| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
мы стремимся быть лучше
хотим больше
верим в чудо
работаем дольше
мы не видим прекрасного в обычном
мы хотим туда, наверх...
возможно завидуем
возможно боимся
мы не ценим свое время
и то, что имеем
возможно у нас есть все
для счастья,
но мы этого не замечаем
мы тратим энергию
куда?
мы живем в большом муравейнике
спешка
люди
каждый сам за себя
зачем мы здесь
какая наша цель
и что она нам даст
ответ у тебя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886215
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2020
Я скоро сдамся,
Близка к тому.
Вот только почему,
Понять я не могу.
И что хотела - получила,
И сколько сил в это вложила,
А все равно, сижу, сижу,
Чего-то жду...
И что должно произойти,
Сама не знаю.
Сама себя все спрашиваю и пытаю,
Вопросы задаю...
Сама себе, сама себе,
Ответов так и нет нигде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859673
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.12.2019
Я хочу отпустить прошлое,
Позабыть всё нехорошее,
С головы выбросить мусор,
Пожелать себе всего хорошего.
Но, внезапно играет музыка,
Та, что будит воспоминания,
Картинки в памяти возобновляя,
Разрушая покой внутренний...
Да, хорошо было нам вместе,
Хоть казалась тебе интересной,
А на самом-то деле была лишь увлечением,
Ничего более, просто друзья...
Сколько уже прошло времени,
Избавляться от этого бремени,
Уж давно пора,
Но почему держит оно меня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859110
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2019
Це місто втомлює й водночас надихає,
Це місто шкрябає, штовхає, забирає.
Когось і зломлює, а когось окриляє.
По-різному буває...
Когось тримає й забирає,
І наче іншого не знає,
Дізнатись, хто перемагає,
В черговій битві за своє.
Шалений трафік не вщухає,
Тут голова боліти починає,
Хто прав, хто винен,
Хто гідний, чесний та слово своє має?!
Гуде метро...Шумить, летить, рушає,
На станцію кінцеву прибуває,
Отак й з життям: так швидко пробігає,
В одвічних гонках за своє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859109
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 24.12.2019
Мне бы просто уйти хоть куда,
И везде чтоб была тишина,
Солнце, горы, да просто море!
И не знаю теперь никого я .
Просыпаюсь под пение птиц,
Умываюсь возле ручья,
И не вижу больше тех лиц,
Не могу уже видеть их я.
Я устала, что вот : "Я сильна ",
Нет и сил, нет и веры в себя...
Собираюсь всё дальше отсюда,
Я уехать хочу и найти себе друга,
На минуту забыть о проблемах,
Посмотреть просто вверх, - а там небо,
Наслаждаться дыханием ветра,
Слушать музыку и смеяться,
Раствориться в бешеном танце,
И проснуться другим человеком,
Сильным, смелым, жаждущим к жизни...
Я бегу...я не знаю куда,
Убегаю в рассвет, я - одна,
Буду счастлива, скоро, всегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840325
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.06.2019
Мы встретились с тобою
Негадано , нежданно.
Был теплый мелкий дождь,
В начале сентября...
Я знаю, я была желанной
Теперь друг друга же,
Не знаем
Ни ты, ни я.
И после осени тогда
Пришла пора -
Зима.
Так холоден со мною был ты ,
И льдом провел по сердцу
Оставив лишь одну.
Ушел ты молчаливо,
Да, да, порвал "красиво",
Будь счастлив , ну а я -
Осталась вновь одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840323
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.06.2019
Немає сил,
Вишу на волосині,
Заплакала всі очі свої сіро-сині,
Сиджу із пляшкою мартіні,
Неначе десь на глибині,
Або в якійсь далечині,
Марную цінні я хвилини , -
Забрала лінь їх!
Чому я не на адреналіні,
Десь на височині?
