| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
Дух зодягається в свободу..
Свобода в вітер вихором летить.
Свобода духу не спиняється ніколи.
Вона між простором та часом майорить.
Свобода духу не підвладна чварам,
Обманам, докорам, принизливим словам..
Свобода пізнається у любові
Й крізь щирість духу світлом променить..
Хух.. Склались роздуми в рядки 💜
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Така як є..
Для когось найдорожча.
Душею тепла. Вчинкам вірна та словам.
Така як є..
Для когось наймиліша.
Рідна по духу, поглядам, думкам.
Така як є.
Для когось я спокуса.
Солодка й терпка. Звична та складна.
Така як є.
В житті весь час сміюся
Не тільки вдень, а й навіть в своїх снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Дощ на вулиці ішов..
Дивний перехожий
До калюжі підійшов
Й у ній равлика знайшов!
- Що ж ти мокнеш у калюжі,
Наче дурнуватий?!
Плескаєшся серед бруду!
Пришелепкуватий!!!
Равлик каже:
- Не біда. Дощ лише знадвору.
У моїй душі весна й після ллється голосна.
У моїй душі веселка й зацвітають рожі.
Дні в моїй душі завжди пишні та погожі!
Дощ закінчився та наш дивний перехожий
Не збагне ніяк, що день став уже погожий.
Все йому навколо сумно і одноманітно.
Равлик ріжками йому замахав привітно.
- Друже, сонечко й тепло не зігріють зовні
Коли тонеш ти в душі у темній безодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
«Я за Вову голосую», -
«гражданін» кричить й віщує:
«Всєх посадім, побєдім.. А язик?
А пофіг с нім!»
Я ж це слухаю й німію..
Комунізмом, розумію,
Чути так, що аж п‘янить
Й в голові моій шумить:
То ж за що ми всі боролись?
І на що ми напоролись?
За що хлопці помирали?
За що предки воювали?
Щоб при владі президент
Створив новий прецидент,
Що моя вкраінська мова
Й зовсім не обов‘язкова?
Украінці! Схаменіться!
Добре-добре придивіться!
Путін-ВИБОРИ-Зеленський
Й серіал той «преЗЕдентський»-
Це продумана програма
Анафема-схема-драма!
Містить фальш вся ЗЕ-програма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019
Коли осел ссилається на Канта,
То падає пістоль у лейтенанта!
А у педанта враз в очах темніє
Бо він в надмірності своій шизіє.
Осел же, дурень із сліпим завзяттям,
Радіє і не знає, що прокляттям
Оті знання про Канта є для нього.
Бо всі сміються з репліки тупого...
...
Отак й в житті у нас часом буває..
Хтось скаже щось і серце завмирає
Від радості, що отаке втлумачив..
А те , що це лиш дурість не зобачив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019
Любов без фальші та образ
Це найкоштовніший алмаз.
Кохайте тих, хто любить вас.
Цілуйте тих, з ким повсякчас
Ви відчуваєте екстаз.
І не марнуйте даром час
Із тим, хто забуває вас.
...
Не грає з серцем той, хто любить,
Бо почуттям своїм голубить;
Шанує та оберігає,
Душею шепче, що кохає.
Цінуйте тих, хто любить вас
Без зайвих слів та пишних фраз..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
Я несу тобі вітання
Й сонця ясного світання.
Розкажу тобі таємно -
Воно листям грає чемно.
А ще знай, що за вікном
Ліс прокинувся кругом.
Пташки в ньому вже співають
Весну красну закликають))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Якщо ти любиш, то візьми;
якщо ти любиш, забери
Мене й моє тихе "не можу".
Вдихай мене як квітку гожу.
Торкайся тіла і душі.
Читай мені свої вірші.
Та тишини не розтинай
І сон мій дивний не лякай.
І як до чистої краплини
Горнись до мене мій єдиний.
Пливи в мені, мов у ріці...
Нема між нами вже "якби".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Із серця в мозок дико мчать нейрони.
Розум не відає поняттям «забобони».
