Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Затримавши подих останній,
Згадаєш що вмів ти літати
Цей спогад такий ніби давній
Що важко його пам’ятати
Ми зрізаємо крила повільно
Так любо життя віддавати́…
І ставимо шрами довільно
Щоб погляд чужий упіймати
Світ в’яже простий нам рецепт
«Бери лезо тупим лиш кінцем»
Його видасть тобі фармацевт
Обезболююче в складі з свинцем
Відчувати весь біль довго-довго
Усміхатися в зграю і жити
Хоч в душі вже не має нічого
Так стараєшся щось полюбити
І біжиш ти на світло в тунелі
Думаєш там ідея й спасення
Хтось ліхтариком світить зі стелі
Розважаючись так для натхнення
Це типові всі будні мільярдів
Їхній страх полонив кожен крок
Хоч на небі за сотню лиш ярдів
Всі сузір’я яскравих зірок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728424
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 12.04.2017
Все важче мріяти у світі
Який нам ставить штамп «реальність»
Якщо новий десь Уолтер Міті
Себе уявить – це «банальність»
Мрійливих давлять лікуванням
Нав’язують роботу й дім
І чітко ставлять над завданням
Чекати коли вдарить грім
«Ти стій й на небо лиш дивися
За це тобі заплатять гріш
Яке не хочу? Ба… скривився
Ти й так стоїш неначе спиш»
Метою мрійника травили
Лякали їх й гонили всяк
Ті все одно момент ловили
Бо їм потрібен лиш рюкзак
Так добре мріяти в дорозі
Коли куди не знаєш йти
Лишаєш смуту на порозі
Щоб свій мотив той віднайти
Закривши очі на секунду
Поринь туди де ти є ти
Тікай від лева, рятуй панду
Забудь що тут не міг «могти»
Тоді відриєш свої очі
А світ уже доступним став
Те що давалось важко досі
Насправді ти вже вигравав
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727743
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.04.2017
Чи справді все ми взнали про кохання?
Ось цим питанням вже не задаються
Всі сірі поверхи нагадають ридання
Там зрада, біль й серця не б’ються
Чи пам’ятають дивні нові люди
Як діє справжній джентльмен
Його повадки й гідність є усюди
Для цього в нім живе окремий ген
А справжні леді вартість розуміють
Тих почуттів, що рвуть струмком
Хоч їм болить, вони повільно діють
І відкриваються, ковтаючи той ком
Кохання такі люди завжди розуміють
Точніше духом відчувають що прийшло
І ту іскринку якось прикривають, гріють
Ось так надіються, що щастя все ж зійшло
Та інколи усе настільки сильно
Що в літній вечір на очах стоїть туман
Тобі то холодно, то якось дивно
І всі слова так яро ти сприймаєш за обман
Хотів би ворухнутись – не вдається
У грудях так болить і давить страх
Чому вона так лагідно сміється?
Невже та відповідь і буде весь мій крах?
Такий момент ніяк не пояснити
Він змушує труситись у жару
Кохання – сила, що дає нам жити
І цього я ніяк не розберу
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2017
Життя наше справжня підстава
Лишає глибокий свій слід
І ніби триває Шекспіра вистава
В актора на лобі світиться піт
Забувши про ролі, сценарій згубив
Він дарма старався на людях
Комусь довести, що набачився див
Коли все терпів у тих муках
Відкрившись нарешті, явив пів лиця
Побачив усмішку зрадливу
В ту ніч зрозумів що все йде до кінця
Ніщо не погасить цю зливу
Ті пару секунд, і хвилин, і годин
У темній кімнаті здавалось
Що він на цім світі лишився один
Невже тут потрібно здаватись?
Коли темним світлом художник мазнув
Твій шлях, де майбутнє втонуло
Здається так глибоко ти вже пірнув
Що щастя все мимо майнуло
Знайдуться ще люди яким не байдуже
Як в тебе іде день за днем
Вони тобі скажуть «пішли з нами друже!»
