| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Из за пазухи вынув щенка сироту,
Обратился Хозяин со словом к коту:
- Вот что, серый, на время забудь про мышей:
Позаботиться надобно о малыше.
Будешь дядькой кутёнку, пока подрастёт?”
–“Мур - мур - мяу!” – согласно ответствовал кот.
И тотчас озадачился множеством дел –
Обогрел, и утешил, и песенку спел.
А потом о науках пошёл разговор:
Как из блюдечка пить, как проситься во двор,
Как гонять петуха и сварливых гусей…
Время быстро бежало для новых друзей.
За весною весна, за метелью метель…
Вместо плаксы щенка, стал - красавец кобель!
И, всему отведя в этой жизни черёд,
Под садовым кустом упокоился кот.
Долго гладил Хозяин притихшего пса...
А потом произнёс, поглядев в небеса:
- Все мы смертны, лохматый… Но знай, что душа...
Очень скоро в другого войдёт малыша!
Пёс послушал, как будто понять его мог,
И… под вечер котёнка домой приволок.
Тоже – серого! С белым пятном на груди!....
Дескать, строго, Хозяин, меня не суди!
Видишь, маленький плачет ? Налей молока!
Я же котику дядькой побуду пока… )))
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Ти заведи мене в дощі.
Що мені дощ, як я з тобою?
Я душу грітиму любов’ю,
Навіть у мокрому плащі.
Ти заведи у листопад,
Весь від сльоти вогкий і мокрий,
Бо він і сам заходить вкотре
Зігрітись в мій самотній сад.
Ти заведи у холоди.
Ми їх зігріємо серцями
І почуттям, що поміж нами,
Якому вже не дать плоди.
Убрід у осінь заведи
Мене усю, без застороги,
І я пройду твої дороги
Почерез всі земні суди.
Лише довір моїх не зрадь,
Не зрадь мене в моїй любові,
Скупай мене у теплім слові,
І душу ніжністю пригладь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695057
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 17.10.2016