Знаходжусь я у біганині,
У далекій глибочині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2019
I
Діялося то 20.. року в одному прекрасному краї ранньою весною. Неможливо було описати всю ту красу, яка панувала у цій Країні. Той край славився родючими ґрунтами, багатими врожаями, гарними та загадковими краєвидами. Там постійно світило сонечко і гріло своїми золотими промінчиками мешканців Країни. І було у цій Країні те, що виразно відрізняло її від інших. Країна мала свою надзвичайно велику Скарбничку, в якій зберігала головне багатство – співучу рідну Мову. Скарбничка та була дуже велика, відкривши її, можна було відчути та осягнути усе багате різноманіття та милозвучність Мови.
Природа тільки-тільки починала прокидатися від зимового сну, поволі починала зеленіти трава та квітнути бруньки дерев. Із далеких країв почали повертатись птахи, навкруги лунало веселе «цінь-цвірінь». Серед зграї птахів, що летіли додому, летів Soloвейко. Пір’ячко Soloвейко мав коричнево-сірого кольору, очка – карі, клювик у нього був жовтенький. Soloвейко мав неабиякий талант співати, його соло нікого не міг залишити байдужим. Як почне щебетати пісню, все навкруги завмирає! Своїм соло він зачаровував та надихав. Найбільше любив він співати гімн та народні пісні. Також Soloвейко відрізнявся своєю мужністю, силою волі та незламним духом. Був він надзвичайно розумним, читав багато книжок та знав відповіді на усі запитання на цілім світі! Любив вивчати мови, досконало володів англійською, адже багато подорожував різними країнами, коли відлітав зі зграєю у теплі краї. Але незважаючи на ці подорожі, завжди повертався до рідної Батьківщини, бо понад усе її любив.
Але одного разу сталася у цій Країні біда, а Soloвейко ще тоді про це не знав, адже тільки повертався з вирію.
II
Країна тільки почала оживати після холодних зимових морозів. Soloвейко поволі прогулювався та наспівував веселу пісеньку. Аж раптом, невідомо звідки, налетіла зграя чорних круків, оточила з усіх боків та різко збила з ніг Soloвейка:
- Хе-хе-хе! Скарбничка у нас! Ми не віддамо її тобі ні-ко-ли, - погрозливо сказав Soloвейкові один із круків.
- Вам не вдасться заподіяти шкоди! Ви ще пошкодуєте, що зробили це! – сміливо відкинув Soloвейко, а сам відчув, що його крило було зламане.
- Тепер Мова під нашим контролем, нікому не потрібна та грамотність, ми зробимо так, що всі почнуть забувати свою рідну мову!
- Постривайте, ви не на того нарвалися! – Soloвейко продовжував відбивати напади злочинців.
- Ну-ну, ти нас не переможеш, нас багато, а ти – один! Ніхто не слідкує за своєю Мовою, а тому вони будуть тільки раді, що ми це зробили! Прощавай! Хай панує безграмотність! – глузливо сказав крук та зграя чорною хмарою полетіла у небо.
Soloвейко підвівся і, шкутильгаючи, ледве-ледве пішов додому.
***
А тим часом у казковій Країні почали відбуватись погані речі. Чорна зграя круків масово літала над містами та сіяла розбрат – зачиняла книжкові магазини та бібліотеки, нищила словники, заважала розмовляти людям. Люди потроху починали забувати свою мову, вони плутали слова, не могли говорити між собою, сяк-так намагались щось вимовити, але марно, нічого не вдавалося.
III
Перев’язавши зламане крило, Soloвейко розмірковував: «Треба діяти, ситуація вкрай складна. Мова під загрозою. Я ніяк не можу допустити того, щоб люди почали забувати рідну Мову! За неї боровся народ завжди, незважаючи ні на що. Найперша і найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова. Немає мови – немає народу! Я не маю права скласти крила!»
***
У той час, коли Soloвейко міркував про ситуацію в Країні, чорні круки те й робили , що відкривали Скарбничку, розсипали та викидали слова з неї, змінювали порядок літер алфавіту, загубили літеру ґ, переплутали геть усі слова, писали їх неправильно, додали у Скарбничку суржик та росіянізми, викинули з неї синоніми та антоніми. Що вже й казати, що ці круки наробили! Мова починала псуватись …
IV
Серед людей почала сіятись безграмотність, яка постійно прогресувала. Soloвейко, сидячи на гіллі каштану, спостерігав за двома людьми:
- Тєбє нє кажется, шо это странно?
