| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Розтерзана, розхристана, знедолена,
на босу ногу взула чобітки.
І сльози на очах і геть знекровлена,
лише уста, як спілі ягідки.
Іде пустинним шляхом дуже зморена
і серце наче пташка у груді.
Шукає свою долю, загартована,
шукає свою стежку у житті.
Шепочуть спраглі губи пісню мамину
і батька настанову у житті.
і згадує їх долю геть сплюндровану,
минуле дає легкість у путі.
В кінці дороги видно сяє сонечко
і душу зігрівають промінці.
Усе гаразд буде у тебе донечко,
ти тільки хрестик стисни в кулаці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2018
Моя колиска - це стежина,
що до батьків моїх веде.
Моя колиска - це родина,
яка будь-де мене знайде.
Моя колиска - це бабуся,
її турбота чарівна.
Низенько до землі склонюся,
вона прекрасна й неземна.
Моя колиска - Україна,
глибокий яр, широкий степ.
Прекрасна мова солов'їна,
будь-то народна, а чи реп.
Моя колиска - рідні люди,
як павутина наш звязок.
Вона з'єднає нас усюди
і не розплутать цей клубок.
Моя колиска - промінь сонця,
що рідну землю зігріва.
Він світить радісно в віконця
і навіть в зиму зігріва.
Моя колиска - батько й мати,
старенька хата у саду.
Свою любов спішу віддати,
у них турботу віднайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2018
Журавлиним клином в небо відлетіли,
душі всіх полеглих на війні солдат.
Молоді ще зовсім, жити всі хотіли,
але в бій жорстокий їх повів комбат.
У бою кровавім полягли навіки,
відлетіли душі клином журавлят.
Лились сліз і крові повноводні ріки,
забрала костлява щастя у дівчат.
Вже не закувати їм зозулі в гаю
і не заспіває вранці соловей.
Вітер на могилі чеше кущ розмаю
і рве душу скрипка у тіні алей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791013
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.05.2018
Життя - це ніби перегони,
хто сильний , той іде вперед.
Слабкий стоїть і дзвонить в дзвони,
а потім плаче у жилет.
Життя - це сходження лавини
і небезпечний поворот.
Хтось виживе, а хтось загине,
іди вперед, не знай хлопот.
Життя - Господній дар і диво,
яке буває тільки раз.
Іди вперед, іди сміливо
і не тримай в житті образ.
Життя живеш, як пишеш книгу,
у когось том, у когось лист.
Хтось має гавань дуже тиху,
хтось тільки крики, шум і свист.
В житті і радість є, і грози,
і небезпечний пірует.
Бо без шипів, немає рози,
в нім грає скрипка і кларнет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789099
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2018
Замріялась зоря в вечірнім небі,
ну що найкраще в світі? Знати треба.
І відповів їй місяць, давній друг,
поглянь планета , як свій робить рух.
Планета - це вона, жіночий рід
і полум'я у ній, й холодний лід.
І жінка має також два крила
і грішна одночасно, і свята.
Найкраща в світі жінка, жінка - мати,
це зорі й чоловік повинні знати.
Омріяна, оспівана в піснях
із легкою усмішкою в устах.
Ласкава, ніжна, гарна , чарівна.
Це жінка, це богиня, це вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2018
Весна десь заблукала у дорозі,
кришталем ще виблискує зима.
Мороз і сніг стоять ще на порозі,
весняного тепла нема й нема.
Не гріє сонце, не співають птахи,
не чути дзвін капеллі за вікном.
Ще глибше в нірку заповзли комахи
і песик десь сховався із котом.
Природа сон продовжує зимовий,
весна ще не спішить нас дивувати ,
і хоч морозний день та він чудовий,
ну а весну потрібно йти шукати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780001
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2018
Я дякую тобі, матусю щиро,
за те, що ти життя мені дала
за те, що усміхаєшся так мило
і до життя ще щастя додала.
Я дякую тобі за колискову,
за перші і найкращі в ній рядки,
за слово рідне , українську мову,
завзято ти навчала й залюбки.
Я дякую за недоспані ночі
і за сніданки теплі на столі,
і бачу як озерця твої очі,
давали всю любов мені малі.
Я дякую тобі, за перші кроки
за перше слово сказане тобі
за всі прожиті у любові роки
і сльози на очах в німій мольбі .
Я дякую тобі за всі поради,
розмови задушевнії в саду,
за ласки ніжні і усі розради,
таких я в світі більше не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777692
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.02.2018
Самотня жінка у вікно,
все долю виглядає.
Немає щастя вже давно,
душа і серце знає.
Не пахнуть медом вже уста,
ніхто їх не цілує.
І стала геть душа пуста,
ніхто вже не цінує.
