| Сторінки (2/173): | « | 1 2 | » |
Час від часу мені дуже хочеться повної тиші.
Щоб бриніло повітря й мовчали в гаю солов’ї,
Щоб думки, як на крилах здіймались, здіймалися вище,
Щоб мовчало відлуння гарматне й затихли бої.
Помовчіть, голосисті, тут болю по вінця насипано,
Тут заплаканий ліс, що могилою братською став.
В забутті, непоховані, стали похилими вітами,
І їх розпач живе у вечірнім багрянці заграв.
Їм уже все одно, хто правий був, хто винен,
Вже пішли, не діждавшись синів, за межу матері,
Тільки вічний вогонь від зірок тут ніколи не згине,
Тут і обрій горить в особливій, багряній зорі.
Скільки років пройшло.Все здавалося – ні, не допустим!
І мільйони загиблих у пам’яті будуть завжди...
Тільки знову війна, і у хаті у матері пустка,
Та із півночі вітер наносить нам хмар і біди.
Тихим вечером я запалю за загиблими свічку.
Помолюсь за солдат і замовкнуть на мить солов’ї.
Дай же мудрості, Боже, нам воєн засипати річку,
Щоб мовчало відлуння гармат та затихли бої!
Дай же сили і мудрості, Господи, бути почутим!
Дай удачі, аби не загинуть в останнім бою!
Та щоб кожен солдат на землі не лишився забутим,
Що поліг на війні, захищаючи землю свою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732568
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2017
Віртуальне життя, віртуальні події у світі,
Віртуальні бої , синтетичні якісь почуття...
Подих свіжого вітру, як сон, що заплутавсь у вітті,
Час реально минає, немає йому вороття.
Там, у тому житті, ми все ставимо “класи” і “лайки”,
Молоді і красиві, такими ми бачим себе,
Та несемо в той світ ми такі нісенітниці й байки,
А той світ пилосмогом те сміття під себе гребе.
Утекти від життя, заховатись молюском у мушлю,
В світ, де все так чудово, де квітом буяє життя.
В світі, де не існує повинен і мушу,
В світі хибних думок, до примарних надій вороття.
Ти сміливий і сильний, та спец із любого питання.
А якщо щось не так, просто видали з пам’яті файл.
Синтетично звучать у душі і прохання, й прощання,
А щоб наче сказати про щось, то достатньо поставити смайл.
Мислим кліпами, знань по верхах нахапались,
Так живемо і вірим в якусь маячню...
А в цей час за вікном – там краплинки веселкою склались,
Та трава пророста, розрива тогорічну стерню.
А як пахне чарівно іще не прочитана книга!
Як твоїх почуттів зачекались природа й слова!
Як виблискують в конях, натхненних піддосвітнім бігом,
Роси з поля дитинства, де пам’ять ще й досі жива!
Тож реальне життя синтетичним ніяк не заміниш,
Бо тепліше обіймів коханих бува лиш весна.
Віртуальне життя – станеш роботом і не помітиш...
Не помітиш весни, а у світі панує вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2017
А сніг ішов на ледь розквітлі квіти,
Вмивав сльозами пелюстки червоні.
Вагою снігу прихиливши віти,
Сумні сніжинки танули в долоні.
У квітні сніг. За що? Чому? Навіщо?
На ніжних пелюстках важкі сніжинки?
...І що могло нас здивувати більше,
Ніж дивної зими сумні поминки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2017
Лет так назад наверно тридцать,
Когда весна пришла звеня,
Нас угораздило влюбиться,
Из многих выбрал ты меня.
Был наш союз немного странен,
Мы вместе не были ни дня.
И из неведомых окраин
С собою ты позвал меня.
Уж много лет идем по кругу,
Любовь и жизнь вдвоем храня,
О том, что выбрали друг друга
Не пожалели мы ни дня.
…Опять играет солнце в лужах,
И я, весну испив сполна,
Влюбляюсь в собственного мужа,
Случайно глянув из окна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727781
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2017
Слова – це вітер, час – пісок, життя – вода.
То ж обережно все складай до купи.
Бо може приключитися біда,
Із цього всього тільки купа бруду буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727665
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 07.04.2017
Яким здавався ти мені своїм!
Яку романтику уява малювала!
І захлиналися піснями солов’ї,
Любов усе буття перевертала.
Неслись наввипередки табуном думки,
Про те, як добре буде нам у парі.
Любов, надія, вірність на віки,
Та захід сонця кольорами грав у хмарі.
А час минав.Я зрозуміла все.
Це відкриття не викликало подив.
Як я красиво змалювала це!
...Ти ж випадково мимо тут проходив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2017
Старезний чарівник мені пророчив долю.
Надій і свічки вогник в кришталевій кулі гас.
Кружляло вороння над замком і бідою,
Й годинниками зорі вираховували час.
А чарівник віщав, що все навколо тлінне,
І що минає час у марній боротьбі,
Й немає правди в тім, чи все я зроблю вірно,
То лиш в майбутнє шлях, що вибрала собі.
А душу навпіл рвуть і прагнення, й бажання,
В постійній боротьбі живуть бо зло з добром,
Та маятники справ зізнання і пізнання
Хитаються, та їм не перейти кордон.
Тяжким є вибір,
Та було дано збагнуть –
Що вибір той і є життєва суть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725838
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.03.2017
І доля знову випробовувала нас,
Через шторми і бурі дістаєшся краю...
Мов Фенікс з праху, як приходить час,
Відроджуюсь, і знову помираю.
Незрозуміла, моторошна мить,
Перетворились люди в вовчу зграю...
До справедливості чи нам дано дожить?
До пекла шлях, чи може шлях до раю?
То ж ріже вуха нешліфована брехня,
І вірять їй, зомбовані до краю...
Як коле ноги висохла стерня,
Як правду тут знайти, повір, не знаю!
