| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Мне так хочеться чтоб Ты был счастлив,
Но я часто больно делаю Тебе.
И я знаю, что в Твоей, Отцовской власти
Ты являешь благодать ко мне.
Я хочу, чтоб Ты почаще был доволен
И поменьше грустным был Твой взгляд.
Но когда мой дух грехами болен
Распинаю я Тебя опять. Опять.
Почему Ты возлюбил Того, Кто непослушный?
Бог, ведь Ты достоен лучшего чем я!
И перед Тобой я слаб. Я безоружен.
Научи меня любить и знать, что любишь Ты меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841118
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.07.2019
Чи дарма росла ромашка
Яку знищив буревій?
Чи дарма жила комашка
На яку ступив чийсь кінь?
Чи дарма летять комети
Розсипаючись на пил?
І чи є життя даремним,
Якщо ти чогось не встиг?
Пил з квіток в усі усюди
Переносив той жучок
Щоби тішилися люди
У полях серед квіток.
Як небес величні коні -
Мчать комети у пітьмі
Сонце сидячи на троні
Їх хапає за хвости.
І людини вік - дорога.
І дарма життя нема!
Бо в нас всіх є образ Бога
Батька Неба і Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Ангелом Ты мог меня создать -
Я была бы духом верным.
Воевать в духовной битве и летать,
Над творением Твоим безмерным...
Лошадью Ты мог меня создать.
Я бы состязалась в беге с тенью.
И под небом звёзд могла бы спать.
Жизнь была бы для меня мгновеньем!
И звездой Ты мог меня создать,
Я бы ярко в космосе светила.
И не нужно знать, любить, мечтать -
Нету там войны, и не нужна там сила.
Господь, а ведь Ты мог меня не создавать.
Мог, но Ты не захотел: я существую!
Я человек! И мне приятно сознавать,
Что Книгу жизни пишешь Ты мою живую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823037
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.01.2019
Роздуми пересічної людини про вічні матерії.
Любов до Бога – це почуття, яке людина не може відтворити сама. Це є раптовим розумінням того, що ти – маленька піщинка в тріщині вічної скелі, крапля дощу, яка скоро розіб’ється об землю, ти частинка вічності, якій доручено зайняти цю нішу.
Ця ніша – твоя. Ніхто інший не може претендувати на те, щоб назватися твоїм іменем, чи взяти твоє життя. Ніхто не може підкупити, вмовити чи пригрозити Богові дати тобі це місце. Лише велична любов могла подумати створити у вічному плані безкінечної днини маленьку щілинку – для тебе.
І раптове розуміння того, що в твоєму серці пече любов до Бога, є небесним! Це почуття можна порівняти з тим, коли вередливий пацієнт раптом бачить синці під очима свого лікаря, який відмовлявся спати, поки не знайде шляху твого зцілення. Це почуття також подібне до почуття в’язня, який ненавидів свого охоронця, а потім помітив, що їжа, яка потрапляє до нього в камеру набагато краща за їжу інших, бо охоронець віддавав йому свою. Любов до Бога це відповідь душі на вічне.
Це нічого в зрівнянні з людською любов’ю, де гріх сплутав думки і мотиви. На землі темрява бере Божі дарунки і обсипає їх чорним пилом обману. Вона каже людям, що любов до іншої статті спасе твою душу, загоїть геть усі рани, дасть надію, повинна тебе тішити. Темрява дарує людям віру в те, що любов повинна бути умовною. Люби, коли люблять тебе, коли люблять так, як ти хочеш, де ти хочеш, тим, чим ти хочеш, стільки, скільки ти хочеш. Любов стає вимогою. Любов помирає в таких умовах.
Любов Бога до нас, і нас – до Бога – це зв'язок чистоти та святості. Це розуміння того ким ти є, куди ти йдеш, чому ти існуєш, і Ким отримав це існування. Любов будує, а не руйнує розуміння своєї індивідуальності. Любов робить тебе вразливим і слабким, сильним і непереможним, бо ти знаєш, що кожна секунда твого життя була створена і буде здійснена Богом.
