Костюк Андрій

Сторінки (1/10):  « 1»

Ніч - Ми

За  вікном  були  дивні  ночі:
Вітер  шепотів  романсами,
Дотик  рук,  подих,  твої  очі,
І  всі  сказані  слова  були  авансами.

Довірою  потрапляли  в  літо,
Будували  нові  сенси  і  споруджували  міста.
Ми  не  розуміли,  чого  ми  хотіли,
Але  знали  чого  прагнули  ці  тіла.

Шепіт  подиху,  поцілунки  поглядів
І  ті  прекрасні  зорі-це  наші  небеса.
Всі  мрії  на  долонях  малювали  самі  ми,
І  залишалися  невидимі  наші  почуття.

Вже  літній  час  майже  звівся  на  нівець,
І  все  застигло  в  палком  перетчутті,
Хтось  скаже,  що  "настав  уже  кінець"!
Ми  скажем-Так  і  прольємося  у  своїй  порі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016


Перед очима.

І  знову  ніч  і  знову  Ти,
І  знову  ми  відкриваємо  нові  світи.

Що  є  день?  То  є  побут  реалій!
Ніч  дасть  в  дарунок  небесних  овацій.
Я  із  Раю  принесу  тобі  букетик  конвалій.
І  нашу  історію  напишуть  для  екранізацій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016


Біль

А  ти  залишила  від  себе  тільки  біль!
Не  пам'ятаю  повість  рук,  не  пам'ятаю  запах  твій.
І  все  яскраве  стало  сірими  тонами,
Розпишу  на  папері  червоними  сльозами!

А  ти  залишила  від  себе  тільки  біль!
З  абстракними  думками  абстракний  хміль.
Ти  сьогодні  підиш  в  клуб,  а  я  сховаюсь  в  тінь,
Чотирьом  стінам  душу  свою  розповім.

А  ти  залишила  від  себе  тільки  біль!
Сумні  рядки  я  стерти  з  зебе  не  зумів.
Чашка  кави,  згадав  я  подих  твій,
А  ні,  то  лиш  ілюзія  моїх  забутих  мрій.

А  ти  залишила  від  себе  тільки  біль!
Сховаюся  за  хмари  в  Господній  дім,
Зруйнувавши  храми,  повернуся  знов,
Забувши  все,  знайду  свою  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016


Вирок

Сонні  зіниці  стомлені  пальці
Приховані  сенси  у  римах  незримо
Я  тебе  все  пишу  бо  живеш  ти  у  серці
у  моєму  на  віки  ти  для  мене  є  диво

Відкриті  думки  відкриті  долоні
Для  інших  ніхто  скажи  для  тебе  я  хто
Якщо  очі  слоні  хай  від  щасливої  долі
А  ми  Господу  залишим  все  що  буде  й  було

Розходяться  лінії  наших  сузірь
Літо  відкрилося  іншим  каноном
Забиті  портали  з  усих  сторін
І  не  об'єднаємось  вже  ніяким  законом...

Не  очікувало  перо  на  такі  повороти
Я  здається  зробив  все  що  міг
Та  лиш  ти  була  проти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016


Останнє слово

Ми  з  тобою  так  ніжно  відкривали  літо,
Так  сміло  поглядом  розписували  тіло.
Терпкі  поцілунки  і  досі  не  знали  міри,
Всі  тревожні  вітри  нам  додавали  віри.

Кохаю  наші  літні  мотиви  і  кроки,
Доки  нас  несуть  таємні  протоки.
Дотики,  погляди,  подихи  все  це  востання,
Кохаю  твій  кисень,  без  нього  страждання.

Останнє  прощання  як  яд  вбиває,  
Так  ніжно,  так  гірко,  повільно  й  красиво,
Я  ще  живий,  але  мене  вже  немає,
Благаю,  нехай  без  мене,  але  стань  щаслива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


Мотив сезону

Ти  розквітала  завчасно  з  приходом  весни,
П'янила  мене  цвітом  своєї  краси  незимної,
Я  римував  твоїм  тілом  на  білій  постелі  просторій,
Доки  борделі  стирали  вірність  у  вені  тієї  густої.

А  ми  у  тихій  розмові  подихом  слова
Збудуєм  країну  без  обмежень  кордона,
І  доки  ворон  не  кружляє  над  моєю  головою
Тривога  за  твої  долоні,  адже  без  них  тут  ніхто  Я.

