Garry_Dexter

Сторінки (1/10):  « 1»

Життя - театр . Так хочеться любові .

Кожний  із  нас  ,  герой  ,  тієї  чи  іншої  повісті  .
Закоханий  ,  світлий  ,  найдійний  ,  прозорий  ,    але  має  душевну  проблему  .
І  чи  це  принцип  ,  ознака  буття?  Чи  це  просто  як  знак  підсвідомості  ?
Я  ліричний  герой  своєї  драми  ,  а  в  ній  тільки-ось  випадковості  .
                                                                                                                                                       Так  де  ми?

...  Невже  розквіт  той  яскравий  світ  ,
Коли  відчуваєш  стан  ефорії  ,
Так  хочеш  віддати  комусь  своїх  літ  ,
І  ти  готовий  на  це  ,  не  жалієш  ?

Коли  хочеш  комусь  віддати  серце  ,
Або  ж  дати  ключ  від  своєї  душі  ,
Впустити  в  пітьму  і  відкрити  всі  дверці  ,
Коли  просто  хочеш  писати  вірші  ?


Так  хочеться  щиро  невпнинно  кохати  ,
Дарити  посмішку  ,  і  сяйво  в  душі  ,
Так  хочу  на  вушко  техенько  шептати  ,
Наскільки  ,  потрібна  вона  мені  .

Так  хочеться  чути  її  ритми  серця  ,
Так  хочеться  пристрасті  трохи  в  житті  ,
Щоб  вискоко  так  ,  над  землею  ,  здіймемся  ,
Щоб  били  вулкани    у  цій  тишині  !

Так  хочу  побачити  її  милі  очі  :  
Веселі  ,  спокійні  ,  тендітні  та  чисті  ,
Малі  та  порочні  ,  співочі  ,  дівочі  ,
Кришталики  неба  ,  дивовижне  намисто  .

Так  хочу  кохати  .  Лиш  щастя  немати  ,
Прокляття  -моєї  душі  покарання  ,
Так  я    буду  копати  ,  на  дно  все  скидати  ,
Проте  я  бачив  !  Я  хочу  !  Я  вірю  в  кохання  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017


Поети також хочуть пристрасті

Коли  ти  готовий  невпинно  кохати  ,
І  навіть  поети,ліричні  герої,
Ніколи  не  будуть    так  просто  казати  ,
Але  вони  також  хочуть  любові.

Любові  й  кохання  ,  підтримки  й  надії,
Готові  крутити    цей  світ  навпаки  ,
і  пофіг  на  всі  ,ще  не  здійсненні,  мрії,
Тільки    одну  назавжди  ,  а  час  то  летить.

Летить  в  невагомість  піщинка  кохання,
Малесенька  цінна    секунда  життя,
Так  хочу  Кохати!Так  в  перше  й    останнє,
Хоть  ще  молодий  ,та  цих  принципів  я.

Давайте  кохати  усіх,ми,  як  море?
Давай  будем  чесні  ,відверті  потрошхи?
Давай  не  ділити  одному    все  горе?
Маленьким  кроком  до  "спільної  ложки".

Давайте  забудемо  всі  негаразди?
І  більше  не  будем  робити  справів,
Давай  будем  кохати  так  щоб  без  поразки?
Ділити  на  двох  цю  секунду  ,як  б  зміг.

Людина  ,людині  завжди  хоче  ласки,
Яке  б  не  було  в  неї  там  почуття,
Не  міняйте  когось  ,будьте  щирі,  будь-ласка!
Знайдіть    спільний  зміст,  щоб  аж  до  забуття.

Людино!Залишся  людині-людиною!
Ми  більше  не  звірі,ми  ж  розумні  істоти  .
І  кожною  секундою,та  хвилиною,
Даріть  одне  одному  трішки  турботи."[i][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017


Подсознание-единственный друг и главный враг любого человека….

Пусть  каждый  момент  ,что  пропитан  был  горем.
Пропитаный  болью  ,  печалью  тоскою.
Пускай  унесет  все  у  синее  море.
Дорогой  песков.Тропою  немою,
хотел  позабыть  ,как  я  видел  тот  ужас.
Который  меня  пожирал  из  нутри.
Я  мертв  но  не  умер,  я  жизню  контужен.
Сознание  есть  ,далеко  .Где  кудри.
Где  локоны  волосов  ,  гладили  шею.
Где  страсть  поцелуев  гонила  тоску.
где  в  жизни    возможно  ,да  что-то  имею.
Потом  проиграю.Не  верю.К  песку.
Тянулся  к  нему  ,  мол  он  и  есть  то    спасение.
Тянулся  к  земле.  Я  к  природе  своей.
И  не  виновен  никто.Я  пробудил  в  себе  зверя.
Сегодня  я  пешка  что    жрёт  королей.
Что    есть  без  сознания  страха  и  веры?
(Единое  чувство  ,тревога  и  жажда).
Да  я  мал.Человек!Слушайте  Гулливеры!
Я  обратился  ко  всем.Тут  как  тут  .Я  зараза!
Открытые  двери  моего  подсознания,
Вселяют  агрессию  у  таких  же  людей.
Вы  пойдете  ,как  я-дорогой  непонимания,
Уйдете  как  твари  Дорогой  зверей.
Я  обещаю  вам  ,  не  будете  старшими,
Не  будете  ровными,  не  будете  сверху,
Но  клянусь  ,я  клянусь  душами    павшими,
Я  вам  устрою,устрою  такую  потеху.
Забудьте  о  боли  мои  милые  твари!
Забудьте  о  всем!  Ты  послушай  отца!
Они  еще  скажут:  "Извини  ,мы  не  знали!"
Но  буду  ,"пить  кровь"  ,стоя  я  до  конца.
Да  воцарится  "Победа  великая",
Да    играют  музы́ки  на  нашей  тропе,
Где  такие  как  мы  ,вновь,  не  будем  безликие  ,
"А  la  guerre  comme  a  la  guerre"-на  войне  как  на  войне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017


