| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Не терзайте себя вы напрасно,
О любви неслыханной силы.
В книгах пишут, конечно, прекрасно,
Но слова, лишь пустые могилы.
И не надо на части рвать сердце,
И себя для других вы не жгите.
Ведь не ищут сахара в перце,
Чего нет, я прошу вас, не ждите.
Называйте меня лицемером,
Кто, от чувств отрекаясь, несчастен.
Мизантропом, ужасным примером,
Нелюдимости сей, что подвластен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729869
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2017
Я хочу стати тінню.
Одвічне забуття.
Не піддаються тлінню
Рукописи й слова.
Мов спалахом життя,
Я пронесусь крізь час.
Одвічне забуття,
Як той останній вальс.
Я прагну лиш спокою.
Одвічне забуття.
Ні страху, ані болю.
Блаженне відчуття.
Дорогоцінна тиша.
Не смерть і не життя.
Безодня то найглибша –
Одвічне забуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2016
Із своїх думок творився світ.
Через критику людську він руйнувався.
Мов планети зірвані з орбіт,
Так від мрій хтось відрікався.
Про любов ніколи тут не йшлося,
Їй немає місця в голові.
Нам черствими стати довелося,
Щоб спокійно жити на землі.
Ми-сучасні діти України .
Що ж чекає наше покоління?
Бачимо тепер руїни.
Та міцне іще корі́ння.
Завтра буде вже за нами.
Перший крок завжди тяжкий.
Час тепер прийти до тями.
Втамувати біль їдкий.
Серцем стали безсердечні.
Із байдужжям у душі.
Почуття вже недоречні.
Не троянди – спориші.
Який спадок ми залишим?
Обезкровлену країну?
Пульс її стає частішим.
Ми-ковток гемоглобіну.
HH
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634647
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.01.2016