- А що такоє?
- Ми стали говорить как-то дивно.
Другий співрозмовник почав намагатись щось вимовити, аби відповісти, але не міг, неначе йому відбирало мову, силкуючись, все ж таки він вичавив:
- Дійсно. А куда всьо ділось?
Вони подивились угору і побачили чорне небо, то були круки…Починалася злива. Скрізь лунало погрозливе «кру-кру». Чорні птахи літали хаотично та геть усюди. Людям ставало дедалі моторошно від тієї картини, що вони бачили навкруги, адже гарні, мальовничі краєвиди змінилися на тотальну чорноту. Усюди лежали поламані дерева, трава була випалена, квітки - знищені, на вивісках магазинів та білбордах - скрізь помилки. Озирнувшись навколо, люди оніміли від страху та були не в змозі повірити у побачене.
Аж раптом відбулось те, що сколихнуло все навколо. Soloвейко, набравши повітря у груди, почав співати пісню. То була солов’їна пісня милозвучною Мовою, яка побуджувала тільки гарне у душі кожного, вона окриляла та надавала віри у краще. Чорні круки, заворожені цим чарівним соло, впустили Скарбничку додолу. Скарбничка впала і з неї повилітали всі ті погані слова, які додали туди круки. Від того чарівного співу, Скарбничка почала наповнюватись гарними прикрасами знову: алфавіт став на своє місце, повернулась втрачена літера ґ, відновились синоніми та антоніми, зникли суржик і росіянізми. Круки були настільки вражені цим співом, що не могли нічого вимовити, тепер їм вже відібрало мову! Вони дивились один на одного, і чим далі слухали цю мелодійну, милозвучну, чарівну пісню, тим більше починали розуміти, як же вони помилялись.
А Soloвейко все співав і співав. Він бачив як все змінювалось довкола від його соло: визирнуло сонце, небо стало блакитним, трава почала зеленіти, квіти оживали, дерева відновлювали свої зламані гілочки. Природа наповнювалася енергією та життям.
Закінчивши пісню, Soloвейко побачив пригнічених круків, які те й робили, що ховали свої очі від сорому. Але йому не потрібно було цих вибачень, Soloвейкові було все зрозуміло і так. Він знав силу свого голосу. А крукам назавжди відняло Мову, бо хто не цінує цей скарб, той не має поваги до себе. Мова… Як багато вона означає для кожного! Це найдорожчий скарб кожного народу, це його гордість, історія, культура, який потрібно оберігати та цінувати. Мова, вона схожа на весну своєю квітучістю та красою. Це дар, який плекаємо та примножуємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836180
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.05.2019
Цікаво так складається життя,
Найкращий друг іде у забуття,
Людина , яка була завжди поруч,
Раптово повертає у ліворуч.
Ті люди, що були близькі,
Стають тобі мов вороги,
З ким радістю, думками ти діливсь,
Раптово відійшли кудись.
Ми були поруч, нам було добре разом,
А тут зненацька зникло все заразом.
Стали чужими,
Вже ми не знайомі,
Ти просто пройдеш повз,
Не кажучи нічого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
Якщо пішов, то
Не вертайся,
І не дзвони,
І не пиши.
Ти забери з собою клятви,
Й все, що ти писав мені.
Іди, іди та відпусти,
Дай волю дихать ,
Я не пробила твою кригу!
Так як пішов, не озирайся,
А що ж тепер, не сумнівайся,
А я не буду більш чекати,
Я буду все те оминати,
Хоч, ой , як гірко то прийняти,
А треба, треба забувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2019
Часом здається, що тут ти є один,
Що голос твій лунає десь далеко,
Немов то ехо,
Яке сягає далечінь.
Здається, що бракує тобі сил,
Нема чим дихати,
Немає що робити..
Як віднайти яскравий той прилив, котрий окрилить, дасть відчути те безмежне ?
