| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Все, що залишилось - кульбабка.
Загадаю бажання, подую,
й розсію по всій землі.
Все, що залишилось - чекати.
Виростуть нові, і знов відцвітуть,
і зноу бажання, і знов розчиняться в імлі.
Нехай розчиняються, а я...
Все, що я маю - кульбабку,
все, що я можу - чекати.
А раптом недарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676593
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2016
"Дзень-дзень" - далеко десь дихають дзвони.
Дощ дріботить дібровами, дорогами, дворами.
Добратись драбиною даху,
дахом доповнювати дизайн дерев,
дрімати декорованими димарями.
Дістатись думками до дна догораючих днів.
Доплисти димом до далекого дотику дивакуватих долин.
Дременути до давніх дрімучих дубів,
догнати душею,
душею дихати диханням дзвонів далекозорих днин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Я зловила в долоньку сонячний естамп,
і принесла тобі, а ти.. не взяв..
Тож я його, як і попередні, яких ти теж не брав,
а їх уже багато,
посію в серці.
Нехай через терни, але проростуть.
І, може, завтра, а, може, після,
а, може, через сто таких після,
скупчення естампів зростуться в сонце,
воно тебе засліпить, і ти прозрізрієш,
і твоє "не візьму" розтопиться...
Я назбирала жменьку волошок,
і принесла тобі, а ти.. не взяв..
І я їх, як і попередні, яких ти теж не брав,
а їх уже багато,
посію в серце.
Нехай через терни, але проростуть.
І, може, завтра, і, може, після,
а, може, через сто таких після,
розквітне сад.
І ти коли в нього зайдеш, ти більше звідти не вийдеш.
Бо аромат кожної квітки стане для тебе повітрям,
Еритроцити волошок твоє серце живитимуть,
і там розквітне сад, який живе в мені,
і твоє "не візьму" зав'яне.
Минуло завтра, минуло після,
І сто таких після минуло теж.
Засяяло сонце, сад розійшовся,
а твоє "не візьму" залишилось "не взятим".
Лід взагалі тане при нуль градусів,
а твій не розтанув.
Бо з кожним таким завтра,
з кожним таким після, і з кожним таким сотим після,
на кожний мій крок вперед, ти тисячу робив назад,
і твій лід став каменем.
Тому я в серце посію сльози.
А сльози зіткають море,
а в морі здійметься вітер,
а вітром здійметься хвиля,
а хвиля твій камінь точитиме.
І, може... завтра. А, може... після.
А, може, через сто таких після
твоє "не візьму" розіб'ється...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676221
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.07.2016
Хмарного простору в легені.
П'ять кубиків апельсинового соку в кров.
Світ через окуляри рожевий,
для мене "без" буде оранжевим.
І клаптики повітря з легенями зшиватиме
апельсиновий шов.
Хмарного простору на сніданок.
Місячного сяйва в чай.
Небо, сплутане із землею,
в мене виросте другою тінню.
і клаптики повітря з легенями
зшиватиме міжзоряний трамвай.
Хмарного простору в підсвідомість.
Коріння дерев в нейрон.
"Чорним по -білому" вкриється мохом,
виноградна лоза обвиватиме ребра,
і клаптики повітря з легенями
зшиватиме міжтрав'яний кордон.
Тоді потонуть в апельсинових водах,
тоді розсіються поміж зорями,
тоді понишкнуть поміж травою,
рубці в задушливих зойках.
І клаптики повітря з легенями
зійдуться в єдине ціле,
і клаптики рваного серця
нерозірвано цілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.07.2016
По-щирому заздрю соснам.
Хоч вони все одно туди не дістають,
але їм ближче до неба, до хмар.
Приклала вухо до стовбуру й запитую:
"Як вам на рівні 50 метрів від землі?
Чи обнімає вас кожного ранку
свіжовижатий пар?"
Тихо..Стовбур мовчить.
Щоденно стовбичу,наче випрошую милостиню,
і лиш одне запитання
стотисячно раз у раз..
Й стотисячна тиша у відповідь
повисла статечним розсіянням
поміж безвучних фраз..
По-щирому вдячна соснам,
тепер я - тиша..
Скрізь і наскрізь, поміж і між.
Назустріч вітру, підкрадаючись до неба
рокриваю крила навстіж
мовчки, стовбичачи під соснами,
слухаючи тишу стовбурів,
що на рівні 50 метрів від землі
слухають тишу неба,
в забутті.
Лічені дні, Стомлені дні.
В самоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675712
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2016