Одинокий вовк

Сторінки (1/9):  « 1»

Плаче верба

Під  вербою  сиджу  і  читаю,
Я  Шевченка  згадав  «Заповіт»,
Вже  безсмертний  цей  вірш  стільки  літ
Я  його  для  душі  зберігаю.
А  над  річкою  плаче  верба,
І  зірки  обронила  солоні,
Бо  вона  в  ностальгійном  полоні
Зна  про  те,  що  поета  нема...
Вітер  книжку  поволі  горта,
Я  читаю  болючий  сюжет,
Майже  все  прочитав  я  уже,
Та  кінця  Кобзареві  нема.
А  над  річкою  плаче  верба,
І  скрипучими  стонами  мліє,
«Заповіт»  у  душі  камяніє,
Зна  верба,  що  поета  нема...
А  під  небом  лиш  плаче  верба,
До  думок  про  поета  не  звикне,
Та  Шеченківська  думка  не  зникне,
Вона  в  серці  безсмертна,  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63172
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.03.2008


The sculpture

My  soul  turned  in  the  stone
After  all,  I  am  alone,
I  can’t  come  into  your  life,
I’m  not  dead,  I’m  not  alive.

I’m  the  sculpture  on  the  street,
I  can’t  see  you,  I  can’t  meet,
The  snow  softly  goes  to  bed,
You  aren’t  here  and  it  is  sad.

My  soul  turned  in  the  stone,
However  I  am  still  alone,
It’s  not  so  bad,  it  is  my  fate,
But,  for  this,  I  wasn’t  made.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49441
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2007


Ляльки

Час  –  це  мить,  а  мить  –  це  час,
Коли  хтось  зробить  все  за  нас,
Ми  будемо  спостерігати,
Дивитись  в  небо  і  гадати
Який  же  справжній  сенс  життя,
І  забуття,  і  небуття.
Чи  зможемо  контролювати
Все  те,  що  хочемо  ми  мати,
Чи  замість  нас  це  зробить  хтось,
Кому  це  раптом  довелось  –  
Лімітна  кількість  теорем,
Проте,  якусь  ми  оберем,
Щоб  пояснити  все  навколо,
І  буде  спільна  в  нас  розмова
Про  сутність  нашу  в  цьому  світі,
Чи  ми  боги,  чи  божі  діти,
Ляльки,  що  зроблені  шиттям
З  театру  нашого  життя.
Яка  б  там  правда  не  була,
Доля  нас  не  омина  –  
Ляльки  в  театрі  виступають,
Живуть  собі  та  помирають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49440
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2007


Монополія

Хтось  калатає  нами  бабло,
Комусь  пощастило,  а  нам  не  дало,
Хтось  знайде  своє,  а  ми  втратим  намисто  –  
Життя  скоротилося  баксів  на  триста.

Хтось  зірку  захоче,  а  нам  цього  мало,
В  когось  серце  тріпоче,  а  в  нас  ніби  стало,
Комусь  піде  все,  а  нам  так  нічого,
І  нам  доведеться  вдавати  німого.

Хтось  буде  кричати,  що  ми  все  забрали,
А  потім  як  фарба  в  бензині  розтали,
Брехня  і  обман,  мовчання  і  тиша,
Все  це  PR,  все  це  флуд  і  не  більше.

Лишається  нам  сидіти  й  гадати,
Що  коштує  нам  суїцидність  обрати,
Життя  в  нас  одне  і  у  кожного  різне,
Відповідь,  ключ  –  то  і  є  весь  наш  бізнес.

Що  нам  робити  і  чим  годуватись,
Асфальт  із  смоли  нам  тихенько  жувати,
Життя  по  мені  як  неначе  залізне
Відповідь,  ключ  –  то  і  є  весь  наш  бізнес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49438
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2007


Троянда

Ця  ніжна  краса  засліплює  очі,
Солодкий  гламур  парфумом  хлюпоче,
Пелюстка  давно  вже  впитала  помаду,
Хто  хоче  такого  параду?

Не  цілуй  пелюсток,  їх  давно  вже  затерли,
Не  люби  ти  очей,  це  фальшивка,  не  перли,
Троянда  зів’яне  від  перелому,
Хто  хоче  такого  облому?

Закрий  швидше  очі  і  зріж  те  стебло,
Як  наче  й  ніколи  її  не  було,
І  викинь  в  смітник,  де  холодом  віє  –  
Гарнесенька  буде  повія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.09.2007


Чи зможу я...?

Чи  зможу  я  вижити  без  тебе...
Без  поцілунків,  без  обіймів,  без  кохання?
Прийди,  прийди  хутчіше  ти  до  мене,
Здійсни  будь  ласка  це  моє  бажання.

Чи  зможу  я  прожити  ще  хоч  день...
Без  уст  твоїх,  без  рук  твоїх,  без  тебе?
Посидь  зі  мною  ще  хоч  півгодини,
Мені  від  тебе  іншого  не  треба.

Чи  зможу  я  писати  ці  вірші,
Що  присвячував  тобі  я  все  життя?
Коли  тебе  немає,  мабуть  ні,
Бо  вже  не  маю  в  серці  почуття.

Чи  зможу  я  прожити  це  життя...
Без  посмішки,  без  погляду,  без  виду?
Без  дотику,  що  відчуваю  я,
Без  тебе  вже  не  буде  цього  світу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31113
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2007


Пісні

Осінь  золоту  побачити  я  хочу,  
Її  я  бачу  лише  уві  сні,  
її  згадаю,  серце  аж  тріпоче,  
Щось  шепче  тихо  серце  те  мені.  

Прислухатись  до  серця  я  волію,  
Шепоче  щось,  каже  щось  мені,  
І  шепіт  той  мене  всього  аж  гріє,  
Бо  серце  те  співа  мені  пісні.  

Але  пісні  лиш  душу  обпікають,  
І  серце  не  співа,  а  вже  болить,  
Прозорі  сльози  по  щоках  стікають,  
А  ось  летить  вона,  вона  летить.  

На  відстані  від  мене  осінь  сіла,  
Привіт  на  відстані  передала  мені,  
На  мене  глянула,  а  потім  полетіла,  
Її  нема,  лишились  лиш  пісні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=31112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2007


"НЕ ТРЕБА КАТУВАТЬ МЕНЕ"

Не  треба  катувать  мене,  
Моя  душа  неначе  хвора,
Такка  слабка,  така  вже  квола,
Що  від  жорстокостей  помре.

Година  болю  промайне,
І  стане  серцю  неспокійно,
І  все  життя  так  безнадійно
Від  болю  стане  лиш  сумне.

Не  треба  катувать  мене,
Моє  життя  й  без  цього  знає
Страждання,  серце  відчуває
Цей  біль,  нехай  він  промине.

Не  треба  катувать  мене,
Бо  нам  знайома  пісня  волі,
Про  злагоду  у  нашій  долі,
Тож  хай  цей  біль  скоріш  мине!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30546
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2007


Мрій

Мені  шкода,  що  все  так  сталось,
Що  ти  у  мене  закохалась,
Що  не  здійснив  твоїх  надій,
Тому  лиш  мрій  про  мене,  мрій.

Будь  ласка  не  нудьгуй  за  мною,
За  посмішкою  і  ходою,
Торкатися  мене  не  смій,
А  просто  мрій  про  мене,  мрій.

Коли  ти  гірко  заридаєш,
То  в  серці  ти  мене  згадаєш,
І  я  скажу  "Не  плач,  постій,
А  просто  мрій  про  мене,  мрій."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=29817
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2007