Тобі здається, тут ти не один,
Лиш подивись навколо і повір,
Немає перемоги без цих сил,
Котрі дають тобі надію на щасливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832501
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.04.2019
Повір у свою мрію,
Вона дарує крила,
Що підіймають догори.
Там, угорі, щасливі,
Хто завжди вірив у себе,
Хто завжди вірив у мрію,
Знав, вірив і хотів.
Аж тут раптово - злива,
І крила опустив ти,
І думаєш-гадаєш,
Погану думку маєш,
На лівому плечі.
Щасливим бути може,
Насправді, кожен з нас,
Питання лиш у тому,
Що дійсно хочеш ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801246
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2018
Коли в очі говорять ''щиро",
Будь готовий отримати в спину,
Те зрадливе та чорне слівце.
В кожнім жарті є доля правди,
Треба бути завжди на сторозі,
Ворог скаже тобі неправду,
Залишайся людиною,
Ти - в змозі.
Якщо схопить пастка пліток,
Шукай вихід, не тисни на курок.
Переможеш і знайдеш той,
Щасливий квиток...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793825
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.05.2018
коли в ріднім домі немає тепла,
немає й тут щастя, любові, добра.
коли рідні люди , немов вороги,-
лиш сірий туман та у спину ножі…
та ниє під серцем та рана страшна,
немає тут ліків, одна лиш стіна
кремезна й товста.
не чують нічого, зімкнули вуста…
не буде тут світла й променів сонця,
лиш буря об́ра́́з та цунамі думок,
закриті вони
на великий замок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2018
Кому потрібен розум той,
Коли навколо тупість.
Безглуздість намірів, думок,
Заполонили сутність.
А розфарбована краса?
Для чого вона треба?
Ця фальш облудлива,
скупа на щирі почуття...
О, де ці наміри серйозні?
Їх тут вже, ой , давно нема,
Похабщина та лайка груба -
Ось - та "душа".
Підписники нам заміняють друзів,
А вподобайки справжні почуття...
А ми заплющуємо очі,
Ой, як напилися досхочу,
Цієї чаші того бруду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2017
Как избавиться от мыслей навязчивых ,
Позабыть о бывалых хлопотах,
Хоть на миг отключить
сознание,
Чтобы не было мыслей в голове моей.
Не могу больше думать:
"А правильно?"
Надоел мне вопрос: "А надо ли?"
Обнулить бы все сомненья,
И забыть о них,
Но опять все сначала и заново...
Как заставить себя верить в лучшее?
Как уверенным быть, в том что делаешь?
Я задумалась всего на минуточку,
Эти мысли не дают покоя мне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760023
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.11.2017
Не тривож моєї душі!
Я покину оту,
думку дурну,
Крапка.
Десь початок, а десь кінець,
Ця історія не має сенсу,
Три крапки...
Годі! Але я ставлю ко́му,
Для чо́го й кому́?
Жарти!
Важко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017
Яке покликання твоє?
Ким ти є зараз,
І що буде потім?
Ніхто не знає.
Не довіряй нікому..
Зважай на свої сили ,
І тільки так, досягнеш чо́гось, а більш ніяк,
Хіба що знаєш ЯК..
Як саме віднайти свій шлях-
Твоє бажання,
За течією
Проти течії
Вибір: ''Як?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756424
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 21.10.2017
Забери мене від отих думок,
Відведи туди, де повно квіток,
І хоч раз вловить,
Романтичну мить,
Бо не вірю я , що можу любить.
Покажи мені, де я не була,
Розкажи про те, що не чула я.
І хіба оце , матеріальне все?
Ні ж бо, я не прошу це!
Лиш емоцій сплеск і щасливу мить,
Подаруй мені, а кохання є?
І не бачу я зараз щирості, і здається, що нема її,
Я не вірю в це, а питають вже:
"А чи правда то, й не хотілося?"
Відповідь проста та вона така:
" То є почуття, що не маю я."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751936
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2017
Зупинюсь я на мить і послухаю,
Як шумить струмок, вітер дмухає,
Як той птах співа, квітка дихає,
Як росте трава, та зеленая.