Гітара, всі близькі і рок під вогнем
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Чому мене турбує світ?
Коли повільно він вмирає
Людей турбують гроші й рід
І лиш про себе кожен дбає
Тепер кумири вже не ті
Портрети Доріана Грея
Вже не таяться в темноті
У них є сенс, сумна ідея
«Життя прекрасне і легке
Давай його псувати з нами»
Навколо все таке крихке
Ніхто не бачить справжні гами
Вершити долю на Землі
Береться лиш лиха людина
А десь в загиблому селі
Мати лишила свого сина
Цей світ забувши доброту
Себе шматуючи зі сміхом
Так гірко каже про мету
І давить… давить лихом
Ти будь як ворон сніжно-білий
Твори, живи, люби, шукай
Тоді весь всесвіт стане милий
Таким речам себе віддай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716941
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 08.02.2017
́Я завжди жив чомусь для когось
Тепер набридло…
Хотів щоб міцно все сплелось
Враз остогидло…
Літав у снах, в житті співав
Все провалилось…
Для себе я урок узяв
Це все приснилось…
Бувай мій сон, біжи, тікай
Я лиш сміюсь…
Тільки минуле не вертай
Бо розізлюсь…
Тут не кохання, не воно
Я надто млявий…
Можливо серце вже згнило
А може я дірявий?...
Якщо все так, геть с голови…
А мій вогонь горить…
Тепер себе в пітьмі лови
Твій вогник навіть не димить
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712809
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.01.2017
́Мовчки світло залишу
Воно заважає
Ти обожнюєш тишу
Яка нас тримає
Тут здавалося пусто
Кімната та й годі
В нервах стало так густо
Все це наслідок вроди
Що на твоєму обличчі
Так лагідно світить
Я дивлюсь тобі в вічі
Стріли в серце так мітять
Крила тихо тремтіли
Твої серед тиші
Мої руки німіли
Ритми билися швидші
Ми любили мовчати
Почуттями ділитись
Вже не хочу я знати
Коли ти нахилилась
Я зникаю в обіймах
Ти і будеш мій всесвіт
Він здавався надійним
Тих емоцій твій шепіт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2017
Коли весь сенс життя втрачає?
Спитав колись я мудреця
Він поспішаючи зітхає
«Коли стоїш біля кінця»
Я уявив собі картину
Де ти зі мною не стоїш
І як до тебе я не лину
Ти знову закричиш «залиш»
Оце і буде мій кінець
У світлий день з’їдають тіні
І пропаде в мені митець
Який писав в ті очі сині
Коли прокинусь серед ночі
Відразу чую запах твій
І ці смаки такі дівочі
Що аж зникає спрага мрій
Без тебе я не відчуваю
Душа і розум, все болить
Ходжу, кричу, навіть співаю
А у очах весь світ мигтить
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2016
Вона зробила вид що червоніє
Ніби від квітів зараз тут зомліє
Насправді думки його оцінили
А очі всі прикраси вже відкрили
Хлопчина думав що вона прекрасна
І ніби зірка що на небі ясна
Вона забула вже давно дитину
Що навіть батько в домі тім покинув
Її цікавить вже новенька жертва
Душа не відчуває, стала мертва
А він дивився в ніби гарні очі
Не бачив він у них в провулку ночі
Не бачив хлопець того болю й жахів
Скільки вона принесла в світ цей крахів
Прекрасне тіло і дурману шепіт
У нього викликав душевний трепіт
Він готував для неї вже зізнання
Пропонував серце і руку для з’єднання
Вона зіграла роль свою… актриса
Тепер готує в серце хлопцю списа
Його валюта вся піде в розваги
А він не віднайде в собі відваги
Бо ж він кохав насправді лиш бридоту
Яка підсунула йому мерзоту
За всі свої гріхи вона в провулку
Помре, й ніхто не дасть їй ту пігулку
Хлопець знайде в собі життєві сили
Переболить, хоч нерви і пекельно нили
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708538
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 26.12.2016
Хтось жаліє про всі втрати
І думає придбати
Для себе нові відчуття
Він надіється на себе неначе те дитя
І ось так розпочалось його нове життя
Що ж, перша невдача за нею наступна
Невже ця стіна як Китайська неприступна?