Крупиці правди поміж тоннами брехні,
Шукаю їх, мов золото шукаю,
Бо тільки правда допоможе у борні,
То ж всю її, усю пізнати маю!
Дзвенить струна, завмерло серце враз,
І я знайду нарешті правду, знаю.
...Як Фенікс з праху, коли прийде час,
Відроджуюсь і знову помираю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2017
Весна.Черговий гумконвой. Росія. Обстріл.
Накрили обстрілом. І знов, і знов накрили.
Занепокоення ОБСЕ – не постріл,
Їм все одно, вони що з льоду брили.
Причина – наслідок. Війна – великі гроші.
Комусь черговий лям зігріє душу.
Впились в країну, як в кожуха воші,
Як жадібність, не знаю, не задушить!
Великі гроші – знай велика сила.
А най вони вам у кошмарах сняться!
Чи ж вас не мати на руках носила?
Чи ваші душі Бога не бояться?
Збираєм миром всім – рятуємо солдата,
Всім миром вболіваєм за країну...
А вам – начхать, не сядете за грати,
Хоч із країни робите руїну!
Зневіра пазурями серце давить,
Невже так буде завжди, вік до віку?
Страшніше всього, коли ницість править...
Змінити щось підвладно чоловіку?
Немає ні Івана, ні Богдана.
Й візитка Яроша мабуть десь загубилась...
Моя Вкраїна, бідна, безталанна!
Чи буде правда тут? Мабуть наснилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724326
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2017
Біда велика нашого буття
Що ми на перші ролі у державі
Виводимо того, хто до путя
В своїй буденній знається у справі.
Все пхаємо кухарок, співаків,
А особливу пристрасть, просто ваду,
Ми маємо до тих, хто постраждав,
Як нам здається, постраждав від влади.
І не важливо, що кишені набивав,
Грошима, що у нас потроху тяг!
Він довго й нудно “проти влади воював”,
Що сам заплутався в переліку звитяг!
Й Надії доля всіх нас хвилювала,
Та депутатом довелось їй стати.
Нічого ще вона не збудувала,
Летить з бойовиками постріляти!
Такий от очевидний результат –
Не сотвори кумира – кажуть мудрі...
А дурості і ницості парад
Проходить знову в надцятому дублі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2017
***
Не пощастило – живемо в епоху змін,
В епоху грізних, зовсім різних революцій.
Хтось падає, а хтось встає з колін.
Когось накрила хвиля резолюцій.
***
Одним з роками мудрість прибува,
А інші просто старшими стають
***
А зорі краще видно через дах, що з’їхав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720258
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 25.02.2017
Коли пливеш в човні – не смій його хитати!
Коли земля в вогні – не роздувай вогонь!
В нас Україна є, і є нам що втрачати.
І від лихих подій нас, Боже, оборонь!
Ми у однім човні, а шторм і вир навколо!
Ми сваримось, кричим, доводимо своє.
Наш човен набира тії води споквола,
І та вода завжди усім життя псує.
Так і пливе вперед хиткий дірявий човен,
А у човні живуть суперництво й розбрат.
...Все просто – лиш на весла сяде кожен,
Заткне дірки, й обійдемось без втрат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2017
І лізуть в голову віршовані рядки,
Які за п’ять хвилин я не згадаю,
Про будяки, які все роблять навпаки,
Щось про віки, роки та огірки,
Про вічний бій, любов та вовчу зграю.
Мені цікаво, як влаштовані мізки?
І як вмикається у голові потрібна кнопка?
Що із запасу знань бере зразки,
Щоб із віками тішились роки,
З картоплею складались огірки,
А пробка щоб...Вона й в Сахарі пробка!
...Моє безсоння – то яскравий світ,
Асоціації, як пазли, що не склались,
Такий собі шаленний зовсім гід,
Складеться пазл – і уникаєш бід,
І я засну. Принаймі – намагалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2017
Як добре все – доводити не треба,
Коли кохаєш – не кричиш про це.
Коли упевнений, то ти досягнеш неба,
Спокійним бути – не згубить лице.
Упевненість в собі – потужна зброя.
І є вона – все стане на місця.
Дах не знесе, не захлесне журбою,
Повірить всіх у тебе змусить віра ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2017
Не допоможе сон , як зморена душа.
Коли у темряві воюють біль з журбою,
Коли до тебе кожна думка поспіша,
Коли весь світ пронизаний тобою...
Я сперечаюся з тобою про життя,
Про складність вибору, який мене чекає.
Від вибору залежить майбуття,
Ланцюг причини й наслідку тримає.
Як втому подолать, скажи мені?
До кого йти, коли нема вже мами?
...Стоїть калина в білім напівсні,
Червоними заплакана сльозами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2017
***
Ти не туди! Вогні у іншій стороні!
То й що? Мої вогні запалювать мені!
***
Ти словом убивав. Добив мовчанням...
***
Відповідальним будь, як зброю маєш.
Бо основна її частина – голова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717196
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 09.02.2017
Уклін бібліотеці й шанування!
Живу з людьми, немов гортаю книги.
Мої веселі та не дуже намагання,
Бо не бажаю вплутатись в інтриги.
Ось ця людина – сонце на світанку!
Спілкуєшся – здіймаєшся на крила.
Таку читать – запоєм аж до ранку,
Й жалкую завжди, що її закрила.
А інша – “Вій” вночі в дитинстві!
Що не сторінка – сум, ниття, тривога.
Ще зовсім молода, а думки сиві,
У ямах й бур’янах її дорога...
І до життя у кожного свій хист.
Одні слова, та різний зміст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017
Покаже час,
Чи правильно ти жив.
Залишив слід,
Чи може наслідив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2017
Слово- ласка і слово – зброя,
Слово – казка і майбуття.
У минуле несе героя,
Допоможе пізнать життя.
