| Сторінки (2/197): | « | 1 2 | » |
Іде донечка гуляти, тато мовить фразу:
"Може бути, на подвір'ї хтось тебе образить.
Ти ж бери собі лопатку при любій погоді,
і якщо тебе образять, зразу бий по морді."
-Але ж буде це нечемно якось виглядати.
Що ж подумають про мене? Дівчинка ж я, тату!
-Твої сумніви, дитино, я ураз прожену.
Татко все уже продумав- братимеш рожеву.
20.11.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Одружились нещодавно Гліб, Анастасія,
і, як водиться, дружина паніку вже сіє:
"Купувати ікру чорну ми могли б до хліба,
та для цього є умова, мій коханий Глібе."
"Можем мати купу грошей- каже йому Настя-
розпродай лише свої ти всі рибацькі снасті."
"О, цікавий поворот- чуха Гліб колінку-
ти говориш як моя, вже колишня жінка."
Настя в шоці вся така, як з хреста ізнята.
-Ти раніше не казав, що вже був жонатий.
І чекає, скаже що Гліб на це нещастя.
Той спокійний як шахіст: "Ні, не був ще, Настю."
08.10.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
А знаєте, я говорю українською-
і про кохання, й про зорі, про донечку.
Донечок дві в мене- дві україночки,
дві моїх доленьки, два моїх сонечка.
А знаєте як говорю про кохану?
Яскрава і гарна, струнка і тендітна.
Така як і мова вона- бездоганна.
І ще й українка- як тут не радіти.
А знаєте зорі які в нас? Сріблясті,
вільні як ми і осяйні, й блискучі.
Я говорю українською- заздріть.
Немає ще в світі такої ж співучої.
08.08. 2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Називай мене ніжним і лагідним,
різнотрав'яним, плодово-ягідним.
Називай соколинолітаючим,
називай діамантовосяючим.
Називай різнобарвнопалітровим,
кружкочайногарячопівлітровим.
Це в мороз. Влітку зви освіжальним,
лимонадо-тархуно-байкальним.
Хочу бути квітково-каштановим,
незалежносерпневомайдановим,
поетичновіршокрасномовним,
римостворювальнофайноновим.
В мене ж ти ніжносяючоквітна,
хочу бути тобі відповідним.
30.07.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Спекотно, гаряче і душно,
і дихати немає сил.
Водою й квасом горло тушим,
згадавши прохолоду зим.
Й те ж горло застудивши в січні-
з лимоном чай, з малини джем…
Бажання протилежні- вічні-
коли ж, нарешті, літо вже.
18.07.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
приємна втома накотилась до спини
від праці, й затопивши грубку на ніч
сидіти й слухати, неначе у тумані,
закінчивши почате, без війни,
але з бокалом білого "Barocco",
як наче радіо потріскує вугілля,
і голки іскор пролітають біля,
та ще й когось згадати ненароком.
коліна обійнявши, пустоту,
неначе в космосі відчути, шум тополі
почути, і згадати час поволі,
що не повернеться, а потім тугу ту
спихати довго й марно на Морфея,
а закімаривши усе ж під ранок трішки
впиватись міцно пальцями у ліжко
й тривожно прокидатись- де я, де я?
пройде і це, і піде біль туди,
де відповідь приречено зникає,
де є пітьма і світла там немає,
і не питай ні звідки, ні куди.
Лежи і відчувай- росте трава
крізь хату, крізь дрова і попри тебе,
все згідно чиїхсь планів і стратегій,
кругом трава, розкидані слова
в щоденниках, у пам'ятних речах,
у зошитах з віршами, у записках,
касетах і пластинках на поличках,
у грамотах, медалях. Помічай
у тиші, вітрі, що здалека прилетів,
у всьому, що тебе ві сні чекає,
у парусі, у морі, крику чайок,
у музиці, що лине, чари ті.
В обійми ночі віддавайсь до забуття.
звільняй, даруй, давай йому дорогу
і місяцем, і сонцем будь для нього,
кохай!
одне дається лиш життя...
18-23.03.2024р.
дачное
приятная усталость для спины
от трудотерапии перед сном, чтоб
закинув в печку дров, сидеть, закончив
все начатое, слушать без войны,
но с молодостью белого вина
как радио потрескивают угли,
выстреливая розовые иглы.
о ком-то ненароком вспоминать,
обняв колени, слушать пустоту,
пронизывающую космос и деревья,
перебирать, по памяти, все время,
прошедшее, идти, идти ко дну
воспоминаний.
долго засыпать.
и падать, падать. медленно спускаться
и от чего- то резко просыпаться,
ощупывая пальцами кровать.
пройдет и это, боль уйдет туда,
где кружатся вопросы без ответов,
где тьма не конкурирует со светом,
не спрашивай откуда и куда,
лежи и чувствуй, как растет трава,
сквозь дом, тебя, по позвонкам ступеней,
отталкивая книги и поленья,
везде трава, разбросаны слова
по полкам, черепкам, по дневникам,
по школьным записям, стихам в тетрадях,
по грамотам и памятным наградам,
кассетам и пластинкам.
извлекай
из тишины, из ветра, из всего,
что ждёт во сне: из шорохов и вёсен,
из океана, паруса и вёсел,
из музыки звучащей, волшебство.
в объятьях ночи страстно ворожи,
пускай она скользит, кричит, несётся.
будь для нее и месяцем, и солнцем,
люби!
одна дается только жизнь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Мій Миргороде, я згадую тебе часто,
там народився і жив, по вулицях твоїх шастав.
По Восьмого Березня, Вокзальній і на роботу-
на мірадзавод "Салютом"... і по суботах.
По Мінзаводській з мірадіка до сиркомбінату-
в їдальні на обід там проїдав зарплату.
По Свідницького до бурси і на футбольне поле,
де в баталіях не раз відзначався голом.
А з Панаса Мирного крізь Сорочинську і на пляж,
чи по Кашинського до базару по пиво й біляш.
А давно, у вісідесятих, все це неначе сон-
в дитинстві з м'ячем по Гоголя на стадіон.
В автобус біля курорту сідали зразу
(чи ж біля "України")- і "двійкою" до турбази.
А тоді як побігаємо дві годинки-
у "Кулінарію", що поруч по сік і "корзинку".
А ще на перервах до "Лакомки" з п'ятої школи
по молочний коктейль (була дефіцитом "Кола").
Фруктове пюре в майонезних баночках купували,
і без трубочок- отвори в кришечках пробивали.
І всякий через дірочку пюре те смоктав-
яблуко-морква чи сливово-яблучне- смакота...
А на Данила Апостола ходив і в "Барвінок",
і в студію звукозапису- писати касети й бабіни.
