| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Он тоскливо,не шумно сидел у окна
И теперь его спутница лишь тишина,
И в его постарелой,седой голове,
Лишь девчушка,что бродит по мокрой траве.
Он стоит и молчит..тихо смотрит скоса
Как на солнце сверкает красиво коса,
Той девчушки,что просто бежит по траве,
Беззаботность...полет у нее в голове.
Обнимал,целовал и катал на качели,
Он открыл ей себя и они полетели,
Сквозь года,сквозь страданья и даже раздоры
Но глазами смеялись они до упора.
Он не раз и не два в те глаза заглянул,
От бездонной любви к ней он просто тонул
Он ловил в ней себя,он держал свою кровь,
Он вдуше себе клялся что это любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639818
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2016
Пылаю в холоде горячих батарей,
И горьким кофе заливая грусть
Я возвращаюсь – убегая все быстрей,
Я от себя бегу на месте, ну и пусть.
Пылаю в холоде горячих батарей,
И молча, громко я крича от боли,
И замедляя шаг, молю себя – «скорей»
И добровольно я отправлюсь против воли.
Пылаю в холоде горячих батарей,
Бессонно засыпая в эту ночь,
Уйми мены, ты льдом меня согрей,
Себе вредя хочу тебе помочь.
Пылаю в холоде горячих батарей,
Накроет гордость нежностью моей,
А ты – беги…и от нее же к ней…
...пылая…в холоде горячих батарей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639661
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2016
Не разом
Він не живе життям спокійним,
Всі йдуть, спішать, кудись летять,
Не буде його шлях постійним,
Його не можна угадать.
Він чує різні голоси,
І бачить рух усього світу,
Він оглядає полюси
І чує, як сміються діти.
На жаль, короткий час доріг,
Та все ж не відчуває сум,
Жадає він переступить поріг,
Щоб осяйнути ту красу.
Вона з'явилась з порожнечі,
Така вродлива і німа,
Поглянула на його плечі,
І в це не вірила сама.
Він руку ніжно простягає,
Вона ж мерщій свою дає,
Та вмить, він знову пропадає,
Вона ж над світом постає.
Вдягнула сукню з оксамиту,
І запалила всі свічки,
Вона вдивлялась в тишу світу,
Та не могла забуть руки.
І сірих спогадів хмаринка,
Пропливала вже не раз,
А на траві ота росинка
Закінчувала її час.
Та знов вона його зустріла
І любо милувалась ним
Та тут одразу ж побіліла
І розчинилася, як дим.
Він дивиться на всіх людей,
Всіх може поглядом збудить,
Та не пробуде тих очей,
В які поглянув лиш на мить.
Вони не разом, трішки жаль,
На мить поглянуть віч-у-віч,
Та це не сум і не печаль,
Бо він - це день, вона - це ніч!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637506
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2016
Чого чекала,страху чи любові?
Чи ревнощів можливо повний міх?
Чи відчувала смак чужої крові?
Чи знала,що це все шалений гріх?
Прокинся...ти на себе не дивися,
Та ти,не ти і нею не була
У гордості своїй ти поклянися,
Не зрадиш клятву прямо в дзеркала.
Сльоза...сльоза чому ти плачеш гірко?
Ти ж горда й непорушна,як стіна
Твій голосок колись співав так дзвінко,
І сміхом розливався як луна!
Ти витреш сльози,глянеш,усміхнешся,
Сумному образу у дзеркалі своїм
Жахливий смуток в серці пронесеться,
Та смуток цей не буде вже твоїм!
Ти знов стоїш перед порогом серця,
Якого стук пробудить почуття
Але ти знай,зачинені ті двеця,
Які ведуть тебе в його життя!
Зломи тепер до цого серця рейки!
І в дзеркалі побачиш постать ту,
Як гордий лев з душею канарейки
Яка знайде достойнішу мету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637378
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.01.2016
Две полоски...и тело дрожало,
И укрылось пОтом в тот миг,
Как она быстро взрослой стала,
Мигом в душу весь страх проник
Испугалась...упав на колени,
Молча плакала, слезы втирая,
Представляя родных злые тени,
И от ужаса рот затыкая.
Долго думала...прежде решиться
Рассказать всё родным постепенно,
Долго думала, может убиться,
И вколоть себе смерть внутривенно?
