| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
П'янить запах кави зранку,
Та ніжно лоскоче носик.
За буднями вже й не видно,
Як швидко минає осінь.
Світанок, тепленька постіль,
А поруч ота людина,
Що тихо на вушко каже:
"Я хочу від тебе сина"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016
Тво́їм кольором більше не буду,
Не засвічуся новими барвами ,
Звук струни - це акорд та мелодія,
А без неї нічого не варті ми.
Восьмим чудом,- напевно не можна так.
Вже не віриться в міфи й реальності,
Завдаємо ми болю найближчим нам,
Зайвий раз розкидаючись жартами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016
Проникла кров’ю й морем сліз земля,
Зсивіла мати сина дожидає…
Нема дзвінків, ні вісточки нема…
То син в бою свободу здобуває…
Невістка вдома спить собі сама…
Під серцем на життя дитя його чекає…
В руках лиш фото, - більшого нема…
Ні день без нього в думці не минає…
Гарматів звуки линуть іздалля,
За обрій сонце промінь свій ховає…
Та чутно постріл градів у полях…
За сорок метрів HOSTEL догорає.
З кишені друга тягне телефон,
Додому знову номер набирає…
Один гудок із трубки… і вона...
Його своїм коханим називає…
Різкий удар...пропала мережа,
Вона надій своїх не покидає…
Та пустота…німа…страшна…
-Що сталося?!!! Кричить…До господа волає…
Пів ночі плаче…Й тут, нізвідкіля
У двері грюкіт… страхом пробирає…
Серденько чує лихо…Ой біда…
Тривожно горю двері відчиняє…
"Пробач, що пізно, звістка в нас страшна...
Твій чоловік… "
Застигла…впала…була ледь жива,
Що дальше було? Біль вогнем палає…
Прийшла до тями…з боку медсестра
Бере маля й на груди їй вкладає…
Крізь шибку промінь сонця загляда…,
То він з небес їх міцно обіймає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Як не захочеш більше злитись... то пробач...
Не буде змоги говорити... то поплач...
Захочеш радість розповісти... закричи...
Коли не буде слів ніяких... промовчи...
Якщо захочеш щось добитись... то роби...
Не в силах будеш дальше бігти... то іди...
Захочеш спокою погане... не бажай...
Чужих думок надій і слів... не зневажай...
Якщо захочеш щоб любили... то люби...
Не легко словом доказати... то зроби...
Захочеш щастя не згубити... не пускай...
Немов останній кожен день свій... проживай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Вона любила книги про романи,
Писала вірші з чаєм у руках…
Холодний вечір, сонце вже сідає,
Рішучі рухи ручки по листках…
Вона сиділа ніжна, наче квітка,
В її очах був блиск, як у зірках,
Легенький вітер гне тополі гілки…
В кімнаті чути пахощі бузка…
Вона різка…, але водночас – вірна…
Критичний погляд аркуш огляда…
Холодний вечір… Гне тополю вітер…
В рядку безжально крапка пролягла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
Я дякую Богу за те, що жива,
Що вільно ходжу я землею,
Що бачити можу… і чути слова…
За серце, що б'ється з душею.
За подих повітря, за думку і сміх,
За сльози,усмішку...зітхання,
За мамині руки, за сонячні дні,
За ночі ясні, за світання.
За краплю роси, за глибокі моря,
За єдину свою країну!
За землю, за небо і спів солов'я,
За друзів своїх, за родину!
За силу, наснагу, терпіння й любов,
За кожну прожиту хвилину.
І дякую,Богу я знову і знов
За мову мою солов'їну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2016
Ніжні, теплі і сонячні ранки,
Росяниста, видніє трава
Так чарує проміння світанку...
І так манить до себе весна...
Протікає за гаєм десь річка,
А над нею схилилась верба,
Розпустила свої довгі коси,
Наче дівчина юна вона...
Десь у лісі співа соловейко,
Про кохання своє повіда,
В синім небі літає лелека,
Вірну пару собі він шука,
Де бере свій початок веселка,
Там розходяться хвилі Дніпра,
Там шепоче легесенький вітер...
Скоро літо, а зараз весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Я кличу тебе стоголосно…ти чуєш?
Всім серцем я тулюсь до тебе.
Я знаю, повір, що так треба…
Мені підказало небо…
Усе розумію, кінець…, мало часу…,
Хоча, все ще можна змінити...
Я наче сльозинка, віднесена вітром,
Яку можна в морі втопити…
Усе ще не знаю, що ти відчуваєш,
Дороги твоєї не знаю…
Все є так як було? Хіба що змінилось?
У здогадках своїх блукаю…
Пройшла вже багато… та дощ за спиною…
А може чогось ще не знаю?
Та буду щаслива, з тобою...без тебе...,
Бо квіти надії тримаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016