Danka

Сторінки (1/35):  « 1»

Триматись на відстані пострілу

Триматись  на  відстані  пострілу
і  сміятись  в  обличчя  життю  чи  то  смерті,
проходячи  всі  шляхи  поспіхом
й  загубивши  себе  в  круговерті,
стати  найгіршим  ворогом  самому  собі...
Хто  ж  ти,  чорт  забирай,  хто  ти  є?!
Що  за  демони  там,  на  дні  твоєї  душі,
дні  душі,  що  так  швидко  гниє...
Триматись  на  відстані  пострілу,
і  молитись  не  богу,  молитися  вже  сатані,
так  повільно  і  щиро,  без  поспіху,
щоб  забрав  все  що  є  і  залишив  шматочок  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668949
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2016


Я люблю тебе мов відчайдуха

Я  люблю  тебе  мов  відчайдуха...
Так  жадно,  без  тями  й  до  болю
в  кістках.  Шрами  не  загоюються,  
жар  не  спадає,  страшенна  задуха.
А  я  досі  люблю,  досі  готова  віддати  усе  і  сказати  тобі  це  на  вухо,
щоб  ніхто  не  почув  і  не  зміг  це  забрати,
Щоб  ніхто  цю  любов  не  рухав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016


Здається, що я вже не дихаю

Здається,  що  я  вже  не  дихаю,
Здається,  що  світ  задихнувся  вже,
Лиш  дощ  над  дирявою  стріхою
Мов  спогади  із  минувшини...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016


Кохана, а де ж твої крила?

Босими  ногами  стоїш  у  болоті,
кохана,  а  де  ж  твої  крила?
І  замість  твоєї  святої  плоті
смердюча  пуста  могила.
Хто  розіп'яв  тебе  на  твоїй  же  любові,
скинувши  з  неба,  скажи?
Скажи  чиї  руки  брудні  від  крові
і  чиї  в  твоїх  очах  сліди?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016


Я в твоїй павутині

Я  в  твоїй  павутині,  за  крок  до  смерті,  хоча  ще  й  жива.
Я  твоя  жертва,  твій  лист  в  конверті,  без  адресата  й  відправника.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016


Небо моє вже як море

Небо  моє  вже  як  море,
яким  задихаюсь  одразу
коли  розсуваю  штори  
і  згадую  наші  образи.
Так  добре  коли  ми  не  разом
коли  мовчимо,  не  говорим,
коли  забуваєм  образи,
коли  засуваємо  штори.
Ми  вже  як  п'яниці  без  дози,
у  нас  вже  немає  екстазу,
залишились  тільки  штори
і  наші  старі  образи.
Такі  старі  як  це  небо
що  стало  в  очах  моїх  морем
я  більше  не  твоя  потреба,
і  я  викидаю  штори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016


Примхлива дівчинко

Примхлива  дівчинко,  ти  доводиш  мене  до  сказу.
Скажи,  скільки  можна  вже,  я  ж  бо  не  зі  сталі,
скажи  чи  зупинишся?  Згодом,  нехай  не  одразу,
Як  ні,  то  облиш  мене  і  йди  собі  далі.
Хоча...  залишся  ще,  хоч  би  й  на  трішки.
Без  тебе  все  ж  таке  холодне  й  таке  нецікаве,
помуркочи  мені  в  вухо  й  побудь  трохи  ніжною  кішкою,
й  завари  мені  чаю,  чи  може  ти  хочеш  кави?
Чому  знову  робиш  мене  божевільним?
Чи  може  це  я  від  любові  до  тебе
викидаю  свій  розум  в  вікно  і  стаю  геть  не  сильним,
та  хіба  ж  це  важливо,  та  хіба  ж  мені  зараз  це  треба?
Примхлива  дівчиинко,  залиш  цю  валізу  у  спокої,
не  втікай,  бачиш  дощ  не  закінчився,  холодно...
Не  тривож  нашу  тишу  зрадливими  кроками,
та  не  вже  тобі  байдуже,  скажи,  тобі  все  одно?
Моя  дівчинко,  обійми  мене  й  видихни,  охолонь.
Все  пройде,  ось  побачиш,  пам'ять  стре  наші  звивихи,
Доторкнися  холодними  пальцями  до  моїх  скронь,
наше  сонце  не  може  сховатись  за  злісними  зливами.
Примхлива  дівчинко,  мій  мінливий  всесвіте,
зачини  кляті  двері,  подумай  про  протяг,  і  все  ж,  не  йди,
не  залишай  мені  пустки,  цей  тягар  все  життя  нестиму,
залишся,  подумай  про  нас,  не  руйнуй  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016


