| Сторінки (5/413): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Близький не означає комусь рідний
Блищить не тільки золотий а й мідний
Веселий не дорівнює щасливий
А впевнений не є в душі сміливий
Самотній та буває не забутий
Наповнений повітрям не надутий
Хмільний подумає не змовчить п'яний
Закоханий не є завжди коханий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719774
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.02.2017
Пам'ять вшануйте відважних героїв,
Що полягли тоді на Майдані.
Вшануйте вироками тим хто скоїв,
До суду притягніть хоча б на аркані.
Ділом вшануйте, не для піару.
Порожніх заяв, комісій, петицій
І так вже зібрали ви чорную хмару,
Тримаючись власних зручних позицій.
Вшануйте, бо кожен ваш крок в кредиті
І рано чи пізно настане розплата
За тих що безвинно на площі вбиті,
Вам ще не вчувається дзвін набата?
Вшануйте, бо це є таки знущання,
Тримаючись влади, як воша кожуха.
Від тих ваших "щирих" хвилин мовчання,
У люду простого заклало вже вуха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719492
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017
Щораз на небі хтось запалює зірки,
Бо сивий час, мов кара незворотня.
Цей день згадають і через віки,
Коли на небі нових зір з'явилась сотня.
Їх видно навіть вдень, а не лише вночі,
Не придивляючись і телескоп не треба.
До совісті то справжні золоті ключі,
Ця України варта зоряного неба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2017
По лезу... гострі відчуття,
а хтось сказав життя то квітка,
троянда посеред сміття...
Красива та безглузда оповідка.
І кров, і сльози, і холодний піт,
по черзі... а бува все зразу.
Удача передасть "привіт",
вильне хвостом, доводячи до сказу.
Мов мантру: все мине, мине,
хапаючись за власну ідентичність
і вперто щось вперед штовха мене,
на вістря де чекає вічність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2017
Весна Зиму випихала:
Ти валізу вже зібрала?
Йди, бо спізнишся на потяг
Ось від тебе лише протяг,
З незачинених дверей!
Не чекала від гостей
Я такої поведінки,
Рідної сестри, кровинки!
Не піду, я ж бо при владі,
Малюки мені ще раді:
Лижі, ковзани, санчата.
Масляна ще непочата!
Рік їм каже: схаменіться,
Що вам мирно не сидиться?
Ось хто винен, сестро, люба!
Вдвох вхопили Рік за чуба.
Він злякався, вже задкує.
А хто з стилями мудрує,
Плутає свята і дати!
Ще щось хочеш нам сказати?
Отже, хлопці, ні словечка,
Як в дівчаток суперечка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718351
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.02.2017
Донедавна не вірила в привидів
І скептично була налаштована.
Сумніватись не мала я приводів,
Реалізмом була загартована.
Всім подіям шукала пояснення
І усе намагалась помацати
Упередженнь уникла ув'язнення,
Міфам різним зубами не клацати.
Раптом зустріч... непередбачена,
Довгий погляд та рукостискання.
І думок чіткість, впевненість втрачена,
Я побачила привид кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017
Якби Колобка не зїла Лисиця,
До чого тоді б він міг докотиться?
Якби клята миша хвостом не махала,
То Ряба мабуть олігархом би стала?
Якби Білосніжка не впала у кому,
Зустріла б кохання, вернулась додому?
Якби на город лопату дід взяв,
До ріпки тоді б він усіх не скликав?
А бабця хотіла не все і одразу,
Й тим золоту рибку довела до сказу...
"Якби?" Так часто питання це постає,
Не гай марно часу, прийми те що є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717228
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2017
Еверест - міць що дісталась до неба,
Горду вершину не всім підкорити,
Оздоба її - спокій, величі визнання не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2017
Вирви із серця її з корінням,
Бо проросте сльозою знов.
Це чарівне, миле створіння
Згубу тобі принесе, не любов.
Стисни волю в кулак і вирви,
Хай пройме блискавичний біль.
Бо вона твій краєчок прірви,
Омана схожа на дивний хміль.
От ще секунда і стане киснем,
Рви хутчіше, без каяття.
Стане повітрям твоїм навмисне,
Буде миліша тобі за життя...
Та зволікав, дивився їй в очі,
Прагнув пізнати красу, глибину.
Слухать не став слова пророчі
Лютий, закоханий в ранню весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017
Любовний трикутник - гострі кути.
Брехні чи мовчання як площу знайти?
Всміхається він, вона мов актриса
І навпіл розділить їх світ бісектриса...
Щоб біль заглушити миттєво, без втрат,
Образа порадить створити квадрат.
Вершини протилежні на кордоні моралі
Зрадливо єднають діагоналі...
А все ж в них колись починалося з кола.
Буденність серця перемолола.
Як силу втрачає крилатий Амур,
Життя створить з кола багато фігур...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2017
Я вже тебе не кохаю
кохаю, кохаю, кохаю...
І більше тобі не належу
належу, належу, належу...
До ранку вже не чекаю
чекаю, чекаю, чекаю...
Зустрівши очима не стежу
стежу, стежу, стежу...
І тебе нізащо не пробачу
пробачу, пробачу, пробачу...
Сама сумувати не сяду
сяду, сяду, сяду...
Поглянь, я зовсім не плачу
плачу, плачу, плачу...
"Все здолаєм"- Кажеш неправду
правду, правду, правду...
Кожна фраза важка як цеглина,
Крик гордині - небачена сила.
Та душа мов маленька дитина
Від тих слів лиш відлуння ловила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017
"Щасливе життя" - хто бачив той ще пам'ятає.
А мо' заперечить, що добре тоді все було.
Та зашморг на шиї до раю раба не пускає,
Поставлять тавро на змарніле від болю чоло.
І голод, і куля, та навіть звичайна омана
Була в арсеналі підступних червоних зірок.
Змирися, навіки тоді буде слава і шана,
Ставай у шеренгу, із гаслами замість думок.
Була Україна червона хіба що від крові,
До того червоного чорне, як ніч додала.
Схід сонця чекали і гори, і хвилі Дніпрові,
Коли той світанок до страти "система" вела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713813
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2017
Не витримав бетон, звичайне ж тіло
Із вогником хороброї душі,
Під кулями та вибухами тріпотіло
Сміливості черпаючи ковші.
Не витримав бетон, тримала воля,
Що кіборгів створила із людей.
І майоріла думка серед смерті поля:
За Україну, за коханих, за дітей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713531
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.01.2017
З нуля...
Створили щойно ніби світ
та ще незаймана Земля,
як той весняний первоцвіт.
І перший оберт, перше коло...
Ще поки серце не схололо,
Едем не втратити навік,
зрубавши дерево пізнання.
І щоб не небі хтось прирік
цей світ на мир, і на кохання...
З нуля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2017
Усі до роботи, скінчились свята!
Але то задача була непроста.
Кульгала печінка, на милиці ставши.
Пісок вимітала, мітлу в руки взявши,
Якась одна з нирок, дарма що мала,
А інша важку камінюку тягла.
Вже шлунку не марились делікатеси,
Від хлопавок в серця лишилися стреси.
Хотілось кефіру, звичайного супу.
Цікаві пригоди не вабили дупу.
А мозок в режимі автопілоту,
Крізь сон шепотів: не піду на роботу...
В свята треба якось так веселиться,
Щоб наш організм міг ще в будні згодиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712656
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.01.2017
Від чого прокидаються вулкани,
Безжально що порушує їх безтурботний сон?
То може задум чийсь, таємні плани
Щоб ніби квітка розпустився кам'яний бутон.
Що будить пристрасть, ревнощі, бажання,
Які дрімали мирно так у закутку?
Та кожен раз як вперше чи останнє,
Прокинувшись порушують розміреність хитку.
Щоб не збудило і яка причина
Зруйнує щось, створивши щось нове,
Хай рветься цього сну підступна павутина.
У виверженнях почуття, як той вулкан живе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2017
Як вітер сильний перекотиполе,
Так час жене мої думки...
Я поруч, та далеко, мій соколе.
Чи зможеш зрозуміти? Невтямки...
І пам'ять на маленькі друзки,
Безжально, об років бетон...
І не існує вже тієї боягузки,
Яку так швидко віз кохання фаетон...
Зупинка... Людно, всі чекають...
Хтось віз, хтось поїзд чи літак.
Всі від самотності втікають.
Невчасно ж бо візниця наш закляк...
Як вітер сильний перекотиполе,
Кудись кохання жене час...
Ти поруч, та далеко мій соколе.
Чи все залежить у житті лише від нас?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Очікування - камінь спотикання.
Отрута, яка вб'є кохання.
Іржа для душ, що розїдає,
Розчаруванням серце крає.
Пульсує хижими думками,
З дрібниць утворюючи драми.
Воно бур'ян, тож рви з корінням
І вдячності засій насінням.
Зігрій...
Зігрійся коло серця, тебе люблячого,
Бо більше нікому ніхто не винен нічого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Не лютуй так, Морозенку
та зніми облогу.
Я за тебе, сивочолий
помолюся Богу.
