| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Минає час, проходять дні
Вона сама. Я на самоті
В кімнаті – промені одні,
Мов кристали крижані.
Іду вперед, її нема
Хочу обнять та все дарма
Ніч летить, уже світа
Вона сама, вона одна.
Зима завмре, весна прийде
Нагряне сонце – щастя молоде
Коханій спогади спряде
Усе мине, любов мине…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Якби я знав, я не любив
Її волосся, очі, тіло,
Життя своє я не ганьбив,
Розбите серце попелом не тліло.
Яка жага, безумно жить,
Віддати всі твої дива
У радісну, безмежну мить
Любов, як мальва розцвіта.
За, що любив? Так за красу,
Але не ця, яка у нас,
За ту, в якої Бога я молю,
Аби простив скоріше Вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Буває страшно на душі, хворію…
Зненацька вскоче душевний страх,
А серце лине в добрих мріях
І рветься в бій не зная крах
Настане день та прийде віра
Людська любов прорве недолю
Жіноче серце, то гідна міра,
Мій сенс буття – Новая Воля
Все плаче, гнівається совість
І рве твій дух, вбирає кров,
А серце мріє та спочине
Чекає голос жіночих мов.
Настав той час, прийшла надія
Змінити все твоє життя
І дати відсіч твоїй мрії,
Пізнати мить славетного буття.
І серце б’ється, горить від болі,
Бо просе ніжності, любові,
А мрії рвуться, гніваються долі,
Бо знають страх життєвої неволі.
Вона прийшла – твоє спасіння,
Як новий день, як світ життя
Бажаю я тобі натхнення,
Тепер навіки з тобою – Я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
За, що вмирали козаки?
За вашу честь, свободу, віру,
Залиті кров’ю вороги,
Пізнавши час теперішнього миру.
За, що вмирали пращури твої?
За тихе небо, сонце, море
Чутно постріли гучні,
Солдатське серце страждає горем.
А, що тепер, спитаєш ти?
І знов війна, цей вічний крах
Життя віддать, на гріх піти,
Аби дитя не знало страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654331
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2016
Любов та біль. Біль…
Душею і серцем йде у бій,
Грізно палає вогнем,
Відчай в очах с кожним днем.
Щастя та страх. Страх…
Воїн стає одним із невдах
Зрадженой долей, сидить у кайданах,
Руїна в душі, спогади в ранах…
Життя та смерть. Смерть…
Вічний супротив повалених жертв
Колесо Долі – наш кнут,
Вибір жене у скований кут.
Кохання та зрада. Зрада твоя
Погляд холодний, мов зброя
Серце холоне надією ледь,
Час не лікує мене. Геть, геть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Прости мене, бо я любив
У кожен день, в щасливий час
За цю любов у Бога я просив
Побачить разом знову нас.
Відчути тебе в моєму сні,
Який я бачу все життя,
Проходить час, рахую дні,
Вірю в мить сімейного буття.
Я бачу степ, уже світа
І ти чарівно йдеш,
Стискаєш колос у руці пшона
Боюсь, що рано ти минеш
Я підійшов… Знов впізнав
Твоє обличчя, божественну красу
Шкода, що думки твої не знав,
Світогляд чистий, мов росу.
Дивився в тебе кожну мить,
А ти пішла, не зможу жить.
О Боже, що тепер робить?
Відколи серце моє спить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Іде війна і ллється кров
Страждають люди, гине світ,
Сім’ї нема, багато вдов
Крокує знов імперський гніт.
Кричить душа, палає дух
Дітей привчають: «В бій, до зброї!»
Смертей людських, як рой тих мух
Усі бажають тільки крові.
Сидить вона і сина обніма
Повсюди постріли та заворухи
Кладе в яму та хова,
Крокують тяжко мертві духи.
Зимовий день і ніч проходить
Минає рік, нема Христа
Одні ідуть, другі уходять
Стежка вузька не пророста.
А нині страху ми не знаєм,
Бо відчуваєш тільки біль
За тих, кого більше не впізнаєм,
Теперішніх кровавих хвиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653770
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.03.2016
Життя залежить від подій
Відзнаками, повагой та вірой
Воно обернене безмежних мрій
І йде далекою долиной.
Моє життя не виняток людський
Наповнен він і вірой, і солодких мрій,
Любов - союзник йому вірний,
А серце сховище надій.
Кажуть життя нового не буває,
Бо є життя, і смерть то є,
А я життя, то вдруге маю,
Бо любов нікуди не мине.
Любов, не річ і не мета
Вона – твій сенс буття
Любов і є нове життя,
Сім’я, то вдруге.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653768
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2016
Лихі часи на України нині
Без зайвих втрат не обійтись
Солдатів гублять в різанині,
Який же ворог хоче долею пройтись?