І це дає віру довіряти і надіятись. Віру любити і приймати любов. Бог так близько! Бог так любить.
А я люблю – Тебе.
07.08.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802867
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018
У неё прекрасный дом!
Знают все вокруг о нём.
Но не мир там а бардак:
Стая завелась собак.
У нее есть муж и дочь,
Но она порой не прочь
Чуть пожить лишь для себя.
Ну а что? Ведь жизнь одна.
Кошек было у нее
Около шести всего,
Но их всех собаки сьели -
Гадкие и злые звери!
Полон дом ее добра:
Ваз, картин и серебра.
Чтобы это не разбить -
Дочке в дом нельзя входить.
Пусть в подвале ей и тесно,
Но для кресла там есть место!
А на нем дремает кот.
Он недавно там живет.
Каждой ночью он гуляет
До утра порой бывает,
Но с утра всегда есть раны,
Шкура порвата клыками!
Уже наняли охрану,
Но работают те мало.
До сих пор грызут собаки
Рвут и кожу, рвут и лапы...
Не спалось ей. Была ночь
Мама с дому - а там дочь.
Та сидела под подвалом,
Что-то терла, что-то мяла.
Мама подошла поближе
В ужасе взглянула ниже:
Склеив коту скотчем рот
Била дочь его в живот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762693
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2017
Ідол - це не просто камінь,
Чи творіння рук людських;
Не обряди в горах ранні.
Ідол – це тінь духів злих.
І щоденна в них робота
(Без відпустки й вихідних),
То знайти, де є турбота,
В душах у людей земних.
Ліки від турбот у Бога.
А чи брати - вибір твій.
І лиш є у духів змога,
То ведуть за душу бій.
Беручи звичайні речі,
Перетворюють їх в гріх.
Пропонують людям втечу
Від проблем своїх важких.
Речі ті дають розраду
На короткий зовсім час,
Але мають страшну ваду
Беруть плату кожен раз.
Алкоголь, солодке, гроші,
Фільми, влада і пісні -
Речі ці, і список довший,
Стають в серці головні.
А залежність – то не жарти.
Хай й здається, що дрібне.
Від проблем тікать не варто
Бо не це спасе тебе.
Ліки від турбот у Бога -
Знає Він біду твою.
Так пишу, бо жила в тому,
А тепер із Ним стою.
"Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!"
Матвія 11:28
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2017
У Бога серце більше неба,
Палкіше ніж багаття жар.
І приклад краще не знайдемо,
Ніж той, як любить нас наш Цар.
Його любов - не просто думка,
Чи слово кинуте впусте.
Вона як Сонця світла кулька
Обігріває все живе.
Вогонь той має дивну силу:
Він робить геть чужих людей
За мить швидку і невловиму -
Серцями схожих геть ідей.
Його любов не має межі -
Вона запалює серця.
Там, де були льодяні вежі
Тепер тече жива вода!
Присвячено: Юлі & Ромі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017
Мы подданные Бога,
Мы дети Короля,
Но не живем в чертогах,
Наш дом - это Земля.
Но разве так должно быть -
Мы тут, а Царь - вот там?
Вообще, как так могло быть,
Что мы "нашлись" - пропав?
Нет знаний лучше правды,
Но правда тем сложна,
Что без прикрас туманных,
Она всегда - одна.
Мы рождены сражаться
За чистоту души.
И может показаться,
Что мы обречены.
Ведь зла вокруг так много!
Так сложно чистым быть.
Распяв на древе Бога,
Как можем дальше жить?
Нет знаний лучше правды,
Но правда тем жива,
Что без прикрас туманных,
Она всегда - одна.
Бог знал, что мы не можем -
Пошел на казнь за нас.
Лишь потому мы тоже
Над злом имеем власть!
Не нужно волноваться,
Чертоги будут ждать.
Давай пока сражаться:
Ведь в этом жизни страсть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738008
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.06.2017
Ти живеш у казці,
Сплетеній із мрій.
Світ стає прекрасним
У руках митців!
Кожен день дарує
Сотні кольорів
А митець мандрує
Вибирає з них:
Ті, що серце каже;
Ті, що на душі;
Ті, що кистю ляжуть
На дня - полотні.
