| Сторінки (1/45): | « | 1 | » |
Не залиш мене там, звідки всі повтікають відразу.
Прослідкуй, щоб ніколи й ніде я не дав слабину.
Ти лише підійди, і скажи, що назавжди ми разом,
І я виграю цей поєдинок, а може й війну.
Не покинь мене там, де залишаться тільки капкани,
Я їх всі обійду, якщо ти нас вперед поведеш.
І загояться всі, навіть самі загострені рани,
Тільки ти. Тільки я. І ніяких кордонів і меж.
Не дозволь, щоб душа моя стала черства і холодна,
Зігрій словом і тілом, як тільки-но я попрошу.
Моя ціль – малювати яскраві життєві полотна,
А не сотні, чи тисячі звичних рекламних брошур.
© Сергій Завалко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017
Приємно, як цвіте все навесні,
Приємно, коли спогади хороші.
Приємно, коли очі ті ясні
Одним лиш тільки поглядом ворожать.
Приємно, коли сонце золоте
Осяює обличчя і долоні.
Приємно, коли серце молоде,
А вже в кохання щирого в полоні.
Приємно, коли радість на лиці,
Приємно, коли тепло в серці й в грудях,
Як очі в очі, і рука в руці –
Приємно. Нехай навіть і на людях.
Приємно, коли маєш накриття
При опадах раптових, чи при зливі.
Приємно мати справжні почуття.
Приємно, коли просто всі щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2017
Напитися тобою досхочу,
Вдихати запах твій на повні груди –
Як ейфорія літнього дощу,
Який змиває гори пилу й бруду.
Розділені сніданок і обід,
Прогулянки під білим зорепадом –
Як оберіг від лиха і від бід.
Нехай і далі щастя сипле градом!
Пройтися разом хоч один квартал,
І засинати в затишний обіймах –
Як інший світ, або якийсь портал.
Таке не гріх відстояти у війнах.
Дивитись в очі, ніжні, як бузок,
Тримати руки, білі, як хмарини –
Це те, що я бажаю хоч разок
Відчути на собі кожній людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2017
Зіграй мені мелодію дощу,
Бо в ній є особливо сильні чари.
За всі гріхи себе я не прощу,
Нехай за мене все це зроблять хмари.
Зіграй мені мелодію сердець,
Що стукають в однаковому ритмі.
Можливо, не поет я, не митець,
Але завжди ховаю щось у рими.
Зіграй мені мелодію душі,
Таку тендітну, ніжну, милозвучну.
Для музики не знайдеться межі,
Тому зіграй, і, якщо можна, гучно.
Для кожного улюблений мотив
Звучить тоді, коли найбільше треба.
Зіграй мені. Зіграй мені. Бо ти
Завжди підносиш музику до неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2017
А щастя й справді у простих речах:
У посмішці коханої людини,
В здоров’ї і добробуті родини,
І у дитячих іскорках в очах.
Допомогти так просто хоч комусь,
І в когось сірий день стане яскравим.
Або хоч поцікавитись, як справи
У мами. Як там батько? Як дідусь?
Так просто не зважати на все зле,
Радіти сонцю, вітру, літу, морю,
Не піддаватись сумнівам, чи горю,
Бо за падінням завжди буде злет.
Так просто бути прикладом для всіх,
Не забувати про своє коріння,
Тримати чисті розум і сумління,
І не збивати щастя людське з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2017
Роки пройдуть, змінивши вид лиця,
Залишиться лише суворий досвід.
Хтось знайде собі іншого митця,
Відкривши книгу, просто крикне: «ось він»!
Хтось буде при посаді, за кермом,
А хтось кохані руки буде гріти.
Їм буде добре й весело обом,
І байдуже, що вже давно не діти.
Хтось буде все життя сам по собі,
Комусь лише залишиться година,
Хтось просто десь розчиниться в юрбі,
А в когось десь народиться дитина.