Як  пес  лаю  коли  ти  зникаєш  із  наших  сикретів,
Сотні  портретів  вмирали  із-за  ниших  сонет.
Пишу  лиш  про  тебе  тобі,  так  би  мовити  особистий  поет.
Присядь  не  хвилину,  розповім  тобі  тишу  доки  грає  кларнет.

А  ти  ніжним  кроком  пробуджуючи  все  на  своєму  шляху,
Йшла  до  мене  в  обійми  зупинивши  війну.  Розв'язалися
Руки,  доторкнулись  вуста,  вже  не  потрібні  слова  ніякі,
Вунісон  зільються  наші  серця  і  ми  знову  станем  прокляті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


Тебе до небес.

Тихим  шелестом  на  груди  весни
Три  крапки,  а  перед  ними  одне  слово  "прости",
А  потім  розмови  з  тобою  будем  вести
Поглядом  фраз  на  вуста  перейти.

Твоїм  подихом  для  мене  є  солодкий  чай
Прошу,  лише  не  відмовляй,
Якщо  хочеш,  за  нерви  мене  тримай,
Давай,  у  моїх  думках  блукай.

За  вікнами  будинків  вікна  твоїх  доріг
Переплелася  доля  маршрутів  наших  ніг
І  все,  що  робив  зазвичай,  тепер  для  мене  гріх
Можливо,  я  й  не  свято  вірю  так  для  церковних  потіх

Мої  слова  не  більше,  ніж  просто  слова
Іноді  я  думаю,що  ти  та  жінка  з  ребра
Правда,  хочеш  знати?  ти  для  мене  свята
Тоді  одне  питання,  чому  біля  тебе  я?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Як останній

Я  тебе  більше  не  побачу  вперше.
Вперше  не  доторкнуся  до  твоїх  уст.
Вперше  не  відчую  подиху  твого
I  не  почую,  як  б'ється  твій  пульс.

I  вже  вперше  не  сплетуться  наші  думки,
I  під  місячним  сяйвом  в  перший  раз  не  пройти.
Вперше  не  відчую  я  твоєї  руки
I  не  шептатиму  вперше  у  твої  виски.

Вперше  не  зіллються  наші  тіла
І  вже  вперше  не  відчую  твого  тепла.
Відстань  до  слова  критично  мала
І  вперше  не  напишу  тобі  я  листа.

Вперше  не  буде,  адже  воно  вже  було.
За  словами  сховаю  я  декілька  страз.
Так  давай  відчувати  те,  що  відчули  давно,
Тільки  кожного  разу,  як  в  останній  раз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Мить подиху….

Дві  чашечки  чаю  на  панелі  авто
І  запах  твого  парфуму  в  салоні.
Кожна  ніч  це  як  наше  з  тобою  кіно.
Ми  солодкі  від  літа  і  від  моря  солоні.

Ми  терпкі  від  вина,  божевільні  від  дотику
Тут  не  потрібно  пера,  ми  знаєм  нашу  синоптику.
Ми  розійдемось  не  раз,  щоб  зазирнути  за  обрій,
І  повертатимемось  знову  до  спільних  історій.

І  будуть  ночі  і  Рай,  і  те,  що  зветься  життям,
Збудуємо  храм  і  все  знов  до  нестям,
Серед  комедій  і  драм  лиш  кохання  у  вічність
Мої  мотиви  ти  знаєш,  в  них  зазвичай  трагічність.

Дві  чашечки  чаю  на  панелі  авто
І  погляди  двох  затамовують  подих
Грає  мелодія  тиші  і  кохання  зазира  у  вікно
Ще  мить  і  розмова  переходе  у  дотик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016


З тобою.

А  я  гадав,  що  із  себе  можна  виписать  все
І  сум,  і  печаль,  і  радість,  і  навіть  кохання.
І  так  безпощадно  вимагаю  страждання,
Щоб  знову  потрапити  з  тобою  на  одне  шосе.

І  я  буду  чекати,  я  умію  чекати,  з  тобою  навчився.
Із  брудними  листами,  із  чорнилом  в  руках,
Буду  пильно  писати  твого  тіла  ландшафт.
Моя  поезія  -  Ти,  мене  вже  нема,  я  в  тобі  розчинився!

Ми  з  тобою  як  вічність!
Ми  -  це  світ!
Ми  з  тобою  є  дійсність!́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016