Самотня жінка, як та свічка,
як віск стікає все життя.
Холодна постіль, темна нічка,
болить душа до забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018
Щиро друзі Вас вітаю,
океан добра бажаю.
Подарунків повний міх,
щоб лунав повсюди сміх.
У прекрасний рік собаки,
щоб родили всюди злаки.
Очі щастям щоб сіяли,
від дітей пошану мали.
Щоб не знали Ви незгоди
і сюрпризів від природи.
Щоб здоров'я не підвело
і щоб щастя в хату вело.
З Новим 2018 роком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Красива, ніжна, біла наречена,
неначе лебідь полем пропливла.
Краса її пейзажів незбагненна,
а холод, наче серцем прожила.
Вона, як фея з казки появилась
і як принцеса носик задерла.
Вона із снігу й льоду народилась
і снігом всю округу замела.
Махнула рукавом і кучугура,
із снігу появилася умить.
А оком підморгнула і фігура,
на шибці притаїлася і спить.
Скувала льодом ріки і озерце,
для діток заморозила каток.
Із інеєм розсипала відерце,
із криги збудувала он місток.
Засяяли від сонечка сніжинки
і заіскрились в бурній метушні.
Кружляють в танці легко як пушинки
загадують зимові дні ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765318
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2017
Замела метелиця, закружляла сад,
віхолою стелиться, навела свій лад.
Притрусила кущики, замела поля
і від снігу білая, геть уся земля.
Падають сніжиночки, білий пух летить,
мягкою периною землю вкриють вмить.
Замітає пагорби білая зима
і в полоні сніжному до весни трима.
Завивай хурделице, це твоя пора ,
бо вступила зимонька у свої права.
Заморозить річеньки, вкриє тонкий лід,
прибіжить на конику, Морозенко дід.
Пощіпає щічки діткам на катку
одягне ялинку гляньте он яку.
Сяй блисти ялинонько, вогником світи,
нам дорогу в казку треба віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017
Я загубилась в осені, в тумані.
Я заблукала у нічному сні.
Стоять дерева голі наче п'яні
і птахи не співають вже пісні.
Навкруг так стало сумно, непривітно
природа впала в сплячку до весни.
І не радіє серце, так замітно
й душа не бачить, вже рожеві сни.
Дощем солоні сльози змиє осінь,
морозом заморозе серце вмить.
І відійде далеко, тихо просінь,
і в грудях залоскоче, защемить.
Я заблукала в осені у листі.
Я загубилась в золотій імлі.
Шукаю радість у її намисті,
черпаю щастя з рідної землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760490
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017
До мене в гості осінь завітала,
в мережево одіта і вінок.
На шиї калинові буси мала,
найкраща і поважніша з жінок.
Її духмяним чаєм пригощала
і про життя розмову повела.
Вона ж сиділа тихо і мовчала,
а ще дарунків кошик принесла.
Я ті дарунки всі порозкладала
і яблука, і груші й виноград.
Як дякувать вже осені не знала,
так щедро уродив наш старий сад.
Вона ще зовсім трішки посиділа
і тихо вийшла ген аж за поріг.
За нею слідом мжичка моросіла
й густий туман подвір'ям тихо ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754278
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2017
Ти дівчина - красуня молоденька,
тендітна, полохлива наче лань.
Для когось ти сестра, а комусь ненька,
крокуєш у Європу без вагань.
Ти голубими дивишся очима
і калиновий вділася вінок.
Яка ж гірка вже доля за плечима
і як далеко до висот зірок!
Ти горда і красива наче пава,
упевнено крокуєш до мети
і хоч в душі палає ще заграва,
та подолаєш, переможеш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746837
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.08.2017
Я сильна, якщо світить сонце,
сміюсь радіючи теплу,
радію кожному промінцю,
що освітляє мить земну.
Я сильна, якщо вітер віє,
дерева гнувши до землі,
тоді серденько моє мліє,
тріпоче, як листки малі.
Я сильна, якщо дощ весняний
ллє спраглу землю, благодать
і осінь лист зрива багряний,
красу свою спішить віддать.
Я сильна і в мороз тріскучий,
іду неквапно до мети
і хоч шальний він і пекучий,
я сильна, бо зі мною ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2017
Літечко прекрасне в гості завітало,
смарагдовим цвітом все навкруг заграло.
Зацвіли іриси, забуяв розмай,
усміхнувся небу радий літу гай.
Ластівки гніздечка в'ють попід дахи,
горобчихи тоже наче ті свахи.
Розпустили пір'я, крилами товчуть
і своє потомство з нетерпінням ждуть.
Розцвіли ромашки, білі пелюстки,
а із ними поруч жовті нагідки.
