| Сторінки (1/15): | « | 1 | » |
твої пахучі стегна
розквітаю ть
мов
дерево вишні
у саду моїх
очей
у дзеленчанні
брякотинні
доторках
весіннього
дощу
до
бруківки
до
ржавої залізяки твого
вікна
твої родючі
стегна
розквітають
мов
перла
червоних
дощів
у
кривому
розі
твої
тягучі
стегна
в
моїх
суцвіттях
у суцвітті суспільних
но
чей
викарбвовують
вишкрябують
мусони
чорного моря
з санжейки
твої стегна
мов маяк
я б міг писать їм оду
твоїм
родючим
стегнам
мов звучання дро ну
де
врядигоди
сховають
власні
я
й
йтимуть
до
жіночого
склону
твоїми
родючими
стегнами
я
обмивався
я оминався
їх
як
та немов злякане
дитя
заплющ свої
колодязі
й
затопи
власні вуха
бо ж
дивишся й дивитимуться
зверху
відруби й кинь коктейля
того самого
молотова
у публіку
безжалісно
бо ж
залишатись тобою
залишатись
собою
є
істинно
твоїми пахучими стегнами
рождалися ми й
по мир а ли на
них
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733523
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.05.2017
ты просыпаешься
разуваешь свои глазные
ботинки
и постоянно лето
русые волосы юных дев
развиваются на душном
парком воздухе
все пропитано свободой
пахнет потом
и морем
и мы
знакомимся с марией ивановной
я иду босыми стопами с походным рюкзаком
из мегаполиса по трассе в направлении деревни
дорога плавится как и твое младое тело
на сковородке у самой большой черной звезды
проезжает транспорт
словно мысли в голове
тудым
сюдым
не в нужном напра
влении
не в нужной
кондиции
по этому ты
продолжаешь идти босым и нагим
по раскаленной дороге
говоришь
нам нужно попрощаться
что бы потом
средь кур и коров
поздороваться вновь
ты держишь во рту соломинку
смакуя ее мол
теленок
узнав для себя
что то
новое
белый холодный пломбир проникает в твой желудок
как новость о смерти матери
беги
беги
беги дальше
стирай стопы в кровь , путешественник
дабы этого не слышать
дабы этого не знать
дорога
это твоя жизнь
и как поется в песне би два
для любви там не место
но ты и сам пропитан всей этой любовью
ты и сам являешься ею
только тогда когда познал
вселенскую
любовь
ты даришь её
и не требуешь ничего в замен
опустошая себя вновь вновь ежедневно
а на утро
у тебя снова ее полный колодязь
неисщерпаемый
источник
буренка корова дает тебе молоко
гладишь ее по голове и всматриваешься в
самые добрые во всей вселенной глаза
не знавшие жизни
и от того
самые добрые
мой же желудок
разрывается от ненужной еды
от чизбургера из той коровы
которую ты гладила
из той самой
с самыми добрыми глазами
где они теперь?
в каком из баков с отходами?
или в музее
какого то маниакального фермера из
небраски ?
я опрокидываю свой походный рюкзак
и сжигаю все свои стихи
а ты
а ты
не просыпайся пожалуйста больше
мне хочется снега
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733522
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.05.2017
страх
как мера предосторожности
белый
беспричинный страх
на вкус
как серая от пыли
сладкая вата
на вид
как пепел сожженной коры
деревьев
в сказочном
лесу
страх
как хруст ветвей
в тихую бездонную
темно
синюю
освещаемую лишь
лунным светом
ночную
по ру
как стук вышеупомянутых
веток в окно
в безветренную
тихую
бескислородно сухую
погоду
воздух проникся песком
стук
стук
стук
с отточенной
отчетливой периодичностью
темпом
стук
стук
стук
стук
стук
стук
пробирается в твой дом
тебе известно
о его местоположении?
что есть
дом?