У душі твоїй нехай
спалахне багаття.
Та не буде до роботи
отаке завзяття.
Зглянься! Просить тебе син
І дружина й мати.
Хай не мерзнуть у окопах
на війні солдати...
Зірку не ховай у хмарах
у Різдвяну нічку.
Подорожнього помилуй,
не хапай за щічку.
Лагідно створи навколо
ти красу казкову.
Лише не співай нікому
свою колискову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2017
За мотивами оповідання О'Генрі "Дари волхвів"
Переддень Різдва. Квартирка маленька
І кілька монеток затиснула жменька,
Красиве обличчя, в очах безнадія,
Купити дарунок - така щира мрія.
Для Джима її, для її чоловіка,
А бідність кружляла, мов хижий шуліка.
У неї із цінностей тільки волосся,
І рішення швидко уже прийнялося.
Стискає долоня зелені банкноти,
Продати волосся для нього не проти.
Годинника мав, лише ланцюжка не було
І від хвилювання у Делли спітніло чоло.
Додому прийшов, поглянув коханий і зблід.
Чого засмутився? Йому порадіти би слід.
Кохана моя, ніжне сонце моє,
Для тебе теж маю дарунок. І от дістає
Для її волосся жадані такі гребінці,
Яскраві, блискучі, мов сонячні ті промінці.
Була щоб щаслива, додать святу фарб
Годинник продав, єдиний свій скарб...
Лежали дари, як покинуті дві сироти,
Годинник відсутній, волоссю іще відрости.
Кохання мовчало і тихо сиділо в кутку,
Бо навіть воно рідко бачило щирість таку.
Настало Різдво та вогник в лампадці мигтів.
В тих цінних дарах була уся мудрість волхвів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2017
До мене взимку соловейко прилетів,
Щоб відігрітися, собі гніздечко звити.
Чудна пташина з чарівних світів,
На крильцях своїх здатна весну умістити.
В хурделицю почувши його спів,
Той, від якого змерзлі квіти оживають,
На милість здатна обернути гнів.
Тих солов'їв коханням називають.
Воно ж і справді здатне на дива.
Для когось якір, а комусь вітрила.
Душа мов соловей лише тоді співа,
Коли когось насправді полюбила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
Мерехтить новорічна ялинка,
Це кінець чи початок? Зупинка?
Подарунки, на диво надія,
Що здійсниться бажання чи мрія.
Мішура почуттів, мандаринки -
Як дитинства промінчик. Жаринки,
Від бенгальських вогнів - то спокуса.
Час пригладжує сивії вуса...
Землю час підманув мов дитину,
Одягнувши нову одежину
Та жонглюючи цифрами вміло.
Людство ж фокуси здавна любило...
Мерехтить новорічна ялинка,
Не кінець, не початок. Стежинка,
Що позначена: двадцять сімнадцять
Що бажаю я? Не спотикаться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2017
Жив собі рік, трудився на славу,
Вік мав поважний та долю цікаву.
Багато усього зумів він зробити,
Дітей, аж дванадцять устиг, народити.
Онуків у нього вже більш як три сотні.
Холодні часи рік мав і спекотні,
Лихі та щасливі, ну що тут сказати.
Все! - вирішив, - пенсія, йду спочивати!
В історії житиму, як в пансіоні,
На світ подивлюся, усівшись на троні.
Поважним зроблюся, для літніх то норма.
А дзуськи! Приперлась до нього реформа -
Пенсійна, змішала до купи всі стилі.
Іди попрацюй, - каже - ти іще в силі!
Говорить реформі: бодай не діждала,
На пенсії щоб як і я працювала!
Та підперезавши хустиною бік,
Чекати пішов старий Новий Рік...
Реформи, чи скрута - з життям поєдинок,
Заслужений часто краде відпочинок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709114
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.12.2016
Ти майстер красномовного мовчання,
А я читати вмію гарно між рядків.
Ця дипломатія та гра у невтручання
Створила емоційних жебраків.
Тактовність чи байдужість? Вперемішку...
Проте вдалось уникнути скандалу,
Я витисну якусь криву усмішку,
Ти скажеш фразу неймовірно вдалу.
Багаття догорає... Час збирать валізу?
Нам в різні боки, у нові стосунки.
А може ризикнути та додати хмизу
І новим жаром запалають поцілунки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016
На вікні паперова сніжинка,
Атрибут Новорічного свята.
Не відома їй з неба стежинка,
Не всміхалися їй янголята.
Вона заздрить сестрі з "потойбіччя",
Що кружляє із вітром у танці
І вдивляється в різні обличчя.
Гірко стало малій "самозванці"...
Раптом, що це? Чиїсь руки ніжні
Піднесли до красуні - ялинки,
Там такі ж як вона, білосніжні.
Є прекрасними різні сніжинки.
Паперові, скляні, ті що з неба,
Ще із воску і навіть з металу...
Є у кожній істоті потреба,
Всі ж бо варті свого п'єдесталу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2016
Створіння тендітне, тоненький пагінчик,
Обійми легкі, такі невагомі.
Навіть не помітиш, як пустить корінчик,
У серце, бажання твої несвідомі.
Таке безпорадне, від тебе залежне.
Гадаєш присутність не створить мороки,
А вдячність, любов до тебе безмежні...
Незчуєшся навіть, вже п'є твої соки.
Природа багата на різні створіння
Та тут ненароком в оману завела.
Не дуже то добре, як пустить коріння
У душу твою людина - омела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016
Тсс... не буди серця мого,
тихенько, навшпиньках
пройди, вдай німого.
Тсс... не займай, хай поспить,
цей тривожний вулкан,
його лава схолоне на мить.
Тсс... час лікує у сні,
як мине ця зима, стрепенеться
воно і зрадіє весні.
Тсс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016
Байдужість - кладовище почуттів.
Вони не вернуть звідтіля ніколи,
Їм не воскреснути, не відновить мостів
І не збирать нектар з сердець, як бджоли.
Байдужість - то така страшна мара,
Що сонце з легкістю за пазуху ховає.
Так часто починається як гра,
Лиш переможців у підступній грі немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2016
Там де мене нема,
там кажуть краще...
Там трава весь час зелена
і завжди ясно, бо пітьма
не підкрадеться.
Там любов шалена...
Живеться легше,
де нема мене...
Вірніші друзі, усмішки щиріші,
все миттю заживе і біль мине.
Там пишуться яскраві,
незабутні вірші...
Горбате рівним
бачиться здаля,
а боязке здається сміливішим.
Та кругла скрізь однаково земля
Не там, а тут
зроби світ цікавішим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016
Джерело натхнення притча "В лікарняній палаті"
Лікарня, палата, хворі лежачі,
Є тут знервовані, і є терплячі.
Біля вікна чудний чолов'яга,
Змучене тіло, у серці відвага.
Хворим в палаті оповідає ,
Що за вікном пташка літає,
Вітер гойдається ось на березі.
Он два метелики - як в полонезі,
Крильця тріпочуть ніби у танці.
Всі у палаті хвороби є бранці,
Краще за ліки їм ті оповідки.
Триває життя - вони його свідки.
Що там сьогодні є за картина?
Кожен вслухається наче дитина.
Хмари на небі такі чудернацькі,
І нагадали роки юнацькі,
Літо і поле, жовту пшеницю.
Ой! Постривайте, вгледів синицю!
Вже засніжило, вогні засвітили.
Справжню ялинку в дворі нарядили...
Ну не мовчи! Яка та ялинка?
Та обірвалась життя волосинка
Вільна душа вже, тіло забрали.
На його місце сусіда поклали,
Глянув у захваті в отвір вікна,
Що за дива там?! ...бетонна стіна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2016
Кави горнятко - прихисток ранку,
Думка про тебе - цукру шматочок.
Ну а гірчинка верне полонянку
Із метушні в тихий куточок.
Ніжне тепло відчують пальці,
Губи торкнуться цього оксамиту...
Котиться час по своїй спіральці,
Прихисток знову чекає візиту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2016
За мотивами української народної казки
Жила собі бабуня - Європа називалась,
Із дідом МВФом давно вона побралась.
Жили не бідували, та й шику не було
І раптом їм таке у голову прийшло:
А ну ж, щоб і надалі тримать в руках кермо,
Бичка з соломи зробим і Траншем назвемо!
На тому порішили, в хліву уже худоба.
Зрання на пасовисько, то перша була спроба.
Аж ось ведмідь із лісу, поважний та пихатий.
Ти що за звір - питає - чудний і волохатий?
Я Транш - бичок чарівний з соломи та смоли,
Мене на поле пастись дід й баба привели.
Ведмідь зрадівши тому, давай за бік хапать,
Але прилип так міцно і ну його тягать.
Дід нагодився вчасно та визволив ведмедя,
І кинув клишоногого у погріб з пересердя.
От сонце сходить знову і знов на пасовисько,
Аж бачить підбирається до нього вже вовчисько.
Ти як же називаєшся і що є за тварина?
Якась у тебе шерсть й постава дуже дивна!
Я Транш - бичок чарівний з соломи та смоли,
Мене на поле пастися дід й баба привели.