А через мисливський двір повз книжковий в "Україну"
у хлібний відділ по круглу свіжу хлібину.
На стадіон в шостій школі- пам'ятаю ще там болото,
баталії там після школи і після роботи.
І катки на Панаса Мирного я пам'ятаю
біля "Малятка" і в сорок четвертому кварталі.
А через курортний міст в бік "бочки" до станції прокату-
катамарани й човни там брали разів багато.
І потім педалями або веслами- все просто
до підвісного або ж центрального мосту.
Наплаваємося, накупаємося на славу
і в кіно- в Палац Культури або в "Полтаву".
А в дев'яностих, коли вуса вже виросли в мене
на пиво- "Український борщ", "Горка", "Пельменна".
Замість грошей- купони-фантики кольорові,
замість бокалів пиво- в баночки півлітрові...
Як залишав тебе- був дві тисячі сьомий,
усі клітини я згадую твої, зьома-
Дранки та Острів, Стадня і Почапці,
а у Ліску могли надавати й по "шапці".
Зінчаші, Довге Озеро та Бакалівка,
Королівщина, Личанка і Харківка.
Нафто й авіамістечка я не згадав ще й досі,
та ж курчат по осені, а іще ж не осінь.
А почалася зараз тільки лише весна,
і знову наснився Миргород, певне, і сам не знав...
Як приїду то тебе наступного разу в гості-
не прошу я багато- миру і чисту постіль.
13-14.03.2024р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Чи новин перебрав,
Чи хильнув пару літрів браги,
Та Сергію наснивсь його дід, що дійшов до Праги.
Сів на ікеївську табуретку, зауважив- на кухні бардак.
Маю до тебе, Сергійку, розмову
І почав свою бесіду так.
Чи не міг би ти, улюблений мій онук,
Зовсім не писати нічого про мене в фейсбук?
В жодному контексті, чи з літерою зет, чи без,
Просто виконай це прохання як слухняний пес.
Ніяких перемог під моїм ім'ям,
Я благаю тебе з небес.
Також, каже, я радий би був стократ,
Якби ти не носив мене більш на парад,
Я прошу тебе дуже, (і руку приклав до серця),
Мені не потрібен полк,
Ні безсмертний, ні смертний.
Залиш мене в спокої, Сергійку,
Я заслужив померти.
Так, я знаю, що ти трудяга, вільний думкою, ліберал,
Ти усе це не вибирав,
Але ж і я теж не вибирав!
Ми й так прожили життя,
Де переважали втрати.
Можна ми більше не будем
Війну вам ілюструвати?
Нас вже нема, нащадки,
Нас забрала земля.
Можна ви якось самі вже?
Якось уже з нуля?
Огидна є ваша гордість,
У "Можемо повторити" взута,
Прошу тебе так зроби вже,
Щоб я був врешті забутий.
Але ж я забуду, як з тобою в музеї
Вал дев'ятий шукав,
І коли я проснувся мокрий,
А ти мене одягав,
Як читали Прішвіна,
Як показував на карті захід і схід,
Як ти пояснював мені, чому на небі
Такий білий слід
Позаду кожного літака,
Як подарував мені
Збільшувальне скло...
Нічого, сказав дід,
Зникаючи.
Тобі ж це і так не помогло.
24-27.01.2024р.
Женя Беркович
"Я был бы рад, если бы ты не носил меня на парад ..."
То ли новостей перебрал,
То ли вина в обед,
Только ночью к Сергею пришёл его воевавший дед.
Сел на икеевскую табуретку, спиной заслоняя двор
За окном. У меня, говорит, к тебе,
Сереженька, разговор.
Не мог бы ты, дорогой мой, любимый внук,
Никогда, ничего не писать обо мне в фейсбук?
Ни в каком контексте, ни с буквой зэт, ни без буквы зэт,
Просто возьми и не делай этого, просит дед.
Никаких побед моим именем,
Вообще никаких побед.
Так же, он продолжает, я был бы рад,
Если бы ты не носил меня на парад,
Я прошу тебя очень, (и делает так рукой),
Мне не нужен полк,
Ни бессмертный, ни смертный, Сереженька, никакой.
Отпусти меня на покой, Серёжа,
Я заслужил покой.
Да, я знаю, что ты трудяга, умница, либерал,
Ты все это не выбирал,
Но ведь я-то тоже не выбирал!
Мы прожили жизнь,
Тяжелую и одну.
Можно мы больше не будем
Иллюстрировать вам войну?
Мы уже все, ребята,
Нас забрала земля.
Можно вы как-то сами?
Как-то уже с нуля?
Не нужна нам ни ваша гордость,
Ни ваш потаённый стыд.
Я прошу тебя, сделай так,
Чтоб я был наконец забыт.
Но ведь я забуду, как в русском музее
Мы искали девятый вал,
Как я проснулся мокрый,
А ты меня одевал,
Как читали Пришвина,
Как искали в атласе полюса,
Как ты мне объяснял, почему на небе
Такая белая полоса
За любым самолетом,
Как подарил мне
Увеличительное стекло…
Ничего, отвечает дед,
Исчезая.
Тебе ведь и это не помогло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Був дах у мене вкритий ондуліном,
не казна що, та якось було сухо.
Я ж насверлив там отворів щодуху-
тепер води у хаті по коліна,
незатишно і брудно як хліву.
Скажіть-но- чи вини в мене багато?
Редиска я? (пустив грозу у хату)
Чи молодець? (не втік і в ній живу)
19.06.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2023
А хотілось би написати поезію,
щоб сказали- ох і класно ж, зараза.
Чуттєвішу, ніж у Лесі і
патріотичнішу, ніж у Тараса.
Щоб життєвіше, ніж у Ліни,
драматичніше, ніж у двох Василів,
щоб переклали її японці і фіни,
учили напам'ять у місті й селі.
Та це вже, мабуть, після війни,
не виходить наразі поки що так,
адже в голові і весною, і восени
одна і та ж думка, що путін- мудак.
17.06.2023р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023
Я знав у вісімдесят шостому
весь склад київського "Динамо",
як знає житель Шостки
чи Маямі ім'я своєї мами.
І в дев'яносто дев'ятому
їх знала вся Європа,
як знає працівник "Укратома"
формулу нестабільного ізотопа.
А зараз я пам'ятаю
формулу дискримінанта,
а складу "Динамо" не знаю,
утім, як і житель Нанта.
11.05.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2023
П'ятнадцять, дев'ять, вісім, сім і півтора,
і не знав ніхто- не доживе до ранку.
А комусь на свято вже куплений самокат
та десь там на кнопку натиснув гад.
