| Сторінки (1/60): | « | 1 | » |
О чим, мій світе,
ти омиєш їхні рани ?
І за свободу чим заплатиш тим,
чий дух гартований азовськими димами ?
Бо ж та ціна - незмірна із нічим!
О світе ситий,
світе несміливий,
кому ти скоришся за мир своїх ночей,
як вмиєш руки ?
Світе милостивий, піднімеш голову ...
Та не здіймеш очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Буває щастя, що пахне літом ...
Просте, мов небо ...
Легке, мов вітер ...
Мов сонце - щире,
Як час - невпинне ...
Як спогад вічне і ...
... швидкоплинне ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2018
Вже догорів серпневий день
і осінь золото у скроні
впліта берізкам і в долоні
нам лиє вересовий мед.
А літо-літечко іще
ховає сонце у подолі,
останній цвіт леліє в полі -
свій дар останній віддає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754393
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2017
Я сегодня немного зла,
Ты прости уж мою изменчивость ...
Я не вправе наверно звать
В оправданье свою доверчивость.
Я сегодня была груба,
Пряча стыд за словами колкими ?
Может вовсе не по зубам
Управлять мне судьбы двуколкою?
Я сегодня совсем не та ?
Может пошлая , простоватаЯ ?
Нитью белой моя мечта,
Наспех сшитая, мне расплатою ?
Я сегодня немного зла -
Фраз избитость и строк обыденность ...
Как бы счастлива я была
Заурядность из мыслей выдернуть.
Как бы рада, да не могу …
Где ж набраться житейской мудрости ?
Я сегодня опять в долгу
Из-за горькой своей ...
... безрассудности ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675741
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.07.2016
волосы … нет, не мои
запаха киви и дыни …
остался от рук твоих
во мне аромат полыни
на коже ищу следы,
вдыхаю до исступления ...
из всех благовоний – ты
чистое ... вожделенное ...
и снова тебя хочу
до одури, до истерики
и что есть мочи … молчу:
знаю, лимит отмеряли
пахну ... еще тобой ...
сегодня на грани тонкой
в постели - сама с собой
останусь ... твоей "девчонкой"
наутро проснусь … одна
со смятыми простынями
и послевкусие сна
останется между нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675709
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.07.2016
Моїх не бачить снів
котра уже, не злічу, ніч підряд ,
лиш тільки чує, як шепочуть вірші
десь римами своїми у комірці -
все переписують на новий лад
етюд останніх днів
Ти спиш, напевно, і ...
Бо що ж іще тобі робити,
напившись джазу, кави і вина
у цьому місті цноти і гріха,
як у обіймах не топити
її ... Чи може ні ?
Чи може тільки ніч -
котра, уже не злічу я, підряд -
що так стомилася стояти коло мене,
кохається і спить в твоїх раменах ?
Я так волію, хоч на мить, назад
у наше "віч-на-віч"
.........................................
тільки торкнутись і ...
не відпускати,
на мить вернутись і ...
не залишати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
Повітря насичене джазом
ID: 674632
Рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 26.06.2016 22:45:48
© дата внесення змiн: 26.06.2016 22:45:48
автор: Патара
Лунає в серці саксофоном літо
Сьогодні ми з тобою знову разом
Моє чарівно-елегантне місто
Де навіть кава в червні пахне джазом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674655
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2016
Якби ж то мавкою стала, німфою польовою,
Диво-пісень співала мовою лісовою.
Серед сестер-берізок я б у танку кружляла,
Станом тонким, прозорим погляд твій чарувала.
Із павутинок в росах шати б собі зіткала,
Лілії у волосся зорями повплітала,
У місяченька стрічок срібних ще б попросила,
Тільки б для тебе ложе квітами замаїла.
Якби ж то проти ночі в гаю тебе спіткала,
Я б твої ясні очі косами зав’язала.
Я б тебе у тенета вуст своїх упіймала,
Я би тебе собою в любощах напувала.
Я би тобі рум'янком перса свої встелила
Щоб твоя голівонька, як у раю спочила,
Я б тебе до світанку ніжністю колисала,
Рученьками своїми білими обіймала.
Тільки б тоді від сонця тіні я не кидала,
Вдосвіта у озерці личка б не умивала,
Ніжками я своїми трави не приминала.
Що ж би тобі відкрила ? Душеньки я б не мала ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016
Моя утіхо, радосте моя!
Мій тихий смутку ...
Жалю журавлиний ...
Не присягався, що - навік одна ,
я не клялася, що - навік єдиний .
Ми - були …
В цьому світі …
... і усе…
Такі близькі …
Такі безмежно різні …
Розділені биттям чужих сердець,
в безвиході своїй залежно-рівні.
Поєднані ...
у неминучості буття
ми спрагу душ тілами тамували.
Самі в собі - дзеркальні відбиття,
що в інших відчайдушно так шукали ...
Куди везе - не знаю - потяг днів
мене від тебе ? Тільки достеменно
одне лиш - залишаюсь у тобі
навіки я ... і ти - навік у мені .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2016
[u]Повторится[/u]
ID: 157864
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 26.11.2009 17:06:38
© дата внесення змiн: 26.11.2009 17:06:38
автор: Nesmi
***
НАС не будет с тобою,
но останется память
не сплетай ее с болью,
чтобы душу не ранить,
а прими ее сердцем,
будто жизни причастье:
лишь к простившим-прощенным
возвращается счастье
--------------------------------------------------------
[u]Не йди[/u]
ID: 666338
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 16.05.2016 19:58:14
© дата внесення змiн: 16.05.2016 21:04:17
автор: Олена Жежук
***
Не йди, не йди !
Ще мить, іще хвилину...
Одвічний поклик і одвічна суть ...
Дай час, щоб звикнути
до присмаку полину.
Дай час мені...
Щоб присмак твій забуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673709
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.06.2016
Ты - женщина ! И потому должна ...
любовь отдать, ценить и уважать,
не умничать, а слепо потакать
хранить очаг, по зову - ублажать,
и в жизни ты - как атрибут - важна .
Я - женщина ! И я хочу, а не должна ...