У скронях чутно, як бринить кришталь.
Блищить у грудях цінна пектораль.
Втрачений глузд символіку шукає.
Та символ «року» він навряд чи упізнає.
Перед очима « Дівчинка на кулі».
Митці душею малювали у часи минулі.
Форма гротеску в час сьогоднішній панує.
Когось сатира топить, а когось рятує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729996
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2017
Я для любові підіймаюсь.
Для щастя сонцем усміхаюсь.
Для радощів я в нім купаюсь,-
Це не вина й не жаль - не каюсь.
Немов в Байкал прозорий у любов пірнаю.
Натхнення, запал і наснагу там черпаю.
Лиш небо синє знає – як чекаю!
Лиш біла хмара розуміє – як жадаю!
Лиш зорі бачать – я з ним в рай стрибаю…
Він моє Ладо! Я його кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2017
Шукав камінчик ідеальний, блукав, неначе ненормальний,
Та найгладкіший все ж знайшов з ним в життя самки увійшов.
Про кого це? Як ти гадаєш? Чи цю тварину упізнаєш?
Живуть вони у кризі й льоді – та все ж любов у них у моді…
(Папуанські пінгвіни)
Як сумно їй, він обіймає,
В обіймах хоботом тримає.
Хоч велетенські ці тварини
В любові ніжні щохвилини.
Чи знаєш хто вони? Скажи!
Ти правий, друже, -
Це слони!
Можливо, і не моногамні
Та все ж коханці нереальні
Стрункі, красиві, не банальні-
Вони такі сентиментальні…
Як загорланять – серце ранять
Рве душу пісні клич щомиті
Це журавлі канадські злиті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2016
Коли тремтять від сполоху зіниці;
Коли в душі дзвенять дзвіниці;
Коли думки полонять серце ниці;
Коли перед очима громовиці -
Я дістаю перо жар-птиці…
Коли кружляють білолиці янголиці;
Коли Триптолем мчить чимдуж на колісниці;
Коли на шабаш всі злітаються відьмиці;
Коли скарбниці відчиняють чарівниці -
Як крешана лечу до таємниці
Й кресаю радості і щастя блискавиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016
Підвладно на цім світі все людині -
Лиш зупинити час не ладна і донині.
Підвладно на цім світі все людині -
Та у журбі втонути може у хвилині.
Людина знає, як на світі сім потрібно жити,
Бо відчуває серцем – треба лиш любити.
Людина знає, як на світі сім потрібно жити -
Та як любити так, щоб душу не згубити?
Людина відчуває - без хвилини смутку
Не оцінити власного здобутку!
Людина відчуває – без хвилини жалю
Торкнутись важко душі власної скрижалю…
Людина плаче і радіє водночас,
Маніпулює й рушить казку із прикрас.
Людина про своє серденько дбає,
У чуже ж з легкістю ножа встромляє…
Знедолена вона? Та ні, - щаслива!
Зів`яла? Ні, бо ж щойно зацвіла!
Утомлена? Та що ви! Має силу!
Її черпає з незбагненності буття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2016
Гей! Я все іще стою…
Гей! Я все іще живу!
Гей! Я лукавих поборю...
Я не розвіяна холодними вітрами!
Не знищена лихими ворогами!
Не запоршена осіннім падолистом.
Я сяю найкоштовнішим намистом.
Не зникну я із мапи світу!
Я не скорюсь і не зломлюсь від гніту!
Відроджуюсь я калиновим цвітом.
Я горобиновим ряснію красноцвітом.
Як матір для дітей я миру хочу!
Тому У душах миром кровоточу!
Я Україна! І для тебе я єдина!
Я рідна Ненька! Твоя Батьківщина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2016
Я загубилась серед трав…
Вітер зі мною загравав -
І обіймав, і оминав…
Кохав… Чекав… Зникав…
Літала в небі я вночі…
Зірки світили плачучи,
Ховався місяць в немочі.
Мовчи… Навчи… Заколиши…
Була у лісі, в самоті.
Дуби стояли в німоті.
Скидали лист від гіркоти.