І все більше міст- свічки й іграшки на подвір'ї,
та коли ж вгамуються люті звірі...
Все назад як плівку не відмотати,
не повинно бути у дітей дві дати...
Хто читає це у москві через сто літ-
знай, що нелюдом був твій прадід.
07.05.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2023
Захоче зразу вирвати твоє серце
за два-три дні. А дзуськи!
Потім руки, і пришити до себе-
це ж так по-рузьки.
А як сама получить по шиї
ота зараза,
її дупа про перемир'я
згадає зразу.
10.01.2023р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Ми переможемо, мусимо,
щоб стовідсотково, щоб напевне
по Україні звучала музика
Мендельсона, не марш Шопена.
А й не може бути інакше,
не закриє світ те крило чорне,
бо в нас правда, бо боронимо наше
від антихриста, біса, чорта.
І не варто було б писати це,
і співати, що "Ще не вмерла...",
як не знав би- їх мізки в задниці,
а наш розум- він на Говерлі.
25.12.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Та хай би я був хоч би леніна тещой,
але не міняє це суті,
я руський забув би лиш тільки за те, що
на ньому вибльовує путін.
13.12.2022р.
В.Маяковський
"Нашему юношеству"
"...Да будь я и негром преклонных годов,
и то, без унынья и лени,
я русский бы выучил только за то,
что им разговаривал Ленин..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Пропагандистська машино московії,
а ти б може задумалась хоч над одним з питань-
чому ж проти вас ті санкційні окови
підтримують Австралія чи, скажімо, Тайвань?
А чи може вони є членами НАТО?
Чи то знаходяться під якимсь західним впливом?
Чому супроти вас країн так багато,
і "Київську хунту" всі підтримують сміливо?
А ви би в собі проблему пошукали,
а то припхались безпардонно у чужий вольєр.
Кому ви потрібні, позорні шакали,
посеред благородних гепардів, левів, пантер?
Ну і питання зомбованькам і машкам,
яким ти впарювала антизахідні тези-
а де живе ваш абрамович ромашка,
на березі Волги чи все ж на березі Темзи?
14.10.2022р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Смачній духмяній свіжій паляниці
паролем довелося нашим стати новим.
Не сунув рило щоб до чистої криниці
москаль-убивця, знищить його МОВА.
04.09.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Є все ж різниця між не хочу і не можу
і українськомовна тут така історія-
не хочеш- зрадник, я на нуль тебе помножу,
не можеш-певно, черевичок- інфузорія.
02.09.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Сказав обнулений, що бореться з анклавом
і сім'ї зразу впали ті у ступор,
де чоловік Антон і жінка Клава-
а ми при чому, діду, ти щось тупиш.
01.09.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
Гордиться зазомбоване те стадо
тим, що творить їх нуль тут в Україні.
Гермафродити і без звивин, і без статі-
задурені, обмежені, наївні.
01.09.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
Весь парадокс "спасєнія" з русні,
що нам несуть зомбовані уми-
їх садять за коротке "Ні війні"
і за не менш коротке "Я за мир".
21.08.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Чи відірвався ґудзик на матні,
чи раптом вас вкусила в ніс оса,
ви олігарх чи зовсім десь на дні,
а скажете- твій кролик написав.
Або ж пенальті наші не заб'ють,
або ж за дупу вас вщипнув гусак,
або ж не дочекались вас і п'ють,
ви скажете- твій кролик написав.
Це чують іноземці раз у раз,
дивуючись: "Ну що за чудеса?
Чому, коли проблеми є у вас,
ви кажете- твій кролик написав?"
19.08.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
Ми- Українці! Незалежні вільні люди.
За волю йдем на плаху і за грати.
За Батьківщину ми завжди і всюди.
Ми- Українці! А є просто лиш буряти.
Ми- Українці! Від робочих до студентів.
І нас не змусять в рот води набрати.
Самі ми обираєм президентів.
Ми- Українці! А є просто лиш буряти.
Ми- Українці! Хліб печем, будуєм "Мрії".
Собакам будки вмієм майструвати.
Нам не чуже, своє нам душу гріє.
Ми- Українці! А є просто лиш буряти.
Ми- Українці! І у нас є Україна.
І є нам чим пишатись, сестро й брате.
Є в нас Тарас, є Леся і є Ліна.
Ми- Українці! А є просто лиш буряти.
18.08.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Кобзон, і той, напевне, крутиться в труні,
репертуар у пеклі весь летить в трубу.
Співав, що ядерному вибуху- ні, ні,
а зараз на світ сонячний табу.
07.08.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Я можу вільно промовляти слово мир,
війну назвати можу я війною.
Я вільний! Тим же в кого є кумир,
ще довго нюхать не свободи запах, гною.
07.08.2022р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Хто має розум, має мізки,
той є Людина на Землі!...
А є всього лиш організми,
яких розводять у кремлі.
29.07.20022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Три роки- і дитина розмовляє,
одинадцять- і вивчилася в школі.
За тридцять мову хто свою не знає-
приречений той жити у неволі.
26.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Якщо когось ти лізеш рятувати
в чужу сім'ю, ще й виламавши двері,
спочатку глянь як плаче твоя мати
в Анадирі, Сургуті чи у Твері.
26.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Солдат із ЗСУ боронить нас в окопі,
"воює" і в Верховній Раді депутат.
Один- за мир і спокій у Європі,
другий- за збільшення своїх зарплат.
25.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
У бивці, пси скажені, шакалюки!
К ошмарять берег правий, берег лівий.
Р озтрощують міста і ниви з хлібом.
А гресори, мерзота, монстри, суки!
Ї х знищать!... І калина в лузі
Н адіне знов свою весільну сукню,
А мур повернеться в серця у наші, друзі.
21.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Безмежне горе прилетіло в Україну
У лютому з війною від росії,
Чимало болю в землю нашу сіє...
Аж стільки ж літ були ми всі наївні.
І вірили, що світ нас захищає,
Разом всі з нами днями і ночами.
Поки аж не настав лихий той час-
І Крим забрали, й майже весь Донбас.
Нікчемні орки несуть горе, сум і біл
Ь, вклоняючись диктаторові- гному,
Гвардійці наші й ЗСУ дають їм бій,
Орду рашистську змішуючи з гноєм.
Сволоту путінську, яка прийшла все нищить
Та красти, та вбивати, й руйнувати.
Одна в нас ціль- палати має вата,
московію топити нижче й нижче.
Ембарго нафті, газу, усій рашці,
лінградський нехай здохне уже рашпіл
Ь. Вже в багатьох містах його могили,
Мале ж, огидне 4мо ніяк не згине.
