| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Як могло таке лихо статися,
Щоб родюча Вкраїнська земля,
Годувальниця наша одвічна,
Згодувать не змогла трударя?
Тридцять третій ударив голодом,
Сорок сьомий добавив мук.
Україна моя, народе мій!
Скільки горя зазнав ти й розлук?!
І за що, за які провини
Вимирав наш славетний рід?
А за те, що любів він волю,
За козацький наш родовід.
Я пригадую розповідь батька
Про страшні ті голодні роки,
Як від голоду люди пухли.
Вимирали старі й малюки.
Як товкли берестове листя
З кукурудзяним качаном,
Щоб спекти макорженик прісний,
Що у горлі стояв клубком.
І бабуся мені повідала,
Що було після тої зими.
Як за колос у полі зірваний
Їй п*ять років дали тюрми.
Як за планом доведеним зверху,
Все в колгоспі забрали зерно.
Усе вимели до зернини,
Щоб посіяти не було.
А тоді, як колгоспне скінчилося,
То в людей відбирати пішли.
Та й забрали усе до квасолини –
Помирати народ прирекли.
До безтями доведені люди
Поїдали собак і котів.
За якіж це гріхи невідмолені
Супостат умертвляв козаків?
Ось чому тебе, мій народе,
Через муки й тортури вело.
Україно, не дай себе зрадити,
Щоб такого повік не було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2016
Я не нажив собі багатства,
Ні дач, ні «Джипів» й "Жигулів».
В моїй душі – моє багатство,
Моє багатство у труді.
Моє багатство – щирі люди,
З якими йду я по житті,
Яким служу й служити буду
Завжди по правді й доброті.
Моє багатство- мої діти,
Мої онуки золоті.
Моє багатство – це дружина.
Вона ж від Бога по житті.
Моє багатство – рідна пісня,
Що ллється жайвором в душі.
Моє багатство – Україна,
Діла і помисли її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674537
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2016
Україно, живу я тобою,
Україно, увесь я в тобі,
До останнього подиху буду
Я служити,народе, тобі.
Україно, моя Україно,
Ти прадавня козацька земля.
У Тарасових думах повита,
Україно, любове моя.
Вірю я,що скінчаться всі чвари,
І лиха нас година мине,
Розцвіте наша рідна держава,
В щасті й мирі весь люд заживе.
Тож у кожне хай серце заходить
І дзвенить, як той спів солов*я,
Хай бентежить і радість приносить,
Люди добрі, вам пісня моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673764
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2016
Добрії люди
І бувають у житі такі «добрі люди»...
Тебе другом назовуть, а потім обсудять.
На гостини позовуть, будуть частувати,
А позаочі про тебе будуть пліткувати.
Будуть тебе вихваляти, до землі стелитись
І словами голубити, й думками ділитись.
Будуть братом своїм рідним тебе називати,
І у вірності клястися, й успіхів бажати.
І присплять тебе добряги, заздрістю укриють,
І осудять між людьми, брехнею умиють.
І коли ти їм повіриш, що так тебе люблять,
Вони ж добрістю тебе своєю погублять.
Не судіть ви тих добряг – нещаснії люди.
За них Богу помоліться. Хай їх Бог і судить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673588
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2016
РЕКЛАМА
ПЕТРО СКУБІЙ
Уключив дід телевізор,
Щоб почуть новини,
Та із нього день і ніч
Лиш реклама лине
Де купити, що й по чому,
Гроші куди вкласти,
В банк який їх положити,
Не змогли щоб вкрасти.
Та на це дід не клює
На ті кляті банки,
Бо вже досвід в нього є
Тому пенсію складає він в склянії банки
По рекламах тих й хвороби
можна всі злічити
а хвороб тих в дідуся
вже нема де діти.
Серце мучить й діабет,
Клята аденома.
Й позвонить дідусь рішив
На рекламний номер.
Обізвалась з відтіля
Жінка солоденько.
-Що хвилює,- запитала
Голоском святеньким.
-Аденома,- каже дід ,
-мене давно мучить
просто жити не дає
день і ніч дерючить.
А років, дідусю ,вам
Скільки вже то буде?
Та уже під сімдесят
Скоро , добрі люди.
-Не хвилюйтеся, будь ласка,
Продамо ми ліки.
Не тутешні , заграничні.
Та лікуйтеся Ви тільки.
Будете ви ще, дідусю,
На дівчат дивитись.
Задоволення все це
Всього десять тисяч.
П*є дідусь ті порошки
Уже цілий місяць.
Не шевелиться ніде,
Лиш в карманах вітер.
Тож мораль у нас така:
З нас зробили дурака,
Багатіють шахраї,
А не люди трударі.
Як нам жити у такій,
У державі дорогій,
Де з людини трударя
Та й зробили злидаря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673586
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.06.2016