Сторінки (2/143): | « | 1 2 | » |
І хоч не змовкла ще луна
Від того нашого "люблю"
Кудись пішла моя весна
Лишивши трішечки жалю.
Пісні співати солов'ї
Скінчили. І дощі тут ллють.
Ідуть щасливі дні мої
Лишивши трішечки жалю
І не писатиму вірші
листи до одного спалю...
Та десь глибоко у душі
Я лишу трішечки жалю.
Не згасить відстань, ані час
Палючу і безмежну лють
Що не зберіг. І замість НАС
Лишилось трішечки жалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Легкий румянець на щоках...
Заснула в мене на руках...
Тендітна, мила і мяка -
Про неї варто жити.
Така буває лиш в казках,
Її шукав би і гукав,
одній би їй подарував
Усі на світі квіти.
Вона складна й така проста.
Вона для мене саме та.
І хоч беруть своє літа -
Сивіє вже волосся,
Мій світ пустим без неї став,
Я б кожен подих їй віддав,
І що вона моя мета
Для мене не здалося,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Знов гублюсь між кривих дзеркал.
І, мабуть, кривині естетом
Я здаюсь. Я стаю поетом
Кривих напрямків, рейсів, шпал.
Цей кривий і нерівний страх
Знов жене йти криву дорогу,
І молюся кривому богу,
Щоб рівніше зїзджав мій дах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Коли серйозна, коли ранена,
Коли в комплекті з нею Аня
Та Аня може трататаніна
Чи аніна це трататаня
Вони в комплекті знову бурею,
Чи навіть кулею в висок
вони правдиво так обдурюють
І кожна іншої кусок
Усе руйнуючи без жалості
У стислий і короткий строк
.одним чимсь цілісним ввижалися
І кожна - цілого кусок.
Мы же розділити намагалися
Їх привітанням, чи прощанням...
Те ціле зникло, нам лишалися
Кусочки Аня й Трататаня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
З собою в піжмурки я грався,
Здавався іноді без бою.
Собою бути намагався
Водночас будучи з тобою.
Та у життя інакша міра,
Воно за нас все краще знає.
Воно точніше ювеліра
Що додає, що віднімає.
Від того хочу вовком вити,
Самотня ніч аж до світання.
Ти не моя. Дарма ловити
Те не моє - чуже - кохання.
Й тобі чогось не вистачало,
Мене тобі було багато...
Ти, бачу, не мене шукала,
Не зміг і я тебе піймати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Щось тінню по душі прийшлося -
Не розібрати.
Але за тим. що гнав я досі,
Став сумувати.
Воно чужим було і плинним
Це точно знаю.
Та так вже є. Тоді ми ціним
Коли втрачаєм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Я залишаю місто Рівне.
Сиджу собі й мовчу не в такт.
Вона близька й така чарівна..
Шкода, та втрачено контакт.
Невже забув як грати мачо.
Її б спинив... ще є хвилинка...
Не поспішу - її я втрачу...
Уже за мить її зупинка
Життя й автобус не чекає...
Така чарівна й незнайома...
Виходить... двері зачиняє...
Й зникає. Мила й невідома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2023
Чомусь знову місця їм мало...
Стріляли...
Ось знов побратима не стало...
Стояли...
Вони лиш лише крали й вмирали...
Їх сотні, мов сміття лежали...
Та менше від того не стало
Частково мобілізували...
Дурне, мов маленька дитина,
Та прагне стріляти й вбивати.
Часткова... їх всіх по частинах
Планують додому вертати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Дорога кудись привела...
Уже починає світати...
Довкола лиш сіра імла
І марне у ній щось шукати.
Це зрештою бачиш і ти.
Ти поряд, хоч вдвох нам несила.
Не знав я куди привезти
Тебе... та і ти не просила.
У сірій молочній імлі
Чомусь лиш для нас не світало...
Мабуть якби вдвох на землі
Лишились, нам місця б нестало.
Від мене втомилась і ти
Ти мною по горло вже сита...
Чому ж коли хочу піти
Не хочеш мене відпустити???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Ми виживали в час руйнації
І вміли ми пліч о пліч стати.
І, щоб відбутися як нація,
Знов доведеться воювати.
Найкращу в світі землю маючи
І вміючи врожай збирати
Ми часто скаржачись та лаючись
Любили зраду розганяти.
Ми друзів ображали й ганили -
І, мов малі наївні діти -
Орду, що нас вбивала й ранила,
В обіймах прагнули зігріти.
Та бути вільними воліємо.
Нас вбити легше, ніж скорити.
Героями вмирати вміємо...
Чому ж не вміємо ми жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
На нас зі сходу валить вата,
За дім свій мусим воювати.
Стріляти мусимо, щоб жити.
За нами правда, Бог й родина,
Дружина, діти, Україна...
За них готові вмерти й вбити.
А ті з кремля дурню торочать -
Рабами нас зробити хочуть -
Проблеми вигадали мовні...
Та раді ми спостерігати
Як вибухає все у вати...
Бо вата то і є бавовна...
Та то не ми, хоч так їм треба.
То, мабуть, блискавка із неба...
Вже й Бога бісить вата, знаю.
Мабуть воліє й Бог трощити
Все те, що встиг благословити
Пропагандист Кіріл Гундяєв.
А вчора люди говорили
Що в них не там й не те курили.
Що можуть миттю довести:
З безпеки інженери винні,
Бо інструктаж собакосвиням
Забули знову провести.
Хай курять, п'ють, їдять... хай мають....
Хай в них частіше вибухає...
Від страху хай штани наповнять.
Частіше "жесты доброй воли"
Хай змусить їх робити доля,
Бо вата, власне, й є бавовна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Не діамантове кольє,
Не рештки царської крові...
В ній щось чарівне й миле є,
Тому так хочу я її.
Із нею поряд ожива
В мені юнак. Вирує кров.
І не спинити ті слова,
Що їй співають про любов...
Складна і, водночас, проста.
Готовий наламати дров...
Вона мій світ й моя мета,
Я все життя до неї йшов...
Її легенько обіймаю,
Нарешті з нею віч-на-віч...
Вона: "Старий, ти гроші маєш?-
Лише три сотні баксів ніч"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Туди так хочеться втекти,
Де спокій й мир сховали води.
Від ран, стрільби і суєти
Лікує спокоєм природа.
Там серед миру і ланів
Повільна річка нас колише...
Де вічно полю гомонів
Ліс про прадавнє і колишнє.
Де цвіркунами у траві
Лани зі мною поговорять...
Там все моє і я там свій,
І з неба споглядають зорі.
Там все міняється без змін,
Там дім мінливої константи...
Нема там болю і провин...
