Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Не забуду, як я тебе зустрів
Не забуду, як твій погляд зігрів
Не забуду твої очі ясні
Не забуду ті красиві пісні...
Поглянь у вічі, посміхнись
Дивись у них, не заблудись
І все про себе розкажи,
І свою радість покажи.
Не забуду уста твої
Не забуду почуття свої
І тебе **** не забуду
навіть, якщо вже жить не буду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125065
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2009
может, я вовсе не тебя люблю?
может, ты не та, которою я жду?
может зря, я это всё терплю?
может зря, я тебя так жду?
может - лиш плохое слово
оно для меня, как я для тебя
люблю - святое слово
оно для меня, как ты для меня
Это всё плохие мысли...
это всё месть для себя
о тебе у меня мысли
и люблю я только тебя!
Так пойми ты наконец
что умираю без тебя
иначе будет мне конец
мой долг: любить тебя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125064
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.04.2009
Рождество – молитва души
Рождество – благородное сердце,
Рождество – это дух вольной тиши
Который чувствуется в каждом сердце.
Рождество это время веселья,
Надежды, подарков и мира,
Но главнее всего
Это Божий подарок для мира.
Благослови Вас Бог на Рождество
Благослови Вас всех,
пусть будет яркий день
Повсюду, в жизни и для всех.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73200
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.05.2008
Жіноче ім’я залежить від долі
Жанна, Олена, Тамара і Молі.
Але серед них є ім’я незвичайне
Тамара – воно надзвичайне.
Вона ходить, живе і радіє
Її кожен чоловік розуміє.
Тамара – це жінка з любов’ю в душі,
З нею ніколи не йдуть дощі.
Коли вона дивиться,
Душа аж кришиться.
Тамара – богиня радості,
З нею, в душі е лишається злості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.05.2008
„Не кидай хліб, бо він святий” -
І я кажу не кидай
колись це був закон людський
та ні, це закон – всесвітній.
Колись не знав я, що таке
Цей пшеничний виріб.
Та згодом я пізнав життя
І скуштував я той же виріб.
І зрозумів я ці слова:
„не кидай хліб, бо він святий”
І почалась життєва ера
Хліб – труд людей, а значить він живий.
Живий – це в значені святий.
Святий – бо труд людський.
А значить треба берегти.
Батьківський труд,
а труд цей життєвий...
А я буду казать своє
Ти – сильний, ти вільний від життя
Але не забувай лише одне.
Хліб – це все твоє буття.
Я не наказую, я просто кажу
В цей день, єдиний в своєму роді.
Ти головне не кидай,
Не кидай, поважай і годі.
Коли ти їж святий,
Смачний і гарний хліб.
Задумайся хоч раз над тим
Як роблять цей величний хліб.
Та я казати це не буду.
Ти сам дізнайся, це твоє завдання.
Та я скажу лише одне –
„ти прагни поважати й охороняти хліб,
бо це твоє завдання...”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2008
Привіт, о друже мій читач
Сьогодні віршиків, як бач
Буде не мало...Ти не плач
Бо я людина добра, не палач.
Я розповім історію цікаву
Ти присідай і випий каву,
Бо вірш про віддане кохання
„любить и быть любимым” о бажання
Ну що ж почнем, але спочатку
Про себе я поставлю крапку.
Розказавши вам про неї
Кращої не знайдеш ти феї
Коли за обрієм з’явилось сонце,
Я відчинив і глянув у віконце,
Тебе побачив із Русланом,
Що жив з сестрою там за ланом.
Ти з ним йшла до водограю
І виглядала наче рай.
Тебе за руку він тримав
І мою хату обминав.
Ти йшла, всміхаючись раділа,
Та он забуть мене зуміла.
Ти до Руслана утікала –
Моє ти серце надірвала.
А я стою – і сльози линуть
Кохання-крила мої гинуть.
У моє вікно ти не дивись
Без мене жити вже учись.
У жилах кров тече все швидше
І злість залазе глибше й глибше.
Зубами язика я тримав
І раптом криком закричав.
Ти подивилась у вікно моє,
Застукотіло серденько твоє
І руку ти Руслана відпустила,
Й на крок від нього відступила.
І на очах з’явились сльози
Ти випускала з рук прекрасні рози
І на коліна ти упала
І тихи, тихо щось сказала:
„Прости мене, любов моя,
мене підкорила любов твоя
Руслан мені товариш дружній,
Він захистив мене, він дуже мужній”
Я вибіг з хати – і до тебе;
Ти піднялась і обняла мене.
Я плачу – плачеш й ти
Та я сказав: „ой, відпусти”
Я відійшов від тебе до Руслана
Життя, якого безталанна:
„Я віддаю тобі її
збулися нарешті мріїї”
Я просто вдарив по лиці
Узяв відро і до криниці
Вона кричала мені вслід
А між нами товстий лід.
