| Сторінки (1/27): | « | 1 | » |
З виду хлопчина молодий, чорнявий,
І в паспорті не буде років й двадцяти,
Та йти не може сам, він боєць бувалий,
Під Іловайськом залишився без ноги…
Ось дівчина,в наушниках, по вулиці іде,
Погляд в далечінь,і незвичне чорне плаття,
А по обличчі сльоза за сльозою тече,
Від втрати батька, біль душу рве на шмаття!
Біля під`їзду діти спокійно граються в пісочку,
А поряд матусі, тиху розмову ведуть,
Не побачили їх чоловіки,хто сина,а хто дочку,
І доки ще українців вбивати будуть!
Війна третій рік уже у нас триває,
І багато горя українцям причинила,
На жаль кінця й краю їй немає,
Бо ж депутатів вона,не зачепила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676342
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.07.2016
З виду хлопчина молодий, чорнявий,
І в паспорті не буде й років двадцяти,
Та йти не може сам, він боєць бувалий!
Під Іловайськом залишився без ноги...
Ось дівчина, в наушниках, по вулиці іде,
Погляд в далечінь, і незвичне чорне плаття,
А по обличчі сльоза за сльозою тече,
Від втрати батька, біль душу рве на шмаття!
Біля під'їзду діти спокійно граються в пісочку,
А поряд матусі, тиху розмову ведуть,
Не побачили їх чоловіки, хто сина, а хто дочку,
І доки ще українців вбивати будуть!
Війна третій рік уже у нас триває,
І багато горя українцям причинила,
На жаль кінця й краю їй немає,
Бо ж депутатів вона,ще не зачепила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669459
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.05.2016
З виду хлопчина молодий, чорнявий,
І в паспорті не буде й років двадцяти,
Та йти не може сам, він боєць бувалий!
Під Іловайськом залишився без ноги...
Ось дівчина, в наушниках, по вулиці іде,
Погляд в далечінь, і незвичне чорне плаття,
А по обличчі сльоза за сльозою тече,
Від втрати батька, біль душу рве на шмаття!
Біля під'їзду діти спокійно граються в пісочку,
А поряд матусі, тиху розмову ведуть,
Не побачили їх чоловіки, хто сина, а хто дочку,
І доки ще українців вбивати будуть!
Війна третій рік уже у нас триває,
І багато горя українцям причинила,
На жаль кінця й краю їй немає,
Бо ж депутатів вона,ще не зачепила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669458
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.05.2016
Як так можна далі жити,
Коли розлюбивши,знову полюбити;
Як дивитись у її очі,
Коли вона сниться серед ночі;
Як із нею можна спілкуватись,
Коли хочеться на ніч зостатись,
Та доводиться знову прощатись,
І лиш у сні з нею зустрічатись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
Чашка міцної кави на столі,
І повний безлад у голові,
Вже давно за дві години ночі,
А в думках все ті блакитні очі.
Чарівна посмішка її,
Дарує яскраві враження мені,
І немов би уві сні,
Твій силует переді мною,але ж ні...
Це лише створенні ілюзії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Ну все сьогодні,я її точно запрошу після дискотеки, на прогулянку, а там все й розкажу про свої почуття до неї, з такими оптимістичними думками та найблищими планами йшов Сашко на дискотеку,у сільський клуб до найчарівнішої дівчини у селі(а то й у світі, як то вважав Олександр),а саме до Насті.
Завжди весела та енергійна кароока, чорнява дівчина, невеликого зросту з ангельським обличчям, і характером, як у чортенятка - такою була десятикласниця Анастасія Корнійчук. Мабуть саме із-за цього її обирали двічі першою красунею школи, майже кожен хлопець із школи був би на сьомому небі щастя,від того, щоб вона погодилася з ним зустрічатися, але Настя все відмовляла, і на те були свої причини. Адже вона знала, що хлопці її люблять,лише за її красу і за те, що батько має свою власну компанію десь у Криму. Та вони не знали, що вже як сім років Насті батько ні копійки не передав,як Насті так і її матері. Але що тут казати, люди в селі говорять зовсім інше, а Настя й на те не зважає, так як не хоче згадувати про батька, тому що він їх залишив коли було дівчинці лише вісім років, пообіцявши що буде виплачувати аліменти, таким способом піклуватись про маленьку дівчинку з мамою. Після того жодної звістки про себе не давав, а обіцянка так і залишилася обіцянкою.