Вертайся додому

Вертайся  додому,
моя  перевтомо,
з  вулканічної  лави  збудуємо  рай,
вип'ємо  рому,  покуримо  чай,
заб'ємо  на  час  і  фальшиві  дипломи...

Вертайся  додому,  
моя  передкомо,
вб'ємо  криком  тишу,  влаштувавши  скандал,
ти  мій  перелом,  перестрій,  перевал,
кардіоспазм,  серцева  судома...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Насип мені порцію попелу

Насип  мені  порцію  попелу,  
побільше,  щоб  так  аби  боляче,
назви  мене  ніжно  не  моїм  вже  іменем,
а  хочеш  напийся  до  схочу...
не  мною...
Так  хочеться  інколи  стати  німою,
ковтати  слова  замість  меду  й  отрути,
так  хочеться  просто  (не?)бути,
до  неба  далеко,  до  тебе  ж  секунди...
Тобі  ж  до  мене  безодня,  щодня.
Ну  ж  досип  мені  порцію  попелу,
перекрий  це  пропахле  тобою  повітря,
я  для  тебе,  а  ти  просто  для...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Я хочу напитись свинцю

Я  хочу  напитись  свинцю,
Опустивши  свою  зброю,
Жінка  теж  має  передову
І  має  право  бути  слабкою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658322
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2016


Битись головою об цвяхи на стінах

Битись  головою  об  цвяхи  на  стінах
і  зривати  фальшиві  цінники,
нас  ніколи  ніхто  не  оцінить,
та  для  когось  ми  будемо  ціниими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658315
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.04.2016


Ми кохатимемось під AC/DC

Ми  кохатимемось  під  AC/DC,
ми  кохатимемось  в  різних  містах  і  квартирах,
не  додивляючись  фільмів,  й  не  допиваючи  свого  вина,
ламаючи  меблі  й  викидаючи  пляшки  з  вікна,
ми  кататимемось  голяком  по  перилах,
горланячи  п'яні  пісні.
Ми  кохатимемось,  забуваючи  ким  ми  є,
ми  кохатимемось,  захлинаючись  власним  бажанням,
прокидаючись  в  незнайомих  нам  досі  під'їздах  й  машинах,
ми  порушимо  знову  закон,  щоб  з'явитись  в  чергових  новинах,
ми  кохатимемось  так,  ніби  вперше  й  неначе  востаннє,
забуваючи,  що  крім  нас  в  цьому  світі  хтось  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016


Ми вичерпали запаси кисню на двох

Ми  вичерпали  запаси  кисню  на  двох,
І  лиш  мені  від  цього  стало  гірше,
Бо  ти  ж  віддавав  його  іншим,
Коли  я  дихала  за  обох.

У  нас  закінчилися  іскри  у  запальничках,
Немає  чим  запалити  вогонь  і  зігрітись,
Я  б  так  хотіла  почуттями  роздітись,
Аби  не  боліла  пропалена  звичка.

Мій  милий,  ти  дихай  і  обнімай  когось  своїми  руками,
Бо  в  світі  ще  є  кого  обнімати,
А  мені  виріж  серце  і  напхай  туди  вати,
Залий  зеленкою  найсвіжіші  рани.

Я  не  зіп'юсь,  обіцяю,  хіба  що  трохи,
Поб'ю  весь  посуд  і  ляжу  спати,
Мій  милий,  так  важко  чекати,
Коли  всюди  чуєш  знайомі  кроки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016


Скажи чи ми витримаємо без наркозу?