Слово – вірші, і слово –проза,
Вишиванкою на полотні,
Слово – радість, і слово-сльози,
З відчуттями, як уві сні..
Слово струни душі зачепить,
Слово може взяти в полон.
Слово може війну завершить,
Дасть надію життю, вогонь!
...Стібок до стібочка, до слова – слово,
І ось вишиванка твору готова.
Слова шикувались по білому полю,
Стібками слова вишили долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2017
...І коли нападали вороги на Україну, на дні самого
глибокого яру били в дзвони козаки,
і розносився той дзвін ярами, кличучи до бою,
піднімаючи старого і малого...
(із легенд "Холодного яру")
Віки із часу козаків давно минули,
Та у годину лиха і напасті,
Той дзвін і ви, мабуть, недавно чули.
Якщо ви, звісно, не належите до власті.
Країни схід ворожий топче чобіт,
І це, як виявилось, привід більше красти!
Прогодуватись, вчитись, жити – клопіт!
Якщо ви, звісно, не належите до власті.
По телевізору, як цирк, дивлюся Раду.
А всі, здавалося, розумні й головасті!
Та миром всім воюємо за правду.
Якщо ви, звісно, не належите до власті.
Шаленні гроші на поїздку до Америк,
Такі, повірте, там вирують зараз “страсті”!
Тугіше пояс та лікуймось без істерик...
Якщо ви, звісно, не належите до власті.
Гримить, гуде козацький дзвін,
Навалу ворони віщують!
Далеко вілли від ярів.
Не чують!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713585
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2017
Гармонія скрізь має бути і баланс,
А біди має врівноважувати радість.
Життя , щомиті випробовуючи нас,
Тримає десь дарунки долі, правда!
Чи зможу через все це я пройти?
Чи гідно поведусь, не забруднивши душу?
Чи є та сила, щоб спалить старі мости?
Бо жити не в минулім, зараз мусиш!
Життя уроки неможливо прогулять,
А вчить воно дохідливо й жорстоко.
І відповіді ні в кого списать,
Й не вийде не засвоїти урока!
Закон збереження ніхто не відміняв.
І рівновага – те, що діє свято.
Якщо ти над собою бід вагу підняв,
Тебе до щастя нові крила здіймуть радо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713117
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017
Смужка біла, смужка чорна,
Любить доля з нами гратись!
Сили попрошу у сонця,
Щоб із долею змагатись.
Швидко час летить, як птиця,
Що до вирію зібралась...
Треба жити, як годиться.
Знаєш, доле, намагалась!
Та, бува, як вдарить струмом
Як же так, чому у крайність?
Чорний колір давить сумом,
Білого піднявши вартість.
Я люблю хвилину кожну,
Кожен вечір, кожен ранок!
І тому ці смужки, можна?
Розфарбую наостанок!
Смужка жовта, смужка синя,
Фіолетова, зелена!
По якій піду сьогодня?
Це залежить лиш від мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017
Ранок нового дня,
Ранок нового року.
У майбуття стерня,
Зоряний час пророка.
Все тільки почалось,
Серце чекає дива,
Сонечко піднялось,
Мрії мої щасливі...
День за днем пролетить,
Все мине, крок до кроку,
Ти зупинися, мить!
Ранок нового дня,
Ранок нового року...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Своя у ангелів кохання є задача.
Вони разом із нами містом ходять.
Кому до кого йти – вони лиш бачать,
Та наче випадково любих зводять.
Біжить дівчина зранку на роботу,
Їй хлопець випадково став на ногу,
Та виявивши ввічливості ноту,
“Пробачте, не хотів!”, і до смартфону.
-Скажи мені, як виконав роботу?
Спитав Всевишній ангела потому.
Чим закінчилися усі твої турботи?
З чим зараз повернувся ти додому?
Я їх не звів! І ангел ледь не плакав,
Так важко стало зараз, як ніколи!
Я їм обом такі давав вже знаки,
Що іскрами повітря йшло довкола!
-Живуть далеко? Ні ж бо, зовсім поряд!
-Перевіряв сумісність? Ну звичайно!
На сто відсотків- так вони підходять,
Із них родина вийшла б дуже гарна!
В одному транспорті щоранку на роботу,
У супермаркеті штовхав їх ніс до носа,
Та мимо цілі стріли, ось скорбота!
І зовсім користі усе це не приносить!
-А вихідні? – З футболом на дивані,
Вона – по господарству й в інтернеті...
І що робити, Боже, вже не знаю!
Це завдання для мене гірше смерті!
...Так і живуть, кого обрала доля,
Щасливим бути в парі, не одному,
Чи відкриватися коханню – їхня воля...
А ангел плаче, склавши крила з втоми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017
Стояти легше, ніж вантаж нести,
Мовчати важче, ніж гострити шаблі.
Як взнати, що спалить – старі мости?
Чи спопелити к бісу кляті граблі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708029
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.12.2016
Те, що тривожило раніше – не болить.
Чи то душа замерзла, чи занесло снігом?
Неначе зупинився час на мить,
Геть спантеличений своїм постійним бігом.
Моє буття і болісне й сумне,
Помножене на сутінки й тривогу,
У спогади несе воно мене,
Найтяжчу вибираючи дорогу.
Я особливість пам’яті кляну,
Бо у хвилини суму і тривоги,
Сама до себе в душу зазирну,
Й проходжу знов одні і ті ж дороги!
І знов збиваю душу до крові,
І знову вірю людям, чуєш, знову!
І знову падаю, не відірвусь землі,
Вдягну на душу нове плаття знову!
Я не навчусь ненавидіти світ,
Також не зможу вибачити зраду,
Те, що тривожило раніше – не болить,
Час гоїть все, і тут також зарадить!
20.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
Як не крути – життя бере своє.
