| Сторінки (1/22): | « | 1 | » |
тепер ти знаєш, чому урагани
називають саме людськими іменами -
вони в силі зрівняти тебе із землею.
і краплі дощу, що розбиваються об неї,
перетворюються у щось єдине і в'язке.
насправді у них немає нічого спільного...
однак, вони є нероздільними,
бо всі процеси давно відомі і необоротні -
так було завжди.
зажди.
чуєш?
ТИ БУДЕШ ЩАСЛИВОЮ
це так просто....
я тобі обіцяю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
будь ближче до мене в цей місяць недуг
кутай шарфом у час суму й простуди
стирай сухі губи
напувай мене чаєм у центрі за рогом
дихай зі мною асфальтом і смогом
дивися на мене як вперше
і смійся щиро
так як ні з ким не сміявся.
будь мені другом
знімай зі мною напругу
тамуй спокій і тугу
пірнай в моє море
де невгамовні хвилі вирізають арки в гротах
шукай себе у моїх рядках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2017
- просто є низка причин, за яких ти залишаєшся з нею
береш її тіло, говориш з душею
для цього мало бути самодостатнім,
і раптом світ не ділиться більше на статі
немає героїв
імен
нікчем
і багатих...
є ти,
хто носить її ім'я на кінчику свого язика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743479
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2017
Ми нечасто бачим їх сплячими,
Вони чекають нас за віконною рамою.
І коли вночі було лячно нам,
Ми під ковдрою грілися з мамою.
Коли слів не вдавалось стулити до купи,
І було нестерпно та боляче, -
Мама брала нас до себе на руки,
І ми чули, як вона молиться.
Коли знову дров наламали ми,
Коли світ повертається спиною,
Ми так хочемо бути із мамою,
Яка вчила нас бути сильними.
Ми ховаємось у соцмережах і статусах,
Та якими б не здавались незламними, -
Із чужими ми завжди, мов кактуси,
Помовчати хочеться з мамою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2017
я - посудина, будь рідиною.
не заповнюй собою
аж до країв - наші сили не рівні.
ти - хвиля в шумний час прибою,
що здіймається зранку, й стихає опівдні.
ти, ганяючись за скаженими ритмами,
просто не витримав.
справді, комусь ми здаємось незримими.
і поки час, як у кіно, біжить титрами,
я, доки дихаю, говоритиму римами.
будь певен, усі ми якось обмежені.
часом - дещо збентежені.
поглянь, ти тримаєш найкраще в жменях -
не даєш, але завжди хочеш одержати.
думаєш, цього разу не здавить в легенях?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2017
не спиться
не мовиться і не пишеться
ти чекаєш допоки не схибнешся
і круги під очима
мов циркулем
та так дрібно що навіть не зиркнути
прокидаєшся
не торкаєшся і не каєшся
ти не з тих хто швидко ламаються
ти навмисне
ховаєш єство поза ґратами
у безодні імпактного кратера
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2016
можна писати про твої зелені вологі очі й не знати що з цукерок ти любиш "Корівку"
що купив класне пальто але взимку у ньому холодно і ти не можеш тримати спину рівно
що хочеш покинути це до біса комфортне місто
бо таким як ти тут стало затісно.
можна писати про твої криві зуби про лінію між тонких губ і не знати що... що у тебе головний біль від білого
що ти терпіти не можеш коли тебе вдарити й одразу кричиш: "Як ти посміла!"
що з усіх найпрекрасніших місць на Землі ти б вибрав стіни гірської Петри
і що ти б неодмінно вподобав ніч короткого метру.
чорт, про тебе можна скільки писати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Ранок бере початок від сопіння з твоїх вузьких ніздрів,
Ховає пунктир горизонту під твоїми важкими повіками.
Здавалось, такі однакові, насправді ж - ми дуже різні
I каву п'ємо переважно користуючись різними стіками.