Скажи  чи  ми  витримаємо  без  наркозу?
Коли  наживо  вирізатимуть  ліву  частину  нас.
Чи  не  вглухнемо,  читаючи  вголос  прозу,  
І  слухаючи  як  хтось  кричить,  що  закінчився  боєприпас?
Скажи  чи  ми  виграємо  цю  осінь,  
Аби  не  вкривати  листям  трупи,
Аби  не  всліпнути,  коли  хтось  попросить,
Знайти  серед  тіл  одірвану  руку.
Скажи  чи  ми  витримаємо  без  наркозу?
Коли  нам  скажуть,  що  нема  більше  "нас".
І  поглухнемо,  читаючи  мовчки  прозу,
Й  не  почуємо,  що  у  когось  закінчився  боєприпас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657857
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.04.2016


Мені не важко чекати тебе, аж ніяк

Мені  не  важко  чекати  тебе,  аж  ніяк,
На  відстані  ж  також  можна  любити,
Тільки  знову  сьогодні  усе  не  так,
І  у  серця,  мабуть,  почались  гастрити.
Мені  не  холодно  спати  одній,  аж  ніяк,
І  прокидатись  щоранку  також  не  важко,
Тільки  хочеться,  аби  ти  сказав:  "Постій...
прогуляй  перші  пари,  не  йди,  моя  пташко".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016


Ми носимо світло у собі, малий

Ми  носимо  світло  у  собі,  малий,
в  нас  ж  бо  не  тільки  одні  передози,
лиш  темно  навколо,  налий,
для  світу  з  тобою  ми  наче  заноза...
Ми  носимо  світло  у  собі,  малий,
ми  будуємо  вежі  для  мрій  не  для  фарсу,
ми  потрібні  собі  і...  мабуть  ти  правий...
ділитися  світлом  зі  всіма  нам  не  варто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016


Дружба повільно переходить у секс

Дружба  повільно  переходить  у  секс,
так  як  і  день  втікає  у  вечір,
натомість  зашвидко  стирається  текст,
коли  ти  тримаєш  мене  за  плечі...

Війна  вже  мабуть  не  перейде  у  мир,
а  мир  у  війну  переходити  мусить,
як  стане  погано  -  візьми  нашатир,
і  довірся  мені,  ми  ж  споріднені  душі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016


Не хочеться вірити

Знаєш,  не  хочеться  вірити,  що  десь  там  рівно  о  7.30  
ми  не  зможемо  поділитись  теплом  і  випити  кави,замовити  піцу,
ми  не  зможемо  впасти  на  ліжко  скидаючи  одяг,
замість  нас  хтось  відкриє  вікно  й  тихо  скаже  так  "протяг"...
І  ми  гладитимемо  котів  на  різних  планетах,  захлинаючись  чаєм,
наші  зустрічі  стали  рідшим  звичаєм...
Не  хочеться  вірити,  що  ми  до  цього  звикатимемо,  годуючи  чужих  птахів,  своїм  ламаючи  крила,
відправлятимемо  посмішки  кораблями  з  напів  опущеними  вітрилами,
аби  не  так  боляче  бив  вітер  у  заплакане  обличчя,
я  не  хочу,  аби  наші  незустрічі  стали  звичаєм...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016


Твої вуста смаку пізньої осені й божевілля

Твої  вуста  -  недостиглі  гранати,  смаку  пізньої  осені  й  божевілля...
В  них,  як  в  небо,  лишень  би  пірнати,  тонути,  й  прокидатись  з  похміллям.
В  твоїх  вустах  стільки  ніжності  і  життя,  що  хочеться  помирати  кожної  ночі  і  воскресати  щоранку.
Твої  вуста  -  це  причал  для  душі  й  точка  відліку  почуття,  
Переповнено-невичерпна  неземна  філіжанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016


Коли я стану непотрібною тобі

Коли  я  стану  непотрібною  тобі,
(а  це  станеться  дуже  скоро),
мене  прийме...
холод.
Мене  обійматимуть  вулиці
світлом  нічних  ліхтарів,
(а  чого  ж  ти  хотів?),
як  завжди  твій  найкращий  друг  -
ворог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016


