| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Ой дядьку, дядьку, поробіть дороги.
Будете втікати, зламаєте ноги.
Ой дядьку, дядьку, розбудіть ви совість.
Якщо ні, напишуть, таку саму повість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2017
Якби ти брате воював,
То знав, не був козак пияком.
І Січі б, не побудував,
По суті був козак монахом.
Й не смерті всі вони боялись,
А п’яного життя за ралом.
І воювали не з снопами,
Країни неньки ворогами.
Тож не побив би він ні турка,
І ляху під хвоста не дав.
Якби лиш оковиту хляв.
Подібний зараз час настав.
Хоч ти полову від зерна
Все ж відділити будь спроможний.
Нам солі кинути в казан
У нашу кашу хоче кожний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732598
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2017
Не бійся друже ворогів,
У спину ворог не засадить.
Та і порадами своїми,
Життю твоєму не завадить.
Сильнішим зробить він тебе,
Якщо в полон ти не здасишся.
Багато друже в ворогів
Тобі прийдеться ще навчиться.
Не скаже він, що винний ти,
Йому за добрі його справи.
Що ти повік його боржник
Й не маєш права на забави.
Тебе любов’ю він не вб’є,
Та навіть душу не поранить.
Судить не буде він тебе,
Гріхи прощати він не стане.
Це зробить ближній твій
Повір, таке життя нас всіх чекає.
І буде кожному біда.
Хто пізно це все доганяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2017
Сорок градусів спокою, ліки такі.
Якщо спокій це ціль, то чому би і ні.
Це краще ніж нити, грубити собі.
Сорок градусів спокою, передоз, ти на дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Часи ідуть, ми гору ждемо.
Самі до неї не ідемо.
Надією ми серце грієм.
Часи ідуть, а ми старієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720539
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2017
Ти про Бога не питай, як серця не маєш.
І любов не поливай, якщо не кохаєш.
Ти людину не ганьби, ту що краща тебе.
Може це зразок тобі, виліпили в небі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720538
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2017
Навіщо нам свобода слова,
Ми вільно думати не вмієм.
Лиш принесе чужинцю славу,
А ми з тобою посивієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2017
Дайте світло ви людині, що існує в Україні.
Наче в темноті.
Що працює, як у пеклі, як в страшному сні.
Або дайте хоч надію, запаліть вогонь.
Як людина кормить птаха, зі своїх долонь.
Вже втомилася вона, ходить, як вночі.
І працює далі в пеклі, у страшному сні.
Розбудіть і нагодуйте, розкажіть про сон.
Той сірник, що загориться, світло нам дає.
Бо без світла, як і хліба. Страх людей бере.
Взагалі, тяжка робота, всіх бере в полон.
Дайте жити ви людині, дайте світлий тон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690697
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2016
Ти любиш Україну? У серці збережи.
І те що українець, нікому не кажи.
Ти подивись навколо, я знаю страх бере.
Та є ще українець, що в серці береже.
Вона країну нову, побудувать взялась.
Так це ж не Україна. Хохляндія якась.
Реформи всі проводять, ламати всяк гаразд.
Так це ж, не Україна. Хохляндія якась.
То закривали рота, хоч шматом ковбаси.
Тепер працюєм місяць, ми на одні труси.
І ти спитаєш щиро, то що робити нам.
Що бережуть країну, десь у своїх серцях.
А я скажу тихіше, тихіше говори.
Що любиш Україну, нікому не кажи.
І не питай нікого, чи любить він її.
Бо той хто дійсно любить, на площі не кричить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2016
Сьогодні, що важливо, курс.
А не душа, яку згубили.
Що вчора, діти, в школі вчили?
Як їхні родичі тупили і один одного губили.
І продавали, як Христа.
Як дружно воду всі мутили.
А риби так і не зловили.
Бо хату скраю берегли.
А храм у центрі не змогли.
То може родичі Іуди, є українці? Саме так.
Війна на Сході, явний знак.
Нема майбутнього в родини.
Що дружно топить Україну.
В болоті крові й людських сліз.
Бо сльози ті, то є прокльони.
Не допоможуть їм батони.
І буде лишнім, цей багаж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690456
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2016
Троянці, греками були.
А не бездомними котами.
І несли славу у віки.
А не кололися шприцами.
А ви троянці, лиш у тому.
Що притягли коня додому.
Що мозок ваш, відчувши втому.
Лишивши вас, пішов додому.
Коли коня того тягли.
То трохи грошей заробили.
Ще й каші людям наварили.
А ті, як завжди, все поїли.
І все компотом запили.
Та ще десерту попросили.
А потім дружно всі «спросили».
Хто розв’язав, оцю війну?
P. S. Троянці греками були, це мали грецьку культуру. А то тільки знають, що греки спалили Трою.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690449
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 24.09.2016
Де твій дім, що тепло в ньому.
В каміні там палають дрова.
І сивий дим іде в дорогу.
Зігрітий полум’ям у ньому.
Нема тебе, немає дому.
І вже давно погасли дрова.
Та й холодно без тебе в ньому.
Як сивий дим піду в дорогу.
Зігрітий полум’ям твоїм.
Як старець, що немає дому.
Що вибрав сам собі дорогу.
Із тисячі, таких доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016
Людину можна зрозуміти.
Людина просто хоче жити.
Любити, мріяти, творити.
І може навіть світ змінити.
Хто зможе це, її навчити.
Як правильно на світі жити.
Лиш той, хто сам навчився жити.
Любити, мріяти, творити.
Лиш той, що сам піску наївся.
Й калюжної води напився.
Ідучи стежкою життя.
Тільки куди, ніхто не зна.
Лиш той, що сто раз помилявся.
А потім сто раз виправлявся.
Ідучи стежкою життя.
Не до щасливого кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
Ти відчайдух , я знаю.
І страх тобі не брат.
Коли вже всі здалися,
Як град накрив квадрат.
Не тільки там такий ти.
Скажи, що ціниш ти.
І де межа, де правда.
Твоєї правоти.
Ціна життя мізерна.
Ціна добра, не та.
Та вже й земля, як вата.
Дорога вже не та.
То чим живеш ти далі.
Де сенс твого життя.
І не поможе правда.
Бо й стежка вже не та.
Ціню людей і правду,
Що в кожного своя.
Ціню життя і спокій.
Дістала та війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690265
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.09.2016