| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Скажи чому
я не хочу йти
але я йду.
віддаляюсь від тебе.
чи це ти йдеш?
авжеж
цього не хочу ні я ні ти
цього не хочемо ми
щастя без меж
загубилось
серед електромереж
серед самотності
й люті
загубилось
серед людей
що давно всіма забуті.
ми вже не ті що були колись
ми не йдем туди де чекають нас
хоч наші мрії ще не збулись
ми протилежність мас
протилежність пустого
непотрібного
несвідомого руху
плід
тисячолітніх еволюцій
дводенних революцій
повстань
безсонних ночей
й тяжких трудових буднів
результат
випадкових зустрічей
серед осінніх листків
і весняних квітів
заплутались у собі
серед реальності снів
та ілюзій життя
без вороття
без каяття
струмки течуть
віддаючи гомоном
люди живуть
інтернет форумом
я іду
незвіданими дорогами
я іду
адже невдовзі ми
зустрінемось
раз
і назавжди
я йду
але
чи туди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665577
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.05.2016
тільки вперед
віддаючись вітру який висушує шкіру на губах
тобі. я так люблю коли мій світ у твоїх руках
дорогам що залюбки приймають нових гостей
нічним зіркам що нагадують сяйво твоїх очей
адже все що нас тут тримало досі
поки ми стояли голодні нещасні й босі
поки в кімнаті тепло а за вікном осінь
і я кричав майже пошепки досить
коли я біг на свіже повітря і яскраве тепло
коли мене рятувало все що у мене було
коли дощ завершив ще одну серію злив
він змив усе з твоєї пам'яті мене змив
тільки вперед
адже так говорила ти замітай сліди
суши весла виходи на сушу
додай гриму замалюй тушшю
усе зітри усе позаду залиш
усе що тримало тебе колись
відпусти ти за тим не біжи не рвись
не починай з кінця чи може з початку
одінь костюм поправ краватку
пакуй валізи відкривай візи
перетинай кордони. своїх вен
гострим лезом
ріж ножем
зроби собі кайф
відввідай едем.
тільки вперед
вперед і тільки
скільки всього попереду
позаду скільки.
скільки доріг
та скільки людей
ти пережив
дощ знову все змив
а прибережний туман
це тільки туман
він підвласний вітрам
а ти - долі.
забувай все поволі
забирай речі готуйся до втечі
до подорожі готуйся
тільки вперед
готуй вінігрет
запалюй свічки
у тебе є зима
є вода
та хороші книжки.
і який сенс у тому у чому жодного сенсу
моя весна в тобі не воскресне
наш світ не буде створений заново
знову.
тільки вперед
вперед і тільки
ми всього лиш люди і ми не вічні
тисячі таких як я
і таких як ти
продовжуй шукати продовжуй іти
інші планети інші галактики
паралельні на практиці
паралельні як ми.
продовжуй шукати продовжуй іти.
тільки шукати
вперед іти
без задніх думок
все буде ок
тільки шукати
тільки іти.
тільки вперед
і тільки туди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665576
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 13.05.2016