Ламались об неї мільйони життів
Та цей хлопчина сюди не дарма брів
Пішов у кущі і вистругав лук
Скрутив із мотузки він свій крюк
Перешкода метрів п’ятсот
А на вершині омріяний грот
Береш руки, з ними ноги і крокуй до усіх перешкод
Скрізь пригоди, та із ними ти пізнаєш секретний код
Життя це такий собі кайф
Треба лиш упіймати свій драйв
Крок за кроком на важкій стіні життя
Він ледве живий сміявся в небуття
Вітер безжально його бив
Та він радість свою не згубив
Грот відкрив цей герой на стіні
Там всі мрії його наче в сні
Перемогу над життям він здобув
Нові сили для себе відчув
Береш руки, з ними ноги і крокуй до усіх перешкод
Скрізь пригоди, та із ними ти пізнаєш секретний код
Життя це такий собі кайф
Треба лиш упіймати свій драйв
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708001
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 22.12.2016
́Я зустрічав людей
Що без ідей
Крокують у пітьмі
Думки чумні
Хто здатен з них
На сторінках книг
Лишити слід
А не злісний плід
Полум’я у душі горить
В божевіллі всесвіт наш кипить
Люди заживо у серцях гниють
Вони плювали всі на справжню суть
Такий наш лад
Із неба град
Омивав людей
Не чіпав очей
Чи змінилось щось?
Чи спитав хоч хтось?
Що змінити міг?
Куди я весь час біг?
Полум’я далі душу їсть
Вони знов несуть лише дику злість
Вимерли всі герої тут
Підмішали в кров усім людям ртуть
Ось так сидів
Білий геній млів
Відкрив вікно
Пірнув на дно
Полум’я далі душу їсть
Вони знов несуть лише дику злість
Вимерли всі герої тут
Підмішали в кров усім людям ртуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707510
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 20.12.2016
Як виразить словами те
Що неможливо передати
Як взнати що в душі плете
Ці почуття й ламає ґрати
Як написати і сказати так
Щоби узріти сльози
Як пояснити біль і брак
Коли не поруч як без дози
Як сильно хочу я почути
Від тебе знову ті слова
Як ти бажаєш вічно бути
Зі мною й бачити дива
Як ці події описати
Що сталися за пару днів
І як тобі себе віддати
Щоб не упав і не зомлів
Насправді я вже потонув
В твоїх губах, очах волоссі
У тебе повністю нирнув
І там знаходжуся ще й досі
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016
Давно вже люди називають
Оточуючих словом «друг»
Який же зміст вони вкладають?
Скількох сприймають лиш за слуг?