А, може, і війни нестане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Є я і ти. Ми будем йти..
Хоч часто важко, часто з боєм.
Із дому нашого мести
Цю нечисть буде наша зброя.
Я, ти і кожен побратим -
Ні. Ми не любимо вбивати -
Тих дурнів шкода... разом з тим
Тут дім - не можна відступати.
Бог зрозуміє і простить
Ми дім боронимо й родину.
Життя Ми ладні положить
За правду, дім, доньку і сина.
Ми стоїмо всі як один.
Бо тут наш дім, тут Україна!
То наша мати. Я їй - син!
Її не зраджу, хай загину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022
Ну як ти " матушка рассія"?
Як поживаєш? Добре спиться?
Ще не дійшло?: бур'ян посієш,
То не чекай врожай пшениці...
Вєдь нєт аналогов й не буде...
У сіл твоїх вооружжонних...
Вони валяються усюди
Кто по частям, кто обожжонний...
Вони валяються усюди,
Для нас смердить, й тобі не треба...
А в нас Герої! Наші - люди,
За них ми дякуємо небу.
За кожним, хто в бою загинув
Все місто плаче й проводжає.
Комусь він батьком був, чи сином.
Їх пам'ятаєм й поважаєм.
А ти на втрати не зважаєш -
Нових народить орко-мати.
За м'ясо мала їх і маєш...
Лиш цифри в списках військкомату.
Пожнеш з плачем. Що зараз сієш -
Вже починаєш пожинати.
А ми пишатися умієм,
Що Україна - наша мати!
~Щоб гнати вас, хабар давати...
Бо шість на місце , тож не світить.
Без батога... не треба гнати...
Тобі того на зрозуміти...
Ти вже добряче нас втомила.
І часу в тебе вже немає.
Тебе Русь Київська родила,
Вона тебе і відспіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Ні з ким не буду говорити
Про те, хоч хочеться кричати.
Об стіну битись, вовком вити,
І розчинитись... Вітром стати...
У світ за очі полетіти...
Ніде... І, водночас, усюди...
Тобою я по горло ситий...
Та ти пішла... Й мене не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
Поясни, що тут ловиш, російський солдате?
Сам ти знаєш, не зможеш ти того піймати.
Пощастить, будеш чути прокльони і мати,
А як ні, тебе будуть у "батьки" ховати.
Пам'ятай, не лише наші рідні солдати,
Кожна тінь і півтінь тебе буде стріляти.
Тут на тебе чекають лиш кулі і грати,
Ти ж не хочеш. Щоб сльози лила твоя мати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2022
Тендітна, мила і м'яка
Знов тане у твоїх руках
Жіночно манить, ранить і вбиває
Все стало легким і простим.
Без бою їй здаєшся ти,
І віриш - в світі кращих не буває.
Від думки "щось в ній, мабуть, є"
До розуміння - то твоє
Лезала відстань менша за півкроку.
Зла думка як вона і де
Нещадно мучить щойно йде
Вона, забравши твоє щастя й спокій.
Ти знаєш, що усе б віддав,
Щоб поряд знов її хода
Ледь чутно наближалася до тебе.
Ще щось, не вміститься в слова,
Та ти від того оживав,
Щось що так манить в ній і дуже треба.
Вона - все те, чого шукав
І будні нескінченних справ
Заповнити ту пустку не зуміли.
Всіх ворогів своїх простив
Їй кожну мить би присвятив
Її обнявши ніжно і несміло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021
Вона нагорода і нею карають.
Про неї земля знов з під ніг вислизає.
На дошці життя за фігурки вас має -
Так легко в вас грає…
Все в світі простить… водночас не прощає.
Тебе відштовхне… але міцно тримає…
Вона двері в пекло й ворота до раю…
Її звати Рая…
Вона, наче книжку тебе пролистає.
Ця безпосередність тебе зігріває…
До неї біжиш… і від неї тікаєш…
Вже сили немає.
Згубивсь, мов дитина і думку гадаєш
Чому більш таких на Землі не буває?
Коли вона йде все тепло забирає
З собою до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2021
Із заходом сонця похмурий і темний став світ.
В тон світу думки потемніли й нахмурено бродять.
В тон чорному світу крокує кімнатою кіт.
Він чорний в тон світу, думкам і сьогоднішній моді.
І корячись моді темнішими стали рядки.
З душі виливаються. Їх вже не сила тримати.
Й темніють під ними незаймано-білі листки-
Забувши про світло - їм білими більше не стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Я буду сумувати,
Крізь сон тебе гукати,
У ліжку знов шукати…-
Немає…
На клапті буде рвати-
Я ж міг не відпускати…
Стискати і тримати
До краю…
То, бачу, не здалося,
Що то твоє волосся
Для мене заплелося
У грати.
І зовсім не тривожить,
Що вже втекти не можу.
Лиш став твій погляд кожен
Чекати.
Та й ти ледь-ледь трималась,
В обіймах розчинялась…
Ми душами торкались,
Не тілом.
В душі волав до тебе:
-Не йди, молю, не треба!
Тепер ти всі потреби
І сили.
Хоч бомби, хоч гармати,
Мав просто обіймати,
І все міцніш тримати
За руку.
Мов хтось відрізав крила,
Коли в машину сіла…
Дверцята зачинила
Без стуку.
Очима проводжаю
Як в безвість відїзджає,
Що душу зігріває
В морози.
Слова забрала й рими
Стають вірші кривими -
В них кожне слово мимо...
Та й проза…
Та й все, що не про тебе
Тепер жену від себе.
-Ти більш за кисень треба,-
Волаю.
Благаю, повертайся
І назавжди лишайся.
У кожнім сні з'являйся -
Чекаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021
Знов випадково відпустили
Кого любили.
І знов негадано зустріли
Кого ганьбили.
Хтось знову нам підрізав крила -
Немає сили.
Та ми і так мету згубили
Куди летіли.
Навіщо плакати про втрати,
І знов кричати?
Щось знову в Господа благати,
Але не брати.
Від свого щастя знов тікати -
Не пізнавати…
Зі свого дому йти шукати
До ночувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2021
В сон, де поряд ти
Знову так кортить,
Де живуть тобою всі надії
де, здалось, моя
І тобою я
Майже жив, і лиш про тебе мріяв.
Щось там не зрослось,
Вітром віднесло
Те тепло, не гадане не ждане
Раз горять мости
Соплі ці прости
Будь чужа, не рідна, не кохана.
Мабуть щось проспав,
Марне не піймав
Не тримав, не вкрав, пустив від себе.
І тепер мовчу
Я, що не прощу
Я собі. Хоч ти для мене треба.