Наш вовк смоли відтяпати собі теж захотів,
Але прилип і швидко у погріб полетів.
А в інші дні і заєць, і хитрая лисиця,
На ту смолу привабливу посміли спокуситься.
На того Транша легко звірів було ловить
І от усі вже в погребі, дід сів ножа гострить.
Не треба, діду, змилуйся! Не ріж нам просим глотки!
Ми всю смолу повернемо, ще й принесем відсотки!
І справді повернули, дід й баба зажили,
А звірі ті обідрані до лісу геть пішли...
Худоба дуже хитра ті Транші та Кредити,
На перший погляд лагідні і боки засмолити
Спокуса виникає, та будьте обережні,
Бо дірки залишаються, а ви уже залежні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705509
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.12.2016
Спочатку був вибух, вогонь, лихоманка,
Розгублено з острахом глянеш довкола.
Ти просто знайома? Кохана? Коханка?
Душа в ейфорії, за мить уже квола...
Флюїди чиїсь опромінюють наче,
Отримуєш опіки, та не на шкірі.
Раптово зима, де ж сонце гаряче?
Блакить затягнули свинцем хмари сірі...
Ну все, відпалало, у пам'яті попіл.
Недуга здалася, близьким є одужання.
Та думка лунає, зненацька, як постріл:
Що поруч нікого, ти в зоні відчуження...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Якби ж кохали за чесноти ми чоловіків,
Що щедро розливаються, як море в час припливу.
Та вабить нас їх сила із покон віків,
Брутальність, що загорнута у душу надвразливу.
Якби ж кохали ми за розум, за знання,
То формулу, рецепт кохання знала б кожна.
І мала орден, ступінь вчений чи звання,
Та серце й розум, кажуть поєднать не можна.
Якби ж кохали тільки джентельменів в комірцях.
Красивих обіцянок, чарівних промовців
Міцнішало б кохання на таких взірцях.
Якби ж... та вперто любимо "поганих" хлопців...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016
За мотивами казки Ганса Християна Андерсена
Пелюсткою вкрившись, так солодко спиться
Дюймовочці нашій приємне щось сниться.
Вчорашня дитина, в душі все ще гра,
Аж раптом хтось вирішив: заміж пора!
Забрали з домівки в болото припхали,
Оце твоє щастя - на жабу вказали.
Поглянь які очі, пускає як бульки,
Ще й голос приємний і лапки - кривульки!
З дівчиною сталась істерика тиха,
Не знає як спекатись страшного лиха.
Та добре знайшлися хороші істоти,
Що жабам були насолити не проти.
Втекла і здається страшне все минулось,
Аж ні, інше "щастя" взяло підвернулось.
Він був джентельменом і корчивши зірку,
Повів бідолаху на світську вечірку.
Та шок викликала вона у оточення,
Бо в неї є талія - це ж просто збочення!
На щастя для неї він сам відчепився,
В минулому цей епізод залишився.
Все літо жила і горя не знала,
Аж раптом вже осінь холодна настала.
Їй миша зустрілась дала півзерняти:
За їжу у мене, гайда працювати!
Ось знову спіткала година лиха,
Знайшли для Дюймовочки й тут жениха.
І шуба розкішна, і гарний живіт,
Ще й був олігархом сліпезний цей кріт.
Узявши до лап стару рахівницю:
Що в день півзерна!? Готуйте дівицю!
Змирилась і згодна життя так прожити,
Сльозою умившись пішла посаг шити...
Життя б тут напевно поставило крапку,
Існуй та тримай сліпого за лапку.
І сонця зречися, і мрій про кохання,
Але ж у нас казка і от щебетання
Почувши, тікає вона із птахами.
Здивований кріт, грозить кулаками.
За щирість дарує життя нагороду,
Принц ельфів і серце мав добре, і вроду.
З ним поруч щаслива, навчилась літати!
Не бійтесь дівчата кохання чекати...
Бо шлюб з розрахунку, чи з відчаю навіть
Не злочином є, та в ньому іржавіть
Приречене серце й душа мов каліка,
Коли не кохаєш свого чоловіка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704695
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.12.2016
Поклала я серце у твої долоні,
А ти ж не просив... навіщо?... хтозна.
Я волі зреклася, лишилась в полоні,
А ти ж не тримав... в тебе інша весна.
Летіла в провалля, босоніж по скельцях,
А ти ж і не знав... душі не тривож.
Та мрії дрімають на своїх сідельцях,
А ти ж їх світанок... не зводь огорож.
Туманом стелилась, упала росою,
А ти ж не узрів... на краще для всіх.
Байдужість ця гострою стала косою,
Скосила... упало кохання до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
Сніжній королеві стало вдома нудно
І вона пройшлась по місцях де людно.
Шлейф тягнула білий, холод від усмішки,
Всіх кого зустріла налякала трішки.
Дивували панну ті дрібні фігурки,
Що вдягали шуби та взували бурки,
Зачиняли спішно двері у оселях...
Лиш малі сніжинки, мов на каруселях
Весело кружляли, то для них розвага.
Землю всю укрила підданих ватага.
Сніжна королева, от примхлива панна,
То десь забариться, то прийде неждана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2016
Так пахне хлібом, пахне хлібом, мамо!
У хаті де давно порожня і холодна піч...
І вчора пахло ним, точнісінько, так само!
Хтось йшов з косою... насувалась ніч.
Ходімо, мамо, в поле із женцями,
Нажнемо жита, зв'яжем у снопи.
Намелем борошна і будем з буханцями!
Сніги лягли на поле, доню, потерпи...
А хто ж з косою ходить біля хати,
Якщо така негода і вітер завива?
Мовчить... пішла у вічність мати...
Голодомор - страшні його жнива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702771
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2016
Весело у нас живеться,
Біля квітки [b]бзділка[/b] в'ється.
У сосни великі [b]сіські[/b],
Білка запасла [b]гоїські[/b].
[b]Миска[/b] вскочила у нірку,
[b]Войобець[/b] влетів в кватирку.
[b]Гомники[/b] і Білосніжка
Умостились біля ліжка.
[b]Флапор[/b] гордо майоріє,
Перемоги вітер віє.
Всівся на [b]корольний[/b] трон
Величезний білий [b]срон[/b].
[b]Тевелізор[/b], [b]момосік[/b]
Бачити тут кожен звик.
Язичок то в зуб застрягне,
То його до носа тягне.
Чарівна у нас країна,
Джерело тих чар - дитина!
Див не мало б тут угледів.
Де? В країні [b]галапедів[/b]!
бзділка - бджілка;
сіськи - шишки;
гоїські - горішки;
миска - мишка;
войобець - горобець;
гомники - гномики;
флапор - прапор;
корольний - королівський;
срон - слон;
тевелізор - телевізор;
момосік - мотоцикл;
галапедів - логопедів.
З ПРОФЕСІЙНИМ СВЯТОМ КОЛЕГИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700350
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.11.2016
Пустеля... пекельний сонця диск,
Життя гартує, беручи в облогу...
Ти всім щось винен, кожен хоче зиск
Отримати, підставить не плече, а ногу...
Піски сипучі невблаганно поглинають час,
А міражі розкришують твою надію...
Пустеля, майстер знищення, але й оаз
Колиска, що чекає на пророка, чи месію
А караван іде, торуючи свій шлях
І гавкіт псів лиш додає йому наснаги.
Той караван - душа у вічності в гостях,
Хто вірить в душу не відчує спраги...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
Загублений у морі острівець,
Де хвилі дужі, ніби скелі пожирали.
На ньому стежка навпростець,
Вела до дівчини, що боги покарали.
Обнявши глибу, дивиться на меч,
Збентежена, розгублена Горгона.
Бо не бажала смерті, міфу всупереч,
Покарана Афіною - кохана Посейдона.
Болів як рана, кровоточив штамп,
Шипіли змії не дали спочити -
Тепер вона навічно леді вамп.
Таких бояться і не можуть полюбити.
Заплющить очі, тільки не засне.
Відчує промінь, що так ніжно гріє
Й на хвильку навіть біль її мине,
Не дивиться, бо раптом сонце скам'яніє...
Загублений у морі острівець,
В подобі монстра там вчорашня фея,
В оточенні загублених сердець
І як спокуту виглядаючи Персея...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699898
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2016
Розколовся день... тріщинками думки...
Може дощ осінній дається взнаки.
То відверта, то раптом собі брешу.
Драму, повість життєву, водевіль пишу?
В оберемок листя, всупереч дощу
Почуття, як голубів у небо відпущу.
Розколовся світ... Що ж нехай, дарма.
Всі помилки осені виправить зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2016
Е-декларації, е-декларації,
Можновладців, еліт, "квіту нації"!
Паничів та панів, ще й паняночок.
Гаманців і "маленьких земляночок".
Діамантів, ікон та годинників.
То подарунки! - слова іменинників.
Працював в них Мідас прибиральником?
Плутос - радником, постачальником?
Очі їхні так щиро світилися,
А в душі чортенята бісилися...