Я відчуваю тебе в собі

Я  відчуваю  тебе  в  собі,  так  ніби  туди  насипали  перцю,
так  ніби  тебе  втопили  в  мені,  замінивши  старий  клапан  серця.
Я  відчуваю  твої  рубці,  залишені  мною  чи  з  відчаю,  а  чи  то  з  невимовного  щастя,  
перебудь  цю  війну  у  мені,  може  так  нам  і  вижити  вдасться.
Я  відчуваю  тебе  в  собі,  так  ніби  ти  був  і  залишишся  мною,
перебудь  цю  війну  у  мені,  щоб  прокинутись  вже  після  бою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656592
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.04.2016


Дихай, дитинко, дихай…

Дихай,  дитинко,  дихай...
Вдихай  цигарковий  дим  і  бий  молотком  по  трубах.  
А  хочеш  -  поплач.  Не  забудь  перевірити  пульс.
Привикай,  що  тебе  не  люблять.
Дихай,  дитинко,  дихай...
Полічи  скільки  днів  ще  залишилось  жити...
не  забудь  затягнутися  димом,  не  вдихнувши  повітря,
й  перестань  вже  молитись  на  тих,  хто  не  може  тебе  любити.
Дихай,  дитинко,  дихай,
потерпи  ще  десяток  треків,  після  них  знову  буде  ранок,
дихай,  дитинко,  дихай,  видихай...наостанок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656376
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 01.04.2016


В любові теж є своя контузія

У  нас  байдужість  вже  стала  зброєю,
Бо  ми  ж  із  любові  зробили  фронт,
І  замість  м'яса  ми  ситі  соєю,
І  замість  тону  у  нас  півтон.
Ми  просто  п'ємо  терпкі  ілюзії,
І  за  спиною  точимо  тупі  ножі,
В  любові  теж  є  своя  контузія,
І  замість  рідних  скрізь  лиш  чужі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656365
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2016


Кулі все ж проростуть квітами

Іноді  здається,  що  кулі  все  ж  проростуть  квітами,
і  не  буде  голок  під  шкірою,
вже  не  довго  лишилось  чекати  до  літа,
головне  промовляти  "Вірую".
І  чекати,  коли  все  повернеться  і  буде  як  завжди,
як  вчора..."на  круги  своя",
в  цьому  світі  залишилось  так  мало  правди,
і,  на  жаль,  так  багато  зла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656082
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.03.2016


Вбивають нас не кулі, а слова

Вбивають  нас  не  кулі,  а  слова,
Життя  ніяк  не  сходить  з  лабіринту,
І  під  ногами  скошена  трава,
І  по  дорозі  тільки  труни  з  цинку.
Вбивають  нас  найближчі,  не  чужі,
Стріляючи  не  в  спину,  прямо  в  груди,
І  замість  сонця  проливні  дощі,
Вбиває  нас  не  небо,  тільки  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656080
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2016


Мій не знайдений друже

Я  в  інших  життях  проходила  цей  шлях  й  до  нудоти  знайомі  дороги,
мій  забутий  космічний  друже,  ти  ж  знаєш  кожну  із  них.
Ми  з  тобою  оббивали  одні  і  ті  самі  пороги,
й  ти  до  мене  настільки  прилип,  й  мабуть,  на  зло  мені,  звик.
Мій  космічний  друже,  я  ще  вірю,  що  ти  пліч-о-пліч,
десь  блукаєш  все  тими  ж  стежками,
проклинаючи  день,  і  ховаючись  в  нами  пропиту,  пролиту  й  зневажену  ніч,
замотавшись  у  простинь,  й  закинувшись,  як  наркотою,  книжками.
Мій  пропитий,  забутий,  і,  мабуть,  не  знайдений  друже,
ти  як  я,  тільки  трохи  на  інших  планетах  й  орбітах,  з  недопитим/побитим  горням  на  столі,
ти  в  пружинах  набридлих  обом  нам  нервових  напружень,
засихаєш(синаєш)  зі  мною  й  без  мене  на  немитому(битому),  пустому  вікні....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655519
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2016


Хто ми і де?