Засміялось сонце, що така краса
і радіють літу навіть небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738670
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.06.2017
Сердечко стогне і болить,
як важко в цьому світі жить,
від праці ниє вся спина,
а виходу нема - Стіна, стіна навкруг на сотню верст,
а з праці толку лиш наперст.
Встають селяни на зорі,
ті доярі, ті косарі
і трудяться, аж до смерку
клянучи доленьку гірку.
-Село поросле лободою,
Скажи рідненьке, що з тобою?
Чому навкруг все спорожніло
і в бідноту таку засіло.-
Старенькі вже за обрій йдуть,
а молодих міста десь ждуть
блукають дальніми світами,
шукають щастя за горами.
Там є розваги і робота,
а у селі одна скорбота.
Що було вміло розвалили,
а нового ще не нажили.
Село поросле лободою
чекає виходу з застою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2017
Поглянь татусю, вже прийшла весна,
пташина повернулася додому.
Тебе я виглядаю та нема,
лиш фото дістаю старе з альбому.
Ти вже не станеш більш на мій поріг
і не погладиш сильною рукою.
І я не припаду до твоїх ніг,
не буду тату, я уже малою.
Я виросла на сотню тисяч літ
і горе посріблило мої скроні.
Тобі у небо знову шлю привіт
і промінь сонця ловлю у долоні.
До тебе так я ближче хоч на мить,
немов торкнуся я тебе рукою.
Із уст моїх молитва ледь бринить,
так важко тату , бути сиротою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735078
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.05.2017
Як сонечко ласкаво з неба гріє,
так матінка дарує нам тепло.
Вона одна любить лиш так уміє,
плекаючи з любові в нас зерно.
Вона одна не спатиме ночами,
як донечка чи син ледь прихворів.
І буде поряд з нами і думками,
щоб вогник в нас любові не зітлів.
Пташиною гніздечко все будує,
з турботою нам створює свій дім.
І щоб було затишно всім мудрує,
і радісно, і тепло було в нім.
Матусенька, як зірка в небі світить,
освітлює дорогу у життя.
З любові й щастя долю нашу ліпить.
Дарує нам надію в майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722062
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.03.2017
Кохання у душі іскриться,
п'янить мов білеє вино.
Від нього уночі не спиться,
гаптую долю в полотно.
Я вишиваю кожний хрестик,
з любові створюю вінок.
Це ось тичинка, а це пестик,
голівку гладю у квіток.
Мандрую полем я сорочки,
в далекий, неозорий край.
Її залишу я для дочки,
нехай цвіте в житті розмай.
Це ось рукав, а це вже спина,
іду все далі в полотні.
Я думаю про свого сина,
присвячую, йому пісні.
Коханням вишита сорочка,
впаде до ніг тобі в пітьмі.
На ній немає і замочка,
кохання лиш на полотні.
Кохання, це щоденна праця,
без вихідних, святкових днів.
Буває лиха повна таця,
а більше, то щасливий спів.
Кохання, душу спопеляє
і током б'є по жилах кров.
Та це найкраще, кожен знає,
кохання, вірність і любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Новый год к нам пришел долгожданный.
Пусть он радость нам всем принесет,
и подарит нам мир так желанный.
Пусть нам всем в Новый год повезет.
Неприятности, склоки, обиды,
пусть останутся в старом году.
Нам откроются новиые виды
и у всех будет радость в роду.
Пусть к нам мир навсегда возвратится
и забудется всем нам печаль.
Украина пускай возродится,
все плохое умчится у даль.
Пусть все люди возлюбят друг друга
и улыбку подарят, и смех.
Пусть у церкви попросят у Бога,
счастья, радости, хлеба для всех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709353
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 30.12.2016
Зима - прекрасна наречена. У білій сукні надійшла.
Вона красива й дуже чемна,
усім нам казку принесла.
Зима трудилась від світанку,
хурделицею завіва.
Із снігу білого альтанку
у лісі тихому звела.
Багато радості і сміху, потішила дітей, звірят.
Принесла їм велику втіху
і подарунки для малят.
Із горбика біжать санчата,
розчервоніле в них хлоп"я.
Сміються, бавляться дівчата,
радіють всі, що вже зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709348
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.12.2016
Люди одумайтесь! Что вы творите?
Сколько здесь крови пролито и слез.
Женщин, детей здесь вы градом бомбите,
трудно представить, по коже мороз.
Малые дети, цветы и отрада,
гибнут не зная зачем и за что.
Остановитесь! Прошу вас не надо!
Нам не нужна ни война, ни АТО.
Люди, всмотритесь у детские лица,
в полные боли и страха глаза.
Им же война и кошмар ночью снится,
а по утру ручейком бьет слеза.
Маму и папу оставте живыми,
детские губы все шепчут в мольбе.