Прокурори гримлять розберемося,
Ми за тих можновладців візьмемося!
Конфіскуєм якщо награбоване,
Держмайно буде враз урятоване.
Все піде на потрібні рахуночки,
Будуть ситими... інші вже шлуночки.
Е-декларації, е-декларації,
Стільки шуму! Порожні вібрації?...
Цар Мідас - мав дар обертати на золото все до чого торкався.
Плутос - в давньогрецькій міфології бог багатства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698949
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.11.2016
Кружляю містом, як загублений листок,
Шукаючи надійний, потаємний закуток.
Шукаючи де можна серцем відпочить,
Діждать весну, її небес блакить.
Кружляю високо, то раптом біля ніг,
Зустріну на шляху осінній перший сніг.
Пальто піднявши комір, вітру всупереч,
Я оминаю сотні пасток - порожнеч.
Кружляю, поряд тисячі чужих облич,
Схвильованих, у зморшках протиріч.
І вулиця стає мені вже зовсім затісна.
Я ніби мій листок, у натовпі одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2016
Небом моїм особистим стань.
Може даремно зреклася крил?
Рій із думок та складних запитань.
З докором дивиться втрачений небосхил.
Шляхом плетусь уперше та навмання,
В пошуках того що зменшити зможе біль.
Стань мені латами, ніби моя броня.
Та тверезію... Зникне любовний хміль?
Болі фантомні, сниться ночами пух,
Ніби я вдома і хмари кудись пливуть.
Норов упертий, шалений бунтарський дух,
Довго на хмарах істоти такі не живуть.
Небом моїм особистим стань.
Твої обійми замість вчорашніх крил.
Вартим тривог, зречень моїх, блукань,
Все зрозуміє мудрий тоді небосхил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016
Я зустрічала листопад.
Прийшов вночі,
зняв капелюха.
Хандра сиділа на плечі,
щось шепотіла біля вуха.
Її він ніби і не чув,
повісив плащ біля каміна,
підкинув дрова і дмухнув.
Хандра притислась мов дитина.
Сказав їй лагідно: поспи,
мені моргнувши одним оком,
насіяв сніжної крупи,
наблизив зустріч з новим роком...
Я зустрічала листопад.
Прийшов вночі,
бо вдень невзмозі
і легко підібрав ключі,
до серця що жило в тривозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697894
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016
Десь на Олімпі, де хмари м'якенькі,
У богинь та богів відбулись посиденьки.
Може еліта щось святкувала,
Чи то нудьга їх усіх позбирала.
Смажила м'ясо сама Артеміда,
Всі смакували, велася бесіда.
Барменом був жартівник Діоніс,
Його напій корективи і вніс.
Тих посиденьок підвищив він градус,
Кожен почав визначати свій статус.
Хто головний, а хто другорядний.
Зевс гримнув - Я! - був вже "нарядний".
Шваркнувши блискавку, він розійшовся
По їх самолюбству добряче пройшовся.
Боги весь час між собою "кусались",
Та проти Зевса взяли й об'єднались.
Раз ти така надзвичайна істота
Й наша ніщо не вартує робота,
Сам управляй! На тім порішили
І на Олімпі самого лишили.
Зранку прокинувся. Що вчора? Завіса...
Гарна сивуха була в Діоніса.
Раптом згадалось володарю неба,
Яка відбулася з ним вчора халепа.
Та визнавати не хоче помилку,
Бажає провчити нахабну профспілку.
До Посейдона у царство подався,
Чхнув ненароком - без флоту зостався!
Сваривсь нецензурно, казали акули,
Бо дійство те бачили, все добре чули.
У світі Аїда як порядкував,
Доручення дивні чортам роздавав,
Та слухать його вони не хотіли,
Смолою обляпали, ще й хихотіли.
В Аресове військо командувать вліз,
Та наче Сусанін завів тих у ліс.
Ще боком все вилізло у Аполлона,
Як вкручував лампочку - спала корона!
Розсердився, плюнув та здатись не хоче.
Піду керувати я в царство дівоче!
Там усе просто Зевсу здавалось.
Щось дуже страшне за ним з лісу гналось,
Була в Артеміди там лапа ведмежа.
В покоях у Гестії сталась пожежа.
Від яблук пізнань скрізь валялись огризки,
У царстві Афіни розплавились мізки.
Коли зазирнув в Афродитин він клуб,
То встав його дибки... доглянутий чуб!
Все! - крикнув - Здаюся! Нема більше сили!
Я все оцінив, що раніш ви робили!
Вернулись, пробачили і обнялися.
Та кожен у справах своїх розійшлися.
Історія ця хоче всім нам сказати:
Не може сама голова існувати.
Не тільки наш Зевс, ніхто би не зміг,
Прожити без серця, ходити без ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697837
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.10.2016
Хочу! Не можна...
Під грифом "таємно"
мої побажання,
від того так щемно.
Хочу! Не можна
В одну ріку двічі
зануритись,
як і в серця чоловічі.
Хочу! Не можна
уникнути суду,
судитимуть [i]хочу[/i]
А я просто... Буду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016
Поміж ноутбуком його і планшетом
Вона існувала в чудному реалі.
Й для неї не є то великим секретом,
Стосунків сучасних крутились педалі.
І їй телефон був миліший за нього,
Він знав її звички і мав добру пам'ять.
З ним завжди цікаво і стільки нового,
От ці монітори яскраві так манять.
В навушниках книга, щось друкувала,
Її цілував мимохідь, проходячи рівні
І ближче за нього смартфон в ліжко клала,
А він все ще грав, хоч треті вже півні.
Отак і жили, більш онлайн ніж в реалі,
Кохання у жертву до лап інтернета.
Лишень уточнить залишилось деталі:
Стосунки у них чи в смартфона й планшета?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016
Сутінки
Уже не день,
але ж іще не ніч.
Така собі незрима
розділова смуга.
Для дня і ночі
джерело то протиріч,
причина суперечки
зовсім недолуга.
Ненависть
Ще не байдужість
та вже не любов.
Тонка межа
неначе волосина.
Як задзеркалля то немов,
чи фотонегатив
і з нього надрукована
світлина.
Побутування
То ще не смерть,
але вже не життя.
Мов коридор
поміж двома світами,
там назбирати в душу
можна різного сміття
й застрягнути,
не вибратись роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016
Згасло...
Сонце за обрієм,
всюди ніч панувала
І на небі сузір'я
до світанку збирала.
Згасло...
Світло в вікні,
втома всіх підкосила
та у сні чарівнім
поверталася сила.
Згасло...
Ніжне кохання,
попіл вітер розвіяв,
але новим зерном
хтось вже серце засіяв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016
Сталеве небо,
почуття в лещатах.
Облога...
Загубилася в догматах.
А соціум
лиш вимагає звіту.
Одна лишилась
проти всього світу...
Зігнутись?
Зіпсувать осанку?
Перетворитись
на "так треба" бранку...
Чи в осередок
де серця повсталі
і небо стане
немов щит зі сталі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2016
Метелик - улюбленець.
Гусінь - вигнанка.
Вона упереджень
Зі штампами бранка.
Метелик - захоплення.
Гусінь - огида.
Напевно для неї
Гіркою є кривда.
Метелик - прекрасний.
Гусінь - потвора.
Лунає як вирок,
Чи правда сувора.
Метелик і гусінь,
Мов рівне й сутуле.
Малесеньке диво,
Що має минуле...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2016
За мотивами казки Івана Франка
Історія давня, вже пилом вся вкрита,
Але нагадаю - жив якось Микита.
Хитрющим пройдисвітом змалечку ріс,
На різні шахрайства був здатний цей лис.
Та якось рудий потрапив в халепу:
В селі всі хорти позривалися з цепу.
Забіг на подвір'я заскочив у бочку,
Сидить і благає у смерті відсрочку.
І от пощастило, загроза минула.
Ба, навіть удача йому підморгнула
Та ще і дарунок йому піднесла,
Сім'я маляра на подвір'ї жила.
Коли за хортами вляглася пилюка,
Із бочки вже вилізла дивна звірюка.
Тварина і справді якась колоритна,
Була шерсть звичайна, а стала блакитна.
В очах у Микити шалений є блиск,
З історії хоче отримати зиск.
Себе за диковину видати хоче,
Подався до лісу всім звірям на очі.
Погляньте лише на цього лихваря,
Він видати прагне себе за царя.
Посланець небес, його слово закон,
Сказав і спокійно усівся на трон.
Малі і велики схилились в поклоні,
Бо здавна боялись того хто в короні.
Не знаючи лиха зажив цей Микита,
Дарунками в нього галявина вкрита.
Несуть йому вдень і вночі до світання,
Не треба вже більше йому полювання.
Дурисвітом став, знахабнів, вередує.
А хто мені пишну гулянку влаштує?
Той стане для мене рідніший за брата!
І кинулись звірі йому догоджати.
Зібралися хором, виводили оду:
Про розум, про силу і звісно про вроду.
Крутилися поряд гарненькі лисички,
Інстинкти прокинулись, давнії звички.