Ці долі… долі… сотні…тисячі…
Шляхи у кожного свої, єдині.
Душа поета – скарб для читачів,
Яка відкрита лиш одній людині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2017
Ми невгамовні діти свого часу,
Загублені й забуті у юрбі.
Хтось, може, й розмалює сіру масу,
Але нашкодить в цей же час собі.
Жага до знань – це якось не по моді…
І якось не сучасно взагалі…
Думки давно пиляться у комоді,
Чи продані за гроші немалі.
Суспільство й особистість – різні речі,
Та кожен другий враз про це забув.
Свідомість вже готується до втечі,
Вона у цьому світі – це табу.
У музи руки вже від болю сині,
Та все одно вона йде до митців.
Життя – це як розпродаж в магазині,
Продасться все. Знайшлися б покупці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2017
Стань моїм щастям. Я так вже втомився від бід,
Від смутку, печалі, й того, що завжди обпікає,
І хай перевернеться цей збожеволівший світ,
Та знатиму я, що у мене кохана рука є.
Стань моїм сміхом, гучним, як пожежний сигнал,
Я щирої посмішки, віриш, давно вже не бачив.
Про справжніх людей не покаже ніякий канал,
А долі людські не потрібні каналам тим паче.
Стань моїм сонцем, яке враз розтопить весь лід,
І кригу холодну, яка наростала роками.
Присутність твоя необхідна як спечений хліб,
Бо дуже вже важко любити одними думками.
Стань моїм раєм, в якому щорічно весна,
Де музика лине, й пташки так виспівують рясно.
Всі хочуть багатства і слави – будь ласка, без нас,
У нашому світі й без того все просто прекрасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Ці дотики… мурашки знову всюди…
Та зовсім не бажаю втечі я.
В романтику не вірять більше люди,
Та байдуже. В нас власна течія.
Ці дотики… знайомі, теплі, ніжні,
Я з ними відлітаю в забуття.
Так склалося, що долі в нас суміжні,
Назад уже немає вороття.
Ці дотики мене завжди зігріють,
Вони собою втілюють красу,
І втілюють ту заповітну мрію,
Яку я через все життя несу.
В цих дотиках є щось таке… магічне…
Вони чарують раз, і на віки.
Якщо і є насправді ще щось вічне,
То воно там, на кінчику руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2016
Так тихо навкруги. Зимовий вечір.
Дві чашки чаю стигнуть на вікні.
Твоє волосся падає на плечі,
І ми у всьому світі лиш одні.
Яка краса навкруг, аж серце мліє!
Сніжинки щось малюють у танку.
Не покидай мене, моя надіє,
Дозволь вдихнути ніжність цю п’янку.
Дозволь з тобою бути наодинці,
Дозволь відчути все твоє тепло.
Ти пам’ятаєш ранок на зупинці?
Ох, як давно насправді це було…
А скільки пережито вже емоцій!
І кожен день з’являються нові…
Я буду завжди на твоєму боці,
Бо я тебе в своє життя провів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Так тихо навкруги. Зимовий вечір.
Дві чашки чаю стигнуть на вікні.
Твоє волосся падає на плечі,
І ми у всьому світі лиш одні.
Яка краса навкруг, аж серце мліє!
Сніжинки щось малюють у танку.
Не покидай мене, моя надіє,
Дозволь вдихнути ніжність цю п’янку.
Дозволь з тобою бути наодинці,
Дозволь відчути все твоє тепло.
Ти пам’ятаєш ранок на зупинці?
Ох, як давно насправді це було…
А скільки пережито вже емоцій!
І кожен день з’являються нові…
Я буду завжди на твоєму боці,
Бо я тебе в своє життя провів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2016
Ти – мій найперший відданий читач,
Ти – перший комплімент моєму слову.
Я стільки раз казав тобі: «пробач»,
А ти все пробачала знову й знову.