Ось пішов вже другий рік, як про Настю піклується її бабця Клищенко Марія, так як мати виїхала в Португалію на заробітки, щоб повністю забезпечити свою доньку.
Прийшовши на дискотеку Сашко зразу помітив у натовпі свою кохану, яка вже видно була розігріта чи то пивом, чи ще чимось по міцнішим. Постоявши хвилину чи дві, він швиденько попрямував у магазин, наздоганяти втрачене. По дорозі до магазину хлопець зустрів декілька лежачих «живих трупів»,які схожі скоріш були на «зомбі», що намагалися щось сказати, або,хоч піднятися, але ні перше, ні друге у них не виходило. Щоб не бути схожим на тих алкоголіків, і зуміти вдало виражати свої думки Сашко взяв лише одну літру міцного пива.
Дійшовши до клубу вже з напівпорожньою пляшкою пива, хлопець побачив, як Настя в центрі уваги шалено витанцьовувала в ритм хітової пісні «Одесса-мама». Сашко не зрозумівши, як вже через мить сам шаленів від цієї пісні і скажено наспівав її слова. По закінчені треку хлопець зрозумів, що наздогнав втрачене і тепер зібравшись з думками, і своєю сміливістю підійде до Насті і запросить її на романтичну прогулянку теплим травневим вечором, та розкаже про свої почуття до неї та запропонує їй…Та на цьому міркування його були припинені, лагідним дотиком дівочої руки, до Сашковиного плеча. Повернувшись він побачив, що то була його колишня дівчина, Вікторія, яка минулого року переїхала у місто, і тим самим припинивши свої відносини з Сашею. Хлопець був приємно вражений від побаченого, і на хвильку забувши про всі плани на вечір, пішов танцювати «мєдляк» з Вікою. Але що це, в голові не мовби промайнула іскра! Що я роблю? Мені потрібно Насті сказати, що я її кохаю,що жити без неї не можу! Але де вона поділася, у голові лише одне, скоріш закінчилася б пісня.
Ну ось, все кінець, хлопець швидко покидає Вікторію, яка щось гукає йому навздогін, та він не чує нічого, не чує і його улюбленої пісні, яка щойно заграла у клубі. На виході з клубу, він побачив Оксану, кращу подругу Насті, яка з кимось, а найвірогідніше з своїм вже колишнім хлопцем, сварилася по телефону.
- Оксано, ти Настю не бачила? Що? Що ти хочеш, не бачиш, я зайнята!!!
- Та питаю, не бачила, де Настя поділася?
- А Настюха пішла вже, точніше її додому якийсь пацан повів із сусіднього села!
Сашко нічого не сказавши, кинувся наздоганяти їх, йому здавалося, що він біг швидше за вітер, біг не зважаючи ні на що, не зважав на вуличних собак, які мчали йому навздогін, не зважав на калюжі з багном, біг що є духу! І ось всього на всього лише через польову дорогу і колії перебігти, і він все розкаже Насті. Ну ось польова дорога, вже видно силует дівчини, і це не мовби надало йому крила, він пришвидшив свій біг. Але звідкілясь взявся поїзд, як невчасно, саме коли Сашко перебігав ту нещасну третю колію, і лише долі секунди не вистачило йому, щоб зробити ще крок, крок до Насті, крок до свого життя. Настя, я тебе кохаю, це останнє, що Сашко встиг крикнути до аварії…
Настя після того ще довго не могла прийти у себе, адже вона знала, знала, як Саша її кохав, що не міг жити без неї. Їй все розказав Іван, кращий друг Сашка. Саме того вечора, Оксана бувша на підпитку не впізнала його, коли Іван з Настьою вийшли з клубу, щоб по дорозі додому їй все розказати. Ні він не проводжав її додому, Настя сама поспішала, так як з Португалії на вихідні приїхала її мама, а Ваня вже хотів до кінця розказати і тим самим допомогти Сашкові, але не судилось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648618
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
За вікном похмура ніч,
Уже давно за північ,
Але щось, знову не так,
Почуваю себе, немов би дурак!
Такого уже давно не було,
Але коматозить мене все-одно,
На навчання стало якось наплювати,
Друзі? Батьки? Та де там,начхати!
Для мене є лише вона одна,
Усе віддав би, щоб поряд була!
