Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Воевали два Сергея на войне в Афгане,
Пополам делили вместе воду из канавы.
Был один Сергей с Тюмени,а другой с Полтавы,
Перечитывали письма от невест и мамы.
Был один-весёлый,шумный, а другой-тихоня,
Но сдружила их навеки война в Афганистане.
Отвоевали,и вернулись каждый к своей маме,
Поженились,поседели и стали вдруг врагами.
Защищать Сергей полтавский пошёл Украину,
Маленьких внучат глазастых и старушку маму.
На Донбасс попал с Тюмени друг его Серёга,
Воевать пришёл с полтавский другом-бандерлогой.
Задурили ему мозги путинской брехнёю,
Будто здесь на Украине люди,как в неволе,
Будто здесь фашисты-хунта,а ещё Обама,
Хочет сделать украинцев своими рабами.
И воюют два Сергея друг напротив дружки,
Один спасает мир российский,а другой Полтаву.
Кто просил российских хлопцев лезть на нашу землю,
Защищать нас от фашистов,хунты и Обамы?
И не может в то поверить наш Сергей полтавский,
Что стрелает с миномётов его друг афганский.
Хочет другу наш Серёга - рассказать всю правду,
Чтоб не лезли больше танки дальше на Полтаву.
Встретить хочет он Серёгу,как родного брата,
Угостить вином вишневым,шашлыком и салом.
Затопило Украину кровью и слезами,
Просим жителей России не ставать врагами.
Мы ж славяне с вами,братья!
Так зачем стрелять в нас?
И так хочется Сергею вновь обнять Серёгу,
И как раньше с ним в Афгане,спать к спине спиною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654462
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.03.2016
Війна ця показала,на що спроможні люди:
Один радіє з того,що віддає останнє,
Другий-широкий долар сує в свої кармани.
Це ж наша Україна і ми у ній єдині!
Куди ж це все поділось,що ми в ній розділились?!
Родичі з Росії не дзвонять і не пишуть,
Фашистською зробили нашу Україну.
Виходить так,шо ніби бандерівці рубають сокирою всім шиї,
У немовлят стріляють,бомблять міста і села.
А ми ж були єдині в колишньому Союзі,
Переплились корінням,створили нові сім'ї.
Чого ж тепер воюєм,чого не поділили?
І що ж ми за народ такий,що маємо терпіти?
Ми не маєм злоби,в душі не носим помсти.
Прокиньтесь,росіяни,вам треба відповісти!
За те,що убивали й калічили життя.
Ми ж з заходу й до сходу,з півночі й до півдня,
Будемо єдині в рідній Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654455
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 25.03.2016
Налетіли вранці,люди не чекали,
Розбомбили хати,впали на базари.
Рвались ті снаряди в вихідну суботу,
Мов калини краплі залили все кров'ю.
Вбиті були люди,ранені стогнали,
Медики й солдати всім допомогали.
Вбита була мати,плакала дитина,
І тягла до себе мамину хустину.
Донечка маленька геть не розуміла,
Чому її мама не бере в обійми.
Мати лежить мертва й більше вже не встане,
Залилось від крові ніжне її сердце.
Влучили снаряди в школу й магазини,
Відірвало ногу літньому мужчині.
Маріуполь плакав,з горя задихвався,
Були б всі єдині,то цього б не сталось.
Підлі і продажні "Гради" скерували,
І на мирне місто падали снаряди.
Хто тепер замінить тій дитині матір?..
Немає в ката серця і душі немає.
Підлого синочка народила мати,
Щоб на своє місто скерувати "Гради".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653291
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.03.2016
Лягаючи спати,я Бога прошу,
Дай сили й здоров'я солдатам в строю.
Нехай захистить вас Матір Свята,
А Ангел Хранитель відкриє серця.
Святий Миколай завжди поруч із вами,
Закриє в бою пеленою святою.
Так хочеться дати вам серця частину,
Ми поряд,ми з вами в щоденній тривозі.
Так рідко в миру ми звертались до Бога,
Жили в ейфорії і тихо терпіли.
Не сила батькам вже дітей хоронити,
Дай,Боже,терпіння усій Україні,
Нехай закінчиться нарешті війна,
І буде щасливою кожна сім'я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653284
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.03.2016