Ти – мій найперший відданий читач,
Бо половина творів – то про тебе,
Бо тільки ти мій чула тихий плач,
Бо тільки ти молилася до неба
За нас. За мене. І за всі гріхи,
Яким, можливо, і нема прощення.
Ти поряд і в хороший час, й в лихий,
Любов – велике таїнство і вчення.
Знайти своє – найбільша із удач,
А кажуть, що фортуна в сплячім стані.
Ти – мій найперший відданий читач,
І цей наш вірш далеко не останній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016
Щасливі ті, хто мають що сказати,
Коли здається, що весь світ затих.
Щасливі ті, хто пам’ятають дати,
Які колись сказали все за них.
Щасливі ті, хто засинають разом,
І пошепки бажають добрих снів,
А зранку прокидаються відразу
Від найтепліших, найщиріших слів.
Щасливі ті, для кого перешкоди –
Це досвід пережитих вже років.
Щасливі ті, кому зовсім не шкода,
Що підлітковий пил перегорів.
Щасливі ті, хто можуть нерозлучно
Пройти вогонь і воду, й навпаки.
Щасливі ті, хто можуть дуже гучно
Сміятися, не дивлячись в роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Щасливі ті, хто мають що сказати,
Коли здається, що весь світ затих.
Щасливі ті, хто пам’ятають дати,
Які колись сказали все за них.
Щасливі ті, хто засинають разом,
І пошепки бажають добрих снів,
А зранку прокидаються відразу
Від найтепліших, найщиріших слів.
Щасливі ті, для кого перешкоди –
Це досвід пережитих вже років.
Щасливі ті, кому зовсім не шкода,
Що підлітковий пил перегорів.
Щасливі ті, хто можуть нерозлучно
Пройти вогонь і воду, й навпаки.
Щасливі ті, хто можуть дуже гучно
Сміятися, не дивлячись в роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Ти пахнеш щастям. Запах цей п’янить,
Я навіть уві сні його почую,
Не знаю, куди зараз ти кочуєш,
Але спинись, будь ласка, хоч на мить!
Твій аромат повсюди. Без вагань
Я би дістав тобі найвищу зірку,
І хай, можливо, буде мені гірко,
Та не відмовлюсь від своїх бажань.
Твоє тепло у мене, і в мені,
А посмішка твоя найбільше гріє,
Моя збулася заповітна мрія,
Хоч зовсім я не лицар на коні.
Ти пахнеш щастям. Дай, ще раз вдихну…
Хай аромат наповнює легені,
Нехай тече по кожній моїй вені,
І навіть взимку створює весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016
І ти і я – дві долі у одній.
Я не романтик, просто це красиво.
Печалі всі давно уже на дні,
І пташка нам співає галасливо.
І ти і я – це радощі без меж.
Це краще навіть за ранкову каву.
Про що пишу? Ти знаєш. Все про те ж,
Про посмішку твою таку яскраву.
І ти і я – це доля. Точно доля.
Інакше ми б не бачились тоді,
Коли ще лід навколо замість поля,
І наші почуття ще молоді.
І ти і я – це щастя безстрокове,
Яке ми берегтимемо завжди.
Наш світ – яскраве сяйво світанкове,
В якому замість сонця будеш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
У моїй голові сотні тисяч щоденних думок,
Які б’ються запекло, як тільки-но візьме хтось гору.
Чи вперед, чи назад? Дуже важко продумати крок,
Щоб, залишившись лідером, мати пристойну ще фору.
Я все думаю, думаю, мозок постійно гуде…
Я біжу, я борюсь, я стараюсь, та знову позаду.
Я біжу до мети, але де ж вона? Де вона? Де?!
Я ж скількох перегнав в боротьбі за високу посаду!
В мене совість прокинулась тільки на пару хвилин,
Вона зараз не в моді, живуть же без неї віками.
З лоба капає піт: кільканадцять великих краплин
Нагадають про те, що розрушив своїми руками.