Аборт зробити мала б його мати,
Рагуль щоб цей нам не псував повітря,
І не лунали зараз би гармати,
Убралась би в яскравий цвіт палітра.
Потворі треба ж такій було уродитись,
Одна paskuda бункерна там десь
Ламає долю люблячих сердец
Ь- безглузда гномокарликова дикість.
КИдає на міндобрива бурятів.
Їх доля- будуть вбиті і прокляті.
Вони крадуть в нас будки й унітази,
Огидним самкам ліфи й труси-"стрази".
Хоча буряти, звісно,образ збірний.
ТИран зазомбував всю одну шосту,
росію потягнув на гибель вірну,
Кретинів оболванив надто жорстко.
Абсурдність бункерного діда просто бісить.
Кого прийшов той дурень визволяти?
Один єдиний світом всім проклятий.
Нехай вже до кобзона взяв би візу.
Обнулений, насправді ж просто нуль-
Так скажуть всі на кожній із півкуль.
Однак, той зомболікторат з росії
Пив, спав, йому і вибрали "месію".
Свиней неначе їх тримають у сажу.
Утіха- спати, жрати, знову спати.
МИнають роки і не видно рубежу,
Чого чекати від тієї вати...
Етногенез їх очевидно від амеби,
Раби немов без гідності й скелету,
Не в дусі скласти жодного куплету,
І кроку ні без дозволу й потреби.
Галюцинація соловоскабейова,
Ідеологія відверто безголова.
В’язниця всіх шакалів тих чекає,
Хто з «ящика» брехав, з них кожен Каїн.
Ефемериди в колі журналістів,
Риторику свою засуньте в дупу.
Сволоти ви не на своєму місці
Обман у ваших головах і тупість.
Недопалок кремлівський, вбивця, гнида,
Обрав, шакал позорний, шлях злочинний.
Давно чекають всі його кончини,
Етап в Гаагу- ось його планида.
Сирени ж в Україні закінчаться
Агресор здохне і настане щастя.
Хай процвітають Миколаїв, Лисичанськ,
А також Запоріжжя, і Слов’янськ.
Розквітнуть знов Попасна, Краматорськ і
Кременчук, Енергодар і Кривий Ріг,
Ізюм і Мелітополь… Знайте орки-
Весна ще прийде в Україну на поріг.
09.06-11.07.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Є на москов'ї chmo маленьке,
яке "вєлікій їх народ"
штовхає на війну із Ненькой,
на "х" три букви йому в рот.
Нездаро, що за 20 років
довів до злиднів всіх своїх-
ми не боїмось твоїх кроків,
ти окупант, нездара, псіх.
Твій мінікарліковий мозок,
хоч він навряд чи в тебе є,
ніколи зрозуміть не зможе,
що ми відстоюєм своє.
І відштовхнувшись від історії-
писав же Пушкін ваш А.С.,
що дуб зільоний в лукоморії-
це саме ти-смердючий пес.
25.02.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Дивний тіп якийсь той карлік,
шле бійців своїх на вили-
нагодують їх фекаліями
Українські Збройні Сили!
Захищаєш своїх "граждан?
Та ти що, карлуша, дійсно?-
Знищать вас, тварюк продажних,
Українські Нацгвардійці!
Слухай, ти такий маленький,
ну насправді, як хробак ти-
захистять від тебе Неньку
Українські Добробати!
МИ вас знищим, нас багацько,
жалюгідний мікрогномік-
розкажи про це і бацьку,
скоро будеш з ним у комі.
26.02.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Чобіт брудний кремлівський
вдерся у нашу хату.
Житель луганський, львівський
бачить слід того ката.
Нищать міста і села,
наших дітей вбивають.
Донька, завжди весела,
-Так, каже, не буває.
-Рідна моя дитино,
сам так раніше думав.
Знай, супостата спинять
Київ, Одеса, Суми.
Хоче забрати в тебе
ворог дитинство, мрії.
Доню, не плач, не треба,
з Богом ми все зумієм.
Ми переможем ката,
ми відбудуєм Неньку.
Будеш ти ще кохати
й жити, моя рідненька.
04.03.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Як добре, що є сонце й інші зорі,
і та, що не morgana, і не fata.
І є кому сказати- love you, sorry,
і квіти є кому подарувати.
Як добре- є земля, трава, дерева,
і є Вона, що усмішкою світить.
Є океани, ріки і джерела,
і є кому подарувати квіти.
Як добре, що є сніг і дощ, і вітер,
і Та, задля якої жити варто.
І є кому подарувати квіти,
і квіти є кому подарувати.
20.02.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Вона нена́видить себе за́вжди опівдні.
Воліє вмерти в час, коли співають півні!
і в надвечір'я здають теж у неї нерви!!
і виє на Місяць, як вже видно Венеру!!!
Роки минули, душа не знає споко́ю.
Ниє серце її- ну що ж ти накоїла?
На це не здатна вовчиця, ані кобила!
А ти убивця- навіщо аборт зробила!?
22.01.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Ми Бика провели і в обіймах зустрілися з Тигром,
а у вікнах навпроти вже, мабуть, жують олів'є.
Ти здригнулась на мить і "мурашками" вкрита застигла,
у нірвану солодку поринуло тіло твоє.
Ми шампанське відкрили, коли вже затигрилось трішки,
щоб зігрів нас смугастий своїм натуральним хутром,
щоб підходили нашої ніжної пристрасті дріжджі,
не хитався під цим непорочним коханням щоб трон.
01.01.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
Такі речі створюються для безсмертя,
а не так, щоб пройти лиш десь метр.
Не потрібні їм розкрутка, комерція-
"Metallica"- "Nothing else matters".
Їх заніс би я у Біблію Музики,
і багато хто з вас- я певен.
Хто ще не слухав, почути всі мусите-
"Led Zeppelin"- "Stairway to Heaven".
Вони надихають, з'являються крила,
видряпуєшся із болота.
І ця тема багатьох з нас покорила-
вічна- "Deep Purple"- "Smoke on the Water".
Ця музика народжена за хмарами,
це релігія наша спільна.
Ми упиваємось, ми нею маримо.
Кайф. "Nirvana"- "Smells Like Teen Spirit".
І так завжди було і далі так буде-
не стиснеш рамками, формами.
Протест в них, любов, революції, будні.
"Eagles" і «Hotel California».
Це неземна насолода, що зносить дах,
божеволію від цих речей.
Це рівень, планка, це космос, це висота.
Чарівні "Scorpions"- «Wind of Change».
Це як двері, за ними всі скарби світу,
і в кожного ключ від тих дверей.
І хто зайде, не схоче йти уже звідти.
"Guns N' Roses"- "November rain".
