Юлія Оліяр

Сторінки (1/11):  « 1»

Я ще багато тобі всього не казала…

Я  ще  багато  тобі  всього  не  казала,  
У  мене  свої  таємниці  є!  
Про  що  мовчала,  те  у  вірші  написала.  
Читай,  не  перепитуй  ти  про  все.  
Якщо  писала,  значить  таке  було,  
Неправду  я  не  смію  говорить.  
Я  бачу  те,  про  що  усі  забули,  
Я  чую  те,  про  що  зелений  ліс  шумить...

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2017


А я буває загублюся в океані…

А  я  буває  загублюся  в  океані,
Де  серед  хвиль  проміння  шелестить,
Де  в  глибині  русалки  незрівнянні  
Плетуть  із  флори  швидкоплинну  мить.
Тут  морські  перли  розміром  із  всесвіт,
А  в  них  повітря  чисте  і  пухке.
Нема  мірила  виміряти  безмір,
Який  захований  на  дні  морському  є.
Я  тут  шукаю  інші  види  рибок,
Знаходжу  кожен  день  нове  життя...
Я  знаю,  дно  без  дна  тут  і  без  шибок,
Бо  з  ними  зникне  все  без  вороття.
Великий  океан,  він  з  глибиною.
Думки  у  ньому  розлетілись  хто  куди,
А  хто,  крім  мене,  з  тугою  важкою
Дозволить  собі  в  безмір  забрести?
У  кожного  він  свій,  у  всіх  своя  потреба.
Тут  обважнілі  грона  води  вже  дозрівають.
Порив  повітря  крикне  і  все  стане,  як  треба.
Бо  океан  -  це  я,  враз  місяць  промовляє.
Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2017


Матері

Найрідніша,  найдорожча  і  найкраща  ти  моя!
Ти,  як  місяць,  ти,  як  сонце,  ти,  як  вранішня  зоря...

Ти-  підтримка  ,  ти  -надія  ,  ти-  тепло  ,
Ти-  любов  ,  ти  -світла  мрія  ,  ти  -  добро...

Усі  квіти  на  землі  ,  зірки  на  небі-
Все  для  тебе,  моя  мамо  ,  лиш  для  тебе  !

І  думки  є  схожі  в  нас  про  все  навкруг  ,
Ти  для  мене  в  цьому  світі  найвірніший  друг.

Добре  ,  що  з  тобою  ,мамо,  дуже  схожі  ми  ,
Як  дві  краплі  цілющої  ранньої  роси.

Ти  у  мене  є  найкраща  на  увесь  цей  світ,  
Ти  є  найдорожче  щастя  ,  наймиліший  цвіт.

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722995
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.03.2017


Ти віриш , що на світі є дива…

Ти  віриш  ,  що  на  світі  є  дива,
Що  в  кожнім  серці  живе  мрія  невловима?
Я  бачу  сни  з  казкового  пера.
Я  чесно  бачу  власними  очима!
Я  вмію  до  небес  аж  підлітать.
Я  там  проводжу  всі  свої  години.
Там  ,  де  буденні  люди  ,  там  не  так:
Там  світлі  сни  зникають  у  перини.
Там  казка  заховалась  у  мішку
Зав'язаному  тридесятим  вузлом.
Про  диво  взагалі  тепер  мовчу.
Тому  усюди  ,  де  буденність  -  пусто.
В  моєму  серці  казка  є  завжди  .
Я  дивом  розфарбовую  реальність.
Я  там  ,  де  хмари  ,  я  там  ,  де  зірки,
Я  там  ,  де  сонце  ,  місяць  ,  там  ,  де  дальність...
В  моєму  серці  цілий  світ  горить  ,
А  мої  крила-мрії  виростають.
Я  підлітаю  ,  щоб  диво  творить.
Я  дивом  цілий  світ  свій  називаю.
Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2017


Мій всесвіт створений у снах.

Мій  всесвіт  створений  у  снах.
Я  відлітаю  зовсім  в  інший  вимір.
Колись  можливо  напишу  я  у  листах,
Якщо  складуться  всі  слова  у  рими.
Це  моє  море  -  все,  що  навкруги.
Моя  уява  пензлем  новий  світ  малює.
Радіють  друзі,  заздрять  вороги,
Цей  світ  побачить  той,  хто  мене  чує.
Моя  реальність  -  це  мої  думки,
Це  кольори,  які  їх  я  складаю
І,  комбінуючи  в  ансамбль  навкруги,
Своїми  барвами  весь  світ  я  засипаю.
Зі  спогадами  разом  це  розбавлю,
Додам  ще  телепатію  свою
Всесвіт  готовий.  Я  уже  літаю,  
Я  в  свому  світі,  в  рідному  раю.

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017


Сучасний світ

Сюрреалізму  нам  і  так  достатньо,
Давайте  вже  без  цього  в  почуття.
Кожен  тут  хоче  виховатись  знаттю,  
Але  де  та  величність  у  словах??

Сучасний  світ  і  інші  тут  закони  .
Хто  до  них  звикне  -  довго  проживе,
А  я  не  буду  жити  так  ,  як  інші  згодні!
Для  мене  трішки  все  інакше  є.

Є  цінності,  які  вищі  за  моду,
А  принципи  на  рівні  є  життя.
Ця  меркантильність  робить  людям  шкоду
І  поглинає  все  без  вороття.

Здається,  це  ідіосинкразія
До  всього,  що  ламає  нам  буття.
Воно  лиш  нищить  плани  і  надії,
А  егоїзм  надалі  процвіта.