А я мчу все і мчу, мені ж треба найкращі місця!
Я їх всіх перегнав, і тепер лиш для мене цей партер.
Це далеко не все… в перегонах немає кінця…
Люди добрі, скажіть, а чи дійсно воно того варте?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687594
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2016
Змінився світ. Міняються турботи,
І люди стали все ж якісь…нові?
Змінився час. Пріоритет – банкноти.
Сучасний лад в безодню нас завів.
Кохання і турбота вже не в моді,
І друзі, і любов – усе на раз.
Не за добро, а за гріхи всі горді,
Тому й в душі не все у нас гаразд.
Пробачити, забути – неможливо,
Бо з’їла гордість все людське й живе.
Знецінилося те, що так важливо,
За течією кожен вже пливе.
Змінився світ. На краще? Це навряд чи.
Змінились всі. Позбавились мети.
Тут майже кожний підлий, ще й добряче,
І дуже добре, якщо це не ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685052
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2016
Я, мабуть, вже казав про це не раз,
Що ніч чудова в місячному сяйві.
Для неї зорі – краща із прикрас,
Всі інші атрибути просто зайві.
Я в цей період думаю, пишу,
Вірші складаю, а ще рідше – прозу.
Вона не ставить грані, чи межу,
І навіть ще яснішим робить розум.
Я думаю про все, або про всіх,
Про ту єдину, вірну і кохану.
Я думаю про сонце і про сніг,
Про добру справу. Рідше – про погану.
Вона людей не ділить на когорт,
Тому до неї в гості йдуть охоче.
Вона ж-бо зачарує будь-кого,
Хто залишиться під покровом ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2016
Не йди. Давай залишимось у місті,
Яке з’єднало нас тої зими.
На це є сто причин. А може й двісті.
Ти – сьоме чудо світу із семи.
Не йди. Навіщо сльози і розлука?
Ось наші руки, зімкнені в замок.
Давай тонути в романтичних звуках,
Допоки соловейко не замовк.
Не йди. Реальність краща за всі чати,
Ми ними вже наситились сповна.
Давай як в пісні, будемо мовчати,
Вона така чарівна – тишина.
У нас є все. Не треба нам чужого.
Ми прямо тут розіб’ємо намет.
Без тебе я не здатен ні до чого,
З тобою ж я хоч трошечки поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
До півночі тонути у віршах,
До ранку думати про ту єдину,
Займатись тим, чого просить душа,
І мрію колихати, як дитину.
Пробігтись з нею разом під дощем,
Куйовдити намочене волосся,
Сказати якусь дурість, потім ще,
Не зрозумівши, звідки це взялося.
Не sms читати, а листи,
Ті самі, що написані рукою,
Для неї теплу ковдру принести,
Або закрить від холоду собою.
Замазавшись у піну для бриття
Вирішувати, хто з вас вищий ростом –
Не бійтеся дорослого життя,
Бо бути в нім щасливим дуже просто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2016
Пустий перон. Розгублені серця.
А поїзд мчить подалі все від неї:
Так забирають музу у митця,
Так забирають паличку у феї.
«Не треба сліз, зустрінетесь іще» –
Шептав вокзал крізь сірий, хмурий ранок.
Та в грудях все одно і біль, і щем,
І кілька сотень наболівших ранок.
Він хоче бути там, де і вона,
Печаль ще більше налягла на скроні.
Він самотою ситий вже сповна,
І келихи давним-давно не повні.
Пустий перон чекає день від дня.
Ще тиждень? Два? Аби лиш поскоріше.
Якби ж він міг кілометраж віднять,
І ще раз обійнять її. Сильніше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
Давай потонем в морі почуттів?
До нас он навіть чайка прилетіла.
Ти ж так хотіла. Та і я хотів.
До інших нам не буде більше діла.
Яка весна…поглянь, яка весна!
Так квітне все, що аж тамує подих.