Тепер вже вигода повсюди
Довіра втратила ціну
І всі шукають вихід в люди
На друга вішають вину
Ніхто не знає міцність слів
Коли за чаркою клянеться
В душі свою змію він грів
Яка йому не раз вернеться
Та думка в цей час лиш одна
Як краще другом скористатись
Вона весела, не сумна
Цей дурень вже готов віддатись
Отак закінчується дружба
Що навіть і не почалась
Це ніби їхній борг і служба
Що до нуля за рік звелась
Насправді друзями рахують
Тих хто завжди вас розумів
Вони і настрій ваш відчують
Згадають через сотні днів
Я лиш подякувати можу
Що у житті таких зустрів
Коли до них не свій приходжу
То не почую гірких слів
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706776
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 15.12.2016
Кілометри сповільнюють шлях
Я відчув свій моральний крах
Крок за кроком я їду туди
Де не милі зірок цих ряди
Тут не радує місяць небесний
Почуває лиш докір тілесний
Що далеко від тебе я йду
І нічого ось тут не знайду
Пам’ятаю той вечір прекрасний
Поцілунок гарячий і вчасний
Пісні грали, а я божеволів
Я тебе лиш просив завжди в долі
Ти всміхнулась як вперше мені
Далі все у тумані і сні
Далі вдруге ця усмішка сяє
В жар гарячий і піт закидає
Ці моменти я бачу щоночі
Твої очі яскраві дівочі
Я себе вже назовсім втрачаю
Та можливо кохання впіймаю
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2016
Твоя посмішка врятує цілий світ
Твоя посмішка пройде крізь сотні літ
Твоя посмішка це мій наркотик
Твоя посмішка – так сміється котик
Твоя посмішка в моїх думках
Твою посмішку карбую на руках
Твоя посмішка тече у мене в жилах
Твоя посмішка летить в серця на крилах
Твоя посмішка серед зірок нічних
Твоя посмішка це алкоголь міцний
Твоя посмішка украла мою душу
Твою посмішку я ніколи не порушу
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Режисер нажав на кнопку старт, камера почне показ
Весь знімальний наш процес пройшов так швидко наче сказ
Тобі пропонують роль, а я встояти не зміг
Мені гаряче було, хоч і навколо білий сніг
Перший дубль та невдалий, кров кипить у голові
Гордість змушує стояти, все пливе у мареві
Та ти усміхнулась раз, я сприйняв це наче знак
І хоч це було кіно, та все ж почув те слово «так»
День змінила ніч
Проста це ніби річ
У тій пітьмі постали сотні моїх протиріч
Після паузи у довгий рік ми побачилися знову тут
Декорації змінили вид, сіре місто в ньому темний люд
Посмішка твоя неначе грім, всі навколо неї ожили
Кинули буденні справи й наче п’яні поплили
Режисер уперше за весь час забував казати стоп
Він хотів ще зняти сцену де ти нам викличеш потоп
Я забув слово «ковчег» і все придумав на ходу
Ляпнув що тебе люблю і куди скажеш я піду
День змінила ніч
Проста це ніби річ
У тій пітьмі постали сотні моїх протиріч
Місяць кинув клич
З тобою пліч-о-пліч
Шукав своє свідоме «я» і йшов йому навстріч
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016
Я іду у печеру туди
Де лишив подушки і свічки
Час тягнувся, а я лиш дрижав
Ти прийшла, я одразу прижав
Твоє тіло прекрасне й гнучке
І вино це червоне терпке
Розум мій за зірки залетів
Від емоцій тепер я спітнів
Відчуваючи подих близький
Вітерець грав волоссям легкий
Перший доторк до тіла твого
Відповів струмом серця мого
Місяць повний мені підіграв
Я сорочку із тебе зірвав
Пристрасть вбила всі лишні думки
Губи й кров - починають пекти
Ти кусаєш, тебе я прижав
На коліна до себе сажав
Я потрапив в блакитний полон
Тих очей, що блистять наче Дон
Хочу бути твоїм назавжди
Я взивав до кохання «прийди»
Твоя ніжність і цей аромат
Звуки слів наче постріл гармат
Ніч розпалась відчувши вогонь
Наших сплетених разом долонь
Я кричу від тепла твого тіла
І вже в соте тверджу «моя мила»
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704970
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2016
Така дивна ніч
За вікном
Я писав цю безглузду річ
Вийшов том
Навіть все не так
Я почав
Кинувши в руку рюкзак
Вирушав
Десь до зірок
Ти там гориш у пітьмі
Я ступив крок
Серце зажав у вогні
Ти забери
Цей неживий предмет
І покажи
Як він піде на в злет
Якщо ти підеш
Я за тобою в слід
Думку несеш
Щоб розтопити лід
Руки твої
Ловлять крізь сон мене
Линуть в краї
Туди де лиш мить жене