И убегают ногами босыми
от пули шальной в огненой кутерьме.
Небо разрезала молния вспышкой
и озарила вокруг синевой.
Это снаряд пролетал там над вышкой,
следом за ним, был розряд боевой.
Люди одумайтесь! Есть еще время.
Многое можно еще изменить.
Вы же не дикое - дикое племя,
у вас же есть сердце. Неужто молчит?
Многое наша земля повидала,
реками крови стекала не раз.
И что нож в спину получит, не знала.
Горько ей очень от этих образ.
Люди задумайтесь! Здесь мы лишь гости.
В мир отойдем навсегда у другой.
В землю опустят лишь ветхие кости
ну, а с души будет спрос и большой.
Лучше улыбку друг другу подарим
и высохнут слезы пускай в матерей.
От скорби и горя скорей их избавим
пускай не волнуются за сыновей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695754
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 21.10.2016
Як художник написав стильно, урочисто.
Осінь всюди малювала гарно і барвисто.
Малювала і сади , і ліси й долини.
Дарувала ягід смак терпкої калини.
Вся палітра кольорів різних геть по тону.
Осінь можна упізнати і по вітра стону
в неї зіткана коса срібна із туману,
заведе тепло вона швидко у оману.
Осінь вбралася вінок з листя золотого,
натрусила із дерев його молодого.
Одягла намисто теж з ягід горобини,
а у кошик про запас набрала тернини.
Сукню має дорогу, золотом розшиту,
розмальовану дощем і морозом вкриту.
Гарні має чобітки, червоно - багряні
де лиш ними не ступне дерева, як п'яні.
Поскидали сорочки, з листя свої шапки,
вже підмерзли корінці, змерзли їхні лапки.
А вона і не зважає світом все мандрує,
то морозом, то теплом порівну частує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695409
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2016
Розпустила осінь золотисті коси,
по лісах дрімучих, по полях квітучих
Позгрібала зранку листя у покоси
у садах ряснючих у ярах і кручах.
Походила мовчки по траві і листі,
їх розмалювала, гарно уквітчала.
Осінь дуже гарна у вінку - намисті,
подарунки друзям всім подарувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694105
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2016
Розхитаний вітром осінній листок,
кружляв у повітрі створивши танок.
І гарне він танго для нас танцював,
а потім додолу кружляючи впав.
Осіннього сонця промінчик ясний,
пробився до нас крізь туман той густий.
Потішив усіх він останнім теплом
й сховався далеко десь там за селом.
Даючи дорогу хмариськам важким,
що гналися подихом вітра легким.
Собою закрили промінчик малий
і пустився дощ проливний і дрібний.
Листочки зривались один за одним,
кружляючи падали вальсом легким.
Оголені стали дерева й сумні
і сумно мені стало в тому вікні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694099
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2016
Обрывает ветер, листья рассыпает
и деревья всюду быстро раздевает.
Листья закружились падая, сверкая
и уже разделась вишня молодая.
Скинули наряды тополь и осина
и лишь голубеет вдалеке тернина.
Ягод терпким вкусом меня одарила
и теплом последним осень озарила.
Вдоль дорог нас манит алая рябина,
полыхает рядом, красная калина.
Ягоды, как бусы манят и чаруют
красотой своею, сердце мне волнуют.
Осень распрекрасная, осень золотая
у дорог раскидала листья все блуждая.
Я пройду тихонько вдоль тропинки алой,
залюбуюсь осенью, осенью удалой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693998
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.10.2016
Осінній лист під музику кружляє.
Танцює свій останній пірует,
а вітер із дощем у парі грає,
немов це скрипка плаче і кларнет.
Осінній лист новим відтінком сяє,
смарагдовим, багряним, золотим.
Востаннє у повітрі покружляє,
підхоплений вітриськом молодим.
Устеле землю покривалом мідним,
букетом упаде до її ніг.
І стане до весни їй другом рідним,
а зверху їх укриє білий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692975
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2016
Рыжая девчонка, в гости к нам пришла.
И палитру красок, ярких принесла.
Лес позолотила рядом у реки
И с лукошком полным, бродят грибники.
Яблоки налились, соком молодым.
С огорода клубнем, ввысь поднялся дым.
Солнце разукрасило яркой краской день.
Чуть нахмурясь ежик, шел трусцою в тень.
Белочка - девчонка с рыженьким хвостом,
Подмела красиво, свой уютный дом.
Птицы собралися в стаи улетать,
Чтоб весной вернуться в отчий дом опять.
Рыжая девчонка с длинною косой,
Принесла нам дождик тихий, проливной.
Землю одарила урожаем щедрым,
Забросала листьем золотым и медным.
У нее красивый, бархатный наряд,
Старики и дети, каждый ему рад.