Не знаю зараз, та й тоді не знав
Куди мене несуть нейтральні води.
Застигло все. Тут тільки ти і я.
Нема нікого поблизу, в окрузі.
Ти ніжно шепчеш так моє ім’я,
І почуттями ми на злітній смузі.
Таке тепло іде від твоїх рук…
А голосок дзвенить неначе в казці.
Так тихо…чутно тільки серця стук.
Не треба слів…ми тонемо у щасті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
Залишся. Ти куди? Не йди. Ще рано!
Без тебе в грудях так весь час щемить…
Він буде завтра, той холодний ранок,
А зараз ніч. І в нас обох ще мить
Ще мить сказати все, що ми хотіли,
Ще мить на те, щоб стиснулись вуста.
Нехай мурашки бігають по тілу,
Квартира ще сьогодні не пуста.
Залишся. Хай твій поїзд відбуває,
А ти з моїх обіймів не втікай.
Без тебе я веселим не буваю,
І не смачний той найсолодший чай.
Залишся, і забудем про всі справи,
Не буде болю, смутку і жалю,
А буде світ наш світлий і яскравий,
В якому слово лиш одне – «Люблю».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016
Без тебе пусто в серці, і в душі.
Без тебе соловейко не співає,
І якось важко пишуться вірші,
Чи, може, просто настрою немає.
Без тебе пусто скрізь: і тут, і там,
Без тебе навіть сонце світить гірше.
Я наші дні нікому не віддам,
А вечори я не віддам тим більше.
Без тебе пусто. Вигляну надвір,
А там нікого. Хоч, насправді, сотні.
Я дочекаюсь, люба, до тих пір,
Коли в нас буде «тут», «тепер», «сьогодні».
Так пусто. Подивлюся в далечінь,
Там образ твій, і стане трохи легше.
Тебе чекаю вдень я і вночі,
І поцілую так, неначе вперше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Я не можу заснути без тебе. Не спиться. Самотньо.
Я не можу заснути без ласк твоїх теплих, і слів
Які чути мені так приємно й водночас природньо.
А якщо й засинаю, то сни мені сняться лиш злі.
Я заплачу. Пробач. Ну не можу я втримати сльози
Коли ти так далеко від мене і сотні думок
У моїй голові роблять спеку, замети і грози.
Тут немає дощу, але я мов до нитки промок.
Я не зможу заснути, якщо ти далеко, не поряд.
Я не зможу заснути, якщо не обіймеш плече.
Я без тебе – старий капітан, що лишився без моря,
У якого у грудях щоденно пече і пече.
Я не можу заснути. Так важко. Чому кілометри
Розділяють десятки, чи сотні найближчих сердець?
Якщо є десь помилка, пробач, я не встиг її стерти,
І надіюсь, до тебе цей лист донесе вітерець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Закохані – це непохитна віра,
Надія, і любов, і все живе.
Це для життя і є та сама міра,
І шанс обом відчути щось нове.
Закохані – це коли очі в очі,
Уста до уст, долоні до долонь.
Це посмішки хлоп’ячі і дівочі,
І її теплі пальці біля скронь.
Закохані – це коли воєдино,
Пліч-о-пліч, душа в душу, рік у рік.
Це виграний у долі поєдинок,
І хтось когось на щастя цим прирік.
Закохані – це виклик по підмозі,
Розмови один з одним на духу.
Закохані ногами на підлозі,
А почуттями завжди на даху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Я скучив, люба. Віриш, дуже скучив.
І гірко, й сумно, та цей біль мине.
Ти ж знаєш, наше щастя неминуче,
І скоро ти обіймеш вже мене.
Я скучив дуже за очима тими
В яких тону щоразу без вагань.
Ще трошки, люба, мусимо пройти ми
Для здійснення усіх наших бажань.
Я скучив за руками, що тепліші
Від сонця, яке гріє всіх щораз.