Ця музика- це як Пеле, Марадона,
Баджо, ван Бастен, Бекхем, Зідан,
вона кілометр, гігабайт, мегатонна.
"Pink Floyd"- "Shine On You Crazy Diamond".
В Сан-Пауло, Мельбурні, Далласі, Монці,
в Нагано, Кейптауні, Реймсі,
по всій цій планеті, що третя від Сонця-
слухають "Aerosmith"- "Crazy".
Це життя без обмежень, без вето й табу,
це фантастика, це вічний кайф.
З цією музикою свободу здобув
і лечу- "Bon Jovi"- "It's My Life".
Ну, і як же без них- "Manowar", "Rammstein", "Kiss",
помістились не всі у вагон.
Ozzy Osbourne, "Red Hot..." і, звичайно, "The Beatles".
Шоу є. "Queen"- «The Show must go on».
18-26.12.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
Забути можна все- брехню і зраду,
закон Ньютона чи столицю Гондурасу,
кохання перше, батькову пораду
і вірш «Мені тринадцятий…» Тараса.
Буває, що забудеш обіцянку
розмову залишити «поміж нами».
Будь що забудеш, звечора чи зранку,
ніколи не забудеш тільки маму.
16.12.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Українська мова Шевченка
і Франка ця мова Івана,
українська мова священна,
нею мама любить, кохана.
Українська мова чудова,
українська мова пісенна,
гарно так звучить колискова,
і барвиста вся як веселка.
Українська мова- це гордість,
така в світі гарна одна є.
Українська мова- це хорда,
яка всіх нас, друзі, єднає.
15.10.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Струменем шумним цю Музу акрилово-білу
інколи радістю, інколи горем і біллю
наповнює кран. І я сюди наче в підпілля
залажу, щоб вмить опинитись в нірвані.
В Цельсія плюс сорок два вже занурене тіло,
в теплих обіймах воно опинитись хотіло,
де б ані стеля на нього не тисла, ні стіни.
Ти Муза. Люблю я писати у ванній.
04.12.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2021
спробуй з'їсти хоч одне яблуко
без усіх оцих ось твоїх зітхань
про сучасне суспільство, заслабше наглухо,
про себе бідного із купою страждань.
не думаючи- з першої спроби
чи виглядали б ви з ним красиво,
без вибору чи все в ньому до вподоби-
воно диво.
побудь з яблуком, з його насінням,
м'якоттю пЕрловою- незвично?
а не дискутуй у цю пору осінню
із примарами про величне.
ну як відчуваєш? смачніше так, правда ж?
як проходить хвилина твоєї свободи?
як тобі таке прозоре, не штучне, а справжнє
висловлювання природи?
чудово тут так? долаючи перешкоди ці,
відчуй, як втрачаєш, живучи в умі лиш.
як же утримаєш радість свою і любов у руці
якщо ти і яблука не умієш.
02.11.2021р.
Вера Полозкова
Яблоко
попробуй съесть хоть одно яблоко
без вот этого своего вздоха
о современном обществе, больном наглухо,
о себе, у которого всё так плохо;
не думая, с этого ли ракурса
вы бы с ним выгоднее смотрелись,
не решая, всё ли тебе в нём нравится —
оно прелесть.
побудь с яблоком, с его зёрнами,
жемчужной мякотью, алым боком, —
а не дискутируя с иллюзорными
оппонентами о глубоком.
ну, как тебе естся? что тебе чувствуется?
как проходит минута твоей свободы?
как тебе прямое, без доли искусственности,
высказывание природы?
здорово тут, да? продравшись через преграды все,
видишь, сколько теряешь, живя в уме лишь.
да и какой тебе может даться любви и радости,
когда ты и яблока не умеешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Це не для всіх, лиш хто бував там
та розказати можу всім-
двадцять четвертий номер- хата,
квартира- дев’яносто сім.
Славетне, рідне місто Миру
і Мирного Панаса street.
У дев’яностих в ту квартиру
тягнуло друзів, як магніт.
Там часто у літровій тарі
Распутін Гришка гостював,
дивились в очі його карі,
він нам по-дружньому моргав.
Баптіст- пятидесятник Мара
там також інколи бував.
І нам він на своїй гітарі
язИках на іних співав.
Тоді, напевне, жоден вечір
у нас без "чучі" не пройшов.
Якщо не знає хто, до речі,
картярська гра це, якщо шо.
Усі чекали при роздачі,
щоб підійшла пікова сім,
вважалось- справжня це удача-
сказать: "По старшій скиньте"- всім.
Ще б підійшов валет хрестовий,
тузів з козирним двох позвать,
тоді вже можна гонорово
всі вісім взяток заказать.
А замість стІльців- табурети,
замість стола, до речі, теж,
в зубах китайські сигарети-
"Dongbao", "Light"- ішли без меж.
Китайські- "Victory", ще "Rainbow",
болгарські- "Фенікс", "Ту...", "Opal",
бабла не мали як Корейко,
курили часто й самопал.
Поштучно в ті часи суворі
тягли й american ми blend-
"LM" і "Bond", і "Camel", "More"-
тоді був смак, не тільки бренд.
"Фіалка" з ними виручала,
там був із цінами зачот.
А інколи-сервант, де зала,
а там колекція- ульот!
Поки ж тривала наша тУса-
рюмашки, взяточки, димок-
Шевчук і Кінчєв, Цой, Бутусов
у залі нам співали рок.
"Бригада С", "Пікнік", Земфіра,
БГ, "Агата Крісті", "Чайф",
їх тексти в нас вселяли віру,
напам'ять знали весь цей кайф...
Лунав музон з магнітофона...
Вони й не думали тоді
(І Роня, й Чоня, й Коня, й Поня)-
які були ще молоді.
01-02.11.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2021
Не спілкуйтесь постійно смайликами,
друзі, з Галями чи Михайликами,
зовсім якось це вже по-свинськи,
адже знаєте українську.
Замість "лолів" чи "омайгадів"
дуже будуть читати раді-
смішно, страшно чи дивовижно
і Даринка, й Остап(не Вишня).
Не лінуйся слова писати,
адже мами це мова й тата,
мова Лесі, Франка, Тараса,
українська- твоя окраса!
14.10.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2021
Серед лісу цегляного
і асфальтових стежок,
скрізь, куди я не глянув би,
вони тут, вони стежать.
Як зозулі чи сови,
тільки лиш одноокі-
хто не чистий на совість-
заберуть в того спокій.
Це, звичайно, сучасно,
і страхує безпеку,
навіть, вимога часу.
У мороз чи то в спеку
хтось поліз у вітрину,
може з кимсь, чи самотньо.