Не пропускай же долі добрих знаків,
Та пам’ятай – вітрила в тебе є,
То ж нічого чіплятися за якір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
Гуляє вітер-розбишака в полі,
Нагонить хмари, буде дощ зі снігом.
Мороз-бешкетник, мабуть з ним у долі,
Гілки дерев уже скувала крига.
Не перший рік у нас війна жнивує,
Та клятій їй ніяк кінця не видно.
Гарматний вітер у полях лютує,
Та данину збирає принагідно.
Серця у кірці льоду змерзли зовсім,
Забайдужіли – не у нас стріляють.
І тільки совість просить, будить, просить
Не спи, тебе солдати захищають!
Хай разом з новим роком на порозі
Постане мир, міцний та довгожданий!
А поки- не спинись на півдорозі,
Іди вперед, на поклик серця знаний!
09.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705924
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.12.2016
Мені в житті не вистача життя.
Біжиш, летиш, як сторінки гортаєш.
Роки, як миті, йдуть у небуття,
Для чого жити? А спитай –не знаєш!
Міняються картинки за вікном
Та наганяє сум коліс вагонних стукіт,
Те, що колись було, тепер здається сном
І спомини мої, як сніг, летять на руки.
А як на світі жить? Як правильно вчинить?
Бо сумніви беруть і впевненість згасає...
Та знаєш, просто все – ти зупинись на мить!
Життя мудріше, все про тебе знає.
Хоч як на світі я люблю людей,
Котрих спитати можу – пам’ятаєш?
Та рветься серце в мене із грудей,
Бо йти життям тут і сьогодні маєш.
І ждуть мене непройдені шляхи,
Скелясті гори, лісові озера...
А я роблю все знову навпаки,
В буденні загубилась, як в пустелі.
Мені в житті не вистача життя...
09.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Стоїть годинник в батьковому домі
Давно його хазяїн не заводив.
І тільки вдень легенький сонця промінь,
По циферблату так тихенько ходить.
Тут зупинився час. Уже назавжди.
Лиш тільки спомин душу розтривожить,
Так боляче ходити тут насправді,
І кожен крок той біль у серці множить...
Тяжкий був рік – пішли кохані люди,
Забравши часточку душі з собою...
Стоїть годинник. Більше йти не буде,
Як вірний пес, не витримавши болю...
09.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705717
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2016
Яку ж фантазію пекельну треба мати,
Щоб квітами гармати називати!
І додають матусям сивини,
Гвоздики, що не з саду, а з війни.
Півоній більше не даруєш ти,
І у саду не треба їм цвісти.
Постали, як стіна , на серці грати...
Не можу про півонію співати!
А гіацинти, первістки весни?
У чому провинилися вони?
Чому від них загинули солдати?
А мали ж їх коханим дарувати...
Тепер ці квіти – вісники війни.
І боляче, коли цвітуть вони!
19.11.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2016
Не бійся спалювать мости,
Котрі нікуди не ведуть.
Не ремствуй на тяжкі часи!
Усе пройде! Й вони пройдуть!
Заснула до весни рілля,
Нехай бажання не поснуть!
Бо головне – в душі весна,
То ж треба з шляху не звернуть.
Вже пролітає перший сніг,
Минуле не дано забуть...
Не бійся спалювать мости,
Котрі нікуди не ведуть.
12.11.2016
Олена Бокійчук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2016
Давай, подруго, ми з тобою помовчим.
Про те, що ліс пожовкле листя скинув,
У небуття іще один рік згинув...
Давай про це, подруго, помовчим.
Дорослі діти десь у гамірних містах
Своє життя будують, наче хатку.
У них, хвалити Бога, все в порядку.
Давай про це, подруго, помовчим.
В шаленнім темпі проліта життя,
Його хвилини й миті невловимі,
У доброту ми віримо й донині,
Хоча життю немає вороття.
Іскриться зіркою у келихах вино,
Вогонь пригод у серці не згасає,
Будення ж у кайданах нас тримає,
Та, мабуть, і не вірить в нас воно.
Давай, подруго, ми з тобою помовчим!
На небі вечір нам запалить тихі зорі,
Мої ти знаєш радості та болі,
Давай, подруго, ми з тобою помовчим...
01.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016
Квартири, храми, гроші, купи злата
Народу слуги задекларувать беруться.
...Заможнішим народу ну ніяк не стати!
То мило скінчиться, а то труси порвуться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697509
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.10.2016
Одинаково сонце для вcіх сія
Та горіх шелестить кроною.
І іду обережно по світу я,
Помаранчевою вороною
Не бажаю, як всі, бо я-то я ,
Маю власне своє призначення,
Та рівняє життя усе до нуля,
Й вимагає просить пробачення.
Не скорюся, інакше себе загублю,
Не здаюсь – не рівняй мене мірою.
Знаю, правильно все у житті я роблю,
Тільки важко іти з недовірою!
Важко йти мені проти вітрів, повір,
Та боротися із забороною...
Над душею стоїть сумнів-лютий звір,
І ворона біла – з короною.
Так несу по життю свою ношу я
Справедливістю наболілою,
А вороняча зграя навколо кружля,
Бо не стала я навіть білою.
Так і йду, не схиляю голову,
Не вклонюсь, куди вітер хилить.
Проти вітру та течії – здорово!
Та душею, що в правду вірить
Мало з остраху не зімлілою,
Між стандартних дерев похилих
Щоб між чорних ворон бути білою,
Помаранчевою серед білих.
23.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696273
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
Всі події в житті мають значення,
Знаю й вірую, що так треба!
Я шукаю своє призначення
Там де зорі торкаються неба.
Заведе мене шлях цей, чи виведе?
Подолаю, чи здамся знесилено?
І я знову і знову іду на дно
Щоб піднятися з мороку сивого.
Знову доля підставить мені плече
Не скорюсь, не прогнуся я – знаю,
Там і осінь заплаче лихим дощем,
Що до серця шляхи закриває.