Я тобі бажаю
Мати те чуття,
Що ти маєш владу
Впливу на життя.
Ти впливати здатна
На емоцій стан -
Твоя доля варта
Шедевральних барв!
Присвячено: Лані
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2017
Над алым закатом плывут облака,
И путь их лежит через город греха.
Зловещая ночь в бездну кисть опустила
И темень сгустила, и тьму разбудила.
Под крышей небес тень несется коня,
Он мчится к обрыву, и в пыли глаза.
Изорвана грива, изранены ноги,
И слышаться стоны от страха и боли.
А к шерсти шершавой прижата щека,
Висит на поводьях устало рука.
Он сдался. Наездник привязан к коню,
Чтоб дальше прожить - но ведь жизнь на кону!
Все ближе к обрыву наездника тень.
Он скоро погибнет! Но жив ли теперь?
Есть тело, есть мысли и сердце стучит,
Но что, если дух в этом сердце молчит?
Он сдался. Боролся всю жизнь и устал
Сражаться за правду, не видя оскал
Ненависти, злобы и мрака людей,
Что травят друг друга как диких зверей.
Боролся он словом, и делом, мечом,
Для слабых всегда он был твердым плечом.
Но все поменялось в последнем бою,
Где был он оставлен во вражьем краю.
Один. Он и враг. Очень много врагов:
Избит, изувечен, во власти оков.
Едва убежав он верхом на коне
Пытался вовлечь в бой всех тех, кто во тьме.
Но снова удар! Страх сердца их схватил.
Остатки украв и победы, и сил.
Уже слышно рокот пенящихся волн
Сегодня на море убийственный шторм!
Уже край обрыва и жизни конец
И темная ночь словно смерти гонец.
Но вдруг серебра луч пробился к земле
И все осветил то, что было во тьме.
В последний момент он поднял глаза вверх
И вскрикнул наездник, и понял теперь:
За ним, словно рой, дол был полон людей -
И кто-то бежал, кто-то гнал лошадей.
Поводья схватив, потянув со всех сил
Наездник на самом краю воротил!
Он был не один. Он узнал лишь теперь,
Что явным героем был этих людей!
Не видел, но были они и в бою,
А ныне стояли на смертельном краю.
Он был их примером - когда воевал,
И ныне, когда он смертельно устал.
Он не проиграет! И будет сильней -
Чтоб выросло больше таких же людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2017
Я умалён величием Твоим
И планом жизни для меня благим!
В Твоих делах всегда есть глубина,
И как чудесны все Твои дела!
Я жажду до конца Тебя узнать,
Но грань неведома Тебе, мой Царь.
Тогда одно лишь, Боже, я спрошу,
Открою страх, что я в себе ношу.
Владеешь Ты глубинами морскими,
Где обитают чудо-исполины,
И Ты зажег светильники небес,
Создал пустыню и засеял лес.
Вселенная - как скатерть пред Тобой,
Довольны Ангелы своей судьбой.
И вот: перед Тобою вся Земля!
Зачем Тебе понадобился я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724569
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2017
Зерно під сонцем амазонським
На амазонських берегах
Тепло і м'якість поглинало
Щоб дати терпкий аромат.
Між берегами філіжанки
Зерно, в окропі хвиль води,
Дрейфує під вітрилом сонця
З молочним якорем на дні.
Фото: Pixiali
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2017
Посмотри себе под ноги.
Что ты видишь: нить цепей?
Оттого ли ты в тревоге,
Что обязан всё и всем?
На работе - долг работать,
На учебе - не мечтать.
Власти ты обязан верить,
Жить, как скажут, и молчать.
Зарабатывать обязан,
К тридцати родить детей.
Нравственностью крепко связан
Гадких уважать людей.
Всем знакомым, пусть и давним,
Открывать всю жизнь свою.
Ведь иначе будешь [i]странным[/i]!
Место ведь твое в строю?
М?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711997
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.01.2017
Желанны праздники для духа,
И радость встречи, друга смех.
Когда немножко все иначе,
И тише ветер перемен.