любовь делить на равных с тем, кто рядом,
речами приносить уму отраду,
и свой огонь - как высшую награду ...
я - жизни соль, и потому - важна !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672978
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.06.2016
глибоко в грудях враз посутеніло,
на мить стиснулось і закамяніло
щось відчайдушно в серці ...
обірвалось,
луною в скронях гулко обізвалось
у сірі мушлі заховалися думки
сплелися нерви у тугі клубки
із задзеркалля спантеличена свідомість
вдивляється тривожно в невідомість
і стелиться туман передчуття
до горла підкотило каяття :
за те, чого посміла ... не пізнати
лише себе у праві ти картати
і тільки пам'ять, всупереч усьому,
витягує зі скрині по одному
раптові спомини і в'яже гарячково
затерті часом вузлики наново
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2016
Не озирайся...
Я прийду, як подих вітру
навшпиньках і на мить застигне час ...
Змішає місяць з сутінок палітру,
У акварелях намалює нас .
Не озирайся...
Сколихну муар фіранки
я на вікні , полину, наче тінь,
крізь павутиння зоряних серпанків
в твої долоні маревом плетінь.
Не озирайся ...
І схилюся в поцілунку
я над тобою - обрис на стіні
із в’язей ефемерних візерунків …
Твій погляд не загубиться в мені.
Не озирайся...
Необачно мимоволі
чарівність миті рухом не зруйнуй ...
Вдихай мене, як аромат магнолій ...
Мою присутність всіми фібрами відчуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
а за вікном сьогодні громовиця
кидає блискавки у скошену траву
і б’ється в шибку моторошно птиця
і стогне вітер пісню грозову
бушує злива … червень … пахне небом
а я - не знов - сама серед юрби
чекатиму до… збігу я на тебе
і ти, прошу, прошу мене зажди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2016
Іду дорогою сліз …
Від тебе ?
До тебе ?
Не знаю !
Вигнанкою падаю вниз
чи може …
до себе злітаю ?
У зливах німих плачів
вмиваю уламки серця
від кіптяви почуттів...
Чекаю …
А мо’ озветься ?
Іще до яких богів
волати про милосердя ?
Неспокій безмовних снів
стискає моє осердя,
що викуване було
з дамаску …
Мені здавалось !
Все витримати могло,
чого ж воно воском стало ?
Смієшся чого, Доле,
ти не зі мною ?… наді !
Що щастя моє кволе
стоїть на вітрах ?…
Впаде ?
Що я його не посмію
підняти ?
Всім на догоду
зректися себе зумію
за вигадану свободу ?
Ламаєш мене ...
Вкотре?
Битим ведеш шляхом …
Гадаєш ти, час витре
іржавим писані цвяхом
на древі мого життя
твого послання знаки ?
Покори ждеш, каяття
чи, за прозріння, дяки ?
Ось воно, на, бери ...
Я це тобі дозволю ...
Слід від твоїх вериг -
я з ним зрослась !
До болю !
Дорогою сліз … Іду !
Від тебе ?
До тебе ?
Не знаю !
Там, де на ній впаду,
трояндою … проростаю !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671601
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2016
Ніщо не вабить так, як дика сила,
яка живе в цій магіїї рамен ...
Один лиш погляд і уже несила
Очей відвести.
Чи тебе ліпив Роден ?
Торкатися собою того стану,
відчути ... і на дотик,
… і на смак.
Здаватися в полон безперестану
і стуком серця відбивати такт
у танго, що почнуть мої вуста,
підхоплять ніжно кінчиками пальці,
на ставних вигинах виписуючи па,
спокусам поступатися у танці.
І несміливим поглядом з-під вій
дозволити всі примхи і бажання,
до краплі випивати чашу мрій,
топити поцілунками мовчання.
Теплом долонь дробити той граніт,
в якому від усіх ховаєш крила.
У полум’ї моєму - твій зеніт,
в руках моїх - твоя одвічна сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671189
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.06.2016
ні, ти не бійся зранити мене
ніщо в цім світі не буває вічним
життя - то мить, глядиш і промайне,
ранковим променем лише ковзне по шибці
мого вікна, що вхилене тобі
не оминай, прошу, у цю хвилину
воно саме зачиниться тоді,
як стане час і сонце день покине
ні, ні, не треба марноти зізнань,
обітницями гріх гнівити небо
гірким полином каяття дзвенять,
тож не клянися, я прошу, не треба
з душі своєї причини мені
єдино те, що справді можеш дати,
лише у щирості принесені дари
спроможна серцем я своїм прийняти
ні, ти не бійся зранити мене
бо на землі лише одне незмінне -
хай спалахне, і відгорить, і промайне
між нами те, що в пам’яті нетлінне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2016
я поцілую тебе ніжно,
жадано
напийся благодаті
з моїх вуст
хай у твій сон
сама
прийду негадано,
як тиха пісня
в ніч твою вплетусь
нехай насниться тобі небо зоряне,
нові дороги стеляться до ніг
за обрії далекі,
в ранки сонячні,
туди, де серце залишити б зміг
полинь туди
за вітром
понад хмарами
у ті краї, де закінчився час,
там, де краєчок світу
в синім мареві,
а я ось тут чекатиму
на нас
торкнусь до губ, очей твоїх
і спомином
колись озвусь в тобі -
хіба ж то гріх ?
я місячним огорну тебе променем,
щоб спокій твій до ранку постеріг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670225
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.06.2016
Колись я знала себе …
Я була така … така смішна і щира і, здавалося, могла обійняти любов’ю весь світ …
І безтямно закохана …
Закохана в пісні і вірші …
І в книжки, і в довгі полиці старої бібліотеки-читальні з її дивною, майже магічною, тишею, яку порушувало лиш тихе шарудіння сторінок і скрип підлоги … І цей запах … палітурок і давніх часописів, такий знайомий з дитинства …
І все довкола було таке … таке моє … Тоді весь світ був сповнений красою … Красою конвалій і півоній, яблуневого цвіту і стиглої вишні, і жовтих яблук, налитих сонцем і смаком акацієвого меду, вогнем осіннього лісу, чистотою зимового ранку і гронами калини на снігу …
Закохана в нього …
Він брав моє серце своїми теплими руками … А я віддавала його … все …таке живе і гаряче, йому …
Я була така …
Така звичайна і зрозуміла для себе …
Та не для інших …
І я дозволила їм змінити себе … То мій найбільший гріх, що дозволила ламати свою душу ….