Микита наш завсім уже захмелів
Та раптом по їхньому задзявкотів.
Почувши те "піддані" лиса впізнали
І прямо на троні його розірвли.
Не встигли отямитись - інший піжон,
Вже хоче вмоститись на звільнений трон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695707
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.10.2016
Так вабить подорож ця ароматом орхідеї
І я не стримуюсь... Я поринаю в неї...
Моїм човном веслують вправно мрії,
Думок бентежних вже далеко буревії.
Всю ніжність шовку відчуває шкіра.
Яскраві образи навколо, не буденність сіра.
Багато див тут є і справжніх віщунів,
В цій фантастичній подорожі... У країну снів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2016
Пісок між пальцями - життєвий час.
Реальності картини бачу без прикрас.
По тілу схоже щось на електричний струм,
У голові багато так свинцем налитих дум...
Я падаю? Лечу? Побачу небо, чи відчую дно?
"Ганьба" кричатимуть, а може: "Браво" - все одно.
Нудьгуючи, розвагу віднайду просту, легку:
Я будуватиму палаци із життєвого піску...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2016
У лабіринті днів...
Самотність - хижий Мінотавр.
Там сплутані усі шляхи, дороги.
І рясно не росте славетний лавр
Троянди пелюстки не сиплються під ноги.
У лабіринті днів...
Де скрізь глухі кути,
Спочатку знов, хоча в крові сандалі.
Ти нитку Аріадни спробуй віднайти
І зникнуть враз усі страхи зухвалі.
У лабіринті днів...
Цей чарівний клубок,
Оберне на життя звичайне існування.
Позбавить від блукань, підійме до зірок,
Бо Аріадни нитка - рятівне кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016
Тонка межа і непомітна грань.
Де можна ще, а де вже заборона?
Я балансую та без жодних нарікань
Приймаю все і "не спаде корона".
Наосліп майже, лину у твої світи.
Мандрую, хоч не знаю шляху.
Де закінчилась я і вже почався ти?
Іду на прощу, чи іду на плаху?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016
Козаче, ти борониш Україну!
Оберігаєш спокій наш і мирний сон.
Я повернуся рідні! - кажеш, - Не загину!
І ми чекаємо, не зводячи очей з ікон...
Козаче, нехай куля оминає!
Й легкою стане муштра військова.
На серці завжди буде та, хто так чекає
І Богородиці щитом хай стане Покрова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694300
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 14.10.2016
Лежить серед лісу рукавиця цікава,
Дід загубив - був та ще роззява!
Миша угледіла апартаменти
І прописалась - вже є документи.
Теплі хороми привабили жабу,
Мріє накласти на них свою лапу.
Зайців сімейство, ще ті лихварі:
Всім брешуть їхня, дають хабарі.
Хитра лисиця всіх обскакала,
Каже у спадок житлоплощу дістала.
Довго тривала оця перепалка,
Не рукавиця - якась комуналка!
Раптом ще більше погіршився стан,
Всіх виселять почав рейдер-кабан.
Що там робилося, що там було!
Ще й на ведмедя щось дивне найшло:
Взяв пожильців у тривалу облогу,
Мріяв зробить з рукавиці берлогу.
Гвалт, крики, сварки тривали до рання,
Гостро стояло квартирне питання!
Раптом проблема сама розв'язалась:
Та рукавиця взяла і порвалась.
Глянули звірі - нема більше хати,
Отже не треба уже воювати.
Всі обнялись, помирилися вмить!
Аж раптом що це? Он друга лежить...
Вірш цей звичайно жарт і сатира.
Тільки звичайна, маленька квартира,
Може на віки усіх посварити.
Рідних людей ворогами зробити.
Штовхнути на злочин, чи на аферу,
Навколо незносну створить атмосферу.
Совість, любов, дружба на карті...
Чи оті метри всього того варті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694150
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.10.2016
Генеральне прибирання
Почала ще до світання.
Розкладала по поличкам
На догоду власним звичкам.
Із дрібничок пил змахнула,
Павутиння не забула.
Весь непотріб у смітник,
Мій тарган злякався, втік.
Лишений гостями бруд
Витерла з усих усюд.
У вигнанні нині муха,
Що дзижчала біля вуха.
Відчинила я кватирку,
Ревізором у комірку...
На стіл квіти лугові!
Все порядок... В голові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693753
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.10.2016
Що дала мені Україна?
Запитав, пакувавши валізу.
Вона в бідах моїх усіх винна!
Він підкреслив, отримавши візу.
Тут війна і не має роботи...
Аргументом звучало у скронях.
Стане краще, вернутись не проти.
Вже куйовдив квиток у долонях.
Щось заснуть не дало в літаку,
Щось порушило звичну безпечність.
Страх відчув і тривогу різку.
Може совість? Та ні, турбулентність...
Запитань і претензій чимало
Емігрантом було висловлено нині,
Та одне так і не прозвучало:
А чим я допоміг Україні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693599
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2016
Не озираючись...
Вперед, лише вперед,
хай як кортить
і шия ниє млосно.
Світ став гірким,
А вчора був ще мед
І рішення я прийняла
сама... Одноголосно...
Не озираючись...
Іти в густий туман.
У невідоме,
Хоч воно лякає.
Та краще так,
Ніж той самообман,
Що в цьому вимірі
мене чекає...
Не озираючись...
Для того кара є,
Хто крутить головою.
Стовпом із солі,
Кажуть він стає...
А в мене сіль на віях,
на губах... Та все ж
Я залишаюся живою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2016
Бешкетник дощ на піаніно
Мелодію грав безупинно.
Відомі здавна хулігани -
Вітри, вхопили барабани.
Ця музика була з запалом,
Порядкувала осінь балом...
Та сумував листочок клена,
Дарма що музика шалена.
В дорогу він збиравсь далеку,
Вже ластівку провів, лелеку.
І час прийшов йому летіти,
А він так хоче... Хоче жити...
Все... Не тримає більше гілка.
І час настав, добігла стрілка...
Осінній дощ на піаніно
зіграв мелодію відмінно,
Натхненно, разом із вітрами...
Простий сюжет... Малої драми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2016
Десь в гаманці, чи може у кишені
Лежить кохання посеред дрібничок.
Амура ми колись були легкі мішені.
Чому тепер раби щоденних звичок?
Зім'ялося кохання і затерлось дуже,
Та ще пульсує, серед вчинків різних.
Ну як же так, скажи мій любий друже,
Що ми у списку збайдужіло-злісних?
Згубить кохання можем ненароком,
Разом із гаманцем, чи випаде з кишені.
Не обертаючись підемо пружним кроком,
Не знаючи що ми вже самоти мішені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
Наше тіло - як храм,
А душа - як частина Бога,
Що відкриті вітрам
І триває життя облога.
Хтось будує дзвіниці,
Та повсюди колони, фрески.
І не бачить різниці
З кого брать благодійні внески.
А буває і навпаки,
Ті що поглядом в небо лише.
Те дається взнаки,
Мов наосліп події життя пише.
Один дотик гармоніі,
Бо вона є всьому взірець.
Душ і тіл - симфонії,
Як задумав колись Творець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2016
Закоханий метелик,
світла полонений...
Маленький бунтівник
і відчайдух шалений...
І зопалу... Та вщент...
Кінець... Згоріли крила...
Життя його момент,
ще одного згубила...
Колишеться байдуже
ця лампа електрична.
Що ж прощавай мій друже,
загибель феєрична...
Погляне і забуде
приблизно через мить,
створіння те безглузде...
Бо інше вже летить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2016
Вільний переклад вірша Сергія Єсеніна "Мне осталась одна забава..."
Залишилась одна розрада:
До рота пальці - веселий свист.
Прокотилась брехня чи правда,
Що розпусник я і скандаліст.
І смішна, і безглузда втрата!
У житті маю безліч таких.
Сором, в райські не вірив врАта.
Гірко, нині не вірю в них.
Далечінь, золотавий мій обрій!
Все згоріло у мареві днів.
Осередком скандальних історій
Був, щоб ґніт мій яскраво горів.
Дар поета і пестить і шкрябать
Він від фатуму має тавро.
Бо троянду тендітну і жабу
Поєднать намагалось перо.
Хай не склалися і не збулися
Ці думки у рожевих тонах.
Та чорти як в душі розвелися,
То і янголи були в панах.
За веселощі ці каламутні,
Йду із ними у інші світи.
Попросити я хочу присутніх,
Як настане мій час відійти
Щоб за всі за гріхи мої тяжкії,
За невіру у благодать
У сорочці поклали за звичаєм
Під іконами помирать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689543
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.09.2016
За мотивами казки Шарля Перро
Шерсть у порядку, накачані лапи.
Зваблення майстер, знайомства - пікапи.
Знали всі мешканці темного лісу
Вовка - як знатного пана гульвісу.
Якось стежками гуляючи йшов
І отаку от пригоду знайшов.
Бачить він раптом що хтось дефілює.
Кличе, дівчина його ігнорує.
Гарна і статна від ніжок до вушок,
Ще і червоний на ній капелюшок.