Не наснилася правда, насправді є
Як хотілося, так і станеться
А на обрії сонечко знову встає
Та зоря у барвінку купається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692573
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2016
Звичайний дощ іде в звичайний день,
Накрити землю – отака в доща є справа.
І я сумую разом із дощем.
Скінчилась кава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692572
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.10.2016
Холодний сон у морок канув
Наснився дім - оселя зла,
Страшезний монстр у очі глянув...
То просто ковдра
Cповзла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691633
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.09.2016
Скінчився серпень.За хвилину осінь
Накотиться туманами й дощами,
Та з листопадом сумувать запросить.
Тому лікуйте душу почуттями!
Хоч восени кохання не весною,
Й пронизує холодними вітрами,
Є кава, плед, та поруч із тобою
Лікую свою душу почуттями!
Вже сонце світить особливо якось,
Затихли весняні шаленні драми,
Осінній спокій – особлива радість,
Тому лікуйте душу почуттями.
Горить вогонь у вогнищі сімейнім,
Дорослі діти рушили світами...
По правді буде все завжди! Напевно...
Лікуйте свою душу почуттями!
01.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2016
Не говори нічого, просто поряд будь.
Коли на серці сум і очі застять сльози,
Коли вітри шумлять й біду віщують грози,
Не говори нічого, просто поряд будь.
Ріка життя пливе в далекий путь,
У ній клекоче вир, і тихо плинуть води.
Коли в очах туман і настрій від погоди,
Не говори нічого, просто поряд будь.
...Та віра, що не дасть з шляху звернуть,
Мене тримала і тримає досі,
Бо не підвладна часу і корозії...
Не говори нічого, просто поряд будь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Не сплю. Годинник б’є четверту. Ранок.
Ще не світає.Небо спохмурніло.
Я каву вийшла випити на ганок,
І тут до мене Муза прилетіла.
Ну драстуй, Музо! Доброго здоров’я!
До мене шлях ти забувати стала!
-Та не гріши!Втомила вже любов’ю!
Ти ж про кохання вчора вірш писала!
-Ти каву будеш?-О четвертій ранку?
Неси горілку і шматочок сала!
-Що так паршиво? Тронула фіранку,
Крилом тріпнула та сльоза упала...
Ми мовчимо.Нічні згасають зорі.
Вже скоро прокидатись будуть люди...
-Ну, що ж ти плачеш? В чому твоє горе?
І хто кого тепер втішати буде?
-Пробач, накрило. А давай по чарці?
Та, мабуть ні. Бо від своїх відстала.
Від слів її мені враз стало жарко.
-Сьогодні сни солдатам дарувала.
Лиш тільки налаштую сни чарівні,
Хвилин на п’ять – і все, не можу більше!
Хлопчина, а у нього скроні білі!
Які там надихать любовні вірші!
-Ти поясни мені, моя хороша,
Усе ж ти Муза, тож до Бога ближче,
Чому цікавлять владу тільки гроші?
А на країну їм плювати лише?
Замовкла, лиш ще більше спохмурніла,
Крилом тріпнула, сумно усміхнулась,
-Людську жадобу подолать несила,
Та не здаюсь – ось бачиш, повернулась.
Мовчали ми.Холола в чашці кава.
Займався ранок, день вітав прийдешній,
І кожну з нас своя чекала справа,
Щоб кожен діло, що почав завершив.
До зброї піднімалися солдати,
А генерали йшли до бою перші.
Не чути сварок в кабінетах влади,
Так може будувати буде легше...
Махнувши крилами знялася в небо Муза,
Горілку й сало понесла з собою...
Така була у мене зустріч, друзі!
(Не факт, що все в порядку з головою...)
16.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016
А знаєш, осінь починається у липні,
Коли на землю перший лист пожовклий ляже.
Вона малює натюрморти дивні,
Ворожкою на вухо правду скаже.
Прошепотить про вірність і тривогу,
Щось про любов до скону пробурмоче,
Та перед тим, як вирушить в дорогу
Крилом обійме, вітром залоскоче.
Ще трохи і діждемось листопаду,
Та час настане знову розлучатись.
Напевно, старша стала я, бо знаю,
Як вірити, кохать, прощати та прощатись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016
У небі хмари з птахами змагались,
Хто швидше й глибше в голубінь пірне.
Пташині ж гнізда на землі зостались,
Хай їх негода й буревій мине!
Із гнізд цих разом випорхнули діти,
Знялись до неба – земле, прощавай!
Не треба, мамо, під крилечком гріти,
Нас манить обрій, кличе небокрай!
Старіла мама, геть посивів тато,
Та дітям завжди раді тут були,
Хоч днів до зустрічі проходило багато –
Чекали, лиш тримати не могли...
І ось вже сам дітей чекати маєш,
Сльозами ж очі повняться твої,
Коли на цвинтарі із тугою згадаєш,
Що ти тепер найстарший у сім’ї...
01.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2016
Напоєна жаданими дощами,
Залита сонцем, хрещена любов’ю,
Співа земля натхненними віршами,
Від горя затуляючи собою.
Слова складаються в рядки,
Дощі на струнах серця грають
Я знову чую – ти пиши!
Слова велику силу мають.
Сам по собі росте лише бур’ян,
За перлами до дна пірнати треба.
Розгонить вітер вранішній туман
І крила виростуть, щоб ти дістався неба.
Все правильно в природі й справедливо,
Вчись у землі, як розганяти тугу!
І забринить струна душі щасливо
П’янкими пахощами скошеного лугу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2016
Для всіх складних життєвих ситуацій
Є вихід, то ж бо їх здолати слід.
Та в іншому захована сенсація
Як я туди завжди знаходжу вхід???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655106
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.03.2016
Дорослі діти розлетілись по світах,
І вітер їм у білі дме вітрила.