Знову тим грішу -
Соплі ці пишу…
Та, мабуть, не можу не писати…
Хай хоч в цих словах
Мрія ожива…
Та чи стане сили відіслати?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021
Перемогла весна…
Здаюся. Нічим крити.
Здається це вона…
Боюся відпустити.
І нерви, мов струна…
І ніде правди діти…
Напевне це Вона…
Чомусь згадав про квіти…
Того ти сам не знав,
Гачок сидить глибоко…
Ти віриш - це Вона
Сильніше з кожним кроком.
Вона все рідш сумна,
Стріляють оченята…
Ти певен, це Вона
І марне вже тікати.
Не спиться допізна
І знову щось римуєш.
Ти певен, це Вона -
Нема її - сумуєш.
Здається в ній впізнав
Водночас волю й грати…
Без сумнівів - ВОНА!
Без сумнівів - кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Не знаю, радісне вітання,
Чи може гірше за всі біди…
У Рівне їде Трататаня,
Чи, може, Таня-трата їде…
І, може, то чиїсь зітхання,
Ну, а комусь то мега-втрата…
Вона така, та Трататаня,
Чи, може, радше Таня-трата…
І, мабуть, вічне це питання,
Сам Бог того не може знати
Кому та Таня Трататаня,
Чи втрата, а чи Таня-трата…
Для кого Таня покарання,
Чи нагорода, чи розплата…
Чи просто мила Трататаня,
Чи зла й сердита Таня-трата...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Ні, я не впав. Стою і тут.
Всім ворогам своїм на зло.
І знову слово, мов батут,
Коли я падав підняло.
Ні, ще не впав, я ще стою.
Не втік, лишивши рідний край.
Живу цим краєм в цім краю
Його вважаючи за рай.
Ні, я не впав і не зійшов,
Тримаю принципи і шлях.
Живу, як жив, іду, як йшов
У вчинках, діях і думках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2021
Позаду знов мої пороги.
Я знову міряю дорогу.
Мабуть весь свій свідомий вік.
А за вікном життя минає.
Я бачу, розумію, знаю,
Та я й до цього, мабуть, звик.
Життя все швидше й швидше лине --
У нього на шляху зупинок
Не заплановано, і край.
Не спиниш. Хоч бий лобом стіну,
Хоч ляжеш ти у домовину
Йому, що пекло, що той рай.
Йому байдуже сонце й злива,
Та і кудою -- не важливо -
Шлях йде. Сенс має тільки шлях.
А ми його не розуміли.
Кудись потрапити хотіли
І цінність бачили в місцях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Не мали спільних мрій і справ
Геть різні в нас були думки.
І кожен з нас чудово знав,
Що розійдуться ці стежки.
І не моя в тому вина,
Не винна в тому, власне, й ти.
То не любов, лише весна,
А осінь змусить розійтись.
Ну ось і все. Скінчилась гра.
Усе пройшло. Горять мости.
Нехай щастить. Мені пора.
Та, бачу й ти вже хочеш йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2021
Ні, вибачай, не хочу чаю.
Душа шалено так волає,
Їй почуттів не вистачає
З яких співає.
Душа загубилась і не знає
Що хоч і хоче, та не має
Чуттів. Їй так не вистачає
Знать, що кохає..
Вона у щастя щиро грає
І шанс останній забирає…
Пізнати крихти того раю…
Так і карає
Себе. І знов мости палають.
І гори шлях перекривають…
Знов своє щастя добивають…
І поховають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
Прошу, за те мене прости,
Що знаю чим допомогти,
Куди іти і як ходити.
Але чому тоді зима
Малює те, чого нема?-
Ніяк не можу зрозуміти.
Така прикольна й ніжна ти,
Та не про те мої листи,-
Щось душу держить, наче грати.
Чому ж тоді у вирі справ
Не знаю я чого чекав,
Кому повірити й кохати.
І не туди чомусь росте
Таке здавалося просте
І рідне… ще його немає.
Чому ж ми хочемо щомить
Знов один одним замінить
Все те, чого не вистачає…?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
Не хочеться їсти і пити
Що мучить - шва не добереш.
Лишається знову дзвонити,
Чекати, що трубку візьмеш.
Не хочу без тебе курити,
Нікуди не хочу іти.
Здається, не хочу я жити,
Коли біля мене не ти.
Мов горло стискають лещата
І порожньо й сум на душі.
І серце про тебе кричати
Знов буде в моєму вірші.
Я відстань до тебе долаю,
До мене виходиш ти знов.
Тебе обійму, й оживаю…
Здається, це зветься ЛЮБОВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2021
Усі провини всім простив,
Собі дозволив розцвісти
І фарби більш не сірі.
І, майже, вже повірив знов
Що в світі ще жива любов
І дивно, що не вірив.
І так хотілось ще на мить
Той злий годинник зупинить,
Той час так швидко лине…
Та просто руку відпустив
Бо час десь бігти чи іти.
Немає і хвилини.
Їй так радів, мов тій весні,
Та кілометри нависні
Між нами вже лягають.
Вгадати як, що то було,
Що біля неї Так тепло…
Пішла - мороз проймає.
Піймати і не відпустить,
Час зупинити ще на мить…
Час йде, даремно плачу.
Тепер хай йде все швидше він,
Бо ще лиш декілька годин
Я знов її побачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
В автобусі Рівне - Нетреба
Я вперше поглянув на тебе.
Чарівна і втомлено-гарна
Раптово прямісінько в Сарнах
І, мабуть, прямісінько з неба
Спустилась у Рівне-Нетреба..
Ти ледве несла свою сумку.
Мені чомусь спало на думку
Вона вдвічі більша за тебе...
І ледве у Рівне-Нетреба
Та сумка крізь двері вмістилась...
Тихесенько ти примостилась...
Приперся і всівся навпроти
І я із роззявленим ротом.
На тебе я так задивився,
що слиною ледь не вдавився.
Рокитне - выходити треба
З автобуса Рівне-Нетреба.
Та тут ти мене врятувала,
Ти вийшла й на вулиці стала
І я, мов прикутий до тебе,
Залишив те РІВНЕ-НЕТРЕБА
Хотів тебе взяти за руку..т
І серце з прискореним стуком..
І, мабуть, побачила ти
Як важко було мені йти...
І я вже не можу без тебе...
Поїхала ти у Нетреба. 0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Ні, то не я дарую квіти,
І зустрічей не я шукаю.
Не прагну більш тебе зустріти,
І більш без тебе не страждаю.
Не я чекатиму на тебе,
Не я дзвоню безперестанку.
Усе минуло і не треба
Твої обійми до світанку.
Я більш не дихаю тобою,
Для тебе гори не зрівняю...
Все, що було здається грою,
Яку тепер не я дограю.