Зупинюсь на мить і посиджу я,
Серед поля жовтого, де джмелі гудуть,
А струмок біжить по долині вниз,
А верби стоять, похилилися.
Зупинити б мить !
І сидіти тут,
Але знову БІГ все заплутує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746004
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2017
А він обрав таку, що має душу,
Просту і милу як та пісня лине..
Він покохав її за очі сині-сині ,
І за вуста, такі сором'язливі..
Він знав, вона така єдина,
І з нею він по-справжньому щасливий..
Йому не треба тих ляльок,
Що мають маску на обличчі кольорову.
Йому обридли фальш та скупість душ,
Та дурість і безглуздя дике..
Він відшукав одну, одну з тих душ,
Котру відчув всім серцем,
Ту, єдину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Зав'яжи зі своїми поганими звичками,
Хоч здаються вони невеличкими,
Але наслідки мають вражаючі...
Тьмяний розум стає за хвилину,
Алкоголь заважає помислити.
Сигарета — життя мінусує,
З кожним вдихом, нікотин тебе псує.
Крок за кроком залежність вбиває,
Та жага до життя все спадає.
Стоп, послухай! Навіщо це все?
Білий колір? Забудь, не твоє.
Ясний розум? Покинь, точно, зле.
Сам себе заганяєш у прірву ту,
Що нарешті покінчиш з усім тим.
За майбутнє я!
Зроби вибір свій, —
За нове життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745854
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 13.08.2017
Облиш ті спогади сумні,
Що накликають сльози та вагання,
Покинь ті роздуми важкі,
І залиши ще трохи часу сподіванню.
А може досить? Як довго будеш ти,
Ще чо́гось ма́рного чекати,
В надії вічно житимеш,
В отих думках, що не дають лягати спати..
Прокинься й озирнись навколо!
Хіба немає у житті такого,
Заради чо́го, шалено серце б'ється у тебе́?
Як важко кинути той негатив,
Що десь засів у голові важкій,
Терзає й забирає у полон,
А спробуй віднайди той вихід з нього..
Покину я ті спогади сумні,
Що накликають сльози та вагання.
І врешті-решт ті роздуми важкі,
Залишу...не маю часу сподіватись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738364
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.06.2017
Я забуду тебя,
очень скоро,
Первым шепотом летнего эха.
Я забуду все,
Понемногу,
Как бы жалко не было мне
Позитивных и ярких моментов.
Средь печали тоскливых будней,
Солнца луч как сквозь тучи, молния,
Он засветит мне и хорошее , непременно сбудется!
А ведь правда, нет?
Время лечит всё,
И наступит день,
Ясный, солнечный,
Сквозь туман ночей,
Зло забудется,
Грянет дождь потом
Сильный, проливной,
И в душе моей,
Цвет распустится...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2017
Не зупиняйся , адже маєш мрію,
І не здавайся, адже сильний ти.
Забудь про слабкощі, спокуси і надії,
Життя одне, роби і дій завжди.
Долаючи сміливо перешкоди, оптимістичний дух з тобою буде йти,
Забудь про труднощі й незгоди,
До мрії ти продовжуй йти.
Коли буває сумнів переможе, коли буває хочеться піти,
Відкриється нове диха́ння: "Зможеш!"
Ти піднімаєшся та маєш сили йти.
Туди, де буде тобі щастя,
Туди, де сонце усміхається тобі,
Нехай зникають сумніви, нещастя,
А мрія буде завжди жить !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
Яка безтурботна пора,
Минула так швидко і легко,
Здавалося, що вона - не промайне, ще далеко!
Здавалося, що це буде довго, чекати поки станеш дорослим.
"Дорослим бути - це круто" , - так думають маленькі люди.
І все ми хотіли ним бути,
І думали як же ним стати,
Професію собі обирали, -
О, я хочу бути як тато!
Все мріяли, що настане,
Той час, коли буде все можна -
тому що я - вже дорослий!
І ось атестат у руках і мріями сповнений ти.
Нове життя починає вести до реальної дійсності.
Знайомства, любов та дружба,
Освіта, стосунки та чесність, -
Це все починає для тебе бути дуже важливим.