Я враз завмер
Погляд мигтить в очах
Сум мій помер
Швидко він так зачах
Не відпущу
Тебе я від себе на край
І не втечу
Прошу і ти теж не тікай
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016
Замок бачу у пітьмі
Розум мій наче в клеймі
Десь на вежі пише час
Вирушить якраз
Що побачу я в цей раз
Може знов із нею нас
Вогник світла мій ураз
Швидко так погас
І темні стіни
Шлях відкриють до казок
З моїх відчинених пустих думок
Я збирав їх, замок спав
А в голові лише оркестр грав
Крок за кроком до дверей
Знову пусто без людей
Де всі привиди зі снів
Із моїх країв
Фарби чорні тут були
І в полон мене взяли
Темний дикий чарівник
Чую тихий крик
А у кімнаті
Шлях відкрився до казок
З моїх відчинених пустих думок
Я збирав їх, замок спав
А в голові лише оркестр грав
Слухав звуки я щораз
Коли приходив рівно в час
Все гадав що робить маг
Із яких він саг
Я казав їй не ходи
Ти накличеш лиш біди
Та не слухала, втекла
З під зоряного скла
Щоби потрапить
В лапи темного чаклуна
У цій кімнаті де не видно дна
Усмішка й мільйон ляльок
Ось що побачив я ступивши крок
Маг підійшов, замовк і доторк рук
Очолив армію я темних криків й мук
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704386
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.12.2016
Вчора ще, я кохання слова уникав
Всі емоції свої ховав
Тепер же правду я пізнав
Зазвичай, думав слово якось обмину
Та пізнав усю його ціну
Коли порвав тонку струну
Я - ти, якось так все пішло, мову відняло
Я – ти, день назад серце б це не прийняло
Вчора ще, сірий світ в душі моїй бурлив
Та тебе для себе я відкрив
Невже кохання тут зустрів?
Я - ти, якось так все пішло, мову відняло
Я – ти, день назад серце б це не прийняло
Вчора ще, сірий світ в душі моїй бурлив
Та тебе для себе я відкрив
Невже кохання тут зустрів?
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703547
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.11.2016
Хотів сказати я тобі відверто
Що цей момент чекав усі три дні
Твердив собі в душі уперто
Що знов лишуся на морському дні
Вона ж весела, щира й добра
І чим ти зможеш їй відповісти?
Ця сильна думка наче кобра
Зуміла серце дике затрясти
Текли хвилини, плинув час
Я вже не міг терпіти і чекати
Наче попав у перший клас
Дивлюсь й не знаю що сказати
А ти красива й ці блакитні очі
Я погляд відвести не зміг
У тонких жилах кров моя клекоче
Стояв за крок, не відчувавши ніг
Я відчував твій тонкий аромат
І бачив посмішку таку вродливу
В твоєму фоні я чорний квадрат
І сам собі даюся цьому диву
Ти унікальна, завжди пам’ятай
І щоб там інші на казали
На них уваги не звертай
Тебе достойні кращі зали
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2016
Важко знайти в житті цінніше
Ніж перше слово у дитини
Воно нам буде найрідніше
Запам’ятати б ці світлини
Де мати гарна понад ліжком
Стояла в мої перші дні
Вона шептала тишком-нишком
Ту колискову наче в сні
Цього не можу я згадати
Та вічно буду вдячний вам
Якщо я змусив вас страждати
Ти мені вибач люба мам
У цей осінній день важливий
Тебе я хочу щиро привітати
Твій образ був завжди красивий
Любов, пошану й дяку дати
Живи щасливо сотню літ
Й себе ти неодмінно бережи
Для тебе цей вишневий цвіт
Їй Боже наш допоможи
Подай побільше сили і наснаги
Щоб мати мудрість дарувала нам
Такої більше не знайти трудяги
Нехай не буде в неї драм
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702486
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.11.2016
Куди все зникло, я лишився сам
Немає болю, немає більше драм
Життя прекрасне, можливо так і є
Та я не хочу щоб воно було твоє
Я своє серце поклав тобі в долоні
І бачив лише діаманти у короні
Свої бажання ножем давив в душі
Це ейфорія, град й любовні суміші
Якби старалась ти мене відчути
Мої старання в розпачі почути
Ми б поступово спробували знову
Переписати історію на нову
Це був би твір поезія чи проза
Для мене ти завжди була як доза
Тепер же в венах лиш клекоче ртуть
А вірші лиш для полум’я візьмуть
Тепер в них біль, печаль, турботи
Й ти не стоїш за крок навпроти
Навколо дим й веселі друзі
Та я лишився в чорній смузі
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2016
Кому потрібні ваші почуття?