Ранок бере початок там, де ми, розправивши руки,
Хапаємось за кожне слово, щоб не стати байдужими:
Я вкотре сідаю за вірші й доволі банальні букви
Збирають усі ригоризми десь подалі, у зону відчуження.
Ранок бере початок там, де сплітаються босі ноги,
Де хтось у творінні поставив комку, не крапку,
Де о п'ятій ранку з квартири навпроти доноситься стогін
Там ранок бере початок, там ранок бере початок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2016
падає дощ ти ховаєш світлу потилицю у вишневий попкорн
він вистрілює між гіллям і звисає вразливими китицями
у вакуумних подушечках химерно грається голосом Дорн
і все мною сказане фільтрується душевними митницями
дістатись до тебе прочесати відстань у сотні глухих апогеїв
і щоб моя галактика не зазнала навіть частково реінкарнації
нашим спогадам треба стати згустками глею
такої консистенції щоб не застрягти у власній прострації
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Дозволь мені блукати пальцями по периметру твого тіла,
Закутатись тонким мереживом маленьких вій, мов ковдрою.
Я хочу стати твоїм слідом від "п'яти Ахілла"
І так, щоб більше не виходити за межі диких контурів.
Дозволь мені бути більше ніж доза хорошого настрою,
Стискай мою руку при нестачі повітря в легенях.
Стань моїм гуру і хронічною астмою,
Будь рідиною, що нервово пульсує у венах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
обійми мене своїми руками так щоб дихалось нам синхронно
заплети моє волосся у косу щоб повів твого дихання без перешкод
біг уздовж покритої смішними крупинками спини і монотонно
спадав біля часточки мого вуха
просто послухай
ну от
ти знову розлігся в моїх колінах звиваєшся гра в імітацію
і лінії рук твоїх на плоті виводять зигзагами код
слова іржею течуть густою мовчи в нас є тільки імпровізація
спустись до краєчка мого вуха
просто послухай
-блю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Сухий шматок черствого хліба з твоїх рук пломбіром тане в роті,
Із запахом ранково-пінного какао ллється твій дитячий сміх.
Я ніжно вткнуся носом між грудей твоїх, а потім -
Сховаю тебе у руках своїх. Від всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
Давай залишимо хоча б ковток на ранок,
Щоб ми прокинулись удвох в останній раз,
Щоб подивитися на тебе сплячого, і на останок -
Дзвінок будильника відкласти на короткий час.
Давай сьогодні спати на підлозі, голими,
Щоб уві сні тебе торкатись ступнями ,
Щоб бути мокрими й водночас невагомими,
Бути близькими й максимально недоступними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Так страшно не прокидатися більше в твоєму полоні,
Не бачити твоїх зморшок і вилиць, коли ти нервуєш.
Я божеволію, коли ти цілуєш мої долоні
І навіть не злюсь, коли ти мене не чуєш.
Так страшно тримати те, що вже тобі не належить
Й повільно помирати в спогадах тих днів.
Ти думав, що любов мине, як нежить,
Бо так, як я, ніколи не хворів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2016
Можна подумки перетнути усі найстрашніші межі.
Так важливо торкатись не тільки зап'ястями
Без тонни косметики і кілограма одежі,
Обійняти й заплутатись довгими пасмами.
Стерти усі наші спогади було б простіше, мабуть.
Не прокидатися зранку з огидним :" Це лише сон".
Зазвичай ті, кого ми так любимо - просто ідуть,
А за ними всі мрії - за горизонт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016
Я чекатиму осені, щоб знов торкатись твоїх губ.
Ковтатиму солоні сльози на моїх щоках.
А ти щасливчик - я однолюб,
Навіть коли ти кохаєшся в інших жінках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016
Сьогодні я в ударі найніжніших почуттів
Віддам тобі мій світ, не просячи взамін нічого.
Мабуть, ти високо злетів – згорів
Під хмурим небом нашого дощу, терпкого.