No love, no more….

[i](Turning)  another  page  of  life  ,
I  want  to  run  (away),  to  high,
I  need  to  getting  (more)  and  tide,
I  must  to  live,also  to  (problems  "Hi!".)

This  (world  had  never)  been  began,
I  (never)  take  more  time  to  get  rearm  ,
And  every  hour,day,i  lost  the  (light,)
(The  light  in)  soul  ,  oh  God,  a  little  bit  ,i'm  tired.

I  never  feels  this  (love)  ,  but  here  more,
My  life  highway  ,  (and)  this  game  іs  being  overed,
(I  run  out)  of  the  problems  number  scores,
I'm  on  a  panic  ,(don't  save  me  tidy  God!).

I  feel  another  one  (inside)  of  me  ,
I'm  not  alone  ,  i'm  very  sad,(it's  real,)
I  want  to  get  a  happiness  ,but  (we,)
But  me,  but  all  of  us  (  are  broken),  are  we  ill?

I  want  to  turn  another  page  (on  life  ,)
I  want  to  fly,(i  want)  to  see  the  sky,
I  have  idea,(being  of  my  mind,)
(I  want  to  live)  ,  i  want  to  getting  high.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743064
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 22.07.2017


Она пронзила мою душу ядом……своим красивым милым взглядом

[i]Она  пронзила  мою  душу  ядом,
Она  текла  внутри  будто  рекою,
(О  поразила  этим  чудным  взглядом)
Стою  и  жду  у  моря  прибоя.
Она  поранила  прямо  в  сердце,
Достала  свой  нож  и  вонзила  под  кожу,
Она  розрушила  все  мои  дверцы,
Она  убила  меня  ,  ну  а  может,
Я  умер  сам,  по  причине  тоски?
По  глупой  причине  тоски  й  одиночества?
Хоть  мы  и  небыли  очень  близки  ,
Я  это  чувствовал  будто  пророчество  .
Она  убила  меня  .Совершенство,
Эго  больше  нет,  и  за  это  спасибо  ,
Ибо  оплата  за  это  блаженство  ,
Вся  жизнь  под  осколки  ,  печальным  скрипом.
Я  жив  ,  пускай  мертв,  никакого  искусства  !
Искал  в  жизни  музу  своё  вдохновление  ,
Она  оказалась  ненужной,  как  мусор,
Я  бросил  в  окно  ,ожидая  прощения  .
Взлечу  выше  неба,  у  дальние  дали,
Упаду  я  ниже  восточных  широт  ,
Спасибо  за  все,  вам  о  милые  твари!
Услышите  !!!(хоть  и  наоборот).
Она  поразила  мою  душу  ядом,
Она    протекала  по  венам  как  море  ,
Что  смерть  что  искусство  ,в  волшебной  триаде,
Я  остановлюсь  ,  чтоб  залить  это  горе.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711895
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.01.2017


Жизнь-Самообман в погоне за совершенством

[i]И  снова  звесил  ноги  Мефистофель,
И  снова  у  края  ,я  сам  один,
Пекут  меня  как  гребаный  картофель  ,
О  брат  неверный,  падший  Палладин
скажи  на  милость  ,что  все  так  тут  хмуро  ?
Скажи  прошу,  а  стоит  дальше  жить?
То  я  дурак  а  толи  жизнь  та  дура  ,
Коль  з  смертию  в  обьятиях  тужить?
Так  задолбало  ,  как  все  задолбало  !!!
Нежели  я,  просто  иссяк,  забыт?
Чего  то  мне  все  время  не  хватало  ,
Уютный  дом,  вместе  семья  и  быт?
Наверно  нет,  у  меня  много  было  ,
У  меня  много  есть    ,  оно  всегда    при  мне,
Толь  я  дебил,    продал  себя  за  стопку  мыла,
(Я  как  Иуда,"30  серебряных  монет.")
Я  продал  душу,  снова  стал  изгоем,
Разрушил  все,  до  самого  нуля,
И  из-за  этого  я  больше  неспокоен,
Я  предал  всех,  и  в  том  числе  себя.
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711800
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.01.2017


Так хочеться….