Когда мгновенье длится дольше,
Когда горят в глазах огни.
И хочеться немного больше
Жить дальше, пусть и льют дожди.
Пьяняще счастье то, что редко,
И чувств гигантский водопад...
Но почему тогда лишь рады,
Когда приходит праздник к нам?
Мы оставляем место в планах
Чтоб все успеть, чтоб все купить,
Но с каждым днем мы только старше,
И радость мимо нас летит.
Пусть будет праздник ежедневно!
В душе, в поступках, и в словах.
Ведь если очень постараться,
Придумать повод можеш... сам
Фото: Pixiali
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709795
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.01.2017
По жизни, идя, мы друзей выбираем:
По вкусу, манерам, идеям, уму.
И часто бывает, что не замечаем,
Того кто был рядом и в грусть, и в грозу.
Подруга моя та, что с детства со мной,
Не выбор – а Божий удел для меня.
И в грусти туман, и в духовный мой бой.
За руку сквозь бурю вела ты меня.
Теперь я взрослее, и тоже могу
Тебя сквозь туман провести.
Ведь, мама, я очень и очень хочу,
Чтоб мирно могла ты идти.
Ведь жизнь – это радость! И кто как не ты
Достоин всегда улыбаться?
Бог рядом. И если бушуют штормы,
Давай вместе с ними сражаться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707330
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2016
Много есть путей узнать
Бога чуть получше.
Он - Творец, Всесильный Царь:
Звезд - венец, Трон - тучи.
Мягко, трепетно звучат
Канареек трели.
Шум волны, и вой волчат -
Бог в природы пении.
Полон солнечный закат
Красок, искр и бликов.
Лилия, ромашка, мак:
В цвете - Бог великий.
В танце, в ритме, в силе Он,
В быстроте, в движении.
В мысли, в книгах правит Бог,
В часе... и мгновеньях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707329
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2016
Кожен з нас – є трішки астронавт
Сам на сам з собою і зі світом.
І бодай навколо безліч барв,
Є часи що темрява не гнітить.
Астронавт цінує час в тиші.
Він роздумує над сенсом існування.
Згадує картини і вірші,
Що відкрили очі на красу пізнання.
Він підключений дротом то скарбу знань
І він дихає, бо мислення потужне.
І скафандр – то випадків пектораль,
Що загартували його серце пружне.
Навіть Всесвіт зупиняється тоді
Як порине у світ мрій людина!
І в пошані спиняться зірки:
Бо в її думках – велика сила!
Присвячено: Міші
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2016
Как много тех, кто лечит тело!
Глаза, печенку, кожу, нос...
Но разве только в этом дело:
Болячек сколько кто принес?
Как голова болит - таблетка,
Как сердце ноет - корвалол.
А если спишь ты очень редко,
То выпей мяты и не ной!
Как много тех, кто лечит тело!
Как мало тех, кто лечит дух!
Когда забота совершенна,
И искренни пожатия рук.
Когда сочувствие целебно,
А слово убирает боль...
Таких немного, это верно.
Но, друг, ведь ты как раз такой!
Присвячено: Юрчику К
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707079
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 17.12.2016
Якби було заздалегідь відомо
Коли буденність захитає форс-мажор,
То я б лише заради блага свого
Підготував "шпаргалок" на випадок той.
Якби я знав коли конфлікт почнеться,
Найняв би сценариста, щоб написав слова.
А ще суфлера - хай за те візьметься,
Щоб гідно вийшов з того спору я.
Та кожен день - це пектораль з випадків,
Що прикрашає шию нашого життя.
І що спокійніше сприймати програш ладні,
То кращі кожен день нам дасть знання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2016
Я очень глубоко вдохну,
И прыгну в моря волны.
Жемчужин много соберу
Удрав от рыб голодных.
Клыки акул блеснут на свет,
И серый цвет их кожи
Меня в смертельный страх введёт,
Но страх боятся - больше.
Я отплыву от рифа стен -
Их безопасность ложна.
Мне сложно - видно сетки вен
Но сдаться невозможно.
Нырну на дно - и как тиски
Мне голову сжимают.
Но ракушки ведь так близки!