Все же утром явилась дочка.
Матерь-пьянь, ну и папа не лучше
"Че ты смотришь, а ,рожа знакома?
Где была,все витала на тучках?"
Дочерь в плач...и слова побежали
И всю боль она выдала жестко,
Мама с папой как вдруг закричали
"Ах ты ж стерва...ах ты ж вертихвостка!"
Долго ждать кулака не хотела,
И скорей она с дома сбежала,
Много сил на бег выдало тело,
Измоталось оно... и упало.
Умереть ей хотелось...забыться
Кто же примет ее, голой, босой?
Как же жить и куда ей податься?
Что же делать, с двухмесячной ношей?
Ее дом теперь местная свалка,
Ее радость бутылка с под водки,
И от крыс ее выручит палка
А в душе те же грустные нотки!
Девять месяцев так колебалась,
И на свет изнутри чет звалось,
Больно что то с нее вырывалось,
Жить хотело...и криком зашлось.
Мать учуяла смерть над собой
И сказала дочурке"Прости,
И не плач, моя Маша, за мной,
Будь хорошей, здоровой расти"
Две полоски...и Маша дрожала
И укрилося потом в тот миг,
Как она быстро взрослой стала,
Но...про Машу другой будет стих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.01.2016
Мамусь,чому ми всі тікаємо, скажи?
Чи надоїло тобі ,може, наше море?
Чи то тобі вже тут не добре? Розкажи?
Чи може то у нас якесь серйозне горе?
Ну, мам...чому ти все мовчиш?
Чому ти поспіхом складаєш мої речі?
Чому ти другу добу вже не спиш?
Чому рюкзак мені ти вішаєш на плечі?
Татусю, ну скажи мені, хоч слово ти,
Чому всі відраховують годину?
Чому мені заборонили говорити?
Чому ти вже завів свою машину?
Чому ,скажи, ми покидаємо все?
Чому мені нічого не відомо?
Чому є декілька секунд на все про все?
Чому ми швидко віддаляємось від дому?
Чому ми кидаємо золоті піски?
А як же море?Що ж це буде з ним?
Скажіть мені...скажіть мені, батьки,
Чи я востаннє бачу рідний Крим?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2016
Хто би не казав,хто б не мучився,
Хто би не доводив чи пучився,
Конфлікт інтересів,ідей
Люди не люблять людей;
Натягнувши чарівну гримасу,
Почепивши блискучу прикрасу,
Ідуть воювати за себе
У мирній війні проти всіх.
Зустрівши живу перешкоду,
Собі подібну породу,
Миленько їй усміхаються,
Крізь зуби чарівно вітаються,
Прощаються…наче б то в нормі все
Та всередині щось несе,
Заносить, бурлить,коливається,
Противника вбити старається.
І тут проявляється…
Наїхати,штовхнути,
Підставити,обманути,
Обкрутити,обіграти,забрати,
Все цінне з душевної хати.
А на публіку хто?Божі ціпятка
Ах, прекрасна картина яка,
Ми віримо в дружбу, в любов,
«Ми чесні» - говоримо знов.
Та правда одна – люди граються,
Брехнею весь час заливаються.
Таки немає інших ідей
Таки люди не люблять людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2016
День весенний и солнце сияет в лесу
Я босыми ногами вступаю в росу
Я лечу к светло-синей границе небес
Я люблю тебе,лес...я живу тобой,лес.
Я же вижу вокруг лунопарк красоты,
Птицы,звери,деревья и просто цветы
Каждый листик дрожит,словно манит меня
И я верю,бегу...я не чаю в нем дня
Обернусь,я очнусь от былой красоты,
Где же все подевались,деревья,цветы,
Где же свет где же радость...я что в темноте?
Захлебнусь без воды,утону в пустоте
Гонит страх...где же лес,неужели пропал?
Неужели он в бездну какую попал?
Я устану бежать,упаду в темноту,
Обвиню я во всем лживою красоту
Я закрою глаза,я откроюсь судьбе
И оставлю в корнях я послание тебе,
Но никто не найдет...и никто не услышит,
Только листья там шепчют все тише и тише...
Птенчик звонко чирикнул, оттаяв от сна
Он приветствовал утро,он рад,что весна
Первый лучик от солнца на землю упал
Лес проснулся...вернулся...но он опоздал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637034
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2016