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017


Я утоплюся у твої очах.

Я  утоплюся  у  твої  очах.
В  них  якесь  дивне  дивне  просвітління.
Не  розуміючи,  що  діється  в  речах,
Що  називали  просто  тихим  вмінням  .
Сон  навкруги  чи  це  така  реальність?
І  трішки  страх  в  душі,  але  слова
Підтримують  розумну  толерантність
І  хочуть  втримати  її  щодня.
Усе  навкруги  якось  завмирає,
Плин  часу  зупиняється  на  мить,
Ріка  незрозумілості  бажає
Чогось  ,  до  чого  серце  вже  летить.
Де  хмари,  де  зірки,  де  таємниче,  
Там  ми  удвох  в  цю  швидкоплинну    мить.
Хай  кажуть:"Почуття  оце  не  вічне"
Та  так  не  заборонять  вічно  жить.

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2016


Митець

А  все  мине,  пропаде,  зникне,  згасне,  
Все  відцвіте,  зів'яне  і  згорить  дотла!  
Це  буде  потім.  Зараз  дано  час  нам  
Творити  і  нести  любов  Творця.  

Хай  не  впізнали  істин  ми  складних  ще,  
Попереду  цілісіньке  життя!  
У  кожного  із  нас  сумління  чисте,  
І  чиста  творчість  є  у  кожного  своя.  

Велике  дзеркало,  а  ми  по  той  бік  нього.  
Ми  є  вогонь,  ми  -  іскра,  ми  -  тепло!  
Нехай  розходяться  усі  наші  дороги,  
Та  до  одної  цілі  ми  йдемо!  

Це  відчуття  ні  з  чим  не  порівняти,  
Коли  для  всіх,  та  все  ж  для  себе  теж.  
Ти  просто  є,  не  треба  існувати,  
Бо  ти  і  так  по-справжньому  живеш.  

Ти  вибрав  шлях,  твоя  дорога  чиста,  
Та  все  ж  звертає  інколи  убік.  
Іди  ж  ти  впевнено,  хай  сонце  променисте  
Очисте  душу  й  збереже  її  навік!  

Ти  є  митець,ти  диво  -  не  людина!  
Ти  -  ідеал,  ти  -  думка,  ти  -  буття!  
Твоє  життя,  то  золота  вершина,  
Бо  ти  диктуєш  правила  життя!  

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016


Раз подивлюсь і все кругом палає…

Раз  подивлюсь  і  все  кругом  палає,
В  моїй  уяві  вогняний  язик  летить.
Де  спокій  на  землі?  Його  немає!
Гаряче  серце  знов  холоне  і  болить...
Лиш  промінь  світла  душу  зігріває,
Буває  інколи  її  так  обпіка,
Що  просто  все  на  світі  повертає
І  змінює  усе  моє  життя.
Де  те  добро,  де  радість,  де  надія,
Де,  врешті  решт,  та  віра,  що  жила?
Куди  у  кожного  із  нас  пропала  мрія,
Яка  в  серцях  так  довго  пробула?
Нікуди!  Все  пішло  кудись  в  нікуди!
Нема  нічого  -  пустка  навкруги.
Лиш  я,  а  де  поділися  усі  ті  дивні  люди?
Лиш  я  і  світлого  вогнища  береги.

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016


Найкраща мить

Моя  ця  творчість  -  то  добро  безкрає!  
Я  вам  всю  душу  свою  віддаю.  
Вона  у  вас,  та  все  ж  вона  літає.  
Вона  із  вами,  та  вона  в  раю.  

Слова  стають  лиш  попелом  у  справі,  
Ось  тут  вирішується  все  моє  життя.  
Ця  мить,  як  море-синє  і  безкрає.  
Ця  мить,  як  казка  в  кожного  митця.  

За  це  все  варто  трішечки  пожити  .  
Ось  тут  я  вільна,  тут  моя  душа,  
Я  б  посадила  коло  неї  квіти,  
Та  ось  яскрава  і  велика  квітка  я.  

Не  треба  вже  нічого  ,  забуваю.  
Я  мить  оцю,  як  пташка  пролечу.  
Вдихаючи,  мелодію  співаю.  
Я  лише  тут  по-справжньому  живу!  

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016


Мій сад

Я  як  в  раю  сьогодні  побувала  :
Красу  чудову  бачу  навкруги  .
Цей  сад  я  із  дитинства  ще  кохала  .
Він  промовляв  мені  :  "  Ходи  сюди!

Я  розкажу  тобі  про  білі  хмари  ,
Про  синє  синє  небо  навкруги...
Такого  неба  люди  не  видали  ,
Таких  хмарок  не  бачили  вони  !

А  поле...Знаєш  про  широке  поле?
Там  де  колосся  ,  аж  до  голови  .
Воно  ,  як  те  безкрайнє  море,
А  над  ним  небо  ,  небо  і  птахи..."

І  сад  розповідав  мені  про  все  це  ,
Німою  мовою  до  мене  говорив  .
Мені  розмова  та  лягла  у  серце  
І  спогад  книгу  в  розум  мій  встромив  .

Я  знаю  ,  сад  мій  виріс  як  і  я.
Ішли  роки  ,  летіли  птахи  в  далі  ...
Я  розумію  все  ж  його  слова  .
Я  знов  веду  розмови  з  ним  цікаві  .

Юлія  Оліяр©

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708019
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2016