Ми геть чужі, і кожен з нас
Своє будує і шукає.
Минуло все. Лікує час.
Любов мина... Та й ми минаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021
Життя розмінявши на фантики
Свій час у долонях кришив.
Шалено хотілось романтики,
Мімішних рядків, не віршів.
І щиро хотілося віритий
Що є неймовірні дива,
Що можна цинізмом не міряти
Рожево-слюняві слова.
Що порівну можна й однаково
Одержати й дати. І ти
Зі щастя безмежного плакала,
А не боячись самоти...
Об сірість щодня розбиваються -
Так в мріях ми вмієм кохать.
Хтось завжди втекти намагається,
А інший догнати й піймать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Продавши все, що чогось варте,
Ховаєм за затерті жарти,
Що знов не так лягає карта
І гра не наша.
Усе, крім правди, говорили,
Жили не з тою, що любили,
ВЖЕ звикли і спокійно пили
Із тої чаші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Тут мова зовсім не про втому
І не про спалені мости.
Я знову їду сам до дому,
Туди, де сам, а не де ти.
І, хоч чудово знаю де ти,
Та, мабуть, то такий вже світ.
І ми з тобою дві планети,
І не змінити нам орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Розведи мости...
Зимно. Знов не встиг.
З вітром, що вже стих
Я застиг.
Кригою листи...
І нема мети.
Ти прости.
Весну не знайти...
В літо не дійти,
Там де ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Мабуть не так багато я грішив,
Не всім в житті я перейшов дорогу.
Господь лишив продушину віршів.
За неї я безмежно вдячний Богу.
Тому ніхто до решти не дійняв.
Тому мене ніхто не міг спинити.
Вірші для мене постіль і броня,
Дасть Бог я в них по й смерті зможу жити.
Можливо внуки у моїх рядках
Те віднайдуть, чого в житті не бачать.
Пройдуть зі мною по моїх стежках,
Моїми слізьми про мій біль поплачуть.
За мене відішлють мої листи,
Що сили не набрався відіслати.
Пробачать тих, кого ще не простив,
Обнімуть тих, що я не зміг обняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Поволі доля покотилась долі,
Хоч вірив, все вдалося й на мазі́.
Не вирватися. В замкнутому колі
Вниз котишся, мов крапля по фользі.
Тузи пропали. У руках лиш шістки.
Вірші перетворилися на спам.
Сміявся з тих, що гризлися за кістку,
Та, мабуть, скоро гризтимешся сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020
Ні не дозволю я броні
Пустити в душу
Всміхнуся. Я думки сумні
Ховати мушу.
Сарказму голки нависні
Знов ощетиню -
Буває страшно і мені,
Мов тій дитині.
Хай змиють зливи ці рясні
Бруд й пересуди.
Бо доки не лежу в труні
Я битись буду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2020
Свій шлях пройшов я десь наполовину.
Долав я ворогів у боротьбі.
Шукав я скрізь вершини і глибини.
Шукав я скрізь… А треба у собі.
Так щиро у кохання вмів я грати,
І біг, не розуміючи мету.
Не тій себе я не давав піймати,
Та й наздогнати прагнув я не ту.
Ножем підступним наслідки у спину
Вкололи. Я спинився і присів.
Всього досяг, та лиш наполовину,
Здається я наполовину жив…
Свій шлях пройшов я десь наполовину.
Долав я ворогів у боротьбі.
Шукав я скрізь вершини і глибини.
Шукав я скрізь… А треба у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
Давно час поставити крапку, я ставлю лиш кому.
Дивлюсь в твої очі, що правду сховали на дні.
Безмежна любов вже пройшла, залишивши нам втому
І ми одне одному стали чужі й нависні.
Це "ми" просто фарс в виконанні сільського театру -
Фальшивою грою не вдасться зробити ім'я -
Не можемо ми чомусь визнати без психіатра:
Нема того "ми". В тебе "ти" є, а в мене є "я".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2020
В душі моїй чіпає струни,
Що враз лишились без броні.
Тендітна, мила, ніжна, юна…
І очі… сонні і сумні…
Хотів би втішити, зігріти,
Прогнати біль і страх в очах…
Але боюсь по горло сита
Вона з тих втіх не по роках
Можливо й хоче розказати…
Та очі вмить сховають вії.
Вона втомилась. Хоче спати,
Та терпить, кріпиться – не сміє..
Нахабно ти й необережно
Брудні до неї тягнеш руки…
Вона, сховавши незалежність,
Натягне посмішки перуку.
Їй не приніс дарунки й квіти.
Усе так просто і банально.
Ти тіло тільки зміг купити,
Та глянь, душа і біль реальні.
Її торкаєшся де хочеш,
Усе, що хочеш робиш з нею.
Та хоч усі купи ті ночі..
Не зробить то її твоєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Я вірив, що тобі я снюся,
Що правда світиться в очах.
Що у тобі я розчинюся,
Що все втрима́ю на плечах.
Я вірив в те, що очі сірі
Розвіють тьму, освітять шлях.
Я весь цей світ тобою міряв,
Реальність всю і все в думках.
Ловив твій погляд, мов востаннє,
Тобі я вірив більш, ніж Богу.
Тобою прокидався зрання,
Для тебе вирушав в дорогу.
Звернути гори мав я сили
За твій єдиний поцілунок.
Мабуть, якщо б ти захотіла
Я б випив без вагання трунок.
Не ладен був копійки дати
Я ні за що, що не про тебе.
Весь світ я міг завоювати,
Та тільки як тобі він треба.
Проходив лід, вогонь і грати,
І вірив – ти лікуєш рани…
Та мрію не вдалось піймати –
Ти розчинилася в тумані….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2020
Написав би листа,
Та не став.
Покидаєш міста
По дротах.
На екрані в очах
Непідробний той страх
Не знайомий тобі попервах.
Хтось до неї, не ти,
Буде йти.
Їй останнє прости –
Й ти застиг .
Сниться морок й хрести,
Розумієш – не встиг…
П’єш ти тихий коктейль самоти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020
Чому вірші мої й рядки
Настирно топчуть ті стежки,
Що не забув, що знов ведуть до тебе?
І всі слова і всі листи
Знов шепчуть: добре там, де ти,
І бути там для мене конче треба?
І пам'ять дурить, мов на зло,
Згадає добре, що було
І прагне біль і рани всі забути.
І душу на шматочки рве,
До тебе – не замовкає – зве,
Хоч знає, що минуло, не вернути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873334
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Ти знаєш, що таке актор?
На сцені інший раз за разом.
Ховаючись за блиском стразів
Живе собі наперекор.
Щораз нове життя і ролі
Усіх, крім себе легко грає.
