| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Знову зрада пронизує серце
Знову зрада пронизує душу.
Знову вечір самотній, як завжди
Свої сльози ховати я мушу.
І твій погляд невпинний, нестримний
Моє серце хвилює гаряче.
Знову вечір, кава, самотність,
Знов депресія, знову плачу.
Ти повернешся, я лиш гляну,
Бо сказати мені нема чого,
Ти натягнеш усмішку «цегляну»,
Вже не буде між нами «гарячого».
Я піду, не залишивши сліду,
Метро – місце думок,
А я їду, і їду, і їду.
Стало краще, та не відпускає,
Знов думки, знов депресія,
І цьому немає вже краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016