lupus_ad_animam

Сторінки (1/6):  « 1»

В минуле оглянусь…

Назад,  в  минуле  оглянусь,
Туди,  куди  вже  більше  не  вернусь.
Де  радість  ніжно  огортала,
А  щастя  тихе  окриляло.

Там,  ти  так  ніжно  вдивляєшся  в  очі,  
Шепочеш,  чого  серце  палаюче  хоче.
Там,  де  по  парку  осіннім  гуляєм,
І  далі  що  буде  не  уявляєм.  

Ми  спалахом  тієї  миті  жи́ли
Доки  серця́  сніги  не  остудили.
Оглядаючись  зараз  я  розумію
Про  те  що  бу́ло  все  ж  не  пожалію.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Травневий роман

І  раптом  вийде  блискавиця,
А  за  нею  грізно  грім  гука.
Зі́́гнеться  під  краплями  травиця
Та  зрадіють  квіти  на  луках.  

Ми  зустрілися  в  такий  же  день,
Та  посмішки  грозу  прогнали
Ду́шам  захотілося  пісень,
І  ці  пісні  нас  поєднали.

Однак...

Наш  блюз  скінчивсь  і  не  почавшись,
Ледь  забринівши  стих  акорд.  
Розійшлись  фіналу  не  діждавшись
І  знов  в  душі  панує  норд.  

А  жвавий  дощ  оцей  травневий
Все  нагадує  мені  тебе
Зрошуючи  сад  отой  вишневий,
Біля  якого  річечка  тече.  

А  блискавиця  вже  десь  зникла,
Лиш  чути  відгук  грому  вдалині.
На  цьому  місці  залишився
Лиш  ле́гкий  спомин  для  душі.

О,  вони  обов`язково  ще  вернуться!  
Знову  пристрасть  танець  заведе,
Спалахи  яскраві  із  громом  сплетуться.
Та  вже  іншою  історія  буде...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Музика у наших душах

Поглянь!  Усі  кудись  спішать...
На  годинник  погляди  кидають.
А  дні,  роки  усе  летять...  
Живуть  люди,  а  сенсу  не  знають.  

А  ти,  зупинись  хоч  на  мить,
Вслу́хайсь  в  мелодію  серця.
Наважся  й  відпусти,  її  не  спини́ть
Чуєш,  як  дзвінко  музика  ллється?  

Вона,  як  довгожданна  свобода  п*янка
Манить,  і  душу,  і  серце...
Вона,  як  спів  пташиний  -  дзвінка
Як  стрімке  симфонії  скерцо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769917
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2018


Спасибо, что вновь…

Я  помню  истории  нашей  начало,
Все  мгновенно  прошло,  как  вчера...
Еще  тогда  мое  сердце  молчало,
Не  понимая  суть  того  вечера...

И  вновь,  закрывая  глаза,  вспоминаю:
Наша  первая  встреча,  обычная.
Но,  все  же,  годы  спустя,  понимаю
 Нет,  просто  думать  так  было  привычнее.  

Окончено  наше  знакомство,  казалось
И  разошлись  мы  оба  в  разные  места.
Но  нет,  судьба  еще  не  наигралась,
Не  играет  сударыня  эта  в  "слова".  

Нашей  дружбы  забылся  тот  первый  намек,
Так  продолжала  жить  закрывшись  ото  всех.
Пустить  решив  всю  жизнь  свою  на  самотек
Я  вновь  услышала  твой  светлый  смех.

С  той  случайной  встречи  целый  год  прошел,  
Если  честно,  лишь  теперь  он  полностью  осознан.
Благодарю  за  то,  что  ты  со  мной  его  провел,
Но  менять  теперь  уж  что-то  слишком  поздно.

Ты  да  я  -  мы  уже  давно  хорошие  друзья,  
И  эту  грань  нам  точно  не  переступить.
Так  скажу:  даже  время  нам  не  судья,
Если  сможем  все  таки  мечты  осуществить.

Чувство  Любовь  с  сердцем  моим  поиграло...
Понимаю,  что  скоро  должна  отпустить.
Как  бы  душу  мою  на  части  не  рвало,
Все  же  спасибо,  что  вновь  научил  меня  жить!  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680138
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2016


Иногда

В  жизни  иногда  мгновения  бывают,
Что  душу-сердце  просто  разрывают.
И  тогда  вмиг  радость  грустью  обернётся,
Но  ты  помни:  все  пройдёт,  и  все  найдётся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665984
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.05.2016


Що буде з нами…

Що  буде  з  нами,  ти  мені  скажи
І  як  нам  далі  бути?  Не  мовчи!  
Куди  поділося  твоє  "люблю",  твоє  кохання,
І  в  пристрасті  твоє  нескорене  бажання?

Мені  не  можеш  подивитись  ти  у  очі,  
А  я  все  згадую  недоспані  з  ТОБОЮ  ночі...
Я  знаю,  кануло  усе  те  в  небуття,  
І  звідти  вже  для  нас  немає  вороття.

Та  все  ж,  прошу,  на  хвилю  зупинись,
І  синіми  очима,  як  колись,  у  мої  подивись.
І...  Обійми  мене  в  останній  раз...
Хоч  бачу,  вогонь  кохання  у  душі  твоїй  погас.

Колись  ще,  знаю,  обов'язково  перестрінемось,
І  в  обличчя  емоціях  ми  перемінимось.
Несміливо  всміхнешся,  дивлячись  в  очі  мені,
А  я  приховаю  в  своїх  пекучі  рани  душі.

І  після  трьох  стандартних  запитань,
Я  скажу  тобі  своє  останнє:  "Прощавай".
Відчуваю,  не  побачу  більш  тебе  ніде...
І  доля  нас  вже  разом  не  зведе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016