Та сум мене бере – ось знову так,
Стіл до вечері я на двох накрила...
Затих великий гамірливий дім,
Наш кіт живе один у двох кімнатах...
Дітей нема тут вже багато зим
І він мишей несе до хати гратись.
Вас полонили гамірні міста,
А тут все тихо й сонно, так вже йдеться.
Все починати з чистого листа –
Не просто вам у місті тім живеться.
Мої надії тріпотять крильми,
А справ у вас багато – ніде діти,
З усім на світі впораєтесь ви!
...Лиш мамі з татом не забудьте подзвонити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2016
Обставини – вони бувають різними.
І треба жити, добрі справи роблячи.
Бо інколи такі приймались рішення,
Що таргани аплодували стоячи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2016
І лиш для того ми живемо
Щоб кожне зло було покарано.
Для цього засоби знайдемо.
Я вірю! Хоч напевно марно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648573
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.03.2016
Из какой-то прошлой жизни незнамо чьи стихи -
И был тот город зол и сир,
И было в городе все не так,
А я мечтала исправить мир,
Но, слава Богу, не знала как! -и, додуманное мною
Продрогший город, безумный мир,
А в этом мире бездомный пес.
И не ответит тебе кумир
На молчаливый на твой вопрос.
Ведь был тот город зол и сир,
И было в городе все не так,
А я мечтала исправить мир,
Но, слава Богу, не знала как!
Пройдут года, сединой звеня,
Не станет другом заклятый враг
Я не хочу вспоминать тебя,
Уходишь? Что же, пусть будет так!
Уходя - уходи, за рекой, за тоской,
След твой смоют дожди,
За тобой, за тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648572
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2016
Строю храм из песка и пыли,
Из камней собираю город.
Сколько б злые ветра не выли,
Мне мой мир по-прежнему дорог.
Будет завтра рассвет мой весел,
Мысли злые станут огнями.
Станет грусть моя новой песней,
Что спою я вместе с друзьями.
И нельзя мне грустить, метаться,
Уходить в себя, пить запоем.
Счастье может и не дождаться,
Пока я воюю с собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648296
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.03.2016
Живе в душі передчуття весни
Передчуття події та тривоги
І знову, знов зовуть мене вони,
Зимою в снах побачені дороги.
Дороги до буття та в небуття,
в щоденну працю та велику мрію,
Зросте весною паросток життя,
До сонця змерзлі тягнуться надії.
На роздоріжжі стану, як завжди
Куди іти – до статку чи до мрії?
Живе в душі передчуття весни,
Передчуття дороги серце гріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2016
Осенняя мерзкая слякоть
И грязный продрогший город.
Пусть очень хочется плакать
О том, кто тебе был дорог.
Все эти осенние думы
И мысли, и стих, и песни.
Ах как же не хочется думать,
О том, что когда-то, если…
Когда-то кого-то встречу
И жизнь повернет обратно,
Опять себе же на встречу
Наверно пойду я – как странно…
Но я не хочу возвращаться!
Там осень, и дождь и сырость.
Мне хочется петь и смеяться,
И чтоб все хорошее сбылось.
Родные чтоб были здоровы,
А дочери были счастливы.
Чтоб солнечный дождь бил пороги,
В саду чтоб цвели сливы,
Тюльпаны, много тюльпанов,
Фиалки, нарцисы – май месяц.
Но завтра – пора снегопадов
А если, а если, а если…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648054
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2016
Темная ночь. Сон.
Плачущий в окна дождь.
Шариком рыжий кот.
А на душе дрожь.
Странная тишина,
Словно туман мысль.
Словно в душе война
Будто, абы, кажись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648053
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2016
Красное солнце, красный песок,
Красное небо – пуля в висок.
Пуля за пулей мчатся порой,
Много не надо – хватит одной.
Море и небо, горы, река,
А на вершине – снег, облака.
Правды не знаю, веры порой
Много не надо – хватит одной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647757
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.02.2016
Слізьми дощу закінчиться гроза
Розгонить хмари теплий добрий вітер
Відповідай за все, щи ти сказав.
Слова, як ніж, й себе нема де діти.
Нема де діти біль і сіль буття
Від себе самого не заховатись.
Ріка життя – то гнів і каяття
І все не так, як малося здаватись.
Здається, все, закінчилось життя!
Глуха стіна, мовчання, біль і туга.
І до буття немає вороття...
Та ось вона- рука надійна друга!
Хто зрозумів, зумів і переміг,
Кому твої надії не байдужі.
За гнів і спів, за відчуття доріг
Я дякую тобі, мій любий друже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2016
Посмотри, сквозь стекло моего окна
Грустно светит в тиши молодая луна.
В сердце пустота, в мире тишина,
Слышишь, как поет здесь моя струна?
Я была с тобой долгих пять веков
В полночь ты ушел – двери на засов.
Нежный лунный свет, старый рыжий кот,
А тебя уж нет, лишь струна поет.
Я просила тебя остаться,
В лунный дождь закрывала двери,
Но сказал ты – надо расстаться,
Но сказал ты – тебе я не верю.
Только лунный свет, мой ночной покой,
Странный страшный сон – мука за тобой.
Грустно светит в тиши молодая луна,
Только счастье нам не несет она.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647497
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2016
Філософія –це пошуки чорної кішки в темній кімнаті. Особливо,
коли її там немає.
Філософія- супер наука,
Що мені не дає спати.
Чорну кішку у темній кімнаті
Терміново треба шукати!
Хай до хрипу учені сварилися,
Всяк теорію власну штовхав.
Просльозилися, ледь не побилися
Кожен в темряві кішку шукав.
А у мене власна теорія-
Що вся ця котяча братія
Не бажає ввійти в історію,
Бо панує у них котократія!
Діоген кажуть, жив у діжці.