І от, коли став ти дорослим,
Побачивши маленьку дитину,
Згадаєш роки ті щасливі,
Котрі так почнеш цінити.
Вже мама не кличе додому,
Тебе, з двору, малого,
У синіх легенький штанцях, у білій сорочці великій.
Ти йдеш та сідаєш вечерять,
Та мати тебе пригортає.
Ось татко з роботи вертає,
Біжиш ти до нього, а він -
З кишені своєї виймає маленький гостинець тобі.
Наївний, веселий, грайливий -
Дитинства час той, щасливий!
Радієш ти першому снігу,
І дощ не лякає тебе.
Стрибаєш у своїх черевиках,
Кораблики у калюжу пускаєш.
Весь світ здається казковим,
І сонечку завжди раділи.
Дорослими стали - минуло,
І зникла казковість та світу,
І спогади лиш зігрівають,
Про те, що таке є дитинство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2017
[i]Додолу пада білий сніг,
Зима навколо панна.
Позаду свято Новий Рік,
Різдво до нас приходить.
Колядники стукають в двері,
Яскраво зірка світить.
Добра та злагоди бажають,
Щасливі малі діти.
Заколядуйте в нашій хаті,
Солодощі тримайте!
Своєю піснею народ наш звеселяйте!
Хай буде мир у кожнім домі,
Хай завжди світить сонце,
І сяє променем яскравим у ваші віконця!
Здоров'я, успіхи, достаток,-
щоб завжди були с Вами!
З Різдвом Христовим! І нехай, всі ваші мрії давні,
Сповняться в рік новий та принесуть Вам радість!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710964
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 08.01.2017
А все життя ми чогось чекаємо,
Режим очікування вмикаємо,
Своє життя так проживаємо..
Ми все чекаємо, та й забуваємо,
Що час летить - життя міняється,
І вихідних знову дожидаємось,
Відпустку, літо виглядаємо,
І все життя ми чогось чекаємо..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675758
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 03.07.2016
Іди вперед,
не озирайся на минуле.
Живи сьогодні,
І що б не сталося, - іди.
У тебе є мета, зроби усе можливе,
І доведи, що чо́гось вартий ти.
Ти крок за кроком долай всі перешкоди,
Не дай себе образить ворогам.
Змінити світ не вдасться, почни з себе,
Ти й тільки ти – творець свого життя!
Місце під сонцем знайде тебе,
Свій шлях ти обираєш сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672596
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 16.06.2016
Я так радію, повертаючись додому,
Завжди є той, хто тут чека на мене,
І рідний дім – він затишний, він – мій,
Завжди для мене відчиняє двері.
Ось бачу, я в’їжджаю в своє місто,
Вітає мене біла-біла церква,
А поряд тут цвітуть каштани,
Там, недалеко, бачу старі храми.
Тут тихо, тут немає метушні,
Прогулюючись, я йду собі поволі,
У кожного є місце на Землі,
Куди він повертає знову й знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672451
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.06.2016
Твори добро та забувай незгоди,
Життя – така коротка річ..
Час пролетить, не встигнеш озирнутись,
А спогади залишаться тобі.
Ти не марнуй ані хвилини,
Допоки молодий.
Кохай, радій та будь щасливий,
Мандруй, а головне – ЖИВИ!
Не забувай про дні оті мінливі,
Вони не схожі, у кожному є щось нове.
Читай книжки, пізнай себе
Та мрій!
Бо ми живемо тільки раз,
Життя більш другого не буде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672297
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2016
Знаєш, ти нікому не потрібен,
Окрім себе …
Та ніхто про тебе не подбає,
Якщо собі ти, не потрібен сам.
Тут кожен сам за себе,
Це – життя.
Ти віднайди той шлях, та йди,
Сміливо.., у путь оту.. щасливу!..
Живи, удосконалюйся, та йди
Не зупиняйся!
Не забувай це, рухайся, вперед!
Ти до своєї мрії,
Лети..
І віднайдеш те щастя у житті,
Мій милий друже,
Ти тільки далі йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672269
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.06.2016