Та не судилося разом нам бути,
Врятує амнезія, якщо зумію забути,
А поки що,як жити далі- не знаю,
Здається, в душі уже помираю,
І чашу з гіркою правдою, допиваю,
Жаль не почую від тебе \"кохаю\"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
Ночь становиться на колени
И день уходить прочь
Смерть уже сзади
Тебе некому помочь.
Ускоряясь сердца стук,
Ты смотришь смерти в глаза,
Это последний твой крик,
И по щеке бежит слеза
Рвутся тела, плачевные звуки,
Этот день, день хаоса и муки,
Этот день проклят богом и людьми,
Здесь нет пощады, и не жди.
Это война.
Это твоя смерть,
Это судьба,скажи ей нет!
Страх поглощает твое сердце
И колени ломит дрожь.
Здесь стреляют друг у друга
Здесь ничего не разберешь.
Здесь больно смотреть.
Здесь больно дышать.
Здесь больно стоять.
Здесь больно лежать
Ведь это война
Ведь это судьба
И здесь не выжить тебе
Ведь это ад на земле.
Ты будешь кричать,
Но тебя не услышат
Ты будешь бежать,
Но тебя не увидят.
Ты просто душа,
Которая не имеет покоя
В этом виновата война,
Что ты напоминаешь изгоя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648126
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 01.03.2016
Я часто чую різні розмови
Про непотрібність рідної мови,
Але, як країна може існувати,
Коли культуру й націю ігнорувати.
У кожного народу є нація своя
І кожен з них піклується про своє я.
Та в нас , як завжди, не у людей,
Тому що чуємо «по російські» багато новостей,
І підтримуємо кожну з нових ідей
Які не доводимо до логічних речей.
А люди-українофоби гіпнотизують нас
Та не вірте їм , вони обманюють Вас
Використовують, як робочу силу,
І наших дітей заганяють в могилу.
Та це усе, лише, слова
Реальність у нас зовсім не проста,
Потрібно не мовчати – бігти, тікати,
І про свою Батьківщину не забувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647888
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.02.2016
День минає ніч настає,
А він сидить тебе все жде,
Адже ти нічого не сказавши
Пішла від нього вже на завжди.
Він не знає з чого розпочати,
Куди іти і де шукати.
Згодом він із цим змирився
Своїй долі покорився,
А через рік уже женився.
Вона ж кращої долі шукала
І усіх хлопців сама покидала
Тепер у неї нікого нема
Тому й залишилась на віки одна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016
Я очень люблю тебя,
Но оказалось что зря,
Ведь парень есть у тебя,
И мы только друзья.
С начала я этого не знал,
И о тебе бесконечно мечтал
Но эта мечта так и осталась мечтой
Потому что у тебя ёсть другой.
Но что, же твориться со мной,
Я не могу смириться с этой мислей ,
Но всё же улыбаюсь при встречи с тобой
С такой красивой и чужой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647339
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2016
Минають хвилини,
Спливають години,
Життя коротке, та мінливе;
Не живи, лише минулим,
Не мар, лише майбутнім,
Бо сам станеш забулим
І тебе ніхто не згадає у майбутнім,
Насолоджуйся теперішнім, і тим, що маєш,
Адже у цьому житті, ти ще нічого не знаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647338
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2016
Ну вот вижу свет в конце туннеля,
Что же со мною происходит,
Никому и ничему я не верю,
Как будто жизнь моя уходить.
Вдруг краски цветные пропали,
И жизнь приобрела черно-белый фон,
Даже близкие люди, которые меня поддержали,
Не слышат этот пронзительной стон.
Это глупое чуство,
Меня убивает из нутри,
И стало, как бы то пусто,
У меня у груди.
Я не жду конца света,
Он для меня уже наступил,
Она не пойдёт дальше «привета»,
Я же её как дурак полюбил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2016
Можливо ти маєш рацію,
Любов у нас симуляція,
Останнім часом ти божевільна,
Можливо,ти вже не зовсім вільна,
І мучать сумніви мене,
Що у тебе інший є,
Та ти скажеш,лише,
Усміхнися ,милий,і все мине,
Та годі уже посміхатись,
Не потрібно більше прикидатись,
Майбутнього у наших стосунках немає,
У мене до тебе лише запитання,
І це розриває наше кохання,
Тобі краще нічого не знати,
Так відповідаєш на мої запитання!