Вона плакала, а ніхто не чув … Вона благала, та ніхто не зглянувся …. Вона зів’яла, та ніхто не помітив ….
Навіть я, нова я, така чужа і незрозуміла для себе ….
Така зрозуміла для всіх …
………………………………………………………………………………………………………….
І знову ти ...
Це дар ?
Чи випробування ?
Чи кара ?
За біль, за морок, за гріх ?
Для мене чи для неї ? Змученої, зраненої, забутої Душі моєї …
Байдуже, бо вона прийняла його … Без докорів і звинувачень ….
Просто прийняла …
І знову я … така звичайна і зрозуміла …
Для себе і для неї …
Знову я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670033
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2016
я пам’ятаю …
сонце золоте
котилося у неба ніжну просинь
серцям весна спокою не дає,
а наш неспокій …
тамувала осінь
я пам’ятаю …
пахло медом, полином,
і чебрецем,
і м’ятою …
дощами …
і хризантемами у мене під вікном,
осіннім листом в тебе під ногами
і стиглий смак
твоїх шалених вуст …
багрянець щік,
як в тебе поринаю …
туманами ранковими
торкнусь
тебе крізь час …
відчуй …
я пам’ятаю …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
"...Глаза закрою - ты передо мной,
Открою - надо мной твои ресницы ..."
В двух строчках
нежно ...
мне подаренных тобой
Живет твой образ, что так часто снится.
И пусть забудется и страсть, и рай земной,
Где потерялись мы,
стирая все границы ...
Глаза закрою - ты передо мной ...
Не открываю ...
Надо мной твои ресницы ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2016
Так повелось ...
И испокон веков
на все готова
ждет, забросив сети ...
Она, как узник
собственных оков ...
За розчерк в "Книге ..."
все отдаст на свете.
Так мастерски ...
Играет эту роль.
Здесь в ход идут
уловки и интриги ...
То страсть, то холод
разыграет ... Боль ...
Но своего
"предназначения"
достигнет ...
Быть может, в этом
не ее вина,
что зов души
услышать не сумела ...
В ней, не родившись,
умерла весна...
Заветов пыльных
отрицать не смела.
Она все сделала
и поклоненья ждет ...
Но в этом суть
несчастий всех, причина ,
что рядом с ней,
по жизни ...
ОН идет -
законный муж ...
НО ...
не ее мужчина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669423
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2016
«Щоб, як у всіх !»
Що за тупа мораль ?
Машина, дім, робота, party, друзі …
Куєм добробут і гартуєм сталь
Середньостатистичного в потузі .
І ніби все воно якось іде
Живем для «всіх», і щоб ніяк не гірше …
А що для себе ?
Якось там буде,
Навіщо ж нам вигадувать щось інше ?
І рвемо жили …
Врешті …
Ось воно …
Таке омріяне, нове та ще й незвичне
Так гарно сяє … Золоте руно …
А придивись …Середньостатистичне .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669304
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.05.2016
Такий пахучий, як малиновий сорбет,
Немов ванільно-шоколадний пудинг,
Вершково-полуничний мій десерт,
Ти сподівався, що ми разом будем.
Ти лип до рук, неначе карамель,
М'яка іриска в мене за щокою.
Мене душив ти, мій пухнастий плед,
Як крем-брюле в тандемі із нугою.
Загрузла у тобі, моє желе
Чи то чорничне, чи яке ? Уже й не знаю.
Я так втомилася, моє ж ти бламанже,
Від солодощів скоро вже сконаю.
Ти так вмовляв попробувати ще,
Солодкий, наче з молоком какао.
Пробач, мене щось знудило уже ...
Я більше люблю пити ... чорну каву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669297
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.05.2016
[i]я смерти не боюсь ...
лишь только боли...
вашей ...[/i]
6-СМЕРТЬ … винагорода, за життя нам дана …
її не треба кликати …
чи гнати …
не треба чути …
слухати не треба …
вона приходить
нас порятувати …
почувши поклик
наших душ до неба.
винагорода, за життя нам дана
коли байдужість …серце огорта …
ні чи́ясь доля …
ні чия́сь провина …
ні слів …
ні погляду
уже не приверта .
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
хто зна …
які слова …
в останню мить …
промовить він …
із сумом …
чи в надії …
що врешті-решт …
душа переболить …
чи залишає …
непотрібні мрії …
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мої роки …
моя страшна недуга …
останній лік …
то ще …
мої вірші …
кажу Роки …
а Смерть я чую …
краєм вуха …
та пристрасть
залишається …
у сні.
………………………..
Я не помру …
прогулянка, та й годі …
журби не треба …
ані сліз жалю …
Моє життя …
скоріше, як пригода …
«коханий» чув
і сам казав …
люблю …
писав вірші …
слова поклав на струни …
і спис іронії
метав у демагогів …
цікаво жив …
мене не мучить сумнів …
сам вибрав
друзів …
і кохання …
і дороги …
не шкодував …
за тим, що вже зробив
хотіти не боявся …
просто … жив …
в своєму світі …
вмів щасливим бути …
у ньому мріяти …
творити …
і любити …
я вдячний за любов минулих днів
ми ще зустрінемось ……………
…………..
……
…
не треба зайвих слів.
///////////////////////////////////////////
[b]6 - смерть за жизнь в награду нам дана..[/b]
её не надо звать ....
и гнать.....
не надо слышать....
или слушать.....
она приходит
нас спасать......
сумев наш тайный зов
подслушать.
за жизнь в награду нам дана
когда уже... не интересн0....
ничья судьба....
ничья вина.....
ни визуально....
ни словесн0.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
кто знает ...
что сказать ...
когда ...
последний миг....
быть может грусть...
а может быть прозренье...
один страдает... что всего достиг...
а кто то ждёт...
души успокоенья...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мой возраст....
это страшная болезнь....
её стихами...
подлечить...
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
..............................
Я не умру....