Ножом их открываю.
Из всех, нашел я лишь в одной,
Жемчужину из света.
На сердце - дождь, на сердце - гром:
Ведь больше силы нету.
Хотел для Господа собрать
Десятки я жемчужин,
Но не могу и двух отдать!
И Господу не нужен.
"Как чудно то, что ты принес!"
Ответил Бог с любовью.
К устам подарок мой поднес
Покрытых с раны кровью.
"Жемчужина мне дорога
Но ты - намного больше!
И жертва подвига твоя
Жемчужин всех дороже!"
Присвячено: Вові а.к.а Брандемару - ти неймовірно цінний, незалежно від кількості вчинених тобою подвигів. Ти - Герой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700411
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2016
Системність устрою людського -
Це пастка меж і заборон.
Вона тримає у долонях
Й диктує низку перепон.
Ці перепони - несвідомі,
Бо в людях мислення нема.
А нащо? Хтось уже сказав так,
Роби, бо лиш ось це - твої права.
Та де ж свобода, коли люди,
В системі крутяться усі?
Як мріють про подібні речі,
І слідують хвіст у хвості.
Ланцюг "стандартів", "норм", "звичаїв",
А де людини власний глузд?
Чому подібними всі стали?
Чому забули душі звук?
Душа - то квітка у букеті,
Де кожен інший - індивід.
То чом же люди забувають,
Що поливати її слід?
Де благородні вчинки, творчість,
Чом всі подібні, як один?
Не думайте, що то є успіх,
Бути таким же як усі.
Фото: Pixiali
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2016
Понад подорож до Львова,
Чи до Відня, чи в Нью-Йорк,
Я люблю шляхи до друга
В серце близьке до мого.
Я люблю гуляти долом
Довгих бесід про життя;
Плити морем під вітрилом
Спільних мрій про майбуття.
Це ж не подорож, це - казка!
Місто, де довіри лад.
"Два квитки мені, будь ласка,
В серце друга - і назад".
Присвячено: Арьї. Ти - безцінна!
Фото: Pixiali.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697089
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.10.2016
На столе стояли свечи.
Два стручка полей огня.
На ковре сидели тени
Парня и его отца.
Кривовато, неуклюже,
Светит старая свеча.
Отдается голос дрожью
Опытного старика.
Ярко, дерзко горит свечка
Купленная лишь вчера.
Парень верит, что жизнь вечна:
Молодость ведь навсегда!
Вот уже лежит огарок.
Пламя гаснет на ветру.
Нету больше в теле старом
Искр, что дали жизнь ему..
Лишь одна свеча осталась.
Лишь она теперь горит.
Вырос сын, и честь досталась
Дальше передать искру.
Фото: Pixiali.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697088
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.10.2016
Пригоди різними бувають,
Але одна є спільна річ:
В них дружні виклики лунають
І в Сонця день, і темну ніч.
Обійми, посмішки, торкання,
Сердець і душ, і дружніх рук;
І миті миру, сподівання
Від них радіє людський дух.
І най тривоги нападають
Мов дикі бджоли навесні,
Хай дощ, і град на нас спадають
Із другом геть всі дні - ясні.
Не страшно вірити у себе
І бути точно ким ти є,
Коли ти абсолютно певен,
Що люблять люди ці тебе!
/24.10.16/ м. Чернівці
Присвячено: друзям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2016
На горе добра и зла
Есть огромная изба.
В ней живет много людей
Также есть там и злодей.
Вечно слышно с дома шум:
Пенье, пляски, смех и гул.
Но когда стихает он
Слышно всхлипы, слышно стон.
Как в насмешку над избой
Вывеска: "Это храм мой".
Ее делал сам злодей,
Бога враг и враг людей.
Учит он людей считать,
Что им нужно злыми стать,
Насмехаться над добром
Чтоб казалось сладким сном.
Учит красть и убивать,
Лишь плотских утех желать,
Осуждать чужие взгляды,
Делать мёртвые обряды.
Люди, если б пожелали -
То злодея бы поймали.
Ведь им нужно лишь одно:
Любить брата своего.
Но любви так мало. Мало!