Ну як тебе після цього кохати?
Ти кажеш,що у тебе від мене депресія,
Та у тебе навіть від минулої сесії,
Ще за місяць була депресія,
І взагалі однодумців знаходиш,лише в інтернеті,
А від мене готова ховатись навіть у туалеті,
В такому разі я не буду з тобою в дуеті!
Ну ось і все наші стосунки розв'язанні,
Та головні слова,так і не сказані,
Наше кохання було,немов би недуга,
А тепер сигарета найкраща подруга,
А пиво найліпший друг,
Який лікує від таких недуг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Измини себя, пока не позно.
Пришол ты пьяный снова домой,
Никого нету больше с тобою,
Убейся водкой опять,
Ведь тебе на всё наплевать.
Наплевать на то, что будет с тобой,
С такой жизней через месяц, другой,
Наплевать тебе на то,
Что потеряешь ты всё,
Потеряешь близких друзей,
Не пойдёшь никогда в универ,
Если тебе на все это наплевать,
Тогда продолжай дальше бухать,
И где-то в лет двадцать пять,
Будешь в гробу ты лежать,
Люди лопаты свои обстучат,
Им будет на тебя уже наплевать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645136
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 19.02.2016
Ось і ніч вже наступила,
Вона всіх темрявою накрила,
Місяць затулили хмари,
Гілля дерев, немов би примари.
Десь чути, як собаки скавучать,
А від морозу, аж зуби цокотять.
Ось ворона пролетіла ,
Від морозу побіліла,
Звідкілясь доносяться, плачевні звуки,
Які нагадують чиїсь страшенні муки.
Напевно хтось замерзає знову,
Незмігши, дістатись додому,
І ось пролунав останній крик про допомогу,
Та навкруги немає нікого,
І йому ніхто не допоможе,
Останнє, що сказав, вибач мене Боже,
За мить усе затихло,
Наступив холодний ранок,
А він так і не зустріне світанок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645135
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2016
Спекотний червень на дворі стояв,
Я тебе ніжно і палко кохав,
Ти взаємністю мені відповідала,
І до нестями мене ти кохала!
Ми радiли,немов малі діти,
Від такого кохання хотілося жити,
Та враз обірвалася ниточка щастя,
Мене огорнули горе,печаль і нещастя!
Нареченою мені стати ти мала,
Та Смерть тебе з собою забрала!
Ніч,аварія,понівечене тіло,
Моє серце з тобою у рай полетіло...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644596
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 17.02.2016
Тебе кохав я до нестями,
І думав довгими ночами,
А ти кохала ідіота,
В якого була своя робота,
Я ж студентом простим був,
Про великі гроші лише чув,
Троянди дарував щодня,
А у тебе все боліла голова,
Тут терпіння моє закінчилось,
І серце,для тебе навіки закрилось!
А ти усе мужиків перебирала,
Ось нарешті мене покохала,
Та запізно це сталось все,
Я більш не кохаю тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
При зустрічі немов би, палаю,
Тебе я дуже сильно кохаю,
З думок моїх, не йдеш усе,
Як же ж мені не вистачає тебе!
Прокидаюсь з думкою про те,
Чи побачу сьогодні тебе,
Чи дозволиш взять за руку,
І забути, про нашу розлуку,
Чи зможемо разом ми бути,
І про негаразди наші забути!
Моє серце каже, що все можливо,
Лиш потрібно зачекати на диво,
А розум твердить - не можливо,
І цим заганяє мене у могилу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
Сковує холодом все тіло,
Посмішка її вбиває так уміло,
І очі все спокою не дають,
Душа кричить її забудь!
Вітер віє в голові,
Думки навіює дурні,
Забрала, вбила почуття,
Залишила,параної відчуття…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
Долар росте, влада мовчить,
Економіка, дефолтом кричить,
Все списують на неоголошену війну,
А десь рідні приймають з солдатом труну!
Війна, як спосіб відмивання грошей,
Як винищення патріотів, героїв, дітей!
Гине найкращий цвіт нації,
Через тих хто не пройшов люстрації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644007
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.02.2016
Любви нет и не говори,
Люди стали эгоистичны,
Романтики нет у жизни нашей,
У 17 лет он стал папашей,
А ее и во всем 15 лет,
Она не пойдёт в университет!