Я выйду погулять....
не надо слёз...
печалиться не надо....
Я жил как мог....
любил поесть... поспать....
любил ....
и был любим....
в награду....
писал стихи....
придумал пару песен....
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
мой путь по жизни....
был мне интересен...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя построил личный мир....
в нём счастлив был...
в нём жил...
творил...
любил...
спасибо за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
ID: 668952
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 29.05.2016 02:12:11
© дата внесення змiн: 29.05.2016 04:33:42
автор: Хуго Иванов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669057
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2016
Ты выбирал меня наверняка ?
Или на мне стоит печать порока ?
И пробный выстрел … Дрогнула рука ?
В своем краю мы не найдем пророка .
Когда ты ждал ответного огня,
Во мне боролся грешник и святоша .
Кто этот выбор сделал для меня ?
«Иду на вы !» - своей душе я брошу.
Во всеоружии, да только без щита,
Мой вечный враг, стою перед тобою.
Я в этой схватке, словно в клетке, заперта
Ни выиграть ни проиграть мне бой с собою.
Моим мольбам цена невелика,
Но гнев, прошу, смени уже на милость …
Я не умею жить ... наверняка ...
Врагов своих любить я научилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668908
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.05.2016
Прошепочу крізь сон твоє ім’я
І не мирське, а те – єдине … справжнє,
Яким тебе покличу тільки я,
Те понадчасне і, як світ, прадавнє.
Ім’я, в якому тисячі зітхань
Зливаються в один гарячий подих,
Бентежна щирість пристрасних зізнань
І почуттів моїх весняна повінь.
Ім’я, в яке вплелися, як лоза,
Тіла і душі, обнялись серцями,
І поцілунків ніжність та жага,
І пестощі шаленими ночами.
Ім’я, в якому вічне джерело …
Його торкаюся тремтячими вустами.
В ньому початок і кінець всього,
У ньому забуваюсь до нестями.
Прошепочу крізь сон твоє ім’я,
Як оберіг од відчаю й омани,
Яким тебе я нарекла сама,
Воно твоє …
… твоє ім’я – Коханий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2016
(ОРИГІНАЛ !!! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668596 )
моя чаклунко і принцесо …
тебе я прагну ...
щохвилини …
мій чудодійний лік від стресу …
зацілувати …
без упину ...
дивитись в очі у знемозі …
пізнати в них одвічну суть …
душа босоніж на порозі
блаженству відкриває путь
і у полоні, як в дурмані,
за серця покликом іти …
колін торкатися вустами…
і перса пестити твої …
від пальчиків на твоїх ніжках
ніжніш за співи солов’їні
змивати язиком доріжки …
із крихітки …
що у тремтінні …
і як останню насолоду …
пізнати смак і губ і вуст …
і твого всесвіту …
природу …
і в хвилях пристрасті тонуть …
і залишатись …
у нірвані …
не рахувати днів, годин …
і шепотіть слова зізнання,
коли спинився часу плин
++++++++++++++++++++++++++
тобі …
в дарунок …
я віддам свій …
А Л Ф А В І Т …
і мій язик …
у кожну букву
цілий Світ
вдихне …
й Життя …
і спалить всі сліди
невинності твоєї
і льоди …
… І сльози …
… Щастя …
зойк блаженства…
і до дна …
Нап’юсь…
із твого
я …
Святого …
джерела …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668669
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.05.2016
Людського світу вічне божество,
Ярило любий, поклонюсь тобі
За обрію вогненного крило,
За благодать досвітньої зорі.
Та лиш сховаєш ти своє чоло,
Втону в обіймах ніжного Трояна.
Хай не зігріють промені його –
Я у полоні … І без трунку п'яна …
Стою …у сріблі вигин … силует,
Огорнутий спокусливим серпанком
І лиш мій подих тишу сколихне,
Звабливо кличе : будь моїм … до ранку .
У невагомості мережива - плече ...
Торкнись рукою і слова вже зайві …
Перед тобою … вся … твоя ... як є ,
Така гаряча у холоднім сяйві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668582
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.05.2016
І я не я, і ти уже не ти –
Життя уперто тягне свого плуга.
Переорало вздовж і впоперек
І не одна лишилась в серці смуга.
А млин все меле, караван іде
І сивий час не зупиняє плину.
Десь на півслові ти мене спини,
Щоб не зірвалось з вуст не в ту хвилину.
Щоб не ятрити тої борозни -
Вона давно вже поросла травою.
Але чому, що ближче до весни,
То більше серце тужить за тобою?
Чому не раз на тім себе ловлю,
Що істину оцю давно я знаю :
Я багатьом могла б сказати, що люблю
Та лиш тобі одному, що кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
(оригінал [url=""]http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668175[/url])
тобі я квіти польові подарував
сонця-ромашки і волошки й маки
я лиш для тебе їх у поля взяв –
любові вірної і дружби ніжні знаки
нема минулого ...
прийдешнього нема …
примарні межі …
марево на сонці …
є лиш сьогодні… й ранішня зоря …
цілунком в щастя вхилене віконце
у тво́їх мріях наше небо лиш на двох
я загорнув його в хмаринкові серпанки
і над тобою на світанку розстелив
Із новим днем, Кохана …
Він …
… Найкращий !!!
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Я тішусь тим, що поряд ти і я
є дні і ночі …
і життя – пригода …
а вибрики , що доля викида
іще одна, для розмаїтості нагода
і не Шекспір напише п’єсу нам
нам доля Бути …
ми не Бути встигнем …
я відповідь читаю … у очах …
це має сенс…
поки в кохання Вірим .
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
гавань прикрашають кораблі
жінок … кохання
чоловіка ... ніжність…
небо … відблиск ранньої зорі
побачення …
… нових фантазій свіжість.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мене зборов …
раптово …
Бог Кохання
як помсти меч
за всіх
не до коханих
лиш ти в думках
із вечора до рання
а серце …
мов обпечене, у ранах
і обрій, небо, хмари над тобою
моєї пристрасті
лише штрихи …
нещасні …
світ у долонях …
як любов зі мною …
а без любові …
навіть сонце в небі …
…гасне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668278
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2016
Завяжи мне глаза …
Посмотри, я уже на пороге .