Зафіксує. Й машину,
що по зебрі під сотню.
Але все ж підсвідомо
собі маю на думці,
що сховаюсь лиш дома
як хлібина у сумці.
Тож я маю надію,
що на вело залізу,
і в суботу, й неділю
ну ж, до справжнього лісу.
І піду я крізь сонми
важних дубів, без спину,
хай зозулі і сови
справжні дивляться в спину.
02.10.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2021
А рухи ставали все більш наполегливими,
ще ритмічнішими аж до безтями.
Вона уявляла їх винниколеговими
або замріяно так- владоями.
А потім безсила лежала в його обіймах,
всі дхарми її витали в нірвані,
і мліла від поцілунків комаровадіми
чи мріяла, що вони дорнавані.
І були всі сни її принцобілоконеві,
нав'язливі, а їй вже тридцять вісім-
про відносини з ним і платонічні, й статеві
і в театрі, й на галявині в лісі.
А зранку, коли самотня прокидалась без сил-
жінка- чуттєвочарівноцікава,
пила від голови якийсь німідонімесил…
А могла з простокоханим пить каву.
29.09.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2021
Я пальцями рук покажу тобі любляче серце.
Стоїш на балконі, а я вже спустився униз.
Не треба, кохана, ну що ти, рідненька, не сердься,
не плач, моя мила, будь ласка, мені посміхнись.
Усе незабаром скінчиться, лишилось недовго,
повалимо скоро нікчемну ворожу стіну.
У пам’яті в мене вуста твої будуть медові-
за них, за їх мир, за їх спокій іду на війну.
25.09.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
Мені ти снилась уві сні,
а я співав тобі пісні-
пісні.
Пісні як борщ перед Різдвом,
тож не було під пледом двом-
нам warm.
Співати б про любов було
до тебе, не до «Оболонь»…
Булонь…
У Франції, це так,
а я французький п’ю коньяк-
он як.
18.09.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2021
Розплющуєш очі- лише тільки восьма,
заварюєш каву- і вже середа,
сходив на роботу- квиток маєш в осінь,
вернувся додому- замерзла вода…
12.09.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
Каже якось мама доньці:
-Слухай, Алло, моє сонце,
хоч за чукчу, за естонця,
лиш за Женю не виходь-
в окулярах, шкутильгає
і, до того ж, шепеляє,
сирота, грошей не має.
Ох, почуй мене Господь.
Але чує таке мати:
-Хай він буде небагатий,
некрасивий і без хати,
але буде тільки мій.
-Не за те я мовлю, Алло,
пережив Євген чимало,
доля й так вже наказала,
досить з нього, зрозумій.
12.09.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021
А у мене на плЕчах Сонечко.
Їде голосно, я йду пішки.
Це сидить там маленька Донечка.
Я тримаю її за ніжки.
-Татку, татку, яка велика я,
доторкнулась листочка пальчиком.
Це пройшли ми попід осикою
з голосистим рідненьким Зайчиком.
-Татку, татку, он там ялиночка.
Нумо, швидше! Хто перший з нас,
татку, ти, чи то я, Дариночка,
закружляє із нею вальс?
-Татку, татку, дивись, там білочка.
Що, не бачиш? На дубі он.
Ой, як хутко стриба по гілочках.
Татку, білочка- чемпіон!...
Так з Дзвіночком моїм колись…Невже?
Ми гуляли по парку часто.
Час летить, скоро десять вже.
В травні Перше було Причастя.
05.09.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Б агато дуже страв смачних у нас,
О днак лиш цю готують залюбки-
Р адехів, Суми, Ялта, Ровеньки,
Щ одня в ранковий і вечірній час.
13.05.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Занесло в генделик Женьку,
бачить – Коля й Пашка.
Ті сидять вже веселенькі –
розпивають пляшку.
Женька стільчик підсуває,
дістає посуду:
«В мене грошей не хватає -
можна третім буду?»
Кажуть друзі йому сині:
«Будемо відверті –
однозначно будеш нині
ти хіба четвертим».
Впав на мить Євген у ступор
(тиждень вже в запої):
«Та ідіть ви, хлопці, в дупу –
вас же лише двоє…???»
А ті ще раз по рюмашкі,
закусили салом,
і промовив гордо Пашка:
«Трьох ми вже послали!»
13.05.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2021
Я змалку не такий як решта,
був чемний всюди і завжди,
я чистив зуби, вуха, мешти
і по газонам не ходив.
На будівництво зась без каски,
туди, де б’є, не залізав,
і рахував я біля каси,
і за буйки не запливав.
В чужі я не сідав санчата,
чужої жінки не бажав,
лічив по осені курчата
і старших віком поважав.
Я не плював в чужу криницю,
із пісні слів не викидав,
не журавля брав, а синицю,
не прожувавши – не ковтав.
Не віддалявсь від колективу,
по сім разів все відміряв,
і тим себе від негативу
я застрахованим вважав.
Все ж стало кепсько в певнім часі,
і зразу світ немилим став,
бо я, як йолоп, в ощадкасі
всі свої гроші зберігав.
У мить одну все стало прахом.
Бувай – нажитий капітал!
Так, мабуть, добре дав я маху-
державі вірив назагал…
Раз не пройшла на чесність тесту –
дам кулаком я по столу.
А завтра я на знак протесту –
візьму – і стану під стрілу!
11.05.2021 р.
Всеволод Максимков
Вот вам!
Я с детства был во всем послушен,
любые заповеди чтил:
я чистил зубы, туфли, уши
и по газонам не ходил.
На стройку — ни ногой без каски,
туда, где бьет, я не влезал,
считал, не отходя от кассы
и за буек не заплывал.
В чужие не садился сани,
не возжелал чужой жены,
и даже ночью на диване
держался правой стороны.
Внезапной опасаясь страсти,
случайных связей избегал
и тем себя от всех напастей
я застрахованным считал.
Но все же грянуло несчастье,
и сразу свет мне стал не мил:
ведь я, как идиот, в сберкассе
все сбережения хранил!
Все в одночасье стало прахом.
Прощай, нажитый капитал!
Да, видно, крепко дал я маху,
что государству доверял.
Но раз оно со мной нечестно —
я не смирюсь, я не такой.
Я завтра выйду в знак протеста
и нагло стану под стрелой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021
Якщо негаразди такі у поета,
що все, що лишилось – це contra spem spero,
не втрапити щоб у зневіри тенета,
у нього є ручка і аркуш паперу.
Коли для тієї, яку усім серцем…
у підсумку став він persona non grata,
то стане в душі його чистим джерельцем
перо і лист білий якогось формату.