Нові обійми в десять раз ніжніші,
І вони все розкажуть замість нас.
Я скучив. Не скучати не вдається,
Бо день без тебе тягнеться як рік,
І там де ти, там моє серце б’ється,
Пройшовши океани й сотні рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2016
Ти чуєш, брате, десь там грім гримить?
Це наші б’ють ворожу всю навалу.
Для нас з тобою день летить як мить,
А в них проходить ох як він помалу.
Ти чуєш, брате, линуть десь пісні?
Це наші діти покоряють ноти,
І через кілька років, навесні
Вони візьмуть не скорені висоти.
Ти бачиш, брате, як цвітуть гаї?
Вони ж-бо наші, рідні, не ворожі.
Я вірю, діти і твої й мої
Не раз побачать дні такі погожі.
Коли це буде? Не скажу. Колись.
Я й сам, ти віриш, все хотів би знати.
Молися, брате, віруй і борись,
Цього чекає Україна-мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667364
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2016
Так холодно без тебе, не брешу!
Зігрій мене теплом своїм, будь ласка,
З тобою день – не просто день – а казка,
Яку словами я не опишу.
Так холодно, коли ти ще не тут,
Коли ти десь далеко, ще в дорозі,
Врятуй мене від холоду й морозів
Чому ж він такий довгий, твій маршрут?!
Так холодно. Ну де ж твоє тепло?
Ох, як мені його не вистачає,
Прийди, приїдь, примчись, я так скучаю!
Ще й снігом все навколо замело.
Не спиться вже яку підряд добу…
Так холодно…А ні, уже тепліше!
Залишся і не йди нікуди більше,
Бо холод ще про мене не забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2016
Приснись мені, хоча б на певну мить,
Дозволь, я хоч у сні тебе побачу.
Тоді й душа, і все переболить,
І зацвіте, як навесні неначе.
Приснись мені. Давай в цю саму ніч.
До ранку говоритимем про зорі.
Залишимось хоч раз ми віч-на-віч,
А я порину в очі ці прозорі.
Приснись мені. На п’ять хвилин. Прошу.
Цей сон для мене важливіший втроє
За всі вірші, що по ночах пишу,
І за слова, які складаю в зброю.
Птахи летять від нас подалі, ввись,
Лишаючи нам мрію і надію.
Почуй моє прохання і приснись,
А я за те кохання нам навію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2016
Мости горять. Було це неминучим.
Минуле залишається позаду.
Я сам собі всі вироки озвучив,
І сам у себе відібрав посаду.
Тут – роздоріжжя, там – прямі маршрути.
Куди піти? А серце щось не каже.
В нас, друже, на руках надіті джгути,
Те, що в душі – ото лише і наше.
Хтось істину знайде в сім’ї, в любові,
А хтось знайде у повному стакані.
Нема різниці в відстані, чи мові,
Якщо ці руки теплі і кохані.
Тут – літо, там – зима. Яка різниця?
Річ в людях, і ніяк не у погоді.
Комусь мить щастя зараз тільки сниться,
А комусь щастя – це життя. Та й годі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2016
Живи! Допоки віра не згасає,
Вона для тебе найцінніший скарб.
Живи! Допоки на траві роса є.
Малюй життя, до рук узявши фарб.
Живи! Допоки світ цей ще існує,
Не бійся помилятись у житті.
Так як і ти, чекаю вже весну я
І вірю, що надії не пусті.
Живи! Комусь на зло, комусь – на радість,
Допоки серце б’ється – ти живи!
Люби моря і сонячну яскравість,
З ким був на «ти», не переходь на «ви».
Живи! Люби! Палай! Гори яскраво!
Цінуй не кожний день, а кожну мить.
Не забувай завжди іти направо,
Навіть тоді, коли душа болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2016
Знайти себе у сотні перевтілень –
Це справа не з легких, і не з простих.
Чому так важко нам сказать «прости»,
І зазирнуть до внутрішніх відділень?