Він сам уже не пам’ятає
Де гра, а де і власна доля.
Він блудить серед декорацій.
Найважча роль – себе зіграти.
Суфлер не зможе врятувати
Не пошкодують папарацці.
Відсутній текст. Слова не в тему.
-А де сценарій,- всіх питає.-
Не вірить, що його немає.
За себе жити – це проблема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2020
Півкроку від релігії до віри,
Та не дійти -- забули ми дорогу.
Нам лишиться лише коронавірус,
Мабуть це смска нам від Бога.
Ми правду підміняємо обманом,
То ж, мабуть, годі, друзі, дивуватись,
Ми діставали -- нас тепер дістане
І самоізоляція, мов грати.
І з глузду зводять, нависають стіни,
Одноманітні стали всі події.
Повільно, та невпинно карантином
У маси заповзає істерія.
По телевізору новеньку казку
Від президента чуємо чи мера.
Та це не знизить нам ціну на маски
І цінність туалетного паперу.
І те, що будували кров'ю й потом,
Заради чого дихали і жили,
І не лише розваги, а й роботу
Нам карантинно й просто зупинили.
А може маски й окуляри вдіти,
Бо й в карантині треба міру мати.
Та що пенсіонери, так і діти
Почнуть вже скоро з голоду вмирати.
Усі, мабуть, уже по горло ситі.
Гуляють ті, хто явно видно хворі.
А президенту дай поговорити…
А заодно і мери поговорять .
Вже мабуть досить рвать з країни шкіру
Й робити все як завш наполовину.
Напіввідповідальність й напівміри
Не вірус, а країну нашу спинить.
І досить красти і у ігри грати.
І цим півкарантином всіх діймати.
Хай карантин -- порушників за грати.
Так чотирнадцять днів. Конкретні дати.
Та тут таке ніколи не настане.
Ми знаєм це. Не можемо не знати.
Лиш популізм. Ніхто з політиканів
Не хоче ні за що відповідати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2020
Звикаю я півкроку залишати,
Хоч щастя поруч - руку простягни.
Так гордо йду вперед на власну страту
Не зрозумівши власної вини.
А винен я. За маскою гордині
Ховав я страх сказать тобі "люблю".
І батогом сарказму все по спині
Тебе я бив без сорому й жалю.
Ти лащилась, тулилась, обіймалась,
Просила в мене трішечки тепла.
Ти показати зовсім не боялась
Яка слабка ти і яка мала.
І думав я, що буде так до скону...
Ти выросла - тісне старе взуття.
Фальшиву і надуману корону
Зриваєш з мене й кидаєш в сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2020
Рве душу на дрібні шматки -
Лиш посміхнуся - не плаксій.
Згортаю соплі і листки,
В самотню ніч ловлю таксі.
В нічному місті, як і я
Воно летить від самоти,
Вона у кожного своя,
Від неї хоче всяк втекти.
Цієї ночі щастя спить,
Але по вранішній росі,
Хоч не пройшло, хоч ще болить,
Я відпущу своє таксі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020
Одне за одним бачу знов і знову
Обличчя ці, такі одноразові--
Від них сховатись зась, і не втекти.
Вони мене доводять знов до сказу--
Бездумні вчинки і бездумні фрази,
Бездумні тексти, пости і листи.
Мабуть нас Бог так за гріхи карає
Й навчилися робити їх в Китаї,
На перший погляд важко відрізнити.
Куди не глянь, вони тепер усюди,
І виглядають зовні Геть як люди,
Ну Геть як справжні, лиш прошивка бита...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2020
Ми говорили...
Майже все сказали...
Про що мовчали.
Що вперто нас з тобою розлучало...
Душа кричала!
З тобою межу не переступали,
Яку самі собі намалювала...
Вона лише в уяві існувала...
І вперто та настирно скрізь шукали
Того, що одне одному не дали...
Невже не знали???
Невже всім серцем те не відчували?...
Синхронно так обоє ми тікали...
Від правди очі міцно затуляли..
Та того мало.
За весь той час себе переконали,
Що гру ми грали...
І правду ту за сто замків ховали,
Ми діамант за безцінь роздавали...
Не визнавали...
Та правда зла, вона своє забрала,...
На запчастини душу розібрало...
Ні. До такого нас не готували...
Обоє знали:
Півкроку, може то і дуже мало,
Його роками вперто не ступали.
Хоч так і звало
До того, кого так не вистачало,
Мов щось взяло, й півсерця відірвало...
Не чули вперто, та душа благала,
Щоб більше ми для себе не брехали,
І, щоб за недосяжні перевали
Ми не ховали,
Щоб в себе вперто мы не відбирали
Безцінний скарб, який завжди ми мали.
Тому всі ті, ким знову заміняли,
Губилися і миттю набридали,
Лиш серце знало.
Воно тужило, але так плекало,
На всі скарби того не проміняло.
Зерно ростило, землю поливало.
Тепло, що мало
Воно зерняті тому віддавало,
від заздрістних очей його ховало,
Від снігу і морозу захищало...
ВОНО КОХАЛО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019
Скоро йтиме лапатий сніг.
Пам'ятаю, ти сніг любила.
Ти, мов сніг, хоч мені і мила,
Та, мабуть, я чогось не встиг...
Змив вже дощ наше Ми, і я
Знову граюсь в свої загадки.
Тільки часом про тебе згадка
Нагадає, що рай зів’яв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Ну що робити, так буває -
Ми боїмось кого кохаєм,
Як підійти до них - не знаєм
І що сказати.
Страх рис привабливих не має.
Хай і навзаєм хтось кохає,
Страх твій в душі любов вбиває -
Це просто плата.
За те, що й мы не раз змовчали,
Хоч точно бачили і знали -
Нас поруч мовчки так кохали
І навіть слова
Вони про те нам не казали,
Самі в душі переживали -
В них перед нами відбирало
І ноги й мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2019
Допоки пишеться - пиши.
Хай кажуть, що затерті рими.
Та раптом поміж піввіршів
Блисне перлина поміж ними.
Допоки пишеться - пиши.
Бо гірше Бог не міг скарати.
Життя у строфи розкрити,
Пиши - не можеш не писати.
Допоки пишеться - пиши,
Твори, раз можеш ты творити.
Ти по собі дітей лишив -
Хай йдуть між люди вірші-діти.
Допоки пишеться - пиши,
Нехай несуть добро і щастя.
Ну а не можеш - світ души,
Будь злом, якщо добром не вдасться.
Допоки пишеться - пиши,
Ламвй, якщо не хоч творити.
Колись між геть чужих віршів
Ти зможеш внуковірш зустріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850474
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
Знов записник перегортаю,
Самотній чую подих ночі.