Я відчуваю їх в душі щоночі
Ви там балакали про душ злиття
Дивилися з коханням в очі
А я би взяв своє найтонше лезо
Зробив би рану, розмір два на два
Я більше не дивлюсь тверезо
У світі зникли всі живі дива
Кому потрібні ваші почуття?
Коли весь всесвіт посірів в очах
Свої я зрізав, там сміття
Тут скальпель й доктор в розпачах
Я в нього запитав сміливо
Кардіограма світить ще криві?
Він посміхався так красиво
І заховав всі руки у крові
Кому потрібні твої почуття?
Така людина ще тебе зустріне
Зніме із серця темне покриття
Спасе тебе, й сама при цьому не загине
Ти лиш чекай не втративши цю віру
Хай рана дика заживе сама
А почуттям потрібно знати міру
У світі ще побачиш ти дива
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Я йшов по вулицям цим містом
І задавав питання з ясним змістом
Куди поділись всі людські чесноти
Стоїть дівча із хлопцем тут навпроти
Вона веде його туди в провулок
Щоб наковтатися смішних пігулок
Далі почнуться всі тілесні втіхи
Ці люди не сприймають слова діти
В старому домі він життя отримав
Посеред грязі й пилу не загинув
На всі свої роки отримав рану
Замість кохання матері в придане
Вона дитину просто там лишила
І навіть пуповину не зашила
А батько з іншою у том провулку
Ковтав із задоволенням пігулку
Потім ці діти якось виростають
Вони любові матері не знають
Шукають спосіб людям всім помститись
Добру в їх душах вже не відродитись
І такі мами ходять ще по світі
Їм дарять хлопці ще й букети квітів
Вони не знають про їх гріх смертельний
В житті дитя проходить шлях пекельний
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2016
Я чую зараз грає піаніно
Можливо лиш привиділось мені
Як хлопець ставши на коліно
Робив признання наче в сні
Ця пара заслужила радість
Вони ділили весь свій сум
Ніколи не вдавались в крайність
Не дозволяли лишніх дум
Нічні смаки темного міста
Усі просякли їх бажанням
Він обіцяв їй років триста
Життя сумісного з зізнанням
Велике місто мов завмерло
Історія чекала їх
Добро у них таки не вмерло
Хоч і було в них бід своїх
Ось ця картина на тлі неба
І тисячі нічних зірок
Йому нічого більш не треба
Вона стояла лиш за крок
І весь наш розтриклятий світ
Зумів відчути їхню радість
Вони лишили свій тут слід
І тут не треба слова заздрість
Нехай якийсь лихий художник
Такий писака як і я
Десь намалює їхній вогник
І все підпише «я твоя»
Таке у світі вже було
Романтика, любов і почуття
Все це нас всіх завжди вело
Бо це і є той сенс життя
Давайте віри́́ти в людей
Старатися знайти добро
Його багато у дітей
Хай шлях покаже їх крило
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2016