Він просвітлення так сприймав...
Та питання все-таки в кішці-
Хто ж насправді її спіймав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647495
рубрика: Поезія,
дата поступления 28.02.2016
Утреннее солнышко
Загляни в окошко!
На дорожке солнечной
Потянулась кошка.
Коготки расправила
А в усы усмешка.
В полудрёме утренней
Ей приснилась мышка.
На цветочке аленьком,
Крылышки расправив,
Шмель красотке - бабочке
Весточку доставил.
Что сегодня солнышко
Утречком вставало,
И весёлым лучиком
Землю укрывало.
В капельке, как в зеркальце
Солнышко и ласка.
На ладошке капелька,
Ну а в мыслях – сказка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647233
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 27.02.2016
Танки, буки, смерчі, гради,
Димом затягнуло хмари.
Кров, руїни, біль і скрегіт
обгорілого металу...
Ти ж завжди мені був братом,
Що з тобою, друже, стало?
Ти пішов з ножем на брата,
Мати геть зреклася сина...
Брате, жде тебе розплата,
Бо не вмерла Україна!
Я не вірю в нашу владу,
Я не хочу воювати!
Я не хочу, щоб хто-небуть
Був повинен помирати!
Але знову там стріляють...
Хай діждеться мати сина...
Хай над світом залунає –
Ще не вмерла Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647232
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2016
Я вірю в доброту і божий суд,
Що справедливість завжди переможе.
-Наівна ти, сказав мій добрий друг
Хто вірить в справедливість в твоїм віці може?!
Ти озирнися, подивись навкруг –
Хто вкрав-той мав,хто працював- той злидень,
Хто сильний- той правий, а слабого затопчуть!
Осінь права –болота, холоди, вітрюган
Сніг, голий лід – от де правда життя, ти второпай!
-Ні, подивися- хто вкрав, зовсім щастя не мав!
І не життя в нього- знай нескінченні проблеми!
Осінь пройде, а за нею й зима – там весна!
-Слухай, ти знову, як завжди відходиш від теми!
-Вірність – її не буває, поглянь навкруги!
Зліва і справа все зрада, і зрада, і зрада!
-Друже, скажи, ну а що ж ти такого зробив,
Що не дає тобі світ ні кохання, ні ради?
Може когось ти навмисно не раз ображав?
Може забув ту, що вірно тебе покохала?
Знаєш, ніколи ти дива від світу не ждав!
Жив ти, як міг – тільки правда тебе наздогнала.
...І розійшлися ми знову, неначе світи
Кожен в своєму упевнений, як камінюка,
Щоб через час знову в дивному спорі зійтись
Осінь-весна, вірність-зрада, ти добрий – я злюка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
У листопада тихий крок.
Зриває вітер останній лист.
То осінь знову дає урок –
Ніщо не вічне, тож стережись!
Рудим дівчиськом була весна,
Із ластовиннячком на чолі.
Любов і радість несла вона,
Ховались в мороці сили злі.
Так пролітало немало літ,
У снах був долі добрий знак.
Я мріяла змінити світ.
Та, слава Богу, не знала як.
Зриває вітер останній лист,
Думки, як хмари над головою,
Кружляє осінь, танцює твіст,
І знову мирить мене з собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
Убегу от всего на свете,
Заплету у березок косы.
Пусть придешь ты ко мне на рассвете,
Когда лягут на травы росы.
Я забуду про боль, обиды,
Из сережек сотку платочек.
И потянутся руки к ветру,
Что меня нынче знать не хочет.
-Унеси меня за океаны,
От беды, от души пожара.
Я сегодня слабее стану!
Поддержи – мы хорошая пара.
Но у ветра дела другие,
Улетает, крылом обнимая,
Ты прости меня, есть другие,
Ты сильней, ты одна такая!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646741
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2016
Як хочеться, щоб знову мир настав
І квіти проросли через броню
Та щоб ніхто ніколи не казав
Бувайте, мамо, їду на війну...
Щоб дітлахів лунав веселий сміх
І щоб журилися ми тільки за погоду.
Щоб не лякав людей зенітний грім,
Щоб град був – лиш маленькі кульки льоду.
Хай прийде син в веселий батьків дім
Збудує хату, виростить садочок.
Та хай лунають у садочку тім
Дзвіночки голосів синів і дочок.
А за столом збереться вся рідня
Брати і сестри, друзі й побратими...
Як хочеться, щоб скінчилась війна!
Моя війна. Моєї України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2016
У тебя за спиной крылья
А в глазах огоньки-звезды.
Ты на крыльях лети выше,
Легкий ветер тебе поможет!
Сверху все по-другому, верь мне
Я ведь тоже летала –было..
Свое счастье увидишь первой!
…А метла пусть стоит. Забыли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646491
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2016
Коли в моїй країні змовкне зброя,
І знов настануть ночі солов'їні
Ти не забудь, ти пам'ятай героїв
Тих, що живуть й хто на війні загинув.
А на війні нема напівтонів,
І ворог йде- то не пуста погроза!
Дивлюсь на це очима матерів,
Та їхніми сльозами плачуть грози.
Вже притрусив окопи перший сніг,
Той перший сніг, немов кохання перше…
Молюся Богу, щоб синів зберіг,
Та цю війну триклятую завершив!
І буде чарка з хлібом на столі,
І всюди шануватимуть героїв…
Найщасливіша буду на землі,
Коли в моїй країні змовкне зброя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646490
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2016
Меня опять накрыло бабье лето.
Накрыло сходу, словно одеяло.
Шальная муха зажужжала где-то,
Ворона каркнула: »А вас здесь не стояло!»
Паук-подлец, свою он паутину
В дверном проёме, гад, везде развесил.
Ну нет, чтобы приклеилась на спину!
А так на фейс! И фейс теперь не весел.