Кого я хочу - Знов не знаю...
А кого знаю, щось не хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2019
І свічки з кадилами,
І поклони били ми,
В Бога все просили ми
Сили.
Іншим слали килими,
А когось ганьбили ми.
Ще когось ловили ми
Й били.
Раптом остовпіли ми
Бо в калюжу сіли ми -
Бач, не тим годили ми...
Й згнили
Оди, що творили ми...
Хвалим, хоч несміло ми...
Тих, кого ловили ми
Й били...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844973
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2019
Хмари, що дощ вже кличуть,
З твого жену обличчя.
Ні, сум тобі не личить,
Ти віджени сумні
Думи. І зміним тему.
Марні твої дилеми.
Геть прожени проблеми
І усміхнись мені.
Всім ворогам на злобу -
Хто там що меле й робить -
Бути весела спробуй
З глузду їх тим зведеш.
Плітку не важко звити,
Сміхом це вчись зустріти.
Зможеш їх ним побити,
Спокій в житті знайдеш.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2019
Лёгким вітром по дотичній
Ти пройшла так еротично...
Лёгким вітром... В серці буря й урагани.
Ти ж сама чудово знаєш -
Та на клапті розриваєш
Знов тим поглядом здивованим дістанеш.
І чомусь вже не критично,
Що технічно і класично,
Просто й тупо. Як по книжці, слово в слово.
І хоч бачу це і знаю,
Та від тебе не тікаю...
Я програю... Та солодкі ці окови...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Тануть крихти Віри.
Карцер сірих буднів.
З кольорами скудно -
Всё відносно сіре.
І уже не буде
Барв, що радість мали.
Їх давно не стало.
Речі сірі й люде.
Сірі пересуди,
Сіра квітка квітне.
Більш для нас привітне
Що було не буде.
Годі лізти з шкіри.
Знай, що більш немає
Барв живих розмаю...
Всё відносно сіре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2019
Добра не чекає,
Бо точно він знає,
Що тепло і добре
Де він не буває.
Від їжі не ситий
Знов мерзне він літом.
Дивується й заздрить
Щасливим і ситим.
І тягне мов гуму
Зажовану думу:
Чом добре в сусіда?
Чом щастя є в кума?
Ніж інших судити
Час ділу вділити,
Й давно своє власне
Міг щастя створити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2019
Ні, я не хочу писати
Слів, що у темряві ночі
Можуть тобі малювати
Рай, де я бути не хочу.
Ні. Я не хочу співати
Пісню тобі не про тебе.
Я не дозволю плекати
Марне кохання до себе.
Прошу, не варто просити
В мене розмов і побачень.
Мабуть обоє вже ситі...
Потім в подушку ти плачеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
Ми, Немов шахтарі. Не бурити
Значить сенсу не мать у житті.
Мы по горло розмовами ситі
Сумували за ділом простим.
День у день ми чекаємо руху,
Сум у снах и в очах мерехтить.
Та чомусь не хватає нам духу
Вболівати за те що болить.
І чомусь Ми забули паролі -
Наші мрії і сни мов чужі...
Кого любим старанно ми тролим -
Ми живемо завжди на межі.
Стіну хочемо лобом пробити
Замість просто крізь двері пройти.
Все добро у собі задавити
Мусим ми. Мушу я, й мусиш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817348
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2018
Падає тихо сніг
З сіросумного неба.
Холодно й зле мені -
Ти мені дуже треба.
Зчутися я не встиг -
Серце тобі співає...
Раптом весь світ застиг -
Поряд тебе немає.
Мабуть з найкращих снів,
Мабуть спустилась з неба...
Вітер щось шепотів...
Дощ стукотів про тебе.
Кожна стежина йшла,
Бог будував мости...
Пазли усі Він склав,
Щоб нас удвох звести.
Мабуть завжди шукав -
Інші мені не треба-
Завжди тебе кохав,
Йшов все життя до тебе.
Не відпущу я, знай!
Ти мені дуже треба.
Мить, що з тобою рай
Пеклом стає без тебе.
Сам уночі не сплю,
Серце розлука тисне.
Дуже тебе люблю -
Ти мені стала киснем.
Ніжна, мов котеня -
Жити тобою хочу.
Будь мені сенсом дня,
Будь мені щастям ночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018
Раптово стало так тепло.
Тепер я знаю, не було
Мого життя, допоки не почав тонути,
Допоки душу сповнив страх,
Що згину я в твоїх очах,
Що мені годі милих пут твоїх минули.
Я брів напомацки крізь ніч,
З пташок мені співав лиш сич,
Пив мертву воду і ляльки дістали.
Ти розбудила з того сна
Зігріла серце, і весна
Прийшла, хоч осінь наступити мала.
Тепер я новий клопіт маю,
Немов юнак слова шукаю,
Що ще ніхто не смів шептати й ні для кого.
Слова, що будуть лиш твої,
Співають ними солов'ї,
Що душу гріють і женуть тривогу.
Слова, якими б зло зборов,
Слова, що ти і є любов,
Що жити - це і є тебе кохати.
Щоб найпалкішими були,
щоб щастя нам на двох несли,
Якими хочу я для тебе стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018
Пишу, та ніхто не читає -
Мабуть застаріли вірші.
Та мушу писати, бо знаю -
Це крики моєї душі.
Строфа за строфою лягає,
Знов північ позаду лишив.
І знову листку довіряю
Все те, чим я дихав і жив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2018
Час мусить минати,
Не можеш не знати
Як біль цей кохати
Й плекати.
Ночами не спати,
Зі страхом чекати -
Сон буде лякати
Й карати.
У когось є грати
І мусить страждати,
Та й звідти дістати
Й тримати.
І ось в каземати
Їй мусиш писати...
І хочеться матом
Кричати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018
Ти волосся розпустила
І порхаєш, мов на крилах,
Але, мабуть, десь згубила,
Моя мила,
Те, чим сильно так манила,
Чим до себе приліпила,
З чим у сни мої вселилась... =
Щось згубилось.
Ти сама не зрозуміла,
Коли раптом все змінилось,
І мені тебе ловить перехотілось.
Може вже немає сили,
Може надто ти дражнилась,
Та згадав я, що вітрило
Ще лишилось.
Хоч його ти завалила,
Ним підлогу застелила =
Ти мене назавжди (вірила) зловила.
Ти і їсти наварила,
Біля себе положила,
Навіть, трохи, моя мила,
Ворожила.
Та на те вони і крила,
Щоби вітром підхопило
Й натягнути захотілося
Вітрило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Сходи вгору,
Щось говорять,
Та спинитися несила.
Так, це плаха,
Але страху
Щось немає, моя мила.