Нам про життя виписують у книгах,
Хоча, воно, насправді, не складне,
І можна зрозуміти головне
При цьому розмовляючи на мигах.
То в горлі, то в душі клубок. Від чого?
Від тих проблем, які хтось сам створив,
А в цей же час пустіють десь двори,
В яких нема нікого і нічого.
Знайти себе у цьому монотоні –
Це справа не з легких, і не з простих,
І хай ніколи не горять мости,
Які звели закохані долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2016
Так мало слів, які зігріють душу.
Так мало тих, з ким зараз я дружу.
Одним і тим же шляхом йти я мушу,
Обачно оминаючи межу.
Так мало фраз шептали її губи.
Так мало коливань і почуттів.
Романтик милий за добу став грубим,
Хоча, навряд чи він цього хотів.
Так мало мрій, які більш-менш досяжні,
Але й до них дві сотні перепон.
Вину одразу визнають присяжні,
Якщо любов поставити на кон.
Так рідко котяться від щастя сльози,
Так часто рідні враз стають чужі.
Так мало і поезії, і прози,
Яка б хоч щось залишила в душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2016
Розлюби, якщо погляд мій серед зими десь загубиш,
І не плач ти дарма, хоча, сльози вгамовують біль.
Розлюби і забудь за волосся, за руки й за губи,
Просто вимкни відразу не знятий по-людському фільм.
Розлюби і забудь, бо негоже страждати роками,
Цей малий епізод помісти у табличку «архів».
Ми розрушили все, лиш легенько махнувши руками,
І в пасиві добавилось ще кільканадцять гріхів.
Розлюби, якщо раптом огорне чи смуток, чи втома,
Не давай слабину, не для них я тебе так беріг.
Розлюби, але знай, я на тебе чекатиму вдома,
І надіюсь, колись переступиш наш спільний поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Не страшно мати щастя на меті,
Страшніше – якщо методи не годні.
Не страшно, якщо буде заметіль,
Страшніше – якщо вже вона сьогодні.
Не страшно стати тим, ким ти не є,
Страшніше – взагалі ніким не стати.
Не страшно, якщо в спину хтось плює,
Страшніше – пам’ятати всі ці дати.
Не страшно покохати, та не ту,
Страшніше – взагалі не покохати.
Не страшно мати ціль якусь просту,
Страшніше – безнадію колихати.
Не страшно покохати самоту,
Страшніше – як вона тебе кохає.
Не страшно доказати правоту,
Страшніше – як її уже немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2016
Вона програла все, що в неї є,
На почуття зробивши власні ставки.
За вікнами несамовито льє,
Ну а в життя вже вносяться поправки.
Він ставив на «зеро», як і вона,
І все програв. Залишились лиш мрії.
Він думав, що любов тут головна,
А зараз витирає мокрі вії.
Вона не знає, що то так болить,
Та пам’ятає ті образи гострі.
Один лиш вечір. Незабутня мить.
А потім…самота…неначе постріл.
Він звик до болю, плюс, ще є вино,
Яке усе забути допоможе.
Вони робили ставки в казино,
А на любов це аж ніяк не схоже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016
«Болиш»
Ти так болиш десь глибоко в душі,
А я вже думав, що цей біль минає.
Твої слова летіли як ножі,
Та в цьому, мабуть, і моя вина є.
Я не писав про тебе ні рядка,
І точно не шукав нових відносин.
Самотність, знаєш, не така їдка,
Коли її до себе не відносим.
Це дивно, та не снишся ти мені.
Я бачу сни, та в них тебе не бачу.
Я знов тебе малюю на вікні.
Любов холодна, а твоя – тим паче.
Я не чекаю вибачень, облиш.
Все сказано давно тобою й мною.
Ти просто десь там глибоко болиш,
І я, напевно, здамся тут без бою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016
Все зміниться. Не падай духом, друже,
Молися й вір – це дасть свої плоди.