По огороду ветер пыль гоняет,
Ключи от сердца потерялись где-то,
По улице отважно кот гуляет…
Меня опять накрыло бабье лето.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646225
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 23.02.2016
Летять роки, неначе птахи в вирій.
І плине час-його не зупинить.
Хай скаже хто, як у буденні сірім
Нам щастя зупинити світлу мить?
За що боротись? Чим у світі жити?
Для чого взагалі прийшли в цей світ?
І що для того треба нам зробити,
Щоб не скінчився, не збіднів наш рід?
Не вдаючись у філософські хащі
Напевне знаю я лише про те,
Що скільки не молись на день вчорашній,
З молитов тих життя не проросте.
У ньому є важке і неможливе,
І дай нам, Боже, розуму й снаги,
По правді жити, вірить в справедливість,
А розрізнить важке і неможливе
Нам допоможуть наші вороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646224
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2016
"- Ти що, зовсім без царя в голові?
- У мене там конституційна монархія.
- Це як?
- Цар ніби-то є, але правлять таргани."
У голові моїй напевно зрада
Думки!Як скрізь несуть мене вони!
Живуть у голові та в кожній Раді
Великі та нахабні таргани.
Ми за народ!(піднять передні лапи!
А задніми рахуємо бабло!)
На всій землі, дійди до краю мапи,
Таких паршивців зроду не було!
Стоять герої серед куль та градів,
Грудьми закривши нас від сарани,
Та тільки потирають лапи радо
Огрядні та брехливі таргани!
А в чому річ? Та правди ніде діти,
Хто їх туди обрав? Звідкіль вони?
І доки стане сили нам терпіти?
Та це свої вже винні таргани!
У голові моїй напевно зрада.
Вмикай мізки – кричать думки мені .
Бо людям слугувати має Рада
Щоби не панували таргани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645997
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2016
Важке зерно додолу хилить колос.
На всій землі жнива і жайвір грає.
Та осінь вже співає в повний голос,
Серпанковим туманом серце крає.
А там і нудний дощ заплаче гірко,
Накривши ліс і поле з головою.
Здається, в нього особлива мірка
Для виміру душі у нас з тобою.
Розтане час, як сонце за горою,
Застелить землю килим листопаду...
Я тьмяною осінньою порою
Яка весна не зможу пригадати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645993
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2016
Чому живу на світі? Бо люблю!
Бо серцем промінь сонячний ловлю,
Душею аж пів-світу обіймаю,
Таку вже я веселу вдачу маю.
Не остуди вогонь душі брехнею!
Я зовсім безпорадна перед нею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2016
У чорнім мереживі гілля заплуталось небо,
Липкими туманами вранішню скуто зорю.
І кожному власне призначення виконать треба,
Для щастя і радості й тихого слова – люблю.
На жаль, не бувають шляхи до призначення рівними,
А замість троянд на узбіччі самі бур’яни.
Ти зможеш дійти, бо усі ми народжені вільними,
І буде в кінці нагорода – отож не зверни!
Не здайся, бо може до цілі залишилось трішечки,
Бо самий густий перед сходом нависне туман.
У себе повір і ти завжди знайдеш свою зірочку,
Пройдеш через все – через горе, крізь біль і дурман.
На долю не ремствуй, все в світі доскону продумане,
І буде на поміч кому тобі завжди прийти,
В кінці буде радість і щастя, я вірю, що все мине,
Якщо Бог дав хрест, дасть і силу його донести.
Розплутаю небо, розгонять досвітній туман вітри,
І сонця краплинка заграє в долоні – диви!
Дійду я до цілі, та знов захворію дорогою...
І доля рукою махне – Бог з тобою, живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2016
Як музика не стане в серці грати
І хмари вкриють вранішню зорю
Ти приїзди до мене,чуєш, брате?
Я чаю з диво-зілля заварю.
Коли сумно на серці та порожньо
І дощами все небо заплакане,
Заварю чаю з трав, бо холодно.
Зацвіте на душі сонце маками.
Я ті трави збирала літечком,
Та дбайливо сушила гіллячко,
Щоб воно восени діточок
Від біди захистило зіллячком.
Лист суниці знайшла на пагорбі,
Де лелеки досвіта кланялись.
Та м”якими пахучими лапами
Чебрецю квіточки бавились.
Станеш ти на порозі хмарою,
Небо прірвою,серце каменем...
Диво-чай тобі буде розрадою,
Сонця з нього на всіх стане нам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2016
А осінь – ось вона яка є!
Нависли хмари над землею.
І тихо так душа шукає
Ту зірку, що зійшла над нею.
В природі все гранично чітко.
І все іде, як має бути.
Чого ж так болісно і гірко
Дивитись на людські здобутки?
В мурашнику одна цариця
Веде мурашок за собою.
Захоче ворог поживитись
І зразу всі стають до бою.
А у людей, як в анекдоті,
Три гетьмани на двох холопів.
В болоті бабляємось досі,
В царі виводим остолопів.
Цвіт нації, розумні й сильні,
Ці гинуть у бою за волю.
А ворогам в овечій шкірі
Свою ми довіряєм долю.
Чи ми спимо, чи у гіпнозі,
Яку ж над нами силу мають?
Не до покою. Сміх крізь сльози!
Рабів до раю не пускають...
Не можна підлості забути,
Не може бути хата скраю.
Я правду хочу бачить, чути
Рабів до раю не пускають.
Там знову кулі сиплять градом.
А в лісі тиша серце крає..
Не можу я про це мовчати
Рабів до раю не пускають!
Ти знову продаєш свій голос,
-Вони ж пани, нехай гуляють!
Та грізно усміхнеться доля
Рабів до раю не пускають.
Я хочу, щоб жила країна
Велика, сильна, край до краю!
Що робиш – думай, дихай вільно –
Рабів до раю не пускають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645393
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2016