На мить спинитись? Далі йти?!
Хай так. Не буду я вагатись.
Не юність ж бо! Набридло гратись.
Очей своїх не відведу,
Думками за тобою йду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2016
Тому що ВИ…
Тому що ВИ завжди зі мною.
Тому що ВИ у смутку є собою.
Тому що ВИ у сні і наяву.
Без ВАС не мислю, не живу.
Без ВАС німію – не радію.
Без ВАС я не від того млію.
Якби не ВИ, я б від любові не вмирала.
Якби не ВИ, нічого б світі я не знала.
Якби не ВИ, то я б не розвивалась.
[i](Жила б життям чужим, від свого б відцуралась )[/i]
І з ВАМИ я – життя мого помилки.
І з ВАМИ я – страждання без зупинки.
І з ВАМИ я – мої розчарування.
[i](Мене сильнішою робили ви в час мордування) [/i]
То ж вдячність за негоду долі відчуваю.
Випробування я із радістю приймаю.
………….
Бо були ВИ. Бо ВАС я пам`ятаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016
Я не така як ти гадаєш.
Таку мене ти ще не знаєш.
Вберусь в осінні пишні шати.
Чи зможеш мене упізнати?
В душі я грію таємницю.
Її сховала я в темницю
І палко так охороняю –
Ні з ким її не поділяю!
Самотня, горда, наче вперше,
Впіймав мене хтось в свої верші.
Я не пручаюсь і поволі
Звикаю до нової ролі…
Суть розгадати не вдається?
Я чую сміх. Це хтось сміється…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2016
І що б не сталося – не бійся.
І що б не трапилося – смійся.
Не плач, втопи свою печаль,
І з часом зникне туга й жаль.
Всім відкриватися не варто,
Бо забруднять на раз, два , три
І ще й розвіють, мов вітри,
Те, що належить лиш тобі.
Тож не показуй більш долоні,
Навіть якщо болить у скроні.
Малюй на склі свій тупий біль.
Він посіріє наче міль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016
Не можу все віддати задля тебе,
Навряд чи досягну з тобою неба.
Я казку цю складаю лиш для себе.
То ж ти не бійся – зайве це. Не треба.
Ти високо над хмарами літаєш,
І відповідь на всі питання маєш.
Чого я прагну – краще знаєш,
І наче муза , мене надихаєш.
Так важко осягнути відчуття...
Летять стрілою вони навмання
Мене стріла та дивна зачепила,
У серці теплий вогник запалила.
Що думаєш ти про все це – не знаю...
Тебе асоціюю із Мелодією Раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
Моя земля... Так важко зрозуміти,
Чому тебе не люблять рідні діти?!
Моя земля... Це просто незбагненно,
Що бруд у душу ллють тобі щоденно.
Моя земля... Вдихаю сокровенно
Я запах від лісів твоїх натхненно.
В долоні я тримаю світ від сонця,
Що променем іскриться край віконця.
Я пити воду хочу з твого джерела!
Моя земля... Ти обмілієш без тепла.
Хоч маєш міць – це знаю достеменно
Та крають на шматки тебе буденно.
І сумно так за цим спостерігати.
Та як жадобу людську подолати?
І як змінити все на лад в своїй країні?
Ми ж на своїй землі живем! Не на чужИні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2016
Перше вересня сьогодні – дзвоник вже лунає.
Він школяриків до школи дружно закликає.
І спішать до храму знань дітлахи завзято.
Для найменьших школярів – це найбільше свято!
Споряджають в школу нас зранку мама й тато.
Вже сьогодні школярі. Радості багато!
Лиш одна чомусь сльоза біжить винувато
І по маминій щоці стікає затято.
Перше вересня сьогодні – день теплий осінній.
Вже летять птахи у вирій – чутно голосіння.
А школярі на лінійці стоять в нетерпінні,
Бо хист мають до навчання й велике стремління..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016
Моя земля, це там, де ростуть мої діти,
Де в гаї соловей співа найкраще в світі,
Це там де мене рідні люди розуміють,
Це та місцина, куди думи усі линуть.