Секс по дружбе,
Или же совсем по нужде,
Стали модными уже,
Такие отношения везде!
Подростки ширяются амфитамином,
По-старше балуются уже героином,
До этого было много проблем,
Теперь всего-лишь одна,
Нужно купить побольше этого "дерьма"...
А ведь можно жить по-другому:
Вместо сиги,коксу и бухла,
Тортик,сок или вода;
Вместо пьянок во дворах,
Пробежка, штанга по утрах;
Смышленою девчёнку, и надёжных друзей,
А не клубных дур и разных алкашей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639968
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.01.2016
Війна сколихнула всю країну,
Мою рідну неньку Україну,
І хто ж очікував війни від брата?
Що взяв у руки зброю, автомата!
«Рускій мір»- палає Донбас
Зате усі кричать «Крим же ж наш!»
Зомбовані люди,безжальні солдати,
Їдуть до нас в Україну воювати,
Наших героїв-жахливо вбивати,
Та нас так просто не здолати,
До останього будемо своїх захищати!
І до Ростова москаликів гнати!
Нехай кривавий Путін пропаде
Знищені міста,зруйновано все,
І померлих багато у війні уже
А Московія все у наступ іде…
І молиться вся Україна,
Хто за батька,хто за сина,
Щоб Росія та пропала
Всім загиблим вічна слава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639963
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.01.2016
Клятий Путін, проклята Росія!
Немов би чума на Україну насіла,
Вбивають калічать українських солдат,
Стріляють зі Смерчів і установок Град,
Зруйнована інфраструктура,знищенний Донбас,
Так вони рятують донецьких від нас!
Лиш жаль українських людей
Яких убивають кожен день!
Ось вийде мати на дорогу знову,
Та все не видно сина свого,
Він загинув на українському кордоні,
Загинув, щоб ми не були у неволі !
Таких героїв понад восьмисот,
А ось студент-патріот,
Лежить кремезний у домовині,
А поряд батьки, молоді,але вже сиві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639719
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.01.2016
В країні війна ще триває ,
І перимир'я насправді немає...
Але з екранів зовсім інше лунає,
І влада про успіхи усім заявляє!
Що реформами зайняті вони,
І місцеві вибори уже провели...
І мало б бути усе добре і файно,
Та арештували Корбана негайно!
І постає тут не одне питання,
У чому ж полягає їхнє завдання?
А ,можливо, це такі реформи у них?
Щоб судити людей і патріотів простих?
Чому хто розстрілював Майдан - на волі?
А патріоти, волонтери, за гратами, вневолі?
Чому хто "русский мир" привів в Донбас,
Сидить у просторих кабінетах і керує у нас?
Чому сепаратисти знову при владі?
І сидять ,з портфелями, спокійно у Раді?
Чому на вибори мільярди,Ви витрачаєте?
А бійцям ,лиш, частково допомагаєте?
І ще багато чому, як і навіщо ,можна, спитати,
Відповідь одна! Бо владі на нас, просто начхати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639709
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.01.2016
Я патріот своєї країни,
Не хочу, щоб знову був період Руїни.
Але з різними політичними агітаціями
Ми не відчуваємо стан деградації
Все, що приймають у нашій країні,
Все це на користь великій Росії.
Пройде ще небагато часу,
І ми перетворимось у непотрібну масу .
Щоб до цього не дійшло
Я нагадаю, як раніше було.
Було українську мову забороняли
Та наші діди-прадіди на те не зважали,
І всупереч законам нею розмовляли
І за незалежність України душу і тіло поклали.
Цими словами я хочу сказати,
Що не потрібно власну історію забувати,
А лише потрібно владу правильно обрати,
І своїм шляхом у майбутнє крокувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639694
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.01.2016
Пізній зимовий вечір, холодно,
Дзвонить мобільний телефон,
"Мертво" лежиш, тобі все-одно,
І в голові ,лише її ніжний тон.
Апатія до всього, що навколо,
Так хочеться вже літнього тепла,
І її погляду красивого простого,
Вона все,що потрібно тобі для життя!
Лиш з нею можна скинути всі маски,
Лиш їй довірити таємниці свої,
Їй не потрібні ні гроші, ні золоті окраски,
І не поведеться на машини чужі!
Затих телефон, темна кімната.
Меланхолія....важко вставати,
У душі мелодія,наче Баха соната,
Тебе не перестану, ніколи кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016