Сукня по моді, напевно з Мілана.
Кошик з Парижу. Розкішно вбрана!
Ближче підскочив - всміхнувся моргає.
От вже нарешті його помічає.
Куди це прямує така от красуня?
В гості покликала мене бабуня.
Купу несу пиріжків і оладок,
Може хатинку відпише у спадок.
В нашого вовка блищать уже очі,
Ті сіроманці до спадку охочі.
Що ж, каже: справа то є благородна,
Йди отим шляхом, бо бабця голодна.
Сам же побіг чим скоріш навпростець,
Аж шелестів за ним вітерець.
Швидко примчався, бабуню ковтнув
І пеньюар він її натягнув.
Влігся у ліжко та чеше живіт,
Жертви уважно вивчав заповіт.
Раптом у двері хтось гучно постукав,
То з пиріжками з'явилась онука.
Дивиться бабця якась не така.
Каже: потрібна Вам певно швидка.
От вже примчала реанімація,
Бік розпороли - іде операція.
Є в медицині такий от момент,
Як не розріжеш - втече пацієнт.
Важко далась йому процедура
Бабцю звільнили, від сірого шкура
Лишилась... Вчепили на стіну
Й оладки жували біля каміну...
Історія ця для тих ловеласів,
До спадків чужих які дуже ласі.
Хай буде вона вовкам тим уроком:
Афера ця може вилізти боком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689365
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.09.2016
Босоніж...
По дорозі...
Крізь тумани,
крізь дощ
і завірюху...
Тисячі облич...
Босоніж...
На шляху
димлять вулкани...
Багато так
чужих шляхів,
чужих узбіч...
Босоніж...
Де стежками,
спотикаючись...
І різної ваги
нам небо
роздає хрести...
Життя
не проживеш
не каючись...
Чому босоніж?
Бо взутому
до Раю не дійти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2016
ЧОЛОВІКИ
На протилежні береги ріки
Потрапили жінки й чоловіки.
Ті що за двадцять кинулись плисти,
Щоб своє щастя зразу віднайти.
За п'ятдесят у вус собі не дмуть,
І кажуть: почекаєм, самі припливуть.
За сімдесят всміхаються єхидно.
Говорять: нам і звідси добре видно!
ЖІНКИ
Три жіночки заходили в метро вагон.
Для однієї з них то був аукціон,
Дивилась на обличчя, плечі і... зіниці...
А друга наша пані в старшому вже віці,
Уважно оглядала чоловічі ручки.
Кривилася вона, як бачила обручки.
А третю, вже поважну, цікавило своє:
Де сісти швидше можна? Де вільне місце є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687044
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.09.2016
Життя - координат система,
У площині графічна схема.
Декартів простір у реалі.
Де вісь абсцис горизонталі,
То все що на ногах тримає.
Вісь ординат у вись злітає
І прагне мрію осідлати.
То раптом все з нуля почати...
Формуєм пари ми - кортежі,
Де кожен має свої межі.
А декому щастить прорватись
І з z в тривимірі брататись
Та нескінченність осягнути.
І жити... А не просто бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.08.2016
А зірка не падала...
Вперто трималась,
Хоч на небосхилі
Остання зосталась.
Та інших з бажаннями
В темну безодню
Вона проводжала...
Не першу вже сотню...
Хтось з неї сміявся,
Хтось кликав з собою.
Та знала вона,
Що не стане юрбою.
Бо в неї бажання
Своє, тільки власне...
Вона не впаде,
Не зірветься, не згасне...
Хай не розуміють,
Сміються всі разом.
Та стане уперта
Дороговказом...
І буде відома усім,
Популярна...
Отак народилася
зірка Полярна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2016
"Потрібно" і "хочу" - дві різні планети.
"Потрібно" як віз, "хочу" - швидше ракети.
"Потрібно" - фундамент, надійні опори.
А "хочу" - то крила, безмежні простори.
От собі думаю, як так зробити,
Щоб "хочу" й "потрібно" разом схрестити.
Вийде напевно цікава порода -
Міць від "потрібно", від "хочу" врода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2016
У душі поселилась кішка...
Та шкребе... Так шкребе нещадно.
На вустах завичай усмішка
І думки так далекоглядно
Мій розвіяти хочуть смуток,
Щоб забула про все і крапка.
Але й усміху цілий жмуток
Продере ця кігтяста лапка.
І ніяк не піде жорстока,
Може чимось нагодувати?
Гей, пухнаста моя морока,
Ти лягай вже скоріше спати...
Дай тривогам моїм спочити,
Дай загоїти трохи рану.
Ти страхи, як мишей ловити
Починай... Проганять не стану...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2016
До розбитого серця зліталися музи
І збирали уламки, і тулили у ціле.
А слова немов кулі потрапляли у лузи,
І змінить намагалися чорне на біле.
Ще зліталися янголи до цього серця
І своїм ніжним дотиком прагли зцілити.
Але користі з того була лиш дещиця,
Хоча дуже хотіли з ним біль розділити.
І надія, і втіха кружляли навколо,
Обіймали крильми та втішали, втішали.
Тільки все то було не дієво і кволо,
Що робити з тим серцем бідаки не знали.
Але що йому слово, чи крила - пір'їнки
І надія, та втіха йому не розрада...
Бо життя розпочати з нової сторінки
Лиш любов допоможе і щира то правда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016
2004
Руслана станцювала так дико у Європі,
Тепер до нас всі їдуть! Приємно, але клопіт.
Перевиборам бути! Така резолюція.
Помаранчева того досягла революція.
2005
Було в нас Євробачення, туристів ми приймали
І реприватизація, туди сюди об'єктики тягали.
От тільки тяганина була щось хаотична,
Тому напевно сталася в нас криза політична.
2006
Що голод в Україні створила влада штучно,
Бо так контролювати було нас дуже зручно.
І був то геноцид, і наджорсткий терор
Тепер в нас є закон що це - голодомор.
2007
Ми виграли тендер - нам Євро приймати
І скрізь стадіони давай будувати.
Набридла вже Рада сказав президент,
Обрати нову дуже слушний момент.
2008
Ну що ти тут скажеш, знов криза припхалась.
Вона ніби в нас назавжди прописалась.
Та ще й із Росією газова сварка,
Не рік, а якась надзвичайна запарка!
2009
Що нам скандали і криза хай свище,
Коли народжуваність в нас найвища.
Ми економили той рік світло і газ.
Грілись, тепер діточок багато у нас.
2010
Героєм вже став славнозвісний Бандера.
Для когось то диво, для когось химера.
Із конституції зміни прибрали,
Щоб президенти краще в нас спали.
2011
Віталік, Володя ті що Клички
Позабирали собі всі значки.
Бо їм обом було до снаги,
Стати чемпіонами суперваги.
2012
От і настала чарівна та мить,
Євро з футболу до нас уже мчить.
Ще була сварка і бійка була -
Мовний закон Рада в нас прийняла.
2013
Той Вільнюський саміт, брехати не стану
Залишив у серці незгоєну рану
Отак у образі та розчаруванні
Ми знов стоїмо усі на майдані.
2014
Страшний був той рік, як чорна безодня.
Покинула світ Небесная сотня.
І звістка всіх облетіла сумна,
Що в нас не АТО, а справжня війна.
2015
Тривала війна, піднімались тарифи,
І над Україною чорнії грифи.
Все ненька здолає і це не кінець,
Бо має мільйони незламних сердець!
З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ МОЯ УКРАЇНО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685569
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.08.2016
1991
Незалежність - як диво, як манна, як дар!
Загорівся яскравий надії у серці ліхтар.
І душа танцювала нестримно гопак.
Референдум. Підтримую? Звісно що ТАК!
1992
Зазвучало: "Ще не вмерла України..."
Прапор, герб... Оце так зміни!
Свій купон - валюта нова,
Хоч проміжна, тимчасова.
1993
Бійці УПА вже нині ветерани,
А не кати підступні і тирани.
Причин їх більш нема гнобити,
Не злочин є свій край любити.
1994
Золото найперше на Олімпіаді
Оксана Баюл і ми дуже раді!
А Бубка Сергій такий от відважний,
Поставив рекорд він недосяжний!
1995
До Ради Європи країна вступила
А що вона ще у той рік зробила?
Для Криму той рік став переломним
У складі держави він став автономним.
1996
Мужі наші державні - як гордії орли,
За ніч нам Конституцію у дзьобі принесли.
Купону ми сказали: до побачення, бувай
І гривну Україна сміливо зустрічай.
1997
На човнику "Колумбія" у космосі літав
І першим космонавтом він України став.
Каденюком ми горді і вдячні ми йому!
Але на жаль, Російський тепер є флот в Криму...
1998
Дефолт і криза під ручки взялися
І нашою країною непоспіхом пройшлися.
Знецінювалось все і всі банкрутували,
А ще Верховну Раду тоді ми обирали.
1999
Кари смертної немає вже в країні
І у в'язниці хай живе злочинець нині.
Шевченко наш "Мілану" коштував немало
І з нами Чорновола на жаль, уже не стало.