Осени багряный всюду льется свет
И поры красивей просто в мире нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687395
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 03.09.2016
Осінь - красуня в червонім намисті,
Золото кидала в лісі по листі.
Вранці проснулися, ліс золотистий,
Жовтий, червоний, увесь він барвистий.
Осінь - красуня , роздала дарунки.
Яблука, груші, складаєм в пакунки,
Ще не забудьмо і про виноград,
Гарно вродив цьогоріч у нас сад.
Осінь - красуня та щей трудівниця,
Море роботи, нікому не спиться.
Всім про запаси потрібно подбати .
Ситно, щоб було усім зимувати.
Осінь - красуня, ще та чарівниця,
Гарна до столу у нас паляниця
Осінь подбала про всіх , чудеса!
Гляньте навколо, яка в нас краса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687128
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2016
Вставай Україно. З колін підведись.
На своїх синів на Донбасі дивись.
Вони там воюють за землю свою,
Відстоюють честь і кордон у бою.
Там кіборги є , це не роботи з сталі.
Це люди звичайні, достойні медалі.
Це справжні козаки, найкращі сини,
Їм сняться в окопах тривожнії сни.
Вставай Україно. І гордою стань.
Вже досить платити московії дань.
Свій шлях ти обрала і гордо іди,
А щастя в народу своєму знайди.
Народ твій трудящий, як сонце сія.
Для тебе найкраща у світі сім'я.
Розвій небезпеку і хмари розсій.
А прапор у небі свій гордо розвій.
Вставай Україно. Соборною будь.
Хай ворог відчує усю твою лють.
Кордон свій очисть, запанує хай мир.
Хай щастя безмежного звіється вир.
Полине повсюди , дитячий хай сміх.
І мир запанує в оселях усіх.
Солдати прийдуть у домівки свої.
Й назавжди забудуть жорстокі бої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685682
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.08.2016
Тільки в нас на Україні, так співає соловей.
Серенаду нам дарує на деревах у алей.
Серенаду цю чудову із дитинства знаю я.
Колискова перша пісня, найпрекрасніша моя.
Тільки в нас на Україні, найродючіша земля.
Колосяться житом стиглим, золотистії поля.
Квітнуть маки і ромашки поряд з колосом тугим.
Я любуюся пейзажем, зачарована я ним.
Тільки в нас на Україні , коровай пухкий, румяний.
До близького чоловіка, каже дівчина - 'коханий'.
Найвродливіші дівчата, заплітають стрічку в коси.
І ідуть з піснями зранку, намочивши ноги в роси.
Тільки в нас на Україні, стяг є кольором природи.
Бо блакитний то є небо, або чисті бистрі води.
Жовтий колір, хліб в коморі , чи пшениця ген у полі .
Розвівається знамено, просить в неба, щастя й долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685599
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2016
Україна моя - мила серцю земля.
І очам мальовнича природа.
Куди би не ішла і не їхала я,
Тільки тут каже серце,- 'Свобода.'
Вдалечінь подивлюсь, золотіють лани,
То хліба достигають у полі.
Зовсім поруч дивлюсь, голубіють льони.
Вітерець їх куйовдить поволі.
Вишиванку вдягну, гордо стежкою йду.
Я дочка українського роду.
Тут я щастя своє, серед маків знайду
І волошок багатих на вроду.
Україна моя - це калина й верба.
І матусі сорочка розшита.
Хай відійде удаль, вся тривога й журба.
Буде щастям країна обвита.
Грає барвами стяг, небо синє в полях.
Це природа звела їх велично.
Україна обрала назавжди свій шлях,
А ми мир у країну закличмо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685578
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2016
Прийшла війна в наш край проклята
І брат почав вбивати брата.
Ще вчора були рідні люди
І сміх лунав у нас повсюди.
Сьогодні стали ворогами,
Дві радості одної мами.
І плаче посивіла мати,
Дітей потрібно згуртувати.
Їй вибирати з них не можна,
Її душа болить за кожним.
Засумувала і калина,
Бо топчуть рідного їй сина.
Додолу сипле ягідками,
Їй зрозумілий біль у мами,
А при дорозі явір гнеться,
Йому не солодко живеться.
Не має спокою, шумить.
Спиніться рідні, хоч на мить.
Нам треба тісно згуртуватись,
В родину дружню об'єднатись.
І показати, що в цей час,
Війна об'єднує всіх нас,
Що сильні ми, одна родина,
Земля для всіх у нас єдина.
І хай не плаче мати бідна,
Бо Україна, матір рідна.
Її потрібно шанувати ,
Від ворога обороняти.
Бо ворог з-зовні не дрімає,
Свою мету в війні цій має.
Ви обєднайтись, рідні друзі,
Хай зацвіте калина в лузі.