Будувала=
Готувала
Ти давно її для мене.
Розумію,
Але смію
Йти на неї, мов на сцену...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018
Сперечки пустіСперечки пусті
В чому сенс у житті
Марно втрачений час і слова.
Хай в свій бік всяк пливе,
Своїм голосом зве.
Двох однакових нас не бува.
Своє щастя знайти
Лиш тоді зможеш ти,
Коли знайдеш свій шлях й свої теми.
Птаха хто, хто змія,
Хто правий, ти чи я
Згоди ми не дійшли й не дійдемо.
Краще виграш, чи гра?
Що, гніздо чи нора
Є зручнішим, безпечнішим, кращим?
Чи мурахою жить,
Чи пригоди цінить,
Чи валятись поліном ледащим?
Кожній дошці свій цвях,
Кожен має свій шлях.
Різні цінності й авторитети.
Може в тому і суть,
Різні різне несуть,
Двох однакових правд не знайдете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018
Знайомтесь, Чорт Закатай Вату.
Навіщо довго говорити.
Він був і є неадекватом,
Такий він є, йому так жити.
Потрібно просто памятати,
Що різні ваші з ним дороги.
Навчись таких не підпускати,
Хай плута слід, хай йде із Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
Ось новий поворот,
Знов чекаю пригод,
Відкриваю блокнот
Коли важко.
Раз набридло між стін,
Я ловлю вітер змін
Й зник за обрій твій тин,
Моя пташко!
Ти прости й прощавай,
Не сумуй, забувай,
На дзвінок не чекай
І на квіти.
Догорають мости
В наше "ми". Є я й ти.
Ти мене відпусти
Й вчися жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
З тепла домівок наших ситих
Ми дуже любимо судити
Як інші люди мають жити
І що робити.
Нам ліньки із дивана встати,
Для інших трішки недоспати,
Нічого з того не чекати,
Щось дати.
Скривившись: "Я тобі не вірю",
Добро цинізмом любим мірять.
Сховатися у масі сірій -
Нещирій.
Нехай. Хтось тихо себе тішить,
Що так тепліше і простіше,
Нічого по собі не лишать,
Мов миші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2018
ДурненькІ, мов маленькі діти,
Чомусь ми мусимо терпіти,
І геть прокислу чашу пити,
Не йти супроти течії.
Від долі крихти ті просити,
Завжди хотіти лиш її...
Не мати рідної сім'ї
І вовком вити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Десь там щось є,
Та не моє -
Та і не треба.
І не для тебе
Вірш зів'є
З тих самих рим.
Та разом з тим
Вже інша серце віддає
Й горне до себе.
В нас все здавалося простим,
Та відлетіло.
Хоч так хотіли
На двох ділити землю й небо -
Йдем не разом крізь Крим і Рим.
Давно простив і ти простила,
Не стало сили - подзвонив...
Та, слава Богу, ти відбила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Ти раптом бачиш, що для тебе
Вона сильніш, ніж кисень, треба,
Вона тобі земля і небо
Вона всі сни і всі події.
ЇЇ, здавалось, вічно знаєш,
Без неї спокій свій втрачаєш
І так її не вистачає -
Без неї жити ти не вмієш.
ЇЇ не можеш ти забути,
До серця хочеш пригорнути -
Воно без неї льодом скуте,
Без неї битися не хоче.
Ти хочеш тільки нею жити,
ЇЇ від світу захистити,
Із вуст її кохання пити,
Їй дні свої віддати ї ночі.
Завжди торкатиися до неї,
Щомиті називать своєю,
Мов хт ось приклеїв суперклеєм =
І вже очей не відірвати.
Весь світ для тебе замінила,
Без неї бути вже несила.
Летиш до неї, мов на крилах -
Забудь, що міг ти не кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018
Замерзли знуджені калюжі,
Сніг впав, мов я, до твоїх ніг.
У вальсі віхола закружить...
А я не встиг... Я знов не встиг.
Я знов дивлюсь в холодні очі
І не шукаю там тепла -
Втомивсь! Доволі! Більш не хочу
Від тебе ні добра, ні зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
Ти не моя.
Усі листи
Не зможуть то розповісти,
Що знов мене занепастить
І я
Кричав у тишу мовчазну,
Дививсь у ніч цю нависну,
І знов до ранку не заснув -
Стояв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2018
Далеко ти. Я на листи-
Ти вже за те мене прости-
Свої думки перетворю, у вірш заклею.
І ця строфа така проста
Несе до тебе, мов поштар,
Всі недосказані слова душі моєї.
Ти сайт відкриєш і в вірші,
Що накипіло на душі
Читаєш, знаєш, хоч я сам не зміг сказати.
Не зміг сказати тет-а-тет-
Знов виручає інтернет.
Та я в реалі тебе хочу обіймати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2017
Не меценати й не кати -
Своєї досягти мети
Ми просто хочем.
Бувають сльози на очах,
Ми світ тримаєм на плечах...
Чи йдем на злочин.
Коли у ближнього біда
Йому б останнє ти віддав...
Чи відбираєш.
І тих, хто плавати не вмів
Ти врятував і обігрів...
Чи добиваєш.
Ми меценати і кати,
У кожного свої хрести,
Своя дорога.
Йти мусив, шлях свій гарував,
Але ніколи ти не знав,
Що жде за рогом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2017
Додому зхнов не по дорозі,
Мене не варто там чекати.
І ту, що буду я ласкати
Любити я чомусь не в змозі.
Хоч як завжди
ЇЇ сліди
Є у віршах моїх і прозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
Сніг все скував і свище вітер,
І за вікном, і у душі.
Самотніші за всіх на світі
Удвох ми пишемо вірші.
Ми вдвох. Та мовчки зі строфою...
Вона у кожного своя...
Ядумав дихати тобою,
Та знов з листком спілкуюсь я.
У нас з тобою говорити
Щось не виходить. Ти прости...
І тим, що є по горло сита
З листочком поговориш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017
Ось множить знов її на ноль,
У кров потрапив алкоголь
І гальма більше не працюють.
За обрій сонце закотилось
І хоч вона і не просила
Вдягну, мов на кобилку збрую.
Не варто більш їй щось казати,
Паски потрібно затягати,
Бо п'яна жінка - зла тваринка.
Не дати вбік ступить і кроку,
Тоді і ввічлива, й нівроку
І стелиться, мов скатертинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017
Що є я?-
Кілька твоїх думок,
Рядок, в твоєму недописаному вірші...
Ба, навіть гірше,
лиш один димок
із сотень, тисяч пачок цигарок...
Все мимо.
З тим димом,
з тим подихом я мушу відлетіти,
і мильну бульбашку - тебе піймать хотіти...