Бувало, що доля так часто ламала,
і успіхи всі наче fata morgana,
поету для зцілення треба так мало-
пергамент, в руці олівець…і нірвана.
Нарешті всі пазли вже склались як треба,
поет задоволений - la dolce vita,
замріяно дивиться в зоряне небо…
в руках А4 і стрижень графіту.
10.05.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2021
Піду сходжу по щастя на базар,
по успіх в супермаркет завітаю…
То й що, я знаю, це не є товар…
Та все ж собі й кохання ще придбаю.
Ну і, будь ласка, зважте двісті грам
он совісті , що там на тій вітрині…
В ній вийшов строк? Таке не треба нам -
Куплю в кіоску іншому…А нині:
тут акція у вас на доброту.
Її побільше - то прекрасна ноша.
Скажу відверто вам на чистоту -
на це не жалко витрачати гроші.
Мікстура є від жалості у вас?
Сиропи від туги, від нудьгування?
Ще дайте мені той останній шанс…
Й настоянку міцну від розставання…
І затишку сімейного мішок
з теплом каміна й ароматом кави…
Ах, ще краси із позначкою «ШОК»,
також пілюль від поглядів лукавих.
Що? Дружба на прилавку є у вас?
І на вагу, й поштучно? Неймовірно.
І що, беруть? Коли ж настане час -
набридне людям жити лицемірно?
А я здоров’я рідним прикуплю
і буду дарувать на іменини…
У вас є й заздрість? Заздрість не люблю.
Терпіння півкіло візьму я нині…
Довіри не потрібно…Навіть ще й
лишилось трішки з того разу, наче…
Продайте всі запаси сліз з очей,
моя вам доля з радістю віддячить…
Навіщо? Щоб не плакала душа
у тих людей, в яких добра уволю…
Бо радість думку й серце потіша,
якщо у вас нема в продажі болю…
Ні, щастя ми не купимо ніде…
Якщо ж ми навчимося ним ділитись -
усе погане в небуття піде,
душі ж ми допоможемо зцілитись…
25.04.2021р.
Ирина Самарина-Лабиринт
Пойду, схожу за счастьем на базар,
А после в супермаркет, за удачей…
И что с того, что это не товар…
Я попрошу ещё любви — на сдачу…
И взвесьте мне, пожалуйста, грамм сто,
той совести, что с краю, полкой ниже…
Просрочена? Ну, ладно я потом,
Куплю в другом ларьке… А вижу-вижу:
По акции есть скидка для меня.
Давайте доброты, насколько хватит…
А есть у вас от злых людей броня?
Что-что? На это деньги жалко тратить?
А средство есть от жалости у вас?
Микстура от тоски, сироп от скуки?
Продайте мне ещё вот этот шанс…
И крепкую настойку от разлуки…
Уюта мне семейного — мешок,
Чтоб высший сорт, другого, мне не надо…
И красоты вон той, с пометкой «ШОК»,
Таблетки от неискреннего взгляда…
А дружбу как, поштучно иль на вес,
Сегодня вы, любезно, продаёте?
Нет, не куплю, а просто — интерес,
Зачем так жить, и есть ли смысл в расчёте?
Ещё здоровья близким прикуплю
И буду им дарить на Дни Рожденья…
В продаже — зависть? Зависть не люблю.
Продайте лучше пол кило терпенья…
Доверия не нужно… В прошлый раз
Купила оптом, мне надолго хватит…
Продайте все запасы слёз из глаз,
Моя судьба вам, с радостью, заплатит…
Зачем? А чтоб не плакала душа
У тех людей, в которых много света…
Ведь жизнь тогда, добра и хороша,
Когда у вас в продаже боли нету…
Нет, счастья на базаре не купить…
Но если мы научимся делиться
Тем самым счастьем и любовь дарить,
То всё плохое просто испарится…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2021
На днях почув, що хоче один, люди,
щоб не ховали більш дівчата свої груди,
щоб виставляли їх усюди напоказ,
і щоб ми бачили їх в профіль і в анфас.
Мені не до вподоби ця ідея,
у мене є претензії до неї.
Якщо цицьки ховати перестануть
дівки від США до Казахстану-
тут я вам не відкрию таємницю-
набридне через рік на них дивиться.
Якщо вони маячитимуть всюди-
це будуть щоки, вуха, та не груди.
А я, наприклад, за вухами і щоками
не наблюдаю, якщо йде якась мадама.
Погляньте хоч на племена Малі-
цицьки там різні-і великі, і малі
не закривають жіночки- аборигени
і їх місцеві Едуарди чи то Гени
на ті цицьки уваги- нуль десятих
ні зараз, ні колись у сімдесятих.
Тож я так думаю, дівчата любі наші-
Оксани, Люди, Тані і Наташі,
ви їх ховайте так як і ховали,
але такі проводьте ритуали-
улітку ліф під топік не вдягайте,
водичкою сосочки поливайте.
20.04.2021р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Якщо можна- мені еспресо.
Ще-новин. І грошей. Що далі?
Ще б мандрівок, і менше стресів,
більше ніжності, без скандалів.
Шоколадку, добріше ранку,
з ними посмішку і натхнення.
І оладочків до сніданку,
і малинового варення.
Довше юність, старіть не скоро,
дітей, внуків, душевний спокій.
Ще б здоров’я міцне як в горах,
і до бісу той тиск високий.
Ще б побути хотів успішним
і відомим, в проміннях слави…
Та поки що ходжу я пішки…
Щось замріявся- дайте кави.
18.04.2021р.
Глеб Дебольский
Если можно, то мне эспрессо,
новостей и немного денег,
путешествовать, меньше стресса,
больше нежности, без истерик.
Шоколадку, добрее утро,
вдохновения и улыбок...
если можно, давайте утку
запеченную или рыбу.
Дольше — молодость, позже — старость,
двух детей, или дальше — внуков..
и здоровья бы — вот подарок,
к черту — грыжу и близорукость.
а ещё бы — побыть успешным,
и портрет хочу (лучше — в профиль)...
ой, простите меня, конечно,
замечтался...
мне — черный кофе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2021
Він знову наступив- іще один Новий,
і всі ті, що були, і ті всі, що ще будуть
завжди із захватом їх згадуйте-но ви,
бо раз вони лише були і будуть, люди.
01.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Ах, піська, як багато в цьому слові…
Задумчиво сказав Віталька Вові.
Коли до нас заїдеш в гості, сину?
Та то вже, мабуть, піська карантину.
-Коханий, коли їдемо на море?
-Про це ми піськазавтра поговорим.
18.06.2020
-Мужчина, які гарні у вас діти!
-Насінням поділитись? Маю вдосталь. Ніде діти.
