| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Чи варто так жити,скажи?
Коли не хочеш нічого,
А ,що так кортів ,вже не хвилює нітрохи
Заплющити б очі й не бачить нікого.
Коли все дратує ,що є довкола.
Коли втрачається всякий сенс.
Весь час ліниво кудись ідеш.
Зникають всі мрії ,бажання ,чуття,
І ти проживаєш зо дня до дня.
Усе буденне й сіре таке.
Купа справ та стільки ж "але ".
Все так всередині зжимає від болю
Весь час здається ,що останній вже подих.
Може ілюзія все це ,скажи ?
Насправді все добре ,а це просто втома ?
Треба спочити й набратися сили,
А це все мине ,все скоро плине
Часом з'являються такі світлі думки
Та швидко губляться серед реальності
Зникає єдиний промінь радості.
І знов,мов вмирає усе навкруги.
Мабуть,здалась дівчина,
Що сміливо йшла завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Коли попереду бачиш лиш прірву,
Забуваєш про всяку віру.
Здається, повсюди лиш порожнеча
І, що нас врятує ,то тільки втеча.
Коли забуваєш смаки насолоди,
І відібрали чуття в нас свободи,
А всередині наче все тліє,
Лиш промінь тепла твій - єдине що гріє.
Коли заблукали в густому лісі,
І все однакове перед очима,
А доля, здається, забирає тебе ,
І вибиратись з нього, ми мусим окремо.
А ще нещодавно було про що мріять,
І було нам про що сміятись
Перебували в постійній екзальтації,
Була в нас з тобою своя реальність
Ми наче діти невпинно раділи
Ділились теплом своїм з усім світом.
Ми шаленіли й життя так любили,
Нам заздрили навіть й хотіли спинити.
Ми вибирались ,вбирались і йшли.
Неважливо куди ,ми ж разом були
Блукали по місту вкрите туманом,
Або сиділи в місцевому барі.
І все мов було під нашим крилом,
І всюди було у нас тільки добро,
Доки не стався той перелом,
Коли самі в наш світ принесли ми зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016
Розлука вбиває тебе
Спуштошуючи нутро
Утворює порожнечу
Вона вбирає у себе
Все що всередні
Стискає ,зжимає,напружує
Наповнюючи кожну клітину
Чимось таким мерзким
Огидним,
Не даючи тобі дихати ,жити
Наче заражає тебе
Якоюсь страшною хворобою
І здається, що невиліковною
І ще спогади,
Вони забрамлюють твій мозок
Не залишаючи простору
Для чогось важливого
Теперішнього
Тим, чим потрібно жити
За ради чого,кого
А вони є
Люди котрі цінують тебе
Піклуються ,не покидать
Завжди с тобою
Розділяють радісь і смуток
Чекають,шукають
Заспокоюють.
Котрі змушують,
Насолоджуватись життям,
А ти не цінуєш,
Що так скорбно осмислювати
Не можешь повністю відчувати,
Отримувати насолоду,
Що так потрібно,
Що так приємно,
Що так необхідно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016
Скажи мені, мій милий друже
Чому всього ми боїмося ?
Чому забули як боротись,
І не почавши здаємось ?
Чому не можем без обману
Так легко ввести нас в оману ?
Чом ведемось на спокусу
Відвертість викинувши геть ?
А почуття котрі палають
Ми звикли зводить нанівець ?
Чому к думкам схильні сильніше ?
Ніж к своїм власним почуттям
Чому такі стали несмілі
У своїх рішеннях,чуттях?
Важливо нам, що скажуть люди
А неважливо, що в серцях
Чому ховаєм все в думках ?
Так стало важко буть відвертим
Казать, що коїться у тебе
Що непокоїть , що на серці
Здається ,це все вже не треба,
Бо відвертість вже не в тренді
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016