Заграє барвами наш сад,
Бо сходу , захід рідний брат.
Візьміться дружньо всі за руки,
Не допустіть в сім'ї розлуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678316
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 16.07.2016
Катя в мами помічниця,
Їй нема коли ліниться.
Погодує зранку птицю,
Ще погладить ніжно кицю.
Дасть парного молока.
-Їж кицюню із бачка.
Мама сердиться, кричить,
Киця злякано нявчить.
А Катруся і не знає.
-Ну за що, мамуся лає.
-Ну віддала кашу птиці.
-Хай їдять собі синиці.
-Я ж не хочу,- дума Катя.
-В мене інше є заняття.
Киці дала молочка .
Це нічого, що з бачка.
І пішла помить посуду.
-Ой, на ній же море бруду.
Цю тарілку розіб'є.
-Ну нехай, ще інша ж є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677333
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.07.2016
Голівкою жовтенькою до сонця повернусь,
Землі своїй ріднесенькі низенько поклонюсь.
Вона моя найкращая, мій дім і оберіг,
На плечі промінь сонечка легенько мені ліг.
Я літечко барвистеє зустріну у всій красі.
І листячко низесенько скупаю у росі.
Лети до мене бджілонько, я передам привіт.
Нехай і щастя й усмішка , летять на увесь світ.
Я сонях позолочений і сонечко люблю,
До нього обертаю скрізь, голівоньку свою.
Хай гріються пелюсточки у сонячнім теплі,
І виросту щасливий , на рідній я землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676960
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.07.2016
Весна в душі розквітла пишним квітом,
Підсніжником пробилось почуття.
Кохаю я тебе, весною й літом,
Шаленно милий, аж до забуття.
Твій погляд заворожує, чарує.
Від нього серце б'ється і тремтить,
Він кличе, він манить мене , хвилює.
Душа у небо пташкою летить.
Із губ твоїх нектар я хочу пити,
Від щастя до зірок летіти теж,
Кохай мене, не дай мені тужити,
Кохання хай живе, не знає меж.
Кохай мене надранньою весною,
Як пролісок ростуть хай почуття.
Кохай мене і лютою зимою,
Даруючи наснагу до життя.
Я радістю встелю тобі дорогу,
Барвінком припаду до твоїх ніг,
Трояндами укрию до порогу,
Стежину по якій ти йшов чи біг.
Весна в душі моїй, як тебе бачу,
Кохання то квітує і росте,
А як далеко ти, дощем я плачу
І осінь сипле листя золоте.
Два серця б'ються радісно в коханні.
І долі в тугий вузол вже злились,
Щасливі ми, немов живем в тумані,
Коханням до нестями напились.
Весна у душах квітне пишним квітом,
Як квіти все ростуть два почуття.
Кохання забуяло пишним цвітом,
Кохаєш й ти мене до забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Колишуться віти від вітру і пилу,
Схиляють голівки свої на могилу.
Тут тато похований, рідний татусь,
Для доні моєї, найкращий дідусь.
Його вже немає давно серед нас,
Та ран не лікують ні ліки, ні час.
Я ще пам'ятаю батьківський поріг,
І шлях той у поля, до нього що ліг.
Ще очі блакитні, горбинкою ніс,
І руки якими малу мене ніс,
І ямку глибоку, ще на бороді,
Його настанови, такі золоті.
А коси покрила давно сивина,
Це мабуть в душі наступила зима.
Я досі його пам'ятаю живим,
Веселим , бадьорим , таким молодим.
Високого росту та щей футболіст,
Як м'яч ударяв було чути лиш свист,
До нас він ніколи уже не прийде,
Лиш пам'ять у серці назавжди буде.
Ніколи онука не бачив й не бачить,
А хто його скривдив уже не пробачить.
Його час спинився, годинник не йде,
Життя обірвали його молоде.
Я пам'ятник глажу холодний, як лід
Стоїть непорушно червоний граніт.
Із фото всміхається він вдалечінь,
А віти кидають на памятник тінь.
І квіти схилили голівки свої,
А очі вже мокрими стали мої.
Земля тобі пухом ріднесенький мій
Тут серця кусочок лишила я свій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.06.2016
Йшов по лісі їжачок,
В нього безліч колючок.
Ніс він яблуко і грушку,
Дуже схожу на пампушку.
Поспішав він до діТок,
Стрів дорогою грибок.
І забрав його з собою,
Кущ минув із лободою.
Йшов він полем навпростець,
Там зустрівся горобець,
А коли дійшов до краю,
Повстрічався кущ розмаю.
Там він вийшов на стежинку,
І зустрів рабеньку свинку,
З переляку покотився,
Аж у хатці опинився.