Моя земля, де народила мене мати!
Моя земля, де я навчилася співати!
Де я живу, де я люблю, де шаленію,
Де я страждаю і де я від щастя млію.
Де маю ворогів, як сама смерть, затятих,
Де друзів я ціную щирих і завзятих.
Де спокій, мов хмарина в небі, все пливе
І де сміливість у зірках нічних живе…
Моя земля, тебе я відчуваю!
Моя країна – я тебе кохаю!
Моє – це те, що родом із дитинства,
Що із єства тече, із материнства…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Завтра. Цю дату уникаю.
Цей день я й по сьогодні пам`ятаю…
Не стерли ці роки щасливі мрії -
З тобою ми були такі щасливі!
Лише ми двоє – сонце на долоні…
Лиш ти та я – спіймали журавля…
Чи є щось важливіше за життя?
Чи є щиріше щось ніж матері сльоза?
Лиш ти та я… Лиш мама та дочка...
Життя іде і час не зупинити.
І я сумую – ніде правди діти.
Та не тривожу вже я твою душу.
Бо знаю твердо – далі жити мушу.
Та інколи стече жалю сльоза…
Окропить тугою… Тут зайві вже слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684864
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2016
Думки снують - навколо ні душі.
У тиші загадковій, в самоті
Плету, мов той павук, я павутиння.
Чи до снаги? Чи вистачить терпіння?
Сама-одна я, мов вовчиця, що без зграї
Біжу, лякаю все, що зустрічаю.
Лечу,як яструб в небі синім, і шукаю
Я здобич ту, що плоттю відчуваю.
Я міць. І я вогонь. Ще й крихта раю.
Лиш крок один зроблю - себе здолаю.
Як зупинюсь, то упаду в оману -
Спіраль від Данте - фінішу не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016
Природа людства – це війна і мир.
Як в дзеркалі, крізь безліч днів, віків;
Крізь стогін, крик сміється й плаче небо –
Людино, починати варто з себе.
Люби цей світ – від тебе іншого й не треба!
Кохати й вірити у доблесть, честь, відвагу…
Вміти добро творити без потУгу.
Жити спокійно. Вчитись без нудьги.
І по життю по совісті іти.
Без заздрощів, без підлості, без зла -
Отримаєш найкраще майбуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680484
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2016
Лети, лети, мій диво-птах,
Я відпускаю. Жени страх.
Більш не шукай мене в гаях,
Не нишпори в полях, степах.
На жаль, я не твоя жар-птиця
Та й ти, хоч зовсім близько крах,
Не відродивсь як фенікс-птах...
Вдивляюсь я... На видноколі
Ти мчиш, немов промінчик долі.
Та то омана крижана,
То лише марева зоря.
І ось на сході сонця зранку
Летять два птаха на світанку
Та все ж по різні вони боки
Разом не можуть бути скопом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2016
Коли ти знаєш, що одна,
Коли навколо тишина,
Коли сумуєш – не біда…
Якщо тебе не розуміють,
А при нагоді нахабніють -
На це ніколи не зважай
І з шляху свого не звертай.
От гірше, коли заставляють,
Якщо своє тобі чіпляють,
А твоє , власне, забирають…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2016
Війна... Де ти, де я не знаю...
Війна... Прокляття із небес.
Війна... Там люди помирають.
Війна... Антихрист вже воскрес...
А було сонце, і було літо.
І ми могли разом радіти.
І ми були, немов як діти.
І радісно було нам жити...
Війна... Усюди морок.
І люди - вороги.
Буденні дні у всіх змінились -
Ніхто не бачить чистоти...
А наверху в нас "супердяді",
Які за гріш "рішають" все.
Та усю правду не сховаєш,-
Вона не кане в те, що маєш!
А матері стоять в скорботі,
І молодиці - у журбі.
А сиротиніі як же жити?
Хто допоможе у бутті?
Отак минають дні, століття.
І кане все у небуття...
