| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Встеляє вулиці туманний дим вологий
Холодні краплі з неба падають в долоні
Ти йдеш один - такий самотній і безмовний
І ковдрою туман вкриває твої скроні
І крок за кроком по вологому асфальті
Ступаєш так несміло у туманні хмари
Кружляє жовте листя у повільнім вальсі
Несучи осені втікаючої дивні чари
А дощ все йде, пронизує стіну туману
Немов проходить крізь душі твоєї стіни
А все довкола-то немов гірка омана
Чому ж ти досі згадуєш ті мовчазні обійми?
Не знаю я: від щастя чи від болю
Зникаєш ти у вічності і таємницях сірих
А дощ все йде, і краплі знову й знову
Летять в долоні, вже такі осиротілі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016
Війна...
Все тихше й тихше ці вуста шепочуть
Війна...
Ти принесла в наш дім гірку печаль
Війна...
Чому так смерті ти людської хочеш
Чи нашої землі тобі не жаль?
Вона і так вже випила ту чашу
Гіркого, повного випробувань вина,
То нащо ще їй додавати, нащо?
Чи ж мало натерпілася вона?
Чи можемо ми якось врятувати,
Спроможні ми країну зберегти?
Лиш миру прагне Україна-мати
І ми повинні цього досягти.
Лиш з силою і вірою у серці
Спроможні ми лет градів зупинить,
Щоб захистити Батьківщини серце,
Грудьми своїми слід її прикрить.
Бо усі ми і є ота країна,
Сльозами вмита. Й у душі печаль.
І гордості за нашу Україну
Ти, патріоте, ніколи не втрачай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.06.2016
Люблю я тихими ночами,
Коли сплять зорі й місяць спить,
Коли заснули із вітрами
І хмари, й сонце, й небо вмить...
Люблю заплющити я очі.
У цій безмежній тишині
І уявити дивні ночі
У дивнім світі моїх мрій
Люблю впускати в своє серце
Яскраве світло тих зірок.
І в нескінченнім битись герці
Серед розкиданих думок
Люблю зануритись у тишу.
В її безмежній глибині
Я чую вітер...Він колише
Вже втрачені прожиті дні
Люблю я думкою своєю
Піти в далекії світи
Де у садах цвітуть лілеї
І де немає суєти
І в чистих помислах і мріях
На сонця променях краси
Обожнюю літать на крилах
І слухать квітів голоси
Поринуть думкою у небо,
Втопитись в озері надій.
А вам мене спинять не треба -
Немає юності без мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016
А я завжди любила осінь
Те жовте листя на асфальті.
Любила я ранкові роси
І ті прекрасно ніжні айстри
Любила осінь я до того,
Коли прийшла холодна злива,
Вона принесла хвилю болю,
Тому я осінь розлюбила
Зима мене манила сяйвом
Своїм яскравим, білосніжним.
Та це, на жаль, було лиш маревом
На тлі брехні та зради вічної
Мене захоплювало літо
І теплі промені яскраві.
Та перестало сонце гріти,
А промені пекти вже стали
Як розлюбила тепле літо,
Весна мене манила свіжа.
Її прекрасні перші квіти
Й ранкове вонце таке ніжне
Вона несла усьому силу,
Відкрила новий шлях до звершень
Дала наснаги, волі тілу
Прийшла неначе б то уперше
Взяла з собою і надії.
Також гіркі розчарування.
Взяла всі незбагненні мрії,
А також, дружбу і кохання
Проте принісши щастя й горе -
Нову сторінку в колір зебри,
Вона навчила вірить в долю,
Іти й дивитись вперед себе
Навчила труднощі долати
І розправляти волі крила,
Вона навчила нас кохати,
Навік я весну полюбила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
Холодна мряка. Дощ. Простуда.
Нахмурені обличчя всюди.
Усі спішать кудись, зітхають
І ні хвилини не чекають.
Самотній вечір...Дощ у шибку.
І мамин яблучний пиріг...
А час, здається, летить швидко...
Та в самоті - і день за рік
Душа самотня знову плаче.
І чашка кави на столі...
Якби ж життя було таке гаряче
Якби самотніх не було більш на землі!
Але ж життя гаряче, як подумать.
Воно кипить, переливається, іскрить.
Лиш вміти треба жить і вміти думать
Щоб ця самотність не прийшла за мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674150
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2016