| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Вона знову прокинулась рано,
Наче їй помішав страшний сон.
Де ж її та любов жадана?
Уже страх забирає в полон!
«Ви ж казали, що я для вас приклад.
Ви ж казали, що я еталон.
А тепер, коли я вся поникла,
Мене разом залили в бетон» -
Говорила сама у кімнаті
Те, що міцно ховала в душі.
Та слова її щирі, крилаті
Залишалися й далі на дні.
Лише вітер, що був за віконцем,
Наче долею гнагний в той бік,
Дув так сумно, що навіть під Сонцем
Було чути той жалібний спів.
Хіба винна людина, що любить?
Хіба винна, що доля така?
Бо, крім щастя, кохання ще губить,
А у Анни ж забрало життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016
ти прокинешся вранці, наче нічого й не сталось.
Приймеш душ, вип*єш ментоловий чай у кухні.
Потім глянеш на небо й згадаєш, як сонце ховалось,
і тоді з*їдять тебе повністю спогади мутні.
ти згадаєш ту ніч, де розбилися мрії вщент,
Де найдорожча людина зламала всю душу,
де в голові картину наче б малював Вінцент,
І з*явиться слово одне сумне - мушу.
Мушу? це дивно. Цікаво, що ж сталось в ту ніч
ти ж бо була все такою мужньою, вільною
І тільки ти пам*ятаєш запах тих яблучних свіч,
І як змінилася доля твоя порадою "дільною"
Всі поверхнево торкнуться твоєї проблеми
хтось запитає:" що сталося ? що змінилось?"
Та ніхто не здатний вислухати ті поеми
що назавжди в душі твоїй загубились
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Не потрібно зАвжди падати в воду,
щоб відчути, що топишся, правда?
В кожного на душі своя́ купа зброду.
Буть-то відчай, а чи банальна зрада .
Ще й до того топитися можна і в людях.
Особливо коли молодий ти й гарячий.
міліони розбитих сердець світом нудять,
Але ж кохання - це річ не така й дитяча.
Топляться всі, та є тут одна причина -
Нам легше просто піддатися морю.
Все ж таки йти вперекір всім несила,
Хоч це й впливає на нашу долю.
А до того, не втопитися неможливо.
І проходить кожен цей гіркий досвід.
Й навіть кожного добиває та злива,
що проводить над нами свій дослід.
не потрібно зАвжди падати в воду,
щоб відчути, що топишся..правда.
і ми всі є людьми лиш одного роду,
а утоплення - це проста завада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
і якщо сонце загине завтра наві́́́ки,
І якщо дізнаюся, що маю померти -
Ти для мене залишишся, наче ліки,
Й не получиться з пам'яті тебе стерти.
І якщо нас закопає велика лавина,
І якщо корабель наш зазнає шторму -
Я обнІмлю тебе, а тоді вже загину
І для цього я омину любу перепону.
І тільки ти врятуєш мене від загину,
І тільки ти подаруєш щасливе життя.
До тебе, неначе пташка, піснею лину
Й надіюсь на диво так, як мале дитя.
Я ж бо хочу, щоб ти був щасливий.
Також хочу, щоб щастя мала і я.
І при́йму найгіршу правду я, милий,
Тому вирішуй, як далі піде життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
"перша любов не минає" -
говорили колись поети .
тихо вона всіх чекає
і виходить за зони безпеки .
"Перша любов найсильніша"-
говорила не раз мені мама.
Але вона й найскладніша,
хоч яка б не була жадана.
Преша любов наче промінь -
вірила сліпо сама.
Та обпеклась мимоволі
і ще й позбулася сна.
Першу любов не забудеш,
якби цього́ не хотів,
Бо якщо вперше любиш,
то вже не треба понтів.
Й боляче після любові,
і довіряти вже важче.
Та все ж у кожного в крові
те відчуття пропаще.
Й часом ти хочеш не встати
або закритись в собі.
Хоч не потрібні втрати,
ти ж бо не слухаєш, ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Давай, не лінуйся й допий вже остиглий чай .
У тебе все є: і воля, і сила, і розум .
І ти зараз в змозі створити свій власний рай.
Працюй, розвивайся, створи навіть власний лозунг.
Давай, піднімайся, не треба якихось слів.
Бери в руки справу й роби все потрібне, хлопче.
Й можливо осяєння прийде до тебе в сні,
А може, як крапля дощу упаде́ на очі.
Це буде в якийсь незнаний для тебе момент.
Тому варто бути готовим завжди, щоночі.
Й якщо ти вже знаєш це - хоч не ховай в цемент,
Бо так твоя справа не зміниться, знаю точно.
Та ну ж бо, невже це важко для тебе, невже?
Повір, в твоїх силах зробити щось особливе.
Ти тільки ще щастя шукай, бо воно яснЕ.
Й коли буде так - то варто чекати на диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660074
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2016