Війна породжує жахіття
І марно віддані життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680122
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.07.2016
Мамо моя! Мила нене!
Чи ти пам`ятаєш,
Що на небо полетіла,
А мене лишила…
За тобою гірко плачу –
Не забуду й нині,
Що були колись години -
Були ми щасливі…
Гірко. Важко. Скрутно. Сумно.
Розведу руками…
Зрозуміє лише той,
Хто не має мами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016
Бруд у душі нічим не змити
Ні сміхом , ні бідою...
Сидиш ти там у самоті,
А, може, і з юрбою...
Це байдуже чи ти один -
Слід не замаскувати,
Що кров`ю у тобі самім
Дзюрчить про час розплати...
І неважливо хто ти є -
Чи бідний чи багатий.
Бо правда тебе здожене
Й примусить пригадати.
Питання в тому, що за те
Змусять тебе віддати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2016
Емансипована до краю.
Феміністична до розмаю.
Питає: "Що я з того маю?
Куди іду - сама не знаю.
А звинуватити кого?
Себе? Цей світ? Чи знов його?
Така вже сутність є людська...
Ви винні всі - лише не я!"
Сидить... Сумує край вікна...
Вона така ще молода.
Сумлінна. Наполеглива.
В житті не знала зовсім зла.
І потребує так тепла.
Хто їй розкаже про життя?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2016
Як пережити горе й не зламатись?
Як пережити щастя й не зазнатись?
Прості й складні поняття водночас
Тривожать та бентежать нас.
Але не всіх питання ці діймають.
Є люди, що на все це не зважають.
Йдуть напролом у будь-якому стані.
І до оточуючих завжди невблаганні.
У таких завжди чітко все в житті,
Як в радісні так і в сумні часи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2016
Для тебе я, мов на долоні.
Ти знаєш все до болю в скроні.
Мені тебе не осягнути.
Та легко так тебе відчути.
Мов та ромашка я у полі.
Чекаю змін, росту на волі..
Ти одну руку простягни
Та лиш пелюсточку зірви.
Вона тріпоче білим цвітом,
Нагадує, що зараз літо.
Тобі, мов голубу в раю,
Я ніжним вітерцем повію.
Не обпалю, а лиш зігрію.
Я дивну казку розкажу -
Тебе, здається, я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
86-ий рік… Весна...
Чорнобиль… Прип`ять…
Все квітне буйним цвітом навкруги.
По вулицях гуляють діти,
До них крадуться хмари дощові…
Ті хмари підлі, темні, чорні, злі –
Мовчать про це чиновники усі…
Біда вже трапилась – та це все ще секрет.
Бо ж правду жаху люд не міг взнати з газет!
Сидять старці на лавочках у парку…
І малюки знімають светрик – жарко…
Розслаблені, щасливі всі навколо –
Не знають, що підкралось люте горе.
За мить якусь усе змінилось -
Немов у дикім сні наснилось.
Усюди галас, стогін, плач -
В автобус садить всіх «палач».
З собою взяти не дають нічого –
Для багатьох це справжнє горе…
Не знає мати, де дитина…
У когось зникла ще й дружина…
Без жодних запитань, пояснень
Пакують люд в автобус рясно.
Куди везуть – ніхто не знає
У рупор голос все лунає -
Байку якусь оповідає…
Тим часом в осередку зла
Ціною власного життя
Гасить пожежу ЛІКВІДАТОР…
Він і реактор..
Минуло 30 років – знаєм.
Та біда часу не здолає.
Запалюєм жалоби свічку
І згадуєм чарівну річку
І місто, що на ній стоїть,
І горе, що не відболить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2016
Ллється пісня через край –
Ти співай її, співай!
Наче в лузі соловейко,
Для дітей співає ненька…
Сильна пісня, як граніт,
В душі воїна бринить.
Чисту пісню, як сльоза,
Дівча парубку співа…
Про кохання і про долю,
Про Вкраїну і про волю
Лине пісня козака -
Неповторна і дзвінка.
І ця пісня на віки.
Вона світить, як зірки,
Мов краплиночки роси,
Вона серце омиває.
