Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
весна починається з страху,
бунтарі помирають першими.
як любов починається з запаху,
так без сорому стають меншими.
інсургентів вже вкотре змішали з багном,
обивателі сіють ненaвисть,
парашут всім роздали із закритим вікном,
"дякуємо" за ласкавість.
якою буде контрибуція?
чи буде вона взагалі?
якою буде контрибуція
і ким будемо ми?
нехай, може, людьми?
5/03/2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705383
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2016
невчасно дізнався про штормове попередження.
а міг перечекати і рухатись далі
покинувши сльоту, долаючи магістралі,
не забуваючи про самозбереження.
тепер нерідко проходжу попри твої вікна.
живи так, та не закінчи, як марлен дітріх,
прошу. я вже все дав, якого ще треба підтвердження?
знову невчасно дізнався про штормове попередження.
11/01/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705382
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2016
дивлюся із вікна - знайомий силует, посивілі такі кучері,
у кабінетах є його портрет.
зайшов до мене в гості, губитися і червоніти нема часу,
питаюся одразу - вам чай чи може... квасу?
так хочу миру, каже, ромашкового б зараз чаю!
без цукру, я так розумію, на нього нам і так не вистачає.
29/03/2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705238
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2016
повертаючи словам колишній зміст,
ніде господарем і ніде чужим.
згадай ту вулицю, де ти став злим,
те, як ти тікав і те, як тікали від тебе.
ми всі емігранти, навколо наш дім,
пояснювати не відпадає потреба.
головна інтонація – вистражданий оптимізм,
розуміючий дочекається розуміння.
руйнівний переворот та не катаклізм,
джордано не спалений,
його навіть не закидали камінням.
19/04/2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2016
битись в останніх конвульсіях осені,
слухати шепіт її прощальних вітрів,
ми не дійдемо до правди босими
і ти грудень теж, хоч як би й хотів.
бачити білим усе звикаючи,
ми не візьмемось за руки знов,
ми не діждемось свободи гукаючи,
саджаючи квіти пустих розмов.
скоро впаде перший сніг і напевно відразу розтає.
дивися на нього уважно, кого він тобі нагадає?
швидко випаде перший сніг, він на землю від неба тікає,
йому холодно там,
він просто летів і не знав,
що його тут чекає.
танцюй зі мною під останні ритми,
які відчуєш тільки восени
не пройде й року, ти скажеш -
ось вони, ось вони...
бийся в останніх конвульсіях осені.
вір, що смерть її не відбере.
давай повернемось бодай незапрошені:
будувати нове, пам'ятати старе.
скоро впаде перший сніг і напевно відразу розтає.
дивися на нього уважно, кого він тобі нагадає?
швидко випаде перший сніг, він на землю від неба тікає,
йому холодно там,
він просто летів і не знав,
що його тут чекає.
листопад 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704416
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2016
на рівні моря час йде повільніше, ніж в горах -
доводив ейнштейн.
диктатори йдуть, а народ залишається.
так вчить історія.
саксофон може говорити, коли ти
джон вільям колтрейн.
догма вміє вбивати. це практика.
це вам, блять, не теорія.
закінчуватись. таку ознаку має життя.
наскільки ж важливою є можливість,
той унікальний шанс.
спроба відчути і біль і цукерку і співчуття.
смерть - незначний, та в чомусь навіть
красивий нюанс.
22/10/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703878
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2016