vitaline

Сторінки (1/19):

.

Ніколи не забуду нашу першу зустріч,
І щирі "ні про що" розмови
Ми різні : я - Південь, а ти - Північ
та про "несумісність" не було і мови.

Коли я вперше стиснула твою руку
І глянула в прозорі очі,
Боялась думати про ту розлуку
Про нездійснені наші ночі.

Коли я вперше збагнула щастя мить?
Тоді, як говорив ти про кохання,
Я бачила той вогник, він досі ще горить
Від темної пори до світлого світання...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2017

Я стала нестерпна!

Я стала нестерпна!
Гірка-наче кава.
Якась не свідома
Яку не чекали
Розмова у мене
Досі відверта.
Та пам*ять моя
наче флешкою стерта...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2016

Все минає, ніщо не вічне

Здається, дрібниці ...тепер, поки ми не втратили їх, то не зможемо зрозуміти наскількі вони цінні...
Все минає, ніщо не вічне...Хіба лише спогад, але він вмирає скоріше ніж сама Душа.
Неважливо який в тебе вік, а ти нажився по самі вуха.
Кажуть, доля твоя залежить від того, в який ти повернеш бік,
а ти не можеш більше щось подібне слухать.
Банально та правда для кожного із нас.
З дитячого садочку хотіли до школи. А там вже швидше закінчити одинадцятий клас...
Чого ті, хто в школі ще, ненавидять її щоденні одноманітні клопоти, суворих вчителів, впертих однокласників, незрозумілі і нудні уроки. Але ті, хто вже пережив цей період, хочуть повернути цей час,ладні все віддати хоча б за ці 45 хвилин уроку. Чого ці пекельні роки порівнюють з найкращими роками життя? А тому що, тут пройшло дитинство...Тому що, для нас не існувало тоді реальних проблем...Перші перемоги і перші поразки, перші відповідальні вчинки і перші "відмазки".Друзі, перше кохання. Щастя безмежне і розчарування.
А далі що? А далі вже кожен сам обирає, чи може доля в напрямок потрібний нас штовхає...
Студентське життя, дім, сім*я, рутина, робота.
Куди так швидко час пливе?
І де ж мої шкільні роки, де дріб*язкові ці турботи?
Ми втрачаємо це непомітно, повільно...
Будучи підлітком:
"-Я самостійний, все "ок", не переживай мам. "
Та ставши геть дорослим, майже постарівшим, хочеться щоб хтось за тебе так питав, почути голос мами, вранці на кухні сніданок смачний і теплий чай, поцілунок в щічку і тихе мамине:
"- Сонце, зайчику вставай..."
(...) Тепер думки іноді про це...І тепер ще юності роки, усмішка, завжди позитив. Але буває, поговориш з бабусями, що прожили життя, розумієш, вони були у твоїх літах, а ти ще не був у їх...І розмови тільки про їхню молодість,про те, чого не зробили і шкодують досі...
про помилки , про те ,чого не повернеш...Про веселу молодість квітучу, що спокійно в*яне, як сумно , що для них усе майже пройшло: вечорниці, пісні до рання, таємниці дівочі, і печально , що у старості кохають тільки очі...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708016
рубрика: Проза, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 23.12.2016

….

У неї рвані джинси,
Безкінечність на зап*ясті
Всі роки чогось шукала,
І рукою поправляла
коси попелясті .

Прокурений голос,
туш потекла.
Усе проміняла на пачку "бабла",
Навчання для неї давно вже нема.
Є пафосна тачка і модні "діла"

До ранку у клубі, у барах сидить
в розмовах з близькими,
як риба мовчить.

Від всіх відвернулась,
Жила, спам*яталась
Та , мабуть, запізно.
Коли остаточно ,
сама геть зосталась.

Ну що ти дівчино,
В юні літа
себе погубила, мов чашу розбила
власне життя.

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2016

Ми часто вірим не тим, хто покаже мости

Ми часто вірим не тим,хто покаже мости,
а лиш тим,хто не дасть утонути ніколи,
й не туди,куди кличуть,нам хочеться йти,
Ми крокуєм туди ,де нас розуміють з півслова.

Ми не хочем отримати щастя взамін,
Ми шукаєм тільки опору,
Хто розкаже секрети свої
Й намалює нам небо прозоре.