Всі рими
тобі в букет зібрати, наче квіти...
Дарма.
Мабуть не зможу я ступити
той крок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2017
Ну що мовчиш, мене продавши знову?
Із шавками лакаючи подачку.
Знов на запястках клацають окови
І зовсім інше значить "передача".
Вам дуже важко поділить тринадцять,
Ні, я не Він, я можу не прощати,
Не дати дверям за спиною клацать,
Купить, дурити, оминути грати.
Нечутно, мовчки щось тобі кричати,
Що душу рве, не дать тобі почути...
Так легко ворогів перемагати...
Так важко зраду близьких оминути.
Задаром майже... Прикро знати ціну -
Гризи ту кіску і тримайся свори.
Твій ніж виймаю зі своєї спини.
Тебе прощаю. Хай собі говорять...
Ти шавкою знов лащишся об ноги.
Скавчиш, і руки ладна ти лизати.
Я дикий звір, і різні в нас дороги...
Простить не значить знову приласкати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
До хмар знов лину,
Землю здвину,
Не покину!
Як ніж у спину0-
Це Аліна
В серце клином!
Вже точно знаю_
Не тікаю_
Мною грає...
Невже кохаю?
Хоч світає-
Не минає.
Мов сонце світить-
І зігріте
В серці літо.
І не спинити,
Не змінити...
Що робити???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
Не буду я більше, крізь лупу надіі, не буду
Вдивлятись у мріі твоі і себе там шукати
Хвороби минають. До тебе любов, мов застуда
Знов кашлем віршів серед ночі страшенно діймає.
Та кашель пройде, я не дам йому стати хронічним.
Ламати себе не дозволю і зводити спину.
Знов стану колючим й до болю в словах іронічним
Ти клином в душі. Щож, я виб'ю його іншим клином
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2017
Не нужно слов. Глазами мне скажи
Все то, что рвется из души наружу.
Бездонный взгляд, в нем и тепло, и стужа,
Любовь и ненависть... И нет в нем лжи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750280
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.09.2017
Мені завжди дуже легко давалися рими...
Я міг писати навіть якщо
почуттів не було...
Тепер їх немає...
Я хотів запитати
куди вони втекли...
Шукав їх в своїй голові...
Хотів подарувати тобі...
Та не знайшов жодної.
Спробував пошукати в серці -
теж немає...
Для них просто не вистачає місця -
там усе зайнято
ТОБОЮ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Стріляли в спину
Без упину.
Не загину!
І не спиняюсь.
Я так лякаю
Ту скотину -
Доганяю.
Нехай тікає,
Мов дитина,
Сліз не спинить,
Корчить мину -
Пропадає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745515
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.08.2017
Кудись я брів. Зайшов за край.
І знову бачу як світає,
Як червоніє небокрай
Від сорому, що ніч минає.
Аби писати щось пишу;
Я - графоман, хоч був поетом.
Не тим, чим хочу, я грішу,
Не з тими спільні знов секрети...
Приїхав знову не туди,
Не ті мене тримають справи.
Йде дощ із брудної води,
І сонце небо знову плавить.
Я щось роблю, кудись іду,
Та там нема для мене хати...
Себе там точно не знайду
І рідних годі там шукати.
І безліч згублених годин
Зростили сірочорні квіти.
Я тут згубився не один -
Це страшно - поруч просто діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745387
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.08.2017
Дорога до смерти -
Ще жити, не вмерти,
Сльози нам не втерти
в житті.
Все йти й не спинятись,
Весь час нагинатись,
В буденнім копатись
смітті.
Довіку не знати,
Що в ньому шукати,
Страждати й ридати
дарма...
Чи з інших на втіху
Сміятися тихо? -
Та марне, вже й сміху
нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Я тобі подарую свій подих,
Стукіт серця свого подарую.
Ти тихенько до мене підходиш...
Так натхненно і ніжно цілуєш...
Подарую думки - всі про тебе -
Вчинки всі й кожне сказане слово,
Всі зірки... Ні, ще більше - все небо -
Ти і воля для мене, й окови.
Ти і правда для мене, й обмани.
Ти моя і чужа одночасно...
Ти і раниш, й лікуєш всі рани -
Я з тобою щасливий й нещасний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Людина-муха.
Де взяти духу?
Де взяти сили?
Із буднів грати
Щоб розірвати,
Щоб полетіли...
Щоб десь стежками
Поміж зірками
Іти-летіти.
Щоб духом сильні,
Щоб чесні й вільні
Могли ми жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2017
Заколихало...
Загубилося... Не знало,
Чому так мало...
Але страждало,
Сну не стало...
І пропало.
Не ту гру грало...
Не ту кохало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2017
Я затулявся від дощу із буднів
Словом
Ні. Ще не все. Я звик. Я хочу
Знову
Втекти...
Та вітер так одноманітно
Виє
Дощ рясно ллє... Ні. Бруду він не
Змиє...
Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2017
Розмітка блимає-біліє,
Як вчора. Змін не жди - нема.
Та тут з"явилася Надія,
Де не чекав, та там піймав.
Її піймав, неначе мрію,
Мов цю чарівно-дивну мить...
Цікаво, в кого вкрав Надію? -
Позаду хтось без неї спить...
Хай спить. Бездарно, безнадійно -
Йому дорогу не спинить -
Хай знає, спатиме постійно,
Ще Віру і Любов проспить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2017
Писати про Маму так важко, бо часто здається,
Що сказано все, що нового уже не додам.
Що слів ненаписаних іншими вже не знайдетьтся...
Та дякую, Мамо! Мамусенько! Мамочко! Мам!
Я дякую, Мамо, за очі, якими дивлюся,
Й за те, що знаходжу для тебе ці теплі слова!
Що думаю вдлячний, й що іноді Богу молюся...
І дякую Богу за те, що ти поруч й жива!
Я дякую, Мамо, як чую, що з самого ранку
Шумить щось на кухні. Й себе я на думці ловлю -
Доспати забула, але не забула сніданки
Мені готувати, хоч я ще у ліжку і сплю.
У миті важкі точно знав, що для мене, рідненька,
Завжди допоможеш порадою й ділом. Прости,
Мені трицять шість, і давно я уже не маленький,
Та часто забуду спитать чим тобі помогти.
Пробач мені, Мамо, що часто у буднях тих сірих
Дзвінки пропускаю, й тобі забуваю дзвонить.
Пробач мені, Мам, що твою ту ббезмежну довіру
Й надії на мене не завжди вдавалось здійснить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Хмари-примари повільні човни крайнеба
Сумно-бездумно по вітру покірно повзуть.
Тим і щасливі. Для них в цьому є все що треба.
Їхнє снування і є існування їх суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2017