* * *
страх
как неизведанность
перед тем
как с завязанными прочно прилегающей
хлопковой тканью
глазами
попробовать
предлагаемое тебе
блюдо
с чужих рук
страх
как спокойствие
ощущение
себя и тела
ощущения
внутреннего
верного
доблестного
рыцаря
наверное , самое безопасное
и стабильное
из
всех ощущаемых чувств
* * *
смерть
как
тропа домой
в первоначальный
от туда
от куда пришел
там
где тебе положили внутрь
дюжину рвущихся наружу
горностаев
первоначальный лес
первоначальный лес
первоначальный лес
первоначальный лес
первоначальный лес
первоначальный лес
с с с с с с с с
со змеями
как дорога домой
от чего защищает страх перед предстоящим путешествием обратно?
высокие потолки твоего место проживания судят о
высоком духе
о холодном
голу бо кров но м
местоположении
истинного тебя
как разобраться с первоначальным домом и
узнать
здесь
в глазах другого
того
кто
положил их внутрь
возможно ли отыскать его здесь ?
в ком то другом или в себе ?
* * *
страх
как дрожащий тихий голос самого отважного во
всей
вселенной
защитника
как прозрачная неиссякаемая
вода что льется из глаз его
пусто
глядящих
* * *
избавление
от страха
как потеря безопасности
как потеря верного рыцаря
избавление от страха
как открытие век
в огненной ловушке
избавление
как
освобождение
чего бы ты никогда не сделал?
рыцарь тебе больше не служит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712021
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 14.01.2017
солі
в шиї
згустки
в шкірі
пір я
в тілі
слони
в соло мі
мури в
гор ах
нори в
кро нах
вітхи
в очах
плацкартна
постіль
в долях
долонях
старих
покоївок
повій
захисників
дітей
світ
плацкарту
світ
човна
на скільки міцне дерево твого каноє?
солі
в морі
сіль
у шиї
руки
в
воді
риби
в крові
мед
червоний
новини
хороші
на скільки стомлений
твій розум прошарками
тканей?
солі
в шиї
руки
в
човні
червоні
спокій
в
плацкарті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707700
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 21.12.2016
хвилі гойдають човен
темпом дихання твого
тіло закріплене в ньому
квітне барвистою і вою
хвилі гойдають човен
кольором імені твого
тіло закріплене в ньому
пахне ситною їдою
кріль ступає лапами
по зеленій млявій траві
вітер лоскоче дарами
сіреньку і млу
хвилі гойдаються в човні
торкаючись гілок іви
іва вбирає у себе
моря солені
дари
птах стежить з пагорба
постелі твоїх мандрів
міра освічує човену
шлях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707699
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2016
вони наче
горять
гарячим полум'ям розчи
няю
чи
в со бі
шо в ко ві ни
т
ки
спогадів
кру ченими ви х
рями
спокушають
ро
ги
гори горами грійся
го ра ми
мо но гами
склали свої до ра
ми
да ра
ми
полі гами
вернулись до тих
створюючи три птих
не забувай горами
гріти дих
створючи революцію
не забува й пове
ртатись до
них
грілись горами гнітуючі душі
грому говорячи грізні казки
грім говорив
гріючим душам грони свої
позбирать
грони гре міли
ду ші раді ли
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696369
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2016
в детстве
я часто ходил к психиатру
только потому что мне было жутко одиноко
вокруг меня были коридоры людских тел
но ни в одних из этих глаз
я не видел отражения своей души
в детстве я часто ходил к психиатру
что бы обсудить то или иное платье одеть на мою куклу
а он выписывал мне таблетки которые я все равно не пил
потому что был уверен
что со мной все в порядке
и это может быть даже круто
мол
я выделяюсь из общественного коридора
в детстве
я часто ходил к психиатру
и иногда в нем мельком проскакивало мое
отображение
мы разговаривали на все темы этой планеты
и я забывал о дискомфорте
в подростковом возрасте
я часто ходил к психиатру
мы обсуждали моих сексуальных партнеров
и что я чувствую когда другие люди прикасаются ко мне
и каким бы цветом я описал того или иного человека
мой врач был теплого серого цвета
и я не особо запоминал как выглядит его лицо
только тот или иной наряд
или рука выписывающая рецепт
в подростковом возрасте
я часто ходил к психиатру
он выписывал мне таблетки
и расчесывал волосы моих мыслей
убирал плесень из моих век
которые являлись запертыми дверями
извне или изнутри я уже не помню и отвлекаюсь
на муравьев которые поедают змертвілі частки моєї шкіри
и думают нормально ли это все аня
(...)