І мов папороті квітка,
На весь світ красою сяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2016
В єстві людському радість всередині!
Шукай натхненно її у собі віднині.
Життя - це дар небесний. Його бережи,
А щастя й труднощі однаково ціни.
Змінись на краще сам
І світ навколо тебе
Вбереться в шати різнобарвні подарунком з неба.
І ейфорія від всього мирського
заполонить цілком тебе усього.
А коли часом ти відчуєш біль, образу
Чи раптом смуток серце роз'їда,
То ти згадай, що у житті земному
Нічого випадкового нема.
І пам'ятай, що ти лиш одиниця
У всесвіті великому одна!
І ти не лакмус, щоб щораз мінятись
Та задля когось іншим прикидатись.
Знай, кращого ніж справжній ти нема!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
Я можу світ перевернути,
Коли я прагну щось відчути.
Я можу гори обійти,
Коли я хочу щось знайти.
Я море вплав перепливу,
Та докажу, що я люблю!
Я обпалю собі долоню,
Та сонце я торкну рукою.
Дістану місяць із небес.
Відновлю Давній Херсонес!
Я пролечу понад землею.
Дощем я стану і зорею,
Росою, навесні грозою.
Я громом грізним прогримлю та істину свою знайду!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016
Стоїть солдат на полі після бою
Стоїть один поміж своїх братів.
Він наодинці сам з собою
І разом з тим із тими хто поліг. …
Бринить сльоза одна, а потім друга
Біжить потік, який не зупинить.
Солдат один стоїть на полі-бою
Рахує, скільки рідних душ лежить…
Він знає кожного по імені й по рангу.
Він знає хто кого чекає й де.
Він пам`ятає все… Й тому стискає
До болю в серці лезо крижане…
Один солдат у невимовнім горі.
Не осягнути цього іншій стороні.
Солдат не встигнув на початок бою
Й готовий згинути на самоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679219
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.07.2016
Стоїть гора. Міцна, велична.
В підніжжі - ліс, кар'єри із піску.
Я на ту скелю , мов Ікар до сонця,
Хоч, важко й небезпечно та іду.
І крок за кроком відстань все долаю
Назустріч дивний звір біжить - та не тікаю,
Стою спокійно, завмираю, бо лячно - я ж його не знаю!
Біжить струмок із чистої води -
Напитися б іі хотілось, але ні!
Не нахилитися до того джерела,
Бо над ним прірва. Спрага - не біда!
Милуюсь... Слухаю - співає пташка
Така маленька, різнобарвна розумашка...
Цвірінь-цвірінь - це соло не просте
Воно рве тишу й радість скрізь несе!
І я заслухалась - забула про усе,
Та час не спить, він надто швидко йде...
Я знаю це, і не дрімаю -
З ним нога в ногу поспішаю.
Ще мить, я майже бачу хмару -
Руку до неї простягаю.
Я на вершині. Я дійшла.
Це космос - неймовірні відчуття!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2016
Я лиш спостерігач сторонній
Тихо стою , дивлюсь на них й мовчу.
А потім в сні спокійнім , без агоній.
Я чую як він шепче їй люблю.
Як гаряче, як палко він говорить
Як обіцяє гори всі звернуть!
Бо ради почуття на все готовий!
Вони коханням лиш своїм живуть…
Я знов дивлюсь на них. І в цей раз бачу,
З її очей тече потік із сліз.
«Не йди!» Кричить вона. «Вернись. Я все пробачу. »
Та пізно. Він не чує вже її.
І він пішов. Звернув й не повернувся
І дуже швидко, мабуть, все забув.
Але вона , бідака та сердешна,
Ще й досі чує відголосок, гул
Тих обіцянок пустих, безкінечних
Й від того неправдивого «люблю»
Вона ридає довго й безутішно
Сама-одна, в нічого, в пустоту…
Ти не журись. Бо я стою з тобою.
І хоча я лише спостерігач
Не допущу до тебе більше болю.
Стоятиму за щастя я горою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016