Подарунки всім роздав
І тихенько спатки впав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670651
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.06.2016
Десь гуркоче над степами,
Над зеленими полями.
В небі світять блискавиці
Розлютились, як тигриці.
Вітер звіявся, летить,
За собою хмари мчить,
Він несе їх на руках
По лісах і по степах.
Дощ маленький зародився.
З хмарки весело полився.
Став він сили набирати,
Все водою поливати.
І капусту, і буряк,
І зелений пастернак.
Поливає огірочки,
Ллє водою наче з бочки.
Поливає кущ, бур'ян,
Розходився хуліган.
Поливає, тішить квіти,
І в дерев тріпочуть віти.
Ллє водички не жаліє,
Поливати змалку вміє.
Поливає всю округу,
Від ланів аж ген до лугу.
Радо бігають синиці,
Дощик вимив пір'я в птиці.
У калюжі горобці,
Покупались молодці.
Дітки вийшли у чоботях,
Поставали на воротях.
Усміхнулось сонце вмить,
Ну а дощик, ледь бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670645
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2016
Ось і літо, вже стукає в двері,
Це його вже настала пора.
І десь чути птахів дзвінкі трелі,
І ганяє м' яча дітвора.
Наче перли розсипані зранку,
По травичці блискуча роса.
Вітерець на руках несе хмарку,
А роса то її є сльоза.
Прохолоду дарує струмочок,
Що біжить десь далеко у гай.
Біля нього ожив геть пеньочок,
І тріпоче листочком розмай.
Соловейко співає у лісі,
І дарує найкращі пісні.
Ластів'ятка родились у стрісі,
Які гарні пташатка малі.
Десь надвечір у тиші лунає,
Наче музика гарний наспів,
Це десь коник у лузі співає,
Й світлячок підспівати посмів.
Чути запах духмяний повсюди,
Матіоли п'янкий аромат.
Цю красу неможливо забути,
Я у літа , назавжди фанат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668212
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2016
Боже, молюся тобі я щоднини,
Щоби війну ти прокляту спинив.
І щоби ворог жорстокий віднині,
Військо забрав і Донбас залишив.
Щоб вже не гинули більше там діти,
І щоб солдати живими були.
Хай на могилі в тих виростуть квіти,
Хто захищаючи, впав на землі.
Хай, як царівна із попелу встане,
І як той фенікс відродиться знов,
Моя країна, кровавая рана,
Крила розправить від пут і оков.
Хай мій народ, що завжди був веселий,
Знову заграє в трембіти свої.
І щоб вже мир був у кожній оселі,
І щоб забулись жахіття й бої.
Боженьку милий, я щиро благаю,
Тихо навколішки в церкві стою,
Миру дай, спокою, рідному краю,
Де я родилась і де я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668204
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.05.2016
Білим цвітом обсипані рясно,
Всі дерева в моєму саду.
В небі сонечко світить так ясно,
Що й хмаринки ніде не знайду.
Я візьму цього цвіту в долоні.
І від пахощів ледве стою,
Все неначе у білім полоні.
Вітер пестить голівку мою.
Вітерець пелюстки обриває,
І кружляє в повітрі танок,
А природа , щодня оживає.
Квітне рясно весняний садок.
Я люблю свою рідну країну,
Її пахощі й трелі дзвінкі.
І тендітну червону калину,
Й аромати їх квітів пянкі.
Білим цвітом покрилися знову,
Ранні вишні в моєму саду.
Чую бджолів знайому розмову,
Тут я щастя своє віднайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.05.2016
Сонце грало в русявім волоссі
і усміх на медових устах.
Вона бігла у стиглім колоссі
із букетом волошок в руках.
Щастям повнились пишнії груди
і румянець бринів на щоках.
Десь узялись чужинці, не люди
і убили батьків на очах.
Лились сльози, дощем умивалась
і від відчаю і від жалю.
З рідним краєм навік попрощалась,
землю рідну лишивши свою.
Було важко їй та не здавалась,
виживала як тільки могла.
У султана навік закохалась
і для нього найкраща була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
Весна моя , вся сповнена надії.
Ця мандрівниця здалеку прийшла,
На неї сподівання мої, мрії,
Щоб мир вона в країну принесла.
Щоб білим цвітом квітнули садочки,
Схиливши свої віти від плодів ,
Щасливими були сини і дочки
І тішили рідненьких матерів.
Додому, щоб живими йшли солдати,
Радіючи закінченню війни.
Сльозами радості, щоб їх стрічала мати.
Раділи всі пробудженню весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2016
Я пам'ятаю сильний біль,
Моїх батьків: і тата, й мами,
Як кожний день за хліб і сіль,
Вони Всевишнього благали.