Усі слова залишились лиш спогадом на шиї
Тремтячою доріжкою зі смаком твоїх губ.
А дощ, мов із відра, – ще більше лиє,
Не відчуваю тільки твоїх сильних рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Знаєш, в повітрі чайки махають білими крилами
Так, що хочеться з ними в небо летіти.
Я тримаюсь за тебе тремтячими силами,
Щоб удвох, отак тихо, старіти.
Ми у морі станемо пінними хвилями,
Розіб'ємось, шумуючи, десь глибоко на дні.
У спекотний день ми будемо зливами
І ти зможеш повільно тонути в мені.
Я невтомно дивитимусь у твої два океани,
Ти - в каризну моїх очей,
І торкатимешся ніжно сухими вустами -
І немає в світі кращих речей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
Вона застигла серед плям старих світлин
І непорушно проводжала потяг.
Ще долі безнадійних трьох хвилин
І знов :«Привіт!», - на телефонних дротах.
Іще не зник солодкий присмак на губах,
Ще не розвіявсь слід одеколону.
І дотик рідний й досі на руках,
І відчуття, неначе вистрибнеш з вагону.
А я прискіпливо дивитимуся вслід,
Щоб не забути кароокий погляд.
Зі мною плаче мокрий небозвід -
Від тебе ж залишився тільки спогад.
І рушив потяг, йду уздовж перону,
Не оглядаюсь більше, бо ж болить.
І чути звук протяжний вітрогону,
І як близький позаду хтось біжить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Життя не має ніякої ваги,
Коли говориш голосом хрипливим.
Коли зранку і ввечері стаєш на ваги –
Ти ніколи не будеш щасливим.
Щасливі не дивляться на годинник
І роблять дві кави щоранку,
Не приходять щодня у пустий будинок
І не шукають собі коханку.
Щасливі не лягають одні у ліжко,
І про помсту вони не знають,
Щасливі не заводять собаку чи кішку,
І ялинку наодинці не прикрашають.
Щасливі не ховають від сорому очі,
І не грають ніколи з вогнем.
Вони співають колискові щоночі
І не втікають від своїх проблем.
Щасливі депресії не знають…
Шкідливу їжу також не їдять,
І сім’ї, що чекають їх, не покидають,
І на роботі по суботах не сидять.
Щасливі не вміють лицемірити
І слова «заздрість» не знають вони,
Бо головне у цьому світі – вірити
І, перш за все, лишатися людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.04.2016
Чи то від втоми, чи то від брехні,
Він важко закриває очі.
І часто бачить її увісні
У білій нічній сорочці.
Їй варто в повітрі повести рукою,
Як він на місці закляк.
Вона на запах була тонкою
Як старий французький коньяк.
Він пив його обережно, потроху:
Хотів зрозуміти смак.
І готовий був іти на Голгофу
Як малий нерозумний хлопчак.
Його манив її соромливий дотик,
Не відпускав він її руки.
Вона була потрібна йому як допінг,
Та ніч минула – довелось піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Стосунки… натягнуті, немов струна гітари
І лиш одна секунда є межею нас.
Ми більше не герої пісні DZIDZIO, я не Сара,
Однак, мій вогник, що всередині не згас.
Рука трима струну, не відпускає,
Можливо, доля дала другий шанс.
Проте тебе назад, в минуле, не вертає,
А в голові моїй застрягло «ONCE».
Та нитка вже напружено тремтить…
Останнє рішення – і він уже позаду.
Задумаєшся хоч на одну мить,
А все кричить тобі про зраду.
Ти крикнеш щось, в пориві почуттів,
Й рука напоготові відпустити.
А він все ж зрозуміти не зумів:
Її потрібно було лиш любити.
І виступила на руках червона кров,
Страшенний вітер душу розрива.
Я до останнього тягнула ля-мінор,
Та втримать, як би не хотіла, не змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016