Я й сам у собі впевнений не дуже,
І без віршів – як риба без води.
Все зміниться, надіюся, на краще,
Роки підуть, залишаться думки.
І от тоді ти зрозумієш нащо
Не відпускав коханої руки.
Все зміниться, хай років через сорок,
Та все одно прийдуть часи нові.
Мене, я знаю, точно вхопить сором,
А от за що – пробач, не розповім.
Ще буде все: і похвала й догани,
Пожовкнуть невідправлені листи.
Ти, друже, не руйнуй мости ногами,
Бо дуже важко потім їх звести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
Нехай вірші – це все, що в мене є,
Нехай я буду з-поміж вас біднішим.
Та щастя починається моє
Лиш до блокнота олівця піднісши.
Нехай мене забудуть читачі,
Хоча, вони не знають мене й досі.
Я знов і знов писатиму вночі
Про літо, зиму, весну й навіть осінь.
Нехай у будь-яку пору доби
Мене тривожать докори сумління.
Я вже багато не того зробив,
Але, з такого я вже покоління.
Нехай життя далеко заведе,
Та пам’ять обновлятиме всі файли.
І я колись помічу де-не-де
Такий знайомий аж до болю смайлик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
«Вірю»
Я вірю, що настануть ті часи,
Коли ти припадеш в мої обійми,
Закінчаться всі непотрібні війни,
І збудеться все те, про що просив.
Я вірю, щастя нас не омине,
І кожен берегтиме те, що має,
А років через сорок хтось згадає
Мої вірші, а може і мене.
Я вірю, що любов живе в серцях,
Навіть у тих, які давно розбиті,
І прийде час, коли одної миті
Вони складуться порухом Творця.
Я вірю, кожна рана заживе,
На тілі, чи в душі – це не важливо,
А я порадуюсь, якщо, можливо
Цей вірш тебе зачепить за живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
Я дивився як падає сніг,
Чомусь сльози котились по віях.
Вже не раз бував збитим я з ніг,
І не раз вітер в спину повіяв.
Я тікав від проблем, від думок,
І ви знаєте, втік я красиво.
Так чому тоді в горлі комок?
Чому доля все пише курсивом?
Я тікав під холодним дощем,
І тікав, коли сонце світило.
Ворогів розбивав своїх вщент,
А вони позаходили з тилу.
Ще не скоро покриє роса
Ті поля, де іскриться колосся.
Самий більший мій ворог – я сам,
І від нього втекти не вдалося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
«Самота»
Ти знову прийшла дуже вчасно,
У тебе шикарна хода.
Як завжди – яскрава й сучасна,
Як завжди – п’янка й молода.
В тобі я знаходжу розраду,
В тобі я свій біль утоплю.
Ти та, хто ніколи не зрадить,
Єдина, кого я люблю.
Для мене ти скарб незабутній,
Одна на весь світ, саме та.
З тобою і в свято, і в будні,
Навіки моя – самота.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Для тебе складаю сонети,
За тебе здіймаю фужер.
Завжди зрозумієш мене ти,
До ранку ти мій протеже.
Не смій розставляти тенета,
Я й так в них потрапив уже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2016
Чому я знов не говіркий?
Чому душа все плаче й плаче?
Я вирвав з книги сторінки,
Яких раніше і не бачив.
Я був холодний до жалю,
Не визнавав свої невдачі,
Я Бога лиш про те молю,
Щоб Він гріхи мені пробачив.
Назад немає вороття,
Минуле – як бурхлива повінь,
Хтось пише книгу про життя,
Для мене моя книга – сповідь.
Минають дні, минуть роки,
А я писатиму все більше.
Любов на відстані руки,
Але вона вже зовсім інша.
На жаль, не знає серце нот,
Які розтоплять вічну кригу.
Хтось закриває свій блокнот,
А я закрию свою книгу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2016