Но а ненависти - валом.
Потому пока злодей
Побеждает нас, людей.
Картина: Rainer Petter Ribeiro
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696104
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.10.2016
Тендітний стан квіток яскравих,
Попри і вітер, і грозу,
Вітання шепче пелюстками
До тебе, мій мандрівнику.
А вище, мов на конях сильних,
Мчать вершники у небокрай.
Тебе знайшовши серед вільних -
Від спеки захища твій плай*.
Земля, якою ти ступаєш,
У прагненні спіймати ціль,
Для ніг все стеле килимами
Щоб йти ти беззупинно міг.
Тобі - цей світ, і все що в ньому!
Забудь про інших хоч на мить..
Ти є правитель світу цього,
Дарунку неба, де блакить.
Фото: Pixiali.
---------
*стежка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2016
В Тобі є істина для мене
Мій Бог в тобі лише однім
І більш нічого вже не треба
Коли я йду шляхом Твоїм
До Тебе шана моя сильна
Ти ідеал Ти приклад мій
І сила Твоя беззупинна
Та вічний Твій небесний дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2016
У полі, де воля, паркану нема:
Там бігають коні, буяє трава.
І небо величне - ні стелі, ні стін,
Дороги там хмарок, пташок і вітрів.
І в моря обійми, немає воріт,
Не треба там ключ від іржавих замків.
На горах високих не ставлять вікна -
І як на долоні долини краса.
Так само і ти: не обмежуй свій світ.
Зруйнуй стелю страху, і сумніви стін.
Ланцюг розірви - бо ти гідний життя:
В свободі душі є його майбуття.
Фото: Pixiali
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695766
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2016
Я піду туди, де осінь
Грає пензлем на листках.
Я знайду, де думки простір -
Стану гостем у книжках.
Я не кину свою мрію,
Хай здається всім проста!
Бо в бажаннях серця, вірю,
Є надія для життя.
Фото: Pixiali
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695489
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2016
"Тихо, тихо, не волнуйся" -
Мягко мне Господь сказал.
"И за жизнь свою не бойся:
Я храню, ведь Я создал".
Но не хочется мне верить
И не хочется стоять.
По холсту, что Бог доверил,
Буду прыгать и скакать.
Поломаю, с треском, раму,
На бумагу наступлю.
Чтобы след ноги, где надо
Был - я смело похожу.
Краски, в бешеном порыве,
Нанесу я по углам.
Назову мазню - "картина".
Я - художник! Я сказал.
Но потом сомнений ветер
Вверх поднял уставший лист -
И родился в сердце трепет,
И упала на пол кисть.
"Что я сделал! Как исправить?!"
Вопль спугнул вверх голубей!
Я упал вниз, на колени:
"Бог, спаси меня! Скорей..."
Он пришел при первом слове:
"Я так долго тебя ждал!
И картину мы исправим..
Новую, увы, не дам".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695338
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2016
Вдохновите меня горы
Красотой своих вершин.
Птиц небесных там престолы,
И цветы растут в аршин.
Вдохновите меня реки,
Ленты на власах земли.
И закройте нежно веки,
Песнью голубой воды.
Вдохновите меня тучи
Спрятав солнышка лучи.
Пением хоров могучих
Протяните вниз дожди.
Вдохновите мою душу
Без уныния идти,
И все то, что мне не нужно -
Не нести в своем пути.
Вдохновите не бояться -
Силой штормовой волны.
И как листья кружат в танце,
Жить, досель коснусь земли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695126
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.10.2016
Герої не народжуються в храмах,
Або у королівських покривалах.
Їх не чекають так, якби чекали,
Якби про подвиги майбутнього вже знали.
Герої не отримують освіти
Окремої від інших всіх у світі.
На них ллє дощ - холодні списокраплі,
Які подеколи весь світ залити ладні.
У них є смуги радісні в житті й сумні.
Буває кажуть їм слова брудні..
Але є істина про них проста:
У серці їх кришталю чистота.
/03.10.2016/ Jay B
Присвячено: Лізі
Малюнок: Heart of The Forest by Tuomas Korpi
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2016