!
Облиш. І не проси пробачення у мене.
Так склалося. Так, значить, мало бути!
Але всі почуття, які жили у душах наших,
Все, що було, нам не дадуть забути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Життя іде, життя крокує з нами.
І ми ідемо крок за кроком з ним.
Кого бере, кого лишає з нами…
А ми погоджуємось, згоджуємось з ним.
Ті очі світлі знов перед очима…
Той сміх щасливий…ноти солов’я;
І ночі тихі-тихі, мов дитина, –
Бо матір жде додому немовля.
Шумлять сади, і пестить вітер листя.
Роса, мов діаманти на траві.
Життя іде, але лишає листя,
Що хилиться до Матері-Землі…
Життя моє минає та минає,
Але всі спогади лишаються в душі.
Всі думки мої вітер забирає
Й ховає їх в замріяній тиші.
І свічка тиха як стожар палає,
І серце б’ється, бо душа кричить!
І кожна пташка в Україні знає,
Як серце без кохання гомонить!
Ті очі світлі знов перед очима…
Той сміх щасливий…ноти солов’я;
І ночі тихі-тихі, мов дитина, –
Бо матір жде додому немовля!
Біжить ріка – і молодість минає,
А пісня ллється тиха, не шумна.
Життя мине, але душа співає –
І молодість чарівна та сумна.
Я пам’ятаю кожну мить чарівну,
Я пам’ятаю кожного і всіх!
Я не забуду ту хвилину дивну,
Коли лишало кожне з тисяч лих…
Нехай пробачать мене всі щасливі
Й кохання буде в серці та житті.
Шумлять сади, і пестить вітер листя;
Роса, мов діаманти на траві…
Ті очі світлі знов перед очима…
Той сміх щасливий…ноти солов’я;
І ночі тихі-тихі, мов дитина, –
Бо матір жде додому немовля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2016
Невже на тебе я роки чекала,
Нікого не пускаючи у душу?!
Невже ти – той єдиний, незабутній,
Кого з цих пір терпіти завжди мушу?!
Твої слова-образи гострим лезом
Між ребер в саме серце проникають…
Який же гріх я мала зітворити,
Щоби Всевишній міг тебе мені «подарувати»?
Якби ти тільки знав, чи міг відчути,
Скільки терпіння й нервів ти моїх з’їдаєш!
І коли в очі дивишся мої ти,
Немов у саму душу заглядаєш.
Ні! Я не хочу, щоби ти змінився!
Не хочу тебе повністю міняти!
Бо саме ось таким зміг душу зачепити.
Бо ОСЬ ТАКИМ, можливо, зможу покохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016
Ти закарбуй у пам'яті своїй мене.
Таку як є – закохану, веселу.
І осінь нашу…в ній мене й себе,
Ріку всіх почуттів – стрімку й шалену.
Пробач мені...пробач мені. Прости!
Вже я – не я і ти – не ти. Вже ні.
Між нами все було: образи, лють.
Але дощі сильніше тільки ллють.
Я в серці збережу твій погляд і вуста.
Нехай зігріють душу в лютий холод.
Хоч доля в нас з тобою не проста,
Ми не здамося! З боєм чи без нього!
Пробач мені...пробач мені. Прости!
Вже я – не я і ти – не ти. Вже ні.
Хоч і була між нами колись лють,
Але думки мої до тебе тільки линуть.
Пустити спробуй мене в свої сни, –
В них так комфортно, лагідно і тепло.
Я в підсвідомості твоїй відтворю все,
Що не почув в реальності від мене.
Пробач мені...пробач мені. Прости!
Вже я – не я і ти – не ти. Вже ні.
Кохання, що між нами, не забудь!
Ти залишись зі мною. Поруч будь!
Минає день за днем…не разом ми.
Та почуття сильніші за отруту.
Пробач мені, пробач мені. Прости…
Не можу втримати в собі таку спокусу.
Пробач мені...пробач мені. Прости…
Вже я – не я і ти – не ти… Вже ні…
Між нами все було: образи, лють…
Вже ти – не ти. І я – не я. Забудь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2016
Де ти, коханий мій? Чекаю я на тебе.
Прошу у долі стежки наші перетнути:
Щоб на хвилинку в очі заглянути –
На все життя одного покохати.
Я в мріях вимальовую твій образ:
Обличчя риси (вже до болю рідні);
Твій голос – оксамитовий і трохи хриплий;
Очей вир ніжний, посмішку чарівну…
Чекати, хоч би що, не перестану!
Я серцем відчуваю – ти десь поряд.
Напевно, так як я тебе, мене шукаєш.
Чекаєш зустрічі зі мною, певно.
Най буде все, як має бути в світі!
О доле, подаруй хвилинку ту,
Щоб погляд мій на ньому зупинити!
І зрозуміти би для кого я живу…
…В очах його змогла б я прочитати,
Що долю він роки благав про зустріч.
Як я на нього, так і він чекав на мене.
Щоб погляди зустрілись неминуче!
Хоч на хвилинку в очі заглянути,
Прошу я долі стежки перетнути наші.
Де ти, коханий мій? Чекаю я на тебе…
Щоби на все життя одного покохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016