Завяжи мне глаза
И губами своими коснись
Нежно пальцев моих .
Онемев, по манящей дороге
За дыханьем твоим
С тихой дрожью считаю шаги.
Завяжи мне глаза,
Лентой шелковой тронь мои веки.
Завяжи мне глаза,
Уложи меня в ложе из грез.
Дай узнать мне тебя –
Разольюсь, как весенние реки
От дождя твоих ласк
И под шепот, любимый до слез .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667993
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 24.05.2016
Я тут пишу вам вірші про любов,
Про неземне, приземлене й сакральне …
Так хочеться створити «chef-d’œuvre» ,
А все виходить щось пласке й банальне.
………………………
О, і знову те саме ….
…………
Муза здохла !
Шось не пре ...
Треба кликати тебе.
Де ти ходиш, вража дочко ?
Не складаються ж рядочки !
Скільки можна ? Повернись !
Знов до мене посміхнись .
Обіцяю, більш не буду -
Ім'я твоє не забуду.
Не кричатиму на тебе,
Коли зла сама на себе.
Знаю, знаю, я нікчема !
...................
Може віршик ?...
......Чи поема ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2016
І де ти зараз, Сонце мого Світу ?
Кому гориш і у чиїх світах?
І я до ранку дотягну свою сюїту -
То в жар, то в холод у буремних снах.
Де мій Світанок, споєний росою?
У буйних травах проросла душа …
Як по живому потягли косою …
Вона у тебе втіху віднайшла.
І де мій Всесвіт ? Де моя Дорога ?
Тобою мчать небесні кораблі ?
Дай добрести хоч до твого порогу -
Не заведи мене на манівці.
Спитай мене, у чім моя провина ?
Спитай мене. Чи, може, відгадай.
Я не така безгрішна, як дитина,
Але й пітьми в мені ти не шукай .
Ти не шукай в мені загадки і інтриги,
Що має бути в жінці з юних літ .
Така проста, немов відкрита книга ,
Я певно більше Єва, ніж Ліліт .
То де ж мій Прихисток ?
То де ж ти, мій Едем ?
В моєму Світі, зітканому з мрії
Колись єдиним Сонцем ....
ми зійдем,
Одним єством …
як первісно …
єдині !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
з чоловіками нині щось не так...
усе у них якась чудна натура
що б не зробила, все йому не так
на та хода, не ті слова, не та фігура
з чоловіками нині щось не те
чи є у тому аж така причина,
щоб ніжність осудити лиш за те,
що твого віку не цікава їй година
з чоловіками нині щось …
… того …
чиясь дружина, дівчина чи мати -
завжди лиш жінка , й гідна одного-
щоб душу в ній не зупинялися кохати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667544
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.05.2016
все почалось зі слова,
зі словом закінчує путь
це одвічна основа,
яку неможливо збагнуть
і буває бездумно
латаєм словами дірки,
а вони не для того,
вони, як у небі зірки
а слова, наче птахи
злітають із легкістю з вуст
їх не можна вернути, забути -
їх крила несуть
промовляєм їх сотнями, та -
то найтяжче чомусь -
промовлять-дарувати останнє,
жадане … «люблю»
і у кожного слово це -
ніжне, кохане, одне
і не схоже на інших -
тому незбагненно-чудне
і в цю мить чи в наступну
у ньому вже стільки Всього́,
що ніхто достеменно
не знає
що значить воно
а куди ми без нього ?
без того, останнього, слова
бо ніхто ми без нього -
розвіяна вітром полова
лиш у ньому, єдиному
вічність і бутності суть,
бо воно наче Рим -
і шляхи всі до нього ведуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2016
Опущен занавес... На сердце лег туман...
Слова чужие мы с тобою перепели...
Остался сон, как недописанный роман,
Как нежный отзвук утренней капели.
Прильну привычно, но ... в последний раз
К твоей груди, прижавшись мокрым носом,
Заплачу я, как малое дитя,
А ты меня сейчас одну не бросишь.
Целуя озеро таких знакомых глаз
И вытирая каждую слезинку,
Ты скажешь тихо - милая, не плачь,
А я скажу - возьми мою улыбку.
Воспоминанье, будто взмах руки …
И в тяжкий час душевной непогоды
Тебя от всех ненастей оградит
Моя улыбка, отгоня невзгоды.
Пусть равнодушно жизни жернова
Нас не единожды уже перемололи,
Мы помним перепетые слова
Той песни, что спасала нас от боли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667404
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2016
(переклад чудового вірша [b]Предчувствия[/b]
Автор видалений, тому оригінал подаю нижче)
[b]Передчуття[/b]
Для мене ти, неначе незнайомець
І нерви, як струна, в передчуттях.
А може серце, боячись хурделиць,
в листопадових заблукало почуттях.
І перший лід, як передвісник долі,
Нехай він скресне – від мого тепла.
Вечеря …Ти прийшов, а очі долі …
«Пробач, робота …» - як шаблон, слова.
Все недолуго. Цей холодний погляд.
І недоречність у твоїх вустах
Безглузда не складалася розмова,
Що вечір безтурботний наслухав.
Тремтіння рук … горнятко я впустила …
Дитячі сльози :нова сукня, чай …
І з гіркотою я нічим не дорікнула,
І ти на серці клятву не давай …
І ніч німа між нами розстелилась.
Вже без обману і без каяття -
В твоїх очах байдужість оселилась,
То що казати … Прірва пролягла …
////////////////////////////////////////////
[b]Татьяна Лыскина :: Предчувствия[u][/u][/b]
Я тебя совсем не узнаю́
От предчувствий нервы на пределе
Может, сердце, вторя ноябрю,
Мается в предвестии метелей?
Холод, приносящий ранний снег,
Лаской растопить - моя забота
Стынет ужин... Макияж поблек...
Поздно... Ты пришел: "Пойми, работа..."
Так неловок. Беглый взгляд студё́н.
Что-то говоришь нестройным слогом
Вечер безмятежный удивлён
Нашим принуждённым диалогом
Дрожь в руках - и чашка на полу...[/u]
Глупо плачу: "Чай на новом платье"...