Жінки козаків знов ридають
Синів втрачають у боях
Міста в руїни прокладають
Сталевим градом нищать по гаях
Немає вже спокійних ранків,
Відколи небо порохом гримить
Безжальні рухи смертельних танків
Донбас у полум’ї горить
Отож смертей і вкрай багато,
Солдат без граду - безпораден
Не вже Вкраїні гріх закладен ?
Чи знайдем спосіб, вихід ми знайти?
Говорять, в Україні сильний ворог
Запеклим боєм він грозить
Не вже він нам на стільки дорог?
Щоб кулю в голову схопить.
А, де цей ворог? Я питаю?
Не вже він нині тихо спить?
Свого він брата поважає
Чекає час аби скорить.
Скажу тобі, мій рідний брате
Свого солдата не здолати,
На жаль, єдина в нас с тобою мати,
Дідами об’єднана повік…
Нехай вам бог суддею буде
За всі гріхи, які тепер на вас
Залиті кров’ю, прокляті будні
Не жить вам з честю повсякчас
Не вже правителі не знають?
Як відчувати серцем біль
Усіх, без винятку, ховають
Відомий вже Вкраїні стиль.
Не вже воно і дійсно варте?
Кликами гризти горло нам,
Безжально лаються шакали
Нажить багатства більше вам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653489
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.03.2016
Не буде вам прощення та чистого життя,
Залита вічним гноем, тхне смородом земля
За кров пролиту тяжко, помре серцебиття,
Останні цикли спраги падають у небуття.
За сльози вдов жіночих, отримаєте смерть,
Нагряне чорна буря, то ваша перша чверть
За віру молодую, поляже княжа масть
Розбиту в шелт свободу, наш Бог не зможе впасть.
Не зможете зломити козацький героїзм
Продать солдатські душі, зрадливий ваш цинізм
Зв’язати ноги долі, для вас не песимізм
Повстати та страждати – утвердити нацизм.
Ви думаєте просто, життя своє прожить
Та прийде божа кара, поки що вона спить
Засне батьківське серце, як син його лежить,
Відчуєте на власне, як блискавка блищить.
За владу вашу чесну, отримаєте честь
Безвихідну, снодійну, даровану нашесть…
За очі ваші гідні, вибір вам надасть
Пожерти один одного, втопити в собі власть.
Природа дасть надію, нового діяча,
Загине диктатура від славного меча
У степі чутно голос одного лиш драча
Упали її крила, завмерла саранча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653485
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.03.2016
Душа моя пронизана титаном,
Сталевим поглядом та дій
Відколи серце сковане металом,
Втрачає світ казкових мрій.
І скоро стане вічним танком
Життя твоє навік замре….
Не вже прокинусь мертвим зранку?
Не вже надія пострілом помре?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Скажи мені, навіщо ти з’явилась?
В моїм житті. Сьогодні. Поряд. Тут…
Знетомленой надієй ти дивилась,
Холодним поглядом, мов джгут
Скажи мені, не вже любов для вас, як гра у карти?
Де в кожну мить пропустиш власний хід.
Не вже твій козир того вартий?
Не вже чуття твої, як лід?
Скажи мені, не вже існує вічне за любов?
Яке дарує нам останній шанс –
Створить її без зайвих мов,
Серця з’єднать в споріднений баланс.
Скажи мені, не вже це все?
Усе, що мали ми раніше
Не вже твій козир нас спасе?
Не вже життя моє тепер у тиші?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Не плач, воно того не варте,
Життя без спогадів та мрій
Любов для нас сьогодні – жарти,
Обмежені людських надій.
Не згадуй, бо нічого сприйнять,
Твоїх очей, налитих барв
Душі твоїй, на жаль, не знать
Шкода втрачать усе, що мав
Не мрій, бо вже не вернеш
Той самий день, єдиний час,
Коли від спогадів зітхнеш
У сні, який теплом загас.
Не жди, інакше пізно буде,
Життя своє у страх прожить
Один в сім’ї і кожні будні
Той біль не зможеш ти спинить!
Єдине, що ти мусиш знати,
Як тяжко чашу ту нести
Взамін тепла твого не брати,
Любові – чистої краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
В її очах жіноче розуміння,
Упевненість в майбутній день
Моє теперішнє спасіння,
Мрії сповнені натхнень.
Волосся, наче житнє поле,
Обвіяне барвистим цвітом
І пахне свіжим морем,
Як миролюбним, ніжним світом
Обличчя в неї, як роса,
Налита барвами ясними
Прозора від народження вода
Зелена нива, квітами рясними.
Душа та совість, як кришталь
Міцний, славетний силой
У цьому вся його мораль
Триматись гідно, правдой, вірой!
Життя її просте, свободне
Без зайвих втрат та таємниць
Воно своє і тільки модне,
Не купиш в жодній із крамниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016