2000
У Чорнобилі наш ніби мирненький атом
Що ядерній бомбі став рідненьким братом.
Та нарешті ЧАЕС назавжди закрили
І Гонгадзе у той рік підступно убили.
2001
Папа Римський відвідав державу,
Ми його зустрічали, приймали на славу.
Щирий погляд у нього, одежі всі білі.
Їздив Києвом він на папамобілі.
2002
Скнилівська трагедія. Крики, зойки всюди.
То мало бути шоу, та є загиблі люди.
А ще тоді брехали чи мо казали правду,
Що ніби продали "кольчуги" ми Багдаду".
2003
Наші миротворці відправлені в Ірак,
Охороняти мир, казали ніби так.
Та хлопці наші там насправді воювали.
Кличко із паном Льюисом тоді ще боксували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685555
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.08.2016
От зазирнуло літо в зелений гаманець,
У ньому десять днів. То це ще не кінець!
Та поки рахувало, щось трохи забарилось
І раптом дев'ять днів у нього залишилось.
Що літо ще триває об'яву ми повісим!
А поки друкувало, тих днів лишилось вісім.
Раділо літо щиро, все у танку кружляло
І навіть не помітило що сім світанків стало.
Іде собі неквапом, та ще й кавунчик їсть,
Іще деньок згубило і їх лишилось шість.
З грибочками у хованки чудово дуже грать,
Минув день непомітно от їх тепер вже п'ять.
Дощу воно раділо, за хмаркою ганялось,
Але тепер у літа чотири дні зосталось.
Качалося у травах, котилося з гори,
День випав із кишеньки і їх лишилось три.
Трудилося на славу - городина, жнива.
Отак минув ще день, тепер їх тільки два.
Стомилось наше літо і сперлося на тин,
Ну от вже залишився у нього день один.
Дістало гаманець: погляну скільки тут?
А там лиш павутинка! Все літо, ти банкрут...
Але не розгубилось, заначка в нього є,
Дні бабиного літа з торбинки дістає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684978
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2016
Жила в болоті жабка і про заміжжя мріяла
До нього готувалася, навчалася і діяла.
Займалась вправно спортом, качала собі прес.
Пілатесом і йогою знімала гарно стрес.
І знала що настане її зіркова мить,
Коли стріла кохання до неї прилетить.
Вона ті стріли поглядом навчилася спинять,
Бо "Матрицю" дивилась разів напевно п'ять.
Горинича зі скарбом послала прямо к бісу,
Повісивши всі голови, почапав він до лісу.
Бо був у неї чітко прописаний весь план,
Стріляти мав би скоро царевич той Іван.
Поглянула у небо от вже стріла летить,
Зробила навіть сальто її щоб ізловить.
Тепер коханий з'явиться до неї особисто.
Причепуприлась жабка, вдягла своє намисто.
Прийшов, чогось скривився так ніби кисле з'їв.
Занадто ти зелена, я іншу би хотів.
Я мріяв про кохану таку щоб міс Краси,
А ти останній ящірці тут фору не даси.
Та ще й непосидюча, стрибуча мов пружина.
Царевичу не личиш! Не статусна дружина!
Пішов, махнув рукою він навіть на стрілу.
Покинувши заплакану квакушку ту малу.
То "Не родись вродливою" є фраза вже сумнівна?
Бо зовні дійсно жабка, але ж в душі царівна!
От факти річ уперта і визнати я мушу,
Всі дивляться на шкірку і мало хто на душу.
Царевичі Івани, Андрії та Микити...
Кохання дивна штука і може вас провчити.
Звичайна ніби жабка, але як закохається,
Умить на Василісу Прекрасну обертається.
Та вас завжди лякає ота зелена шкірка
І не цікавить зміст, лише брендова бирка.
До Несміян пихатих всі погляди прикуті
Та часто ті царівни є жабами по суті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684639
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.08.2016
Буває дивно так дивитися на зірку,
Коли її насправді вже нема.
Приймати правду неминучу, гірку:
Що зірку ту поглинула пітьма.
Буває дивно так побачити людину,
Яку кохав колись, але давно.
І зрозуміти, усвідомить істину єдину:
В житті нема повторів, як в кіно.
Зникають часом зорі, почуття і люди,
Поглине Всесвіт чи обставини життя,
А світло їх ще поруч, воно всюди.
Нагадує... Та вже не буде вороття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
Швабри, ганчірки, тарілки і таці.
В школі відмінно було в неї з праці
Миє, шкребе цей палац розтриклятий,
Ще й задарма, ще й не має зарплати.
Це Попелюшка колишня в короні,
Стомиться, сяде спочити на троні.
Ніби ще вчора отут танцювала,
Важко зітхнула, юність згадала.
Що ж не сиділось у мачухи вдома,
Меньші принаймні були там хороми.
О! Вже король за оладками преться,
Феї-хрещеній хай гарно ікнеться!
Що в отаку от халепу втравила,
Знала б, сама черевички розбила.
Лиш попрохаєш про допомогу:
Не царське то діло! І ногу на ногу.
В нього турніри, в нього друзяки,
Коні, карети, якісь залізяки.
От пощастило відхапати пару,
Думає, пхаючи торбу з базару.
Те що вона не взірцева дружина,
Справжню принцесу хотіла для сина.
Чують весь час її стомлені вуха,
Автор тих слів: Королева-свекруха.
Часом вона вже як зомбі ходячий,
Заздрить тепер і Красуні тій сплячій.
Кинути б все і гайнуть в Тридев'яте,
Там із Гориничем бешкетувати!
Думала, як сортувала квасолю.
Не про таку вона мріяла долю...
Будьте уважними милі дівиці,
Щоб із цариць не потрапить в служниці...
Хоча не існує щастя гарантів
І це лише один з варіантів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684250
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.08.2016
Самотність...
Так її бояться...
Немов того
пекельного вогню...
Від неї прагнуть
відчайдушно заховаться,
вдягаючи стосунків
"надміцну" броню...
Самотність...
Майже як проказа...
На прокаженого
всі вказують перстом...
Та як на мене,
є страшніш зараза:
любов вдавати
важчим є хрестом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2016
під враженням після порчитання вірша
Олександра Олеся "Європа мовчала"
Європа мовчала? Та ні, непокоїлась...
Стурбованою глибоко стала вона.
Ой ненько моя, ти нащо роззброїлась?
Минула б нас може гібридна війна!
Європа мовчала? Була так схвильована...
Що санкції тиснуть на неї саму,
Бо ситим життям була інфікована
І ми їй подібні на оці більму.
Європа мовчала? Була дуже вражена...
Вона не лікує, мотає бинтом.
Мирити усіх була вповноважена,
А ми є живим того миру щитом...
Вона не мовчала, та того посилу,
Десь посеред бою губились слова.
Коли Україна зійде у могилу,
Чи довго ще буде Європа жива?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683277
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2016
за мотивами народної казки
Десь на селі жила собі курка,
Пір'я яскраве і гарна фігурка.
Тішився дід нею, тішилась баба
І називали пташину ту Ряба.
Справно неслася і просо дзьобала,
Все як у всіх і догани не мала.
Та раптом що це? Диво та й годі!
Кличе дід бабу, бо та на городі.
Не може бути, не вірить невже,
Курка знесла їм якесь "Фаберже"!
Била бабуся його кулаком,
Дід бив цеглиною і молотком.
От розгубилися, що з ним робити,
А ні засмажити, а ні зварити.
Що вони тільки з ним витворяли
І до коліна хворого клали,
І натирали ним поясницю,
Навіть хотіли кинуть в криницю.
Миша на дійство оте споглядала
Та вже від сміху пракично ридала.
Крикнула: буду я вас рятувати,
Навчена яйця хвостом розбивати!
Ті як побачили, плакали гірко.
Пізно, бешкетниця шмигнула в нірку.
Курка їм каже: ви не ридайте,
Ось вам звичайне яєчко, тримайте!
Доля підносить дарунки і шанси,
Тільки бувають от різні нюанси.
Хтось все прогавить, а хтось розіб'є,
Потім жалкує і слізоньки ллє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683077
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.08.2016
Я вип'ю з долею Мартіні...
Он на стіні танцюють тіні,
Оливка тоне у бокалі.
Д2 Д3 - по вертикалі
Пробоїна в житті... обшивці...
Іти на дно, як тій оливці?
І доля все ховає очі,
Не знає, чи казать не хоче?
А тіні зникли, заблукали,
Не тіні то - щурі тікали...
Збиралася іти на прощу,
Патрапила в кораблетрощу...
Я ж капітан, тікать не стану.
Посеред шторму, океану -
Молитимусь... здивую монстрів...
Аж раптом що це? Бачу острів!
І знову підійму вітрило...
Життя рахунок пред'явило...
Що ж, відпущу лукаві тіні
І розрахуюсь... за Мартіні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682793
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2016
Сиділа принцеса - красуня у вежі,
Уся при параді, в яскравій одежі.
На принца прекрасного панна чекала,
Читала книжки, горобців рахувала.
Та вже почала нервуватися трошки,
Появиться першим коханий чи зморшки?