Так  хочеться  подарувати  милій  квіти  ,
Так  хочеться  злетіти  з  нею  ввись,
Так  хочеться  в  очі  її  глядіти  ,
Так  хочеться  ,забуть  про  все  ,  колись
Колись  захочеться  подарувати  сонце  ,  
Захочеться  подарувати  сенс  життя,
Захочеться  тримать  її  долонці,
І  бути  з  нею  аж  до  забуття.
Так  хочу  з  нею  я  літать  на  хмарах,  
Обняти  міцно  ,і  щоб  навкруг  сніжинки  ,
Затанцювали  навруг  нас  у  своїх  парах,
І  щоб  ми  з  ними    перетворилися  в  краплинки,
Так  хочу  з  нею  ранок  зустрічати,
Дарити  посмішку  я  їй,  вже  день  у  день,
Так  хочу  я  її  усе  життя  кохати  ,
так  з  року  в  рік,  секунди  ,з  дня  у  день,
Так  хочу  подарити  свою  душу,  
Віддати  їй  усе,свій  океан,
Кохати  звісно  я  її  не  змушу,
Заради  неї  зупиню  ураган.
Вона  торнадо,всіх  моїх  емоцій,
Вона  неначе  сонця    промінець,
Я  буду  їй  тим  самим  чудохлопцем,
А  потім  я  б  повів  і  під  вінець.
Так  хочу  покохати  ніжно  й  щиро  ,
Стиснути  наші  руки  у  кулак,
Сказать  ,кохаю  тебе  моя  мило  ,
Сказати  так  як  ще  не  казав  ніяк.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017


Які красиві троянди навесні

Які  красиві    троянди  навесні  !
Які    палкі  та  ніжні  твої  губи!
Якось  давно  ,наснилась  ти  мені,
І  образ  твій  ніколи  не  забуду.
Який  приємний  твій  дівочий  спів,
а  голос  твій  -  це  пісня  соловейка  ,
образити  б  тебе    я  не  зумів,
тому  що  ти  така,така  рідненька.
Очі  твої,немов,  безкрає  море  ,
Такі  глибокі,щирі,  я  тону,
І  не  потрібні  вже  ніякі  гори,
кохатиму,  тільки  тебе  одну.
Волосся  твоє    пишно-золоте,
замінить  навіть  сонячне  проміння,
та  що  проміння?  Сонце  ти  моє!
ти  вкрита  барвами  моя  мрія  осіння.
Як  тяжко;  сподобалась  мені,
цариця  снів  моїх,  чиясь,  та  королева,
Я  був  би    наче  лицар  на  коні,
А  посмішка  твоя,як  зорі  з  неба.
Які  красиві  троянди  навесні,
яка  чаруюча  ,ти  моя  потреба
а  біля  тебе  розплітаються    пісні,
А  в  світі,більше,  вже  нічо  мені  не  треба!
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016


Час

Минають  дні  ,минають  ночі,
Минає  час,усе  летить,
Зігріли  мене  її  добрі  очі,
Всередині  ,немов  казан  бурлить.
Мина  хвилини  ,дні  ,секунди,
Мина  години,тиждні  і  роки́  ,
Ой  не  знайти  спасення  .Порятунки?
Не  допоможуть  тут  сталеві  кулаки.
Минає  час  ,  життя  минає,
Веде  сухою  річкою  пустель,
а  ми  малі,самі  того  не  знаєм,
закриті    в  білих  стінах  цих  осель.
Минає  мить  ,  іскра  давно  погасла,
Нема  натхнення-  правда  навпаки,
ця  "  правда"  типу  щира  і  прекрасна  ,
що  сорому  аж  повні  ковпаки.
Минає  час  ,  потрібно  зняти  маску,
Минає  мить  ,треба  на  все  забить,
нині  кошмар  ,а  завтра  буде  казка
("Хоча  до  завтра  треба  ще  дожить!")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646033
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 22.02.2016


Щастя

Моє  щастя  пахне  хм́арами,
Цим  їдким  і  густим  ди́мом,
все  навколо  затягнуто  ба́рвами,
мов  терновий  вінок  над  поли́ном.
Моє  щастя  пахне  цві́том  ,
невпізна́ними      ароматами.
Щастя  моє,  поділюсь  з  світом,
тут  друг  другові  ми!  Брат  за  брата  ми!
Щастя  моє  світить    ,  як  сонце  ,
І  в  любою  хмарную  погоду,
ми  заглянемо  дружно  в  віконце  ,
проганяючи  з  дому  негоду.
Моє  щастя  пахне  розлукою,
Ненаситність  ,жорстокість  ,невпевненість,
моя  турбота  обернеться  мукою,
А  любов  чи  кохання  в    не́нависть.
Моє  щастя  -  моя  мрія!
Це  повітря  моє,  сенс  життя!
І  допоки  зі  мною    надія  ,
не  чекає  ніяк  забуття.
А  секрет  мої  лютої  молодості
Просто  вчасно  закриті  двері)
Вже  немає  ніякої  гордості,
Ми  давно  провели  паралелі.́



                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016