Я не стану обвинять в пылу
Ты не станешь клясться на распятье...
Между нами ночи немота
И не нужно лжи хитросплетений -
Глаз родных слепая пустота
Мне понятна и без объяснений...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667316
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.05.2016
Якби ти знав …мене …
Ти б здивувався...
Ти б не впізнав … Пусте …
Не закохався б …
Якби ти знав …мене …
Життя - вистава …
Не Лукаш ти … А я …
Уже не Мавка …
Якби ти знав …мене …
Цей світ – рулетка …
Ти б переграв … свій хід …
Це все чернетка …
Якби ти знав …мене …
Ти б розсміявся …
Ти б проклинав себе...
Чи й розридався …
Якби ти знав …мене …
Ти засудив би …
Моє життя … скляне
В друзки́ розбив би …
Якби ти знав …мене …
Хай це й негідно …
І злодій-час вкраде …
Тебе безслідно …
І я борюся … з цим …
Як тільки вмію …
Я грішна ним …
Тобою … я хворію …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2016
[img]https://cdn.fstatic.com/media/accounts/photos/2014/07/thumbs/beb48aa4-7017-43f1-845f-5410d91e898f_jpg_640x480_upscale_q90.jpg[/img]
(перша і остання нота чудової трилогії
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666168….)
І у захопленні щастя вершина …
Ні, це не хіть …
…а блаженства хвилина …
Пристрасті погляду
ніжна невинність…
В дотиках рух
ще наївна дитинність …
Губи в тремтінні …
... погляд з-під вій …
Це нагорода усіх моїх мрій !
Подих завмер …
…Відгукнулося тіло …
Мила …
ти цього…
зі мною хотіла ?
//////////////////////////////////////////////////////
……….І вже в уяві …
я її цілую …
Торкнувсь плечей …
… бентежно … і вона …
У почуттях … безтямно
з головою ….
Мене усього…
до останку прийняла …
………………………………………..
….і гладячи оголені коліна …
як першокласник …
обкладинку букваря
Не поспішав …
… її я звабити уміло …
… Хотів цілунками …
… усю …
… обсипать я …
І щоб від пальчиків …
………………………………
Аж до самого…
світу …
Без краплі сну і навіть без вина …
Душа душею …
напивалась …
й літом …
щоб через край…
…………
стиралось ….
майбуття …
///////////////////////////////////////////////////////
………………………………
Раптом крізь сон, наче грім із небес…
Стій ! Не займай !
І не рухай мене !
…………………………………………
Не зупинятись ???
А може і ні ?
Як розгадати
цю тайну мені …
… може, як зараз
… її поцілую …
болем образи …
… усе я зіпсу́ю …
Як відступлюсь …???
поглузує собі …
і, назавжди́…
я вже втрачу …
…її …
……………………………………..
Де ця межа ?
І наскільки ?
Коли ?
Знов я сумую…
… як за́вжди
один …
Після такого експерименту
не допоможе і пляшка абсенту …
Ну а дешевої втіхи і плоті ?…
Щось … на сьогодні …
Душа моя проти …
…….
Що ж, відкладу це на завтра …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667170
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2016
( НЕПОВТОРНИЙ ОРИГІНАЛ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666241)
я захистив себе від кабали …
я клятву дав …собі …перед собою …
як заповіт : не вір і не люби
із піднятою гордо головою.
я муки юності … чужої …лікував
і довго-довго фаворитом долі
я був, та раптом …
в натовпі … впізнав …
і зрозумів ... мені не треба волі …
І знов …
Завжди …
До тебе думка полина …
І за кермом …
В польоті …
Чи в кав'ярні …
Вона мене ніяк…
не покида :
Я біля твого ложа …
У сум'ятті …
То що ж спокою не дає мені ?
……? ……??.......???.......????........
Жадання погляду ? …
… чи молодість незгасна ? …
………………?..............?................?
ТВОЇ ДОЛОНІ …
…. на моїй спині …
ЧАРІВНА МИТЬ !!!! СПИНИСЯ !!!
ти …………….
…..прекрасна .
В твоїх обіймах вічно потопать
……і цілувати … пестити …
……..колінця
і насолоди чашу …
випивать …
і вдень … і в снах …
тобою сповнену по вінця
не закохатись знов я не боюсь…
я день за днем закохуватись буду …
і ти до мене сонцем усміхнись …
а я дарунок твій довіку не забуду …
а завтра знов … життя …
привіт … пробач …
дорога …
ліжко …
зустрічі й розлуки …
та завжди я … крізь плісняву невдач …
згадаю з щемом … ніжні …
……… твої руки .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666916
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2016
[b]Я собираю прошлого следы[/b]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651488
[img]https://s-media-cache-ak0.pinimg.com/736x/34/75/80/3475806c2a776feefd0b5fa35ad3c412.jpg[/img]
Минулого збираю я сліди
там де була …
єдиним порятунком …
де пахли первоцвітами сади…
і я в обіймах помирав …
від твого трунку …
І залишилась у минулому …
Весна …
і за вікном
чужих осель лаштунки,
моя Чаклунко …
ти вже не сама …
і я роки свої …
також пакую в клунки .
Лише у снах …
пірну в твоє тепло …
в безумство мрій
шаленими ночами …
в твоїх очей …
цнотливе джерело …
… і вже немає …
відстаней … між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666909
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2016
Як довго я тебе чекала …
Сонця згорали, висохли моря …
І я бажання загадала,
В серпневу ніч, як падала зоря.
Як довго я тебе чекала …
У круговерті однако́вих днів
Когось знаходила, втрачала…
Шукала свої мрії поміж снів.
Як довго я тебе чекала
І під сльозами спогадів-дощів
Моя свіча … топилася, згасала
А ти її роздмухати зумів .
І я вже цим щаслива, і безслідно
Згубився давній сум в моїх очах.