Хто  ми  і  де?..  Так  ніби  край  неба,  а  ніби  це  просто  порита  війною  земля.
І  травою  несе  від  чужинців  у  білих  халатах.
Ніби  пекло  й  немов  лікарняна  палата.
Не  кажи,  що  я  бачу  якийсь  інший  світ,  не  тебе,  моя  вічносте,  іржава  немов  чиясь  страта.
Ніби  фатум,  а  ніби  секундна  примара,  я  не  бачу  хитких,  переплетених  маревом  слів,
Я  не  чую  секунд,  що  кричали  б  мені  про  останок,
відчуваю  як  хтось  виганяє  чортів  на  палаючий  ганок,
Я  лечу,  моя  вірносте,  не  до  тебе,  на  жаль,  й  не  туди,  куди  змалку  хотів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655510
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2016


Ти боїшся бути собою

Ти  боїшя  бути  собою,  мій  друже,
не  треба  так.
Повір,  на  твоєму  шляху  розіб\'ється  не  один  літак,
це  -  страх.
Це  страх  бути  таким  як  ти  є,  мій  друже,
Я  знаю,  вбиває  чужа  байдужість,  
Чужі  маски  на  обличчях,
Але  вони  ж  тобі  не  личать,  
не  треба  так!
Просто  будь  таким  як  ти  є,  будь  собою,
мій  ніжний  друже...
Нехай  божевільним  і  незрозумілим  -  байдуже!
Не  носи  цих  смердючих  і  підлих  масок,
вони  тріскають  з  часом.
Вони    і  руйнують  справжнє  обличчя,
вони  калічать  тебе  і  людей  поруч  скалічать.
Не  бійся  бути  собою,  таким  як  ти  є,
мій  друже  коханий,
бо  скоро  нас  всіх  не  стане,
бо  колись  нас  той  час  та  й  вб\'є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655261
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.03.2016


Обрізаєш волосся

Обрізаєш  волосся  й  видаляєш  всіх  зайвих  людей,
Натомість  не  краще,  а  ззовні  стаєш  пластмасовим,
І  плетешся  дорогою  внікуди,  розбитими  кимось  трасами,
Натискаєш  на  серце,  намагаючись  ввімкнути  ріплей.
Викидаєш  чуже  обличчя,  змиваючи  зайві  маски,
Натомість  стає  ще  гірше,  ти  досі  чужий  собі,  плетешся  у  пошуках  дому,
Забувши  про  те,  що  ти  всюди  чужий  і,  навіть,  забувши  про  втому,
Страхування  від  болю  -  це  порвані  часом  паски.
Обрізаєш  волосся  й  видаляєш  всіх  зайвих  й  чужих,
Але  ж  зайвий  лиш  ти  собі,  і  не  більше,
І  життя  -  це  лиш  пазли  з  кривих  й  прямих,
Й  на  твоєму  шляху  крім  тебе  немає  інших...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655255
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016


Хто ти?

Хто  ти?  Та,  що  чужа,  навпроти?
Ти  з'їдаєш  мене  чи  бажаєш  мені  добра?
Хто  ти?  Нежива  і  німа  істото,
Що  подвійним  життям  у  мені  жила.
Чи  живеш?

Хто  ти?  Чи  готова  боротись?
Ти  -  це  я.  Чому  ж  очі  у  тебе  не  ті?
Хто  ти?  Ти  чужа  й  невідома  істота,
Що  живе  десь  в  мені  на  дні.
Чи  жила?

Хто  ти?  Та,  що  не  я,  навпроти?
Чому  ти  боїшся  неба  і  тягнеш  мене  на  дно?
Хто  ти?  Й  чому  ми  не  за,  а  проти?
І  хто  з  нас  добро,  хто  зло?

Хто  ти?  Я  готова  боротись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.03.2016


Пам'ятаєш

Пам'ятаєш,  стояли  й  немов  задихались,
від  близькості  тіл,  від  доторків  рук,
ми  стояли,  мовчали  і  слухали  звук,
який  бився  об  землю.  І  ми  усміхались.

Пам'ятаєш,  як  вперше  по  венах,  мов  струм,
мов  безсиле  зітхання,  прорвалась  любов...
Ми  лежали  без  одягу,  холонула  кров,
закривав  очі  світ  і  стихав  денний  шум.