я вижимаю з себе останні краплини й цвіт тополі
й розлітаюсь між горами та сміттєзаводом человеческих душ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668084
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.05.2016
ее голос
звучал опрометчиво
локоны
вились словно
пурпурный закат
освещающий всем
день
горечь.не.давала.уснуть.
руки дрожали
а
я
все тот же немой бледнокожий
мертвец
с синюшним оттенком
прогуливался по чертогам разума
тебя
вкручивал
съеживал
вкушал
впивал
как сок
доставая
из
жизни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667482
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2016
мене поглинає нена́висть
відчуваю
як вона прозорою лескою
огортає мої кістки
перериває подих та
створює полум'я у гортані
прозора леска ненависті охоплює мої кістки
відчуваю
як тіло починає гнити
леска стискає ще сильніш
й переломлює мені ключицю
потім
з неї можна зробити прикрасу
й повішати вдома
на дверях
або ж
на шию
пресом натискує на мої астматичні легені
кожного ранку воно отавровує мене
й огортає червоною хусткою
неначе бабця в дитинстві
стає мені матір'ю
якось
в молодших класах
мені розповідали:
"якщо ви прокинулись з
бажанням викурити цигарку
у вас вже залежність"
я прокидаюсь й починаю вбивати
відчувається запах гнилої плоті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2016
я легко ступаю
по твоим
мягким
воздушным
чреслам
я мягко
опускаюсь
в твои
острые
тягучие
объятия
бережно
прикасаюсь
к твоим
открытым
глазам
мирабель
мирабель
вздохнем ка
в последний раз
у развален
ренесанского
камина
достигнув
зенита
горной
вершины
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666831
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 18.05.2016
распластаться по кафелю
быть скомканной пачкой
красного мальборо в кармане
быть отвратным себе что из плоти и крови
сделан в китае
рас пла стать ся в воде
окурками сожженными
рас пла стать ся в
корабле
костями и плотью
разлететься на воздухе
сожженным вельветовым пиджаком
с собственных плеч
спать в метро быть метро
быть скомканной пачкой
освободись от зависимости
освободись от ежедневности
от того что
глючит реальность вселенная
быть музыкой
в голове умалишенного
лишь он мудр и свободен
быть прожженными руками
рас пла стать ся
в объятьях бродяги
вдыхать и осведомлять
здесь нет конца
как и во всем везде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666559
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2016
я кучу раз проигрываю в голове эпизод
где ты
лежишь под моими руками
и я царапаю чернильной ручкой кожу твоих
ног
с нежностью
вывожу маркером с зеленкой круги
на твоих руках
вот мы сидим у края реки и ветер свободно играет с твоими
сожженными солнцем волосами
все спокойно и умиротворенно
войны закончились
и женщины перестали рожать
ты
тихо дышишь но я ощущаю как подымается твоя грудь
вверх
и снова вниз
вверх и снова
вниз
ты сегодня без бюстгалтера
впрочем
как и всегда
веки закрыты и я слышу серый шум в твоей голове
потом из него
режиссеры будут складывать по частям
фильм
как лего в детстве
один кубик к другому
и получится полнометражка событий
всех жизней
те чернильные полосы
на ногах
как выцветшая трава
украшают твои полноватые бедра
а круги зеленки будут подсушивать раны и отгонять бактерий
вверх
и снова вниз
вверх
крашеные волосы впадают в мои сухожилия
и как рыба протекают по ним
возникает крепкая связь
зрачек расширяется и отточенный ритм вбивается
нам в виски
вверх
точно как в прошлом году мы продумали
проповедь пред всеми созданиями
и отпускаем руки друг друга а потом
впадаем в объятья
и снова вниз
я кучу раз представляю
как мы вот сидим рядом
на этой земле
и просто молчим
но не было ни реки
ни тебя ни чернил
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2016
рима лиш обсмальцьовує ваші пальці
та призводить до ожиріння
рима є солодкий обман