Та буває в світі абсурд,чи то доля дарує каприз,
від якого до крові кусаємо губи:
ми відштовхуєм вниз,тих,хто любить до сліз
й до знемоги притягуєм тих,хто нас губить...

А ночами забувши про сни,
Відкриваємо щось невідоме
Ми так часто вірим в думки
Тільки в ті, що судилось їм не збутись ніколи...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016

уривок м. в.

люди - смертні істоти
Власники жовтого поля
і не хочу я знати хто ти
і не мусиш ти знати хто я
©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016

. ти приходиш…

Ти приходиш до мене щоночі
У мереживо-теплих снах,
Ти вдивляєшся в мої очі
В ніжних сіро-легких тонах...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016

….

Поділись краплинкою тепла зі мною,
Я буду ніжною завжди з тобою,
Я обіцяю словом щирим гріти
Це щось живе...
Воно не зможе спалахом згоріти.

Не залишай мене самою.
Для тебе стану морем навесні,
І чаєм бергамотовим зимою...

Розсип в долоні
мені частинку вірної любові,
Я обіцяю, буду чесною з тобою
Зі смаком літа та осінньою імлою.

Віддай частиночку душі,
А я взамін шматочок неба,
Коли зі мною ти,
То більш мені не треба.

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016

Вона така ідеальна що хочеться вбити

Вона така ідеальна що хочеться вбити
Її насмішка прямо в ціль
Як люди, можете любити,
Удосталь фальші, ту "ваніль"?

Така ефектна зовні та пряна,
Високо завжди голова.
Постава рівна, фрази чітко,
Кокетка, добра дуже рідко.

Її не можна зачепити,
Ту дивизну, ту гру втопити
Вона як камінь наріжний,
Такий з краями, гострий і тонкий

Усіх присутністю дражнила,
На вигляд щира, дуже мила.
А в середині пустота...
Не притаманна їй Душа

Всі грані , тіні не прості
озвучені думки, у цім вірші
Навіки лишиться такою.
Не справжньою і не сама собою...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016

Не потрібно зайвих слів

Не потрібно зайвих слів
я про все і так вже знаю,
Ти любив як тільки вмів,
жаль, що я й досі кохаю.

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2016

а поки просто діти…

Ще трішечки лишилося весни,
І небагато вже до літа.
Ще трішки і дорослі ми,
А поки просто діти...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016

Довіра йде…

Довіра йде,
як леді - по-англійськи.
І перешкоди не біда,
ЇЇ втрачають раз й назавжди,
Вона іде туди, куди несе ріка.
Тоді вже й пізно щось "ладнати",
Із психології читать книжки,
Довіра йде...
ЇЇ вже не повернеш:
за день, чи місяць. й навіть за роки...
©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2016

…

По суті , я романтик
Я вірю у казки.
Про те, що буде сонце
І дощ медовий йти.

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2016

на мене чекай

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016

Не опускай своїх рук

Ніколи не падай, не опускай своїх рук,
не піддавайся словам, не здавайся без бою,
Хтось зігріє їх тобі, вбереже від мук,
Буде завжди поруч із тобою...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2016

вічний бій

І вічний бій.
Задуха. Все димиться.
Усе горить, спустошує тебе.
"Цвіте" гербарій твій,
а спокій тільки сниться,
бо ти пігулками "травиш" себе.
Нехай нічого
не тривожить сна,
коли надворі - оксамит-весна.
Похмура ніч, дрімучії ліси
Вже й не щебечуть стомлені птахи,
Вони летять, летять туди
Ховаються далеко,
там - від самоти...

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016

Люблю

Люблю дивитись на вечірнє небо.
Таке безмірне, довге і широке,
Таке бездонне, безкінечне.
Таке спокійне, що милує око.

Люблю лічить блискучі зорі,
Яким нема початку і кінця,
Вони як мрії наші, помисли глибокі
Вони як світло промінця.

Люблю тримати місяць у долонях,
І сіяти його тепло.
Торкатись ямочок на скронях.
гледіти в рідні очі, щоб печаль змело.

Люблю любити, просто жити.
Люблю безмежно все буття
Люблю всіх тих, що любить жити,
Хто любить всіх й своє життя.

©M.V.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2016

Життя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016

Щастя

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705686
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.12.2016