Я пам'ятаю крик і плач,
Коли домівку покидали,
Як вигнав з дому нас палач,
А ми ішли малі й ридали.
Я пам'ятаю до дрібниць,
Як в ешалони нас запхали,
І сотні, тисяч різних лиць,
І як батьки нас затуляли.
Я пам'ятаю той вокзал,
Мені він мариться ночами,
Куди нас везли, я не знав.
Від холоду дзвенів зубами.
Я пам'ятаю голод злий,
Коли ввижалася хлібина.
І крик у поїзді страшний,
Вмирає з голоду дитина.
Я пам'ятаю спраги біль,
Відчувши стислими губами,
Під язиком солону сіль
І сум гіркий в очах у мами.
Я пам'ятаю кожну мить,
Свого життя там на чуЖИні.
Мене душа іще болить,
Болить вона мене і нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666784
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2016
Ты лучик далекий, незбыточных грез,
Теплом, ты , согреешь меня у мороз,
И светом осветишь дороги мне даль,
Подаришь мне радость, ростопишь печаль.
Я раненой птицей, когда - то была,
Судьба излечила, тебя мне дала.
С тобой я забыла о горестях всех,
И нет больше мне на дороге помех.
Ты мой добрый ангел и мой оберег,
И самый любимый, ты мой человек,
С тобой не страшны испытанья судьбы.
"Будь рядом" - шепчу я словами мольбы.
Ты мой добрый рыцарь. Ты мой Камелот.
И в жизни моей только счастья пилот,
Будь рядом со мной, ты , везде и всегда,
Чтоб я не боялась любви никогда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666228
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2016
Там де танки гуркочуть щоднини,
І снарядами вкрита земля,
Там кохання розквітло Марини,
Бо кохання сильніш, як війна .
На землі, що вся змішана з кров"ю
Де буває нема вороття,
Запалало два серця любов"ю,
Розквітає бузком почуття.
Це кохання розлуку пізнало,
І сльозами омите не раз,
Та ніколи обману не знало,
Були поряд в думках без образ.
Вона юна, ще зовсім дівчина,
За коханим подалась услід.
Вона справжній боєць, молодчина.
І у полумя з ним і на лід.
Їх у полі вінчав соловейко,
А за свідків побраття були.
Був щасливий коханий Андрійко,
Хоч бої зовсім поруч гули.
Це кохання серпанком сповите,
І під захистом місяця й зір,
Воно дощиком щедро омите,
Це є правда, мій друже, повір.
Ці два серця, війна поєднала,
З двох кінців України звела,
У Донецьку вона виростала,
Його доля із Львова вела.
Полюбились вони, покохались,
Не розділить їх більше війна.
Серед маків вони повінчались,
А за ліжко їм рідна земля.
Захищають удвох Україну,
Нерозлучні вони і на мить,
Їх кохання далеко полине,
Дзвінко піснею в небі бренить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Наче білі наречені, квітнуть яблуні в саду.
По стежинці крізь дерева аромат вдихнувши йду,
І від запаху хмільного, я пянію поміж віт,
А вони стоять казково, білі - білі всі від квіт.
Я любуюся красою, що лиш раз у рік цвіте.
Ось від вітру ледь тріпоче, листя гарне молоде.
Бджілки шумно прилетіли, мед збираючи гудуть
І швидесенько у вулик той медок собі несуть.
Я милуюся красою , зачарована на мить,
А у квітах, як сльозинка чиста росонька бринить.
Цвіт швиденько облітає залишаючи плоди,
І пишатимуться знову яблуневії сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Ще з раннього дитинства памятаю,
Як кущ бузка розквітне у саду.
І як зозуля закує у гаю,
То я з батьками на парад іду.
Старенькі, сивочолі ветерани,
Із квітами шеренгами ідуть,
Ще зовсім свіжі їх старечі рани
І мабуть , ще не швидко заживуть.
Вони обороняли всю Вітчизну,
Під свистом куль і танками були,
Не дали нас захопити фашизму,
Не дали побувати у ярмі.
І знову, як весна прийшла розквітла,
Країна запалала у вогні,
І знову почалась запекла битва,
І очі в матерів сумні - сумні.
Ростила мати сина, доглядала,
А виріс, віддає його війні.
До себе все тулила, пригортала,
Довгенько, ще сиділа у вікні.
Зосталася матуся самотою,
І телефон не випускає з рук.
Синочок вже готується до бою,
Над хатою кружляє сумно крук.
І разом із сльозами й криком мами,
Кричить і плаче Україна вся.
Прощається навік вона з синами,
Розтоптана краса її уся.
Донбас перетворився на руїну,
Сльозами й кровю скроплена земля.
Та вірю відбудуєм ми країну,
Нехай лиш швидше скінчиться війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665442
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.05.2016