та зайвий солдатик в твоєму загоні
викинь її як прощаєшся
з непотрібними коханцями
як вкикдуєш просоченний власною кров'ю бинт
опісля поранень на мирному заході
новітнього суспільства
залиш лише вагомі слова
що рояться в твоїй продутій протягом
макітрі
як мухи над змертвілим шматком м'яса
після чергового
спокою
така дурість на кшталт рими
є перебільшенням й обманом
спали як спалював дім твоїх зрадників
позбудься як позбувався в дитинстві материних сосків
ось ти і виріс
стоїш
увесь погруз у салатово жовтий гній сучасного "мистецтва"
воно поїдає а
ти віддаєш останні посічені пальці та
вії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666269
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 16.05.2016
розпотлохати волосся немов сіно
та вилазити мурахами з її пор на обличчі
дихай но дихай
моє блідно голубовате тіло
чіпляйсь за шкіряні саквояжі
тремтячих будівель
розплющуй закриті тортури
майбутніх колінних чашечок
я звик до нерозуміння виплюскуватих мною слів
проте вони не бажають мовчати
а вам треба слухати слухати й слухати
розідріть власні вуха поширше та прибийте власні
стегна
цвяхами до сидінь в моїй аудиторії
мені потрібно лиш говорити й тікати від буття пліч опліч самим з собою я огидний огидне згнивше яблуко посеред ваших кліток та крісел
покотилось
завалялось під брудом чоботів 60х років опісля
її темних корінь у моїй кімнаті
ви мене розумієте?
розвішуй скріпки з моїми фотокартками
у власних звивинах мозку
будь ласка
мені потрібно лиш слухання
ваша плата мені це слухання слухання слухання
розідріть ваші вуха аби я міг бачити
як звідти виповзають
потворні істоти вашого я
виплюсніть усе блювотиння на чисті листки а4
та дихай но дихай
моє прекрасне тіло
мені не вистачає голосу аби
викласти вдосталь
моїх пошепків картатих онуків
я пробиваю кігтями горлянку
й отримую найяскравіший оргазм
й слухаю
як слухаєш ти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666066
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2016
отже
ми зустрілися з нею на вечірці
або в якихось з галерей сучасного мистецтва
я бачив
як її темне поглинаюче волосся спадає на тендітні плечі
я бачив
як одна з її волосин повільно опустилася на землю і по ній швидко пройшовсь хтось сторонній
я бачив її декілька разів у
компанії іншої симпатичної персони
проте вона часто була одна
вона часто курила одна
я спостерігав за нею два роки
два роки
у спільній компанії та світломузиці
проте ми ніколи не говорили
вона не дивилась мені у очі
і часто сиділа одна
того вечора ми танцювали поруч.її стегна були пов'язані з музикою наче найкращий симбіоз світу
її мармурова шкіра притягувала у спалахах стробоскопу
у спалахах стробоскопу
у спалахах мого мозку
того вечора
ми одночасно вийшли покурити
та стояли поруч
стояли поруч без вогню
я помітив
як вона кинула погляд на мої пропалені цигарками руки що тримали червоний лакі з помятої пачки
вона затрималась на декілька секунд та все ж таки знайшла вогню
я хотів
аби вона припалила від мене
сірниками спаливши моє холодне тіло
я б задовільнив її потреби
проте
і далі стояв слухаючи як вона втягує та випускає
втягує та випускає
вона наче була моїми легенями тоді
і я повністю охмільнів від її образу
від її образу
вона докурила якусь дешеву цигарку
проте продовжувала стояти на місці
та дивитись то на свої чобітки
то на мої дірки на шкірі від цигарок
кожного разу впродовж цих двох років
коли я помічав її та
мовчки прочитував
я залишав ці відбитки
їх було 27
по 10 на кожній з долонь
по 3 вище сухожилля
та одна на нозі під штанами
тому що той раз був особливим
її стегна почали рухатись у мою сторону
її волосся почало рухатись у мою сторону
її мармурова шкіра почала рухатись у мою сторону
я стояв нерухомо
"де двадцять сьома?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666064
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2016