І може це дитинно і наївно,
Проте я знов літаю в наших снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2016
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666523
3 – ДоРОСЛІСТЬ
і раптом …
наче грім з ясно́го неба …
ми вже дорослі …
ми уже не МИ …
розрахували ... що як буде …
… і як треба …
і як не розкидатися грішми́ …
Для мене ти, немов відкрита книга,
В якій нема й не буде слова НІ …
І ти мене не запитаєш стиха,
Чого часо́м сидиш … у самоті
старанно я …
дотримуюсь уставу …
і намагаюсь … Боже поможи …
своє єство віддати на поталу
вовкам моралі … в жертву принести …
і за ідею …в боротьбі
… заПекло …
ми вже забули …присмак наших вуст
не перетворюєм ...
життя своє на Пекло …
ми стоїмо …
тримаєм аванпост ….
і я твої зусилля не марную…
я завжди поруч … я допоможу́ …
як це назвати ?... поки ще не знаю …
можливо … По-дорослому Люблю.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
3-ВЗРОоСЛОСТЬ
мы Вдруг...
с тобою...
Повзрослели...
пересчитав всё на перёд....
куда мы в отпуск...
... не поедем..
и что дарить...
.... на новый год...
Я знаю все твои ответы....
Ты никогда не скажешь... Нет....
и не попросишь... объяснений....
когда меня ..вдруг долго нет
и я стараюсь...
очень... строго
стандарты эти... соблюдать
взывая к помощи.... у Бога....
чтобы ... с... инстинктом... совладать.
а наши губы... не встречались....
уже который год... подрЯд....
но мы стоим ...
мы не сорвались....
и жизнь....
не превратили...
в Яд....
и я ценю тебя за это...
и помогаю как могу....
не знаю как зовётся это....
быть может.... Взрослое Люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666726
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2016
Колись я знала тебе …
Такого, як ти …
Таких не забувають, їх не можна забути. Вони залишаються на все життя і пронизують своєю присутністю кожну його хвилину.
Як теплий вітер, що голубить і лоскоче шию.
Як пустотливий травневий дощ, що пробуджує до життя і стікає теплими краплями по тілу, проникаючи в кожен закуток і вислизає з пальців, коли так відчайдушно хочеться його спіймати.
Він горнеться до тебе, як мокра сукня …
Як палке сонце, що цілує спраглі вуста.
Як зорі …
Як небо …
Як мить …
Як вічність …
Як ти сама …
І хочеться закрити очі і купатися в цих спогадах вічно, як в місячному сяйві, як в хвилях південного вітру. Бо він з тобою. Тут, і зараз, і завжди. І такий як ти. Не добрий, не злий, не ідеальний … Просто такий, як ти сама. Тільки він. І душа твоя відбивається в ньому, наче в дзеркалі, тільки навпаки. І тому так легко і важко з ним і без нього …
Я думала таких уже нема ...
Весь цей час я чекала на нього …
На тебе …
Я впізнала тебе …
З першого слова …
З першого подиху …
І перша думка, як смолоскип розпалює мозок : це він ! це він ? це ти ? І перший (останній) спогад …
І тому так легко, і страшно, і солодко–бажано до стукоту у скронях … До слабкості в ногах … До тремтіння у венах …
З ним …
З тобою …
( to be continued … I hope. )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666575
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
Я не впізнаю тебе завтра в натовпі.
А може знічуся
під твоїм поглядом ?
І не зомліє серденько від радості,
Бо ти для мене будеш тільки спогадом.
Ти огорни мене, як вчора, ніжністю
І знову й знову я тебе чекатиму,
Бо ти для мене завжди будеш юністю,
Що промайнула …
Всі за нею плачемо.
Хай не впізнаю тебе завтра в натовпі.
Нам не потрібні зустрічі й умовності,
Бо ми не перші й не останні спалені
В обіймах інших, в полум’ї безмовності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016
Розкажи мені казку …
[i]Про фею …[/i]
Бо я так люблю …
[i]Слухати казки́.[/i]
Хай там ще буде принц
[i]Разо́м із нею …[/i]
Ти розкажи, як вмієш
[i]Тільки ти …[/i]
Розкажи мені казку …
[i]Чарівну …[/i]
Бо я так хочу
[i]Упіймати мить …[/i]
Коли цілуєш душу, як
[i]Царівну...[/i]
Уже не можна серця не
[i]Збудить …[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2016
Коснись меня своим крылом,
Мой демон нежности, вчерашний.
Ты мой «неангел», мой фантом,
Мой неизведанный и страстный.
Хоть правду в зеркале узрев –
Где ясность глаз и бархат кожи?-
Я здесь такая, вся как есть :
Честней, красивей и моложе.
Неидеальный идеал
В глуби душевных измерений
Живет, как ты и описал.
Тебе я верю без сомнений.
Меня коснувшись без стыда
И светских не боясь запретов,
Поймал ты рыбку без труда
В свои словесные тенета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666247
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2016
Зима, зима, о как бы мне хотелось,
Чтоб стала я похожей на тебя.
Чтоб сердце, и душа моя, и тело
Такими стали как твои снега.
Душа пусть глубже станет, сердце - чище,
А тело ... Что-ж, пусть станет холодней.
И пусть тепла никто во мне не ищет,
И все меня забудут поскорей.
Когда я первым чистым снегом стану
Ты нежно брось меня ему в лицо:
Пусть на щеках, губах его растаю
И больше не прошу я ничего.
Пусть даже он об этом не узнает -
Я эту участь выбрала сама-
Но все же с замиранием встречает ,
Ведь я его любимая зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666120
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2016
Ті вечори так пахли тобою.
Тобою, любий, і трохи – весною.
Трохи весною і майже літом,
І пишнотілим бузковим цвітом.
Навколо тиша дзвеніла коханням,
І кожна мить - то була, як остання,
І ми – одні на весь світ, серед ночі,
І то не зорі вгорі – твої очі.
А ніч ступала легкою ходою
І дивним шляхом вела за собою.
І ми за нею, шалено-нестримні,
Іще чужі й несподівано - рідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Світанок.
Ніби кров'ю вмите
Над полем сонце...
Сходить...
Ожива...
І у багряному промінні квіти
Червоних маків вгору підійма.
Ні, то не маки, мамо!
То не квіти …
То нашим болем скроплена трава.
Нехай це буде сон,
Мерщій мене збудіте...
Ой, леле, нам вставати не пора...
