| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
А я хотіла б писати абстракцію
У мріях, ві сні, на папері,
Й не відчувати оцю гравітацію,
І діяти в іншій манері.
Хотіла б …
Шукати, знаходити, вірити, знати,
І все, що могла б, на добро віддавати,
Собі залишати на розквіт частинку,
Тоді б і щасливою стала хвилинка.
Такі ось хвилинки – це ціле життя,
Кохання , натхнення – геть всі почуття,
Засіять планету б насінням добра,
Щоб світлою й щирою стала б Земля.
В мистецтві насіння це цінне живе,
Й у просторі часу поволі пливе,
Де-інде спадають на них ліхтарі,
Частіше лежать вони десь у пітьмі.
Митець, що від Бога, його десь знайде,
Відмиє, відчисте, й в оправу візьме,
І стане насіння творінням митця,
І думи нестиме в народ без кінця.
У витворі тім хтось побаче свій біль,
Хтось радості й щастя відчує в нім хміль,
А хтось поміркує над сенсом життя,
Й пришвидшиться в кожного серцебиття.
Талант отакий, подарунок від неба,
Його берегти й скрізь засіювать треба,
Я теж би хотіла насіння митця,
Та в черзі талантів скінчились місця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756499
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
Королева, цариця, богиня,
Володарка між різних світів.,
Наймиліша і чиста перлина,
Жінка - дар Землі від Богів!
Вона усмішкою всіх окриляє,
З її серця ллється тепло,
В оселі завжди зітишок буяє,
І дарує ближнім добро .
Вона має море талантів,
Зорі з неба дістане у мить,
Та один з головних діамантів –
Жінка вміє щиро любить.
Ніжне серце заповне природу
Світлом радості, терпіння, краси,
І за це даний дар в нагороду,
Щоб під серцем дитину носить.
Диво станеться – розплющаться очі
У дитини малої й тепер цілий світ
Жінка стане від ночі до ночі
До дитячих ніжок хилить.
Даруватиме зорі і сонце,
Свою щирість, натхнення, тепло,
Буде завжди світлом в віконці,
Й засіватиме в серці добро.
Королева, цариця, богиня,
Володарка між різних світів,
Наймиліша і чиста перлина,
Жінка - дар Землі від Богів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Тепер мене ніхто не розуміє
Для всіх мої бажання маячня ,
І навіть вітер віяти не сміє
Загублений у просторі життя .
Загублена і я в полоні ночі ,
На небі перша вже зійшла зоря ,
Мені б лишень поглянути у очі
Які для мене глибші за моря.
Й почути стук надраненого серця ,
Відчути , що тече по венах кров ,
Але в руках струна гітари рветься ,
Коли лунає пісня про любов .
Криштальне серце б'ється об підлогу ,
Знеболюючі в котрий раз колю ,
Збираю речі й вирушаю у дорогу ,
Тікаючи від себе. Все одно люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Я хвора,
Я невиліковно хвора тобою,
Вже є симптоми,
Я не відчуваю землі під собою.
Бентежать,
Твої думки, слова та дії,
А в голові,
А в голові лишень про тебе мрії.
І лікарі,
Вони мені не допоможуть,
Прошу пігулок,
Ніщо порадити мені не можуть,
Молю,
Молю про пересадку серця,
Та кажуть -
Тож рішення так не знайдеться.
Що далі?
Я питаюся у всіх прохожих,
Й шукаю очі,
Шукаю очі, що на твої схожі,
І в морі люду
У мить я захлинаюсь і тону,
Це все тому,
Що я тебе там так і не знайду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016