Чого це не їде, де так забарився,
А може в коня його хвіст відвалився?
Чи в бар закотився, щоб випити чарку...
Пішла із драконом затіяла сварку.
Дракон бідолашний її вже боїться,
Що принц уже тут, йому часто сниться.
Як бачить він бранку не в дусі - тікає,
Вдесяте у нього вже хвіст відростає.
Та все ж дочекалась, з'явився, припхався!
І щоб не зурочить дракон заховався.
Стоїть розпрекрасний, виблискують лати
Їй каже: Дракон, хочу милу забрати.
Оце обізнався! Оце так помилка!
І тріснуло серце, як та суха гілка.
Чогось так принцесі образливо стало,
Що замість цілунка, дістав у забрало.
То це від чекання і цього полону,
Красуня зробилась подібна дракону?
Не змушуйте принци чекать наречених,
Бо спить в них багато інстинктів шалених.
Принцеса не тільки це врода, корона,
Ще кожна в середині містить дракона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682373
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2016
Волошки в житі,
Шматочки неба, що впали під ноги.
Так ніби питають: ти збилась з дороги?
Дарунки блакиті.
Волошки в житі,
Такі схожі на воду, оазу в пустелі,
Що сил додасть нам дійти до оселі.
З надії зшиті.
Волошки в житі,
Як мрії, в шаленому вирі життя.
Що справді живеш, дають відчуття.
Щирі, відкриті.
Волошки в житі,
То символ країни що не подолати
І рани загоїть, і хліб буде жати.
Любов'ю сповиті.
Волошки в житі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2016
Якось я рибинку золоту впіймала.
Що дівчино хочеш? В мене запитала.
Хочу дуже миру,подолати кризу.
Каже бідолаха: я туди не лізу!
Там така морока, там таке ведеться.
У отій політиці, чорт не розбереться!
Хочу я хатинку, дачу на Карибах.
Недалекоглядна! Каже мені риба.
Буде з тим морока милая сестричка
На ту "дачу" рідко ходить електричка.
Красень хай кохає, ось де фотографія.
Подивилась, каже: не моя парафія.
До Амура сунулась, ледве зябра цілі,
Сил нема куйовдитись у нього на грилі!
Хочу буть стрункою, щоб у сукню влізти.
Тут я вже безсила, треба менше їсти.
Яхту хочу, шубу і апартаменти.
От тоді "замовлять" тебе конкуренти!
Того ти не можеш, цього ти не хочеш,
Тільки лиш базікаєш, голову морочиш!
Користі ніякої!Зараз тебе зважу,
Потім із підливою для гостей засмажу!
Риба заволала - вода в морі спінилась.
Я аж з ліжка впала та умить прокинулась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682054
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.08.2016
Море знає так багато казок,
Берег розкаже багато історій.
Час під ногами, чи просто пісок?
Хвилі морські - джерело алегорій.
І дар Нептуна - маленький камінчик,
Я забираю додому з собою.
Взимку зігріє мене мов промінчик,
Як засніжить, чи накриє імлою.
Все час іти, три години до злету.
О, постривай! Ледве я не забулась
Кинути в море надії монету.
Щоб у цю казку я ще повернулась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2016
Жили собі у космосі планети,
Метеорити, астероїди, комети.
І був більш менш в хазяйстві лад,
Аж тут намітився парад.
Ой лихо! Що із ними сталось,
Як на параді шикувались.
Венера, звісно краля знатна,
На різні хитрощі ж бо здатна.
До Сонця ближчою щоб бути,
Йому хотіла підморгнути.
Сатурн угледів вражу дочку,
Почав котить на неї бочку,
Крив компроматами їдкими
І брязкав кільцями своїми.
Картина всього цього фарсу
Розхитувала нерви Марсу.
Розгнівався і був шалений,
Червоним став, як рак варений.
Уран умить тим скористався
І біля Сонця ошивався,
Немов набридливая мушка
Дзижчав у Сонця біля вушка.
І лиш тихесенько здаля,
Дивилась на те все Земля.
Хотіла дуже їм сказати,
Що досить вже інтригувати,
Що схаменутись може треба
Еліті зоряного неба.
Бо Всесвіт бачить все і знає,
Візьме й пихатих покарає.
Усю цю метушню придворну,
Засмокче враз у діру чорну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681606
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.08.2016
Ось ти уже збираєш тихо речі,
Неквапом, крадькома, боїшся засмутить.
Та я все бачу, холодок на плечі
Лягає... "Стій!" - душа схвильовано кричить.
Але тобі вже мариться дорога
І хоч ще зовсім поруч, вже думки летять
Далеко... Стану край порога
Щоб втримати тебе. Піти, залишити не дать.
Ти по щоці теплом сковзаєш
Легенько так і море ніжності в душі розлито.
"Я повернусь..." мені пообіцяєш,
Але не ти то будеш... Зовсім інше літо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Я ще досі навчаюсь у школі
І зі мною у класі сидять:
Юні зовсім і вже сивочолі,
А роки все летять і летять...
Ми відвідуєм різні уроки
І отримуєм безліч завдань.
Ті уроки є часом жорстокі,
Важко зносить їх без нарікань.
Хтось хитрує і прагне списати,
Але всім нам тягнути білет.
А прогульщикам лікті кусати,
За хабар не здаси тут предмет.
Всі ми досі навчаємось в школі,
Кожен робить свої відкриття.
Юні зовсім і вже сивочолі -
Рівні всі у цій школі життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2016
Минуле носим ми як ту валізу,
Весь час і повсякденно із собою.
І часом не отримуєм ми візу
В майбутне, як наповнена журбою.
А в когось вже від неї є мозолі,
Та вперто тягне і не хоче відпускати.
У спогадів сумних він є в неволі.
То певно не валіза вже, а грати.
Поглянула в свою - оце так безлад!
Веселе із сумним уперемішку.
Сумне - в смітник, приємний спогад
Візьму в майбутне, да іще усмішку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680739
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2016
От була б я "біла та пухнаста",
Тішився тоді б напевно мною.
Норов, наче хустка шовковиста,
У стосунках - мир, не поле бою.
От була б поступлива, м'якенька,
Царював би ти тоді на троні.
Доля б тобі випала легенька,
Дірки не свердлилися в короні.
От була б я мовчазна і тиха
І без нарікань тебе чекала.
Жив би ти не відаючи лиха,
На роялі, не на нервах грала.
От була б... Стривай, не треба.
Ти до мене ніжно так озвався.
Після урагану дивовижне небо
От у нього я і закохався...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Я сильна! Сильна...
Сильна чи слабка?
Ну от іще одна
складна життя сторінка.
Трапляється...
Поглянула - тремтить рука.
Соромитись нема чого,
я ж просто жінка...
Я сильна...
Сильна... сильна...
Руки в кулаки
стискаю і до бою.
Не дочекаються
стерв'ятники, круки...
Я сильна!
Поки ти зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Ти заборонена була не раз,
Тебе соромилися власні діти...
Знесла мільйони глузувань, образ.
Понівечена... Але маєш жити!
Заради тих, що вперто берегли.
Що витягнули майже із могили,
Їх катували і кайдани одягли...
З останніх сил вони тобою шепотіли.
Бо якщо зникнеш ти і нас нема,
Моєї нації, державності основа.
Співуча, рідна, чиста, нескорима,
Прекрасна - УКРАЇНСЬКА МОВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680388
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 27.07.2016
Так хочеться... повелевать
И порученья раздавать.
И быть немножко... всемогущей,
Покой и сон мужчин крадущей.
Быть в ангельском обличье стервой
Трепать кому то нежно нервы.
Всё наперёд уметь предвидеть,
Чтобы никто не смог обидеть.
Я курс "как управлять вселенной"
Смогла б читать всенепременно!
Но нужно мне беречь в секрете
Мыслишки "скромненькие" эти.
Зачем в секрете их беречь?
Чтоб санитаров не привлечь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680216
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 26.07.2016
За мотивами старовинної легенди
У красуню горду хлопець закохався,
День і ніч страждав, сильно побивався.
А вона мов скеля - міцна та холодна,
Ні, сказала різко, заміж я не згодна.
Ну хіба що зможеш виконать бажання,
Хай то буде доказ справжнього кохання.
Якщо серце матері мені подаруєш,
То весілля буде, гучно відсвяткуєш.
І побрів юнак голову похнюпив.
Вдома невеселий, брівоньки насупив.
Мати запитала. Сину що з тобою?
Ти чого це дружбу водиш із журбою?
Розказав їй правду - от така умова.
Лиш зітхнула мати не сказавши слова
І поклала серце сину прямо в руки,
Він же не помітив біль її та муки.
Мчить він до красуні з цінним подарунком,
Мріє ощасливить враз його цілунком...
Біг занадто швидко - впав, бо зачепився.
Серце запитало - сину, не забився?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680137
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.07.2016
Світло у вікні -
маяк для кожного.
Стомленого,
згубленого подорожнього.
Шлях пройдеш
і буде все подолано.
Коли є що лиш
для тебе світиться вікно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016