Пам'ятаєш,  як  вперше  ти  почув  тихе  "Так",
і  як  сльози  від  щастя  рікою  з  очей,
а  опісля  ще  сотні  солодких  ночей,
божеволів  наш  розум  і  загострював  смак.

Пам'ятаєш,  як  вперше  об  підлогу  стакан,
потім  сльози,  та  вже  не  від  щастя,
й  сподівання,  що  нам  все  ще  вдасться,
і  сотні  ночей,  між  якими  -  туман...

Пам'яташ,  стояли  й  немов  задихались,
від  близькості  тіл  і  провалля  душі,
ми  стояли,  мовчали  й  ховали  ключі,
і  не  тямив  з  нас  жоден,  чому  все  так  сталось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016


Ми ще живі

Ми  ще  живі...
Ми  досі  хапаємо  ротом  холодне  повітря,
і  вгрузаємо  в  землю,  несучи  у  руках  автомат,
ми  живі,  
ми  ввійдемо  у  тисячоліття,
ми  залишимось  жити  у  звуках  гармат.
Ми  живі...
ми  гарячі  від  нескінченного  бою,
і  оглухлі  від  безперервного  свисту  куль,
ми  німі,
замість  нас  говоритиме  зброя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654428
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.03.2016


Я намалюю тобі ніч

Я  намалюю  тобі  ніч,  кольору  моїх  очей,
і  ляжу  поруч,  аби  вберегти  від  суму.
Я  подарую  тобі  тисячу  ночей,
до  старості,  коли  у  почуттів  не  буде  струму.

Я  вистелю  тобі  дорогу  із  квіток,
сама  піду  по  терену  й  камінню,
щоб  був  легким  і  впевненим  твій  крок,
аби  у  твоїх  мрій  не  було  тління.

Я  ляжу  поруч,  аби  вберегти  від  суму,
щоб  не  боявся  холоду  ночей.
Й  коли  між  нами  вже  не  буде  струму,
Я  намалюю  тобі  ніч,  кольору  моїх  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016


Мій милий…

Мій  милий,
Давай  не  будемо  шарпати  наш  маленький  клубок,  щодня  витягаючи  з  нього  по  нитці.
Не  варто  плювати  з  образи  в  обличчя,
не  тому,  що  не  личить,  а  тому  що  болить.
І  давай  не  втікати,  бо  від  себе,  нажаль  не  втечеш,  особливо  якщо  ти  живеш  кимось  іншим,
Ми  грішні,  та  давай  не  будемо  більше,
бо  нитки  не  втримають  вічність.
Всьому  є  кінець,  але  наш  не  настане  так  швидко,
а  може  не  дамо  йому  навіть  початись,
так  давай,  щоб  нитки  перестали  рватись,
просто  зупинимось,  аби  зупинити  час.
Змотаємо  наші  тонкі,  пошарпані  нитки  в  клубок  і  знову  опинимось  в  теплому  ліжку,
торкаючись  ніжно  тілами  й  муркочучи,як  закохані  кішки,
затягнемось  димом  і  зробимо  ще  один  крок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


Зайвий собі

Обрізаєш  волосся  й  видаляєш  всіх  зайвих  людей,
Натомість  не  краще,  а  ззовні  стаєш  пластмасовим,
І  плетешся  дорогою  внікуди,  розбитими  кимось  трасами,
Натискаєш  на  серце,  намагаючись  ввімкнути  ріплей.
Викидаєш  чуже  обличчя,  змиваючи  зайві  маски,
Натомість  стає  ще  гірше,  ти  досі  чужий  собі,  плетешся  у  пошуках  дому,
Забувши  про  те,  що  ти  всюди  чужий  і,  навіть,  забувши  про  втому,
Страхування  від  болю  -  це  порвані  часом  паски.
Обрізаєш  волосся  й  видаляєш  всіх  зайвих  й  чужих,
Але  ж  зайвий  лиш  ти  собі,  і  не  більше,
І  життя  -  це  лиш  пазли  з  кривих  й  прямих,
Й  на  твоєму  шляху  крім  тебе  немає  інших.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654168
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.03.2016