Набрав води, прийшов до хати
Я сів тихенько на стілець
А сльози л’ються, як з відра
І чую голос з-за вікна:
„Прости мене, я повилась погано
це сталося раптом вчора рано
я йшла соьі весела з ринку
зморилась, зумипинилась на хвилинку
І він до мене підійшов
Почав грозитися ножем
Та он Руслан уже ішов
І вбивця тихо відійшов
Почав тікати – Руслан за ним
І зупинився біля складу тим
Що Руслан його побив
Таким ось чином захистив
Він захистив мене від того вбивці
За це йому я дуже вдячна
І ось ми з ним йшли, гуляли
І квіти збирали, які не зів’яли
І раптом я почула крик
До якого ти не звик
І я побачила у вікні тебе
І ти подумав щось не те”
А я сижу і тихо плачу
Закрив очі, нічого я небачу
А ти мене благаєш
Від мене прощення чекаєш
А я нічого не скажу
Свої думки не розкажу
І серце я для тебе зачинив
Думки про тебе розчинив
Ти зрозуміла і пішла
І більше до мене не зайшла
А я із каменем в душі
В людській тривожній метушні
Залившився один, єдиний
У всьому тільки я виний
Бо я її з душі прогнав
І просто Руслану віддав
Ну що ж про себе я сказав
Кінець приречений настав
А зара про кохання-крила
Руслана і Анюти сила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.05.2008
Солнце встает
Всё оживает
Птица поет
Душа улетает
Снова проснёшся
Ти в яркий день
От него отвернешся
Тебе будет лень
В него посмотреть
В зеркало это –
Будто улететь
И очнутся гдето
Без красоты
Без якрих снов.
Без красоты
Без блтжних слов.
Без красоты
С бащни упасть.
Без красоты
Со света пропасть
Но ти проживеш
Миг свой единний
Жизнь пропаеш
Песней красивой
И встретишся ти
С любовью своеё
И влюбишся ти
Душой всей своей
Любовь как всегда
обривают печали
И вспонится тогда
Как ви кричали.
Без красоты
Без якрих снов.
Без красоты
Без блтжних слов.
Без красоты
С бащни упасть.
Без красоты
Со света пропасть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72697
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.05.2008
Чорна хмара над Україною
Закрива історію темною силою,
Вона в серці, душі і на волі
Її стільки як пшениці на полі.
Чорна хмара над українським народом,
Народ увесь страждав голодомором.
За що постраждала тоді кожна дитина?
За що? Вона ж невинна...
Чорна хмара у мене в душі,
Це як негода, коли йдуть дощі.
Щоб більше ніхто не зазнав тих проклять
Я буду вічно про це пам’ятать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.05.2008
Жажда крови – наша любовь
Любовь ко мне, к нему и к ней
Это страшная – любовь
Когда думаешь о ней.
И правду люди говорят
Что Амур стрелами стреляет
И кровь живых он разливает
Любовь он всем так дарит.
Жажда крови – наша любовь
Любят все и всюду всех,
Ведь любовь – кровь
И все нею владеет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27319
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.05.2007
Котик любит маму,
Котик любит папу,
Котика люблю я,
Вот и наша вся сем’я
А вчера… У нашого кота
Родились котята,
Котик моет их с самого утра
Позавидуют ребята.
И теперь и кота, и его котят
Полюбила мама,
Даже несколько ребят,
И даже полюбил наш папа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27318
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.05.2007
Сон – это воля природной души,
Сон – это жизнь каждой души,
Сон – это все, что есть у неё,
У неё – Ночной королевы.
Сон – это время когда нужно спать,
Сон – это время когда не нужно вставать,
Сон – это единственный сын её,
Сын Ночной королевы!
Сон – это мир прекрасный
Сон – это мир не опасный
Сон – это любовь её,
Её – Ночной королевы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27298
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.05.2007
- О, прекрасная вы мисс!
Как вас зовут?
- Меня зовут мадам Юмис
И про меня все тут врут,
- Да неужели, о Юмис!
Но вы таки красивы,
- И тут и там я не та мисс
Я только лепесток прекрасной ивы
- Да кто вы? Кто вы есть?
Ну, говорите, милая мисс!
- У меня тут дело есть,
Но знайте! Я для вас – Юмис!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27297
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.05.2007
1 куплет
Мамо! Як багато ти знаєш!
Мамо! Тричі на день, ти радієш!
Мамо!
Ми тебе усі, кохаємо!
І добра тобі бажаємо!
приспів
І живи, собі прекрасно,
І гори, як зірка ясно,
Ти над нами, як цариця,
Ти красива, як жар-птиця
2 куплет
Мамо! Ти така хоробра!
Мамо! Ти така добра!
Мамо!
Ми тебе усі, кохаємо!
І щастя тобі бажаємо!
Приспів
І живи, собі прекрасно,
І гори, як зірка ясно,
Ти над нами, як цариця,
Ти красива, як жар-птиця
3 куплет
Мамо! Ти нас ніколи не забудеш!
Мамо! Ти нас ніколи не розлюбиш!
Мамо!
Ми тебе усі, кохаємо!
І здоров’я тобі бажаємо!
Приспів
І живи, собі прекрасно,
І гори, як зірка ясно,
Ти над нами, як цариця,
Ти красива, як жар-птиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27296
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2007