Ой не пора, іще не зараз, мамо!
Нам не судилося цей ранок зустрічать.
І хай сльозою час загоїть рани,
І хай в піснях вони переболять.
Хай зійде сонце !
Чисте і ласкаве !
Нехай життя почне свої жнива.
Хай наші душі, стомлені боями,
Вогонь молитви вічно зігріва .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664902
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.05.2016
[i] Дякую за натхнення ...[/i]
Я можу написати вірш.
Я можу вигадати казку.
Пробачити усім усе
І часом одягнути маску.
Я можу слухати зірки
І чути голос у пустелі.
І тихо думати думки
На тій скрипучій каруселі.
Я можу бути тут і десь.
Я не боюся злив і грому.
Та завжди є одне «але» :
Я не кажу про це нікому.
Щоб не сполохати струну,
Щоб не згубити аксіому,
Повинно буть одне «але»:
Ти не кажи про це нікому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664306
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.05.2016
А я писала тобі вірші,
Бо так боялася говорити,
Щоб не розмінювати душі,
Щоб ні словечка не загубити.
Щоб розказати тобі усе,
Чого ніяк не могла сказати,
Бо залишаючись тет-а-тет
Докупи слів не могла зв'язати.
Так відчайдушно збирала суть
Та розсипала її на рими,
І сподівалась, вони дійдуть
До твого серця, як пілігрими.
А я писала тобі вірші
Немов веселкою на мольберті,
Але напевно для нас тоді
Вони занадто були відверті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2016
Вдягаєм посмішки,
Малюєм щирі очі
Ми на обличчі –
Дзеркало ж душі.
Скажи мені, мій друже,
Чом я мушу
У цьому світі
Бути, як усі ?
Хіба це мало -
Просто буть собою ?
Хіба це зле -
Любити щось чи ні ?
Чому не можу,
Навіть із тобою,
Побути без прикрас на самоті?
Одягнеш зранку,
Ввечері знімаєш.
І день у день
В скафандрі «доброти».
Сам хоч збагнеш,
Коли в собі буваєш ?
Скажи мені, мій друже,
Ну скажи !
І може я чогось не розумію,
І «не на часі» думать про таке,
Та все ж скажи, чому я не умію,
Вдягати зранку не моє лице ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Давно нічого не пишу́,
Слова в рядочки не вплітаю,
Із серця іскри не крешу́,
Зернят з душі не вибираю.
Давно те стерлось ... що любов ...
Печаль із кавою змішаю,
І в щастя бавлюсь без умов,
А спогади в мішок ховаю.
Давно не дивлюсь на зірки
І не загадую бажання.
У будні загортаю сни,
У снах … Скоріше б до світання.
Давно, що мушу, те й роблю
І про пусте уже не мрію.
Орю безвиході ріллю -
Тягну сю ношу, як умію.
Давно не плачу – то дурне,
Сміюся вправно і розкуто,
Щоб не торкалося мене,
Те, що давно уже забуто.
Давно нікого не боюсь,
Давно нічого не чекаю.
І все куди не обернусь -
Собою всі дірки латаю.
Давно так, наче й не живу,
Лише одну надію маю :
Якщо оці рядки пишу,
То все ж живу, не проживаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663875
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Твой взгляд,
Случайно брошенный
Пришел,
Как гость непрошеный.
Тебя давно уже здесь нет,
А я еще ищу ответ:
«Зачем тот взгляд,
Непрошеный,
Тогда случайно
Брошенный,
В моей душе оставил след
Если тебя давно здесь нет ?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663529
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.05.2016
До мене джміль сьогодні прилітав...
У шибку вдарився, упав на підвіконня,
Поважно лазив, скоса поглядав,
Тихесенько гудів, немов спросоння.
Знайшов шпаринку в кутику вікна,
Сховався, виліз… І у шибку знову.
Мабуть сказати, що прийшла весна
Мені хотів у цю пору ранкову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2016
Зв'язали душу, мов налигачем
І тягнуть, тягнуть всі і в різні бо́ки !
Я вам кричу, зриваюся плачем :
Я ще жива, я ще сміюся поки ...
Я хочу танцювати під дощем,
І щоб зі мною сонце прокидалось,
Щоб вітер крав фіранку похапце́м
І щоб моє вікно не зачинялось.
Щоб на світанку вибігти в поля,
Пірнути в небо, вмитися росою,
А як зійде вечірняя зоря
Спочити десь під вишнею п'янкою.
Щоб знову й знову починався день
І зранку пахло яблуневим цвітом,
Щоб не журливих слухати пісень
І щохвилини чудуватись світом.
Без тіні страху глянути назад,
Почувши за спиною тихі кроки.
І повторити на мажорний лад :
Я ще жива ! Я ще сміюся поки !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2016
- Пока.
- Пока.
Целую...
Жду...
И вот опять с ума схожу.
В своем безумии недавнем
Тебя я, милый, не виню.
Глаза твои увидеть снова,
Просить, не вымолвив и слова:
"Люби меня!"
Сгорать, остаться,
Сплетая пальци, растворяться,
Тонуть в тебе...
И уходить...
И снова ждать, и возвращаться,
Чтоб это счастье повторить.
И каждый миг благодарить -
Судьбу ли, небо иль удачу? -
За то, что я смеюсь и плачу,
За то, что я тобой живу,
Тобой болею и грущу.
Себя за это ненавидеть,
Бояться нехотя увидеть -
Вдруг не тому в любви клялась ?
Зачем тебе такая власть
Над сердцем глупым ? Не зазря
Чтоб жизнь прожить - борясь, любя.
Не растерять ... Себя ? Тебя ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663447
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2016
[i]Ти мій Грааль, з якого п'ю,
З якого че́рпаю наснагу.
Часо́м сама собі наллю -
Прости мені таку відвагу.
Ти мій Грааль, з якого п'ю,
В якому топлю всі печалі.
Всота́ли гіркоту жалю
Вина солодкого коралі.
Ти мій Грааль, з якого п'ю.
Життя ж бо - креденс зі Склянка́ми.
Я з-поміж них Тебе знайду,
Щоб знов напитись до нестями!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2016