03.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2020
Є в Україні такі люди-
«какая разніца» їх звати.
Зустріти можна їх усюди-
і де Донбас, і де Карпати.
Вони є в Києві, і в Сумах,
у Миколаєві, Полтаві,
і на базарах, і у ЦУМах…
А як опиняться в Варшаві,
чи то у Лодзі, чи в Радомську,
і там півроку попрацюють,
то чуєм: «Мувє я по польську».
А українську ігнорують
життя проживши в Україні.
«Па-руські, - кажуть, - нам удобнєй.
Какая разніца, посдобнєй
ліш било б тєсто». Тільки свині
воліють шлунки лиш напхати,
а щоб сміття посортувати
самому, та навчити сина.
Ні, Україна їм щось винна.
А може б з себе вам почати?
Бо винні нам лиш депутати,
що не дотримуються слова,
та олігархи й президенти,
з них вимагайте дивіденди,
а не з країни і не з мови.
16.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020
С ніг візерунчастий дивний кружляє,
І ній ще з ночі кусає гілки.
Ч ийсь білий пес попід тином гуляє,
Н осом обнюхує чорним кілки.
Е кспро́мтом з-під ручки на аркуші білім
ВИ водяться зовсім не білі вірші.
Й ордан вмить зцілив всі хвороби у тілі
Р анковим купанням, дав спокій душі.
А гресію, смуток, тривогу, ненависть
Н егайно лікує картина така.
О дягнене в біле село все і, навіть...
К імната, стіл, скатерть, горня молока.
07.05.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020
Щ омиті, щосекунди, щохвилини
О дна вона лиш в серці, в голові.
Т ихенько так на вушко їй: "Привіт".
А ще ніжніше: "Ти моя перлина".
К расива, досконала, бездоганна,
Е вклід неначе форми ці створив.
К арина, Ліна, Яна, Віра, Ганна.
О дна єдина в кожного. Порив...
Х іба можливо цей тепер спинити-
А мур вже влучив, дочекався й ти.
Н арешті зміг кохану ти знайти.
Н астав вже час, заколосилось жито...
Я так собі кохання уявив.
30.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874084
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 30.04.2020
Панянка на дикому пляжі,
на ній є одні лиш трусики,
усі в квіточках, з трикотажу,
а ті квіточки, як ґудзики.
Ґудзики будуть розстебнуті
моїми спрутами шустрими,
вповзу я удавом в дебрі ті,
її обійму мангустами.
І серце аж так заб'ється,
що буде вона кричати,
і п’явками в мене вп’ється,
коли стрілить в ціль гармата.
вересень, 2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873995
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.04.2020
О бніму тебе ніжно за плечі.
К расива, тендітна, кохана.
С онце ти моє зранку до вечора.
А зіронька з вечора й до рання.
Н азавжди рідна ти моя, єдина.
А вся любов до тебе є нестримна!
12.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871990
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 14.04.2020
У театрі на балконі
з чоловіком жінка.
І запитує у Тоні
тут дбайливий Дімка:
« Тобі зручно, моя люба?
Крісло чи м’якеньке?»
Прошептали Тоні губи:
«Так, моє серденько».
-А чи видно тобі гарно,
бачиш усю сцену?
-Не турбуйся, милий, марно,
не хвилюйсь за мене.
Та Дмитрові не сидиться:
«Чи не дує, кицю?»
Та розгладила спідницю:
«Затишно, мій лицар».
-Попрошу тебе піднятись,
люба до безтями.
Зараз, Тоню, ми мінятись
будемо місцями.
11.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2020
Короновирусно-булгаковское.
Не стал придумывать Иван велосипед
и вместо рук... Спирт выпил на обед.
-Я Бегемот- я примус починяю.
-Не ври- ты кот, я точно это знаю.
Как в одночасье всё переменилось вдруг-
в намордниках не псы, а люди все вокруг.
-Что ж мышь летучью не прожарила ты, Лия?
-Подумать можно в мире будет пандемия?!
-Эх, Чарльз, сынок, ответь ты мне на милость.
Ведь всё же чесно? Мне- корона, тебе- вирус.
Неужто ты, дружище Катасонов,
примерил и на путина корону?
Главврач Проценко, в Украине ты герой!
Ведь у царя теперь с "короной" "геморрой"!
Не верил путин Воланду. Внезапно,
заместо Аннушки главврач за руку цапнул!
Нас что-то больно ущемляете, "папаша"-
сказать хотела б, да не скажет раша.
"Срок обнулят. У всех дрожат коленки.
Это позор какой-то!"- врач Проценко.
07.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871177
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 08.04.2020
Запитала донька у тата:
"Чому часто ти так сумуєш?"
Обійняли малі рученята
і на вушко йому:"Помалюєш?"
І взялися вони малювати.
В нього мрія- гараж, машина.
Сонце, донька і мама з татом
на малюнку були в дитини.
І здригнулось могутнє тіло,
і відчув наче серце крає,
ніби током його огріло-
адже все він для щастя має.
І з очима, що засвітились
обійняв він своє дитятко.
- Я вам дякую, ваша милість!
-За що дякуєш, любий татку?
----------------------------------
На жаль, часто в житті буває,
що вчимося в дітей ми жити.
Головного не помічаєм.
І не знаємо що цінити.
06.03.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Випив я кефіру склянку,
потім пива одну банку,
потім чверточку вина,
далі story вкрай сумна.
коньячку нуль-тридцять сім,
нуль-п’ять чого- відомо всім,
а зробив ковток «Боржомі»-
опинився в п’яній комі.
Зранку в «кулі» все боліло,
та питання в ній назріло-
як така настала криза?
Градус ніби ж не понизив,
піднімав лиш, со́сни –палки,
а ковтнув лиш мінералки…
Зразу ж висновок такий
зробив «глобус» мій хмільний-
пив «Лужанську» б чи «Поляну»,
взагалі не був би п’яний.
Тож водичку пийте люди-
хай завжди вам добре буде.
11.01.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2020
Серуть всі старий, малий,
кволий сере, дужий.
Сере добрий, сере злий,
сереш ти, мій друже.
Сере теща, сере тесть,
серуть бик, корова.
І Зе, й путін- просто жесть,
сере кожен Вова.
Серуть панда, кенгуру,
Прокіп сере, Пронька.
Навіть я, і той серу,
Какає лиш донька.
14.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Сантехнік Петрович в шухляді у сина
знайшов "Камасутру"- відкрив.
Не чув таких слів більше, ніж половина.
Петрович неначе прозрів.
Аж тут на роботі в четвер йому в вічі
хамить екскаваторник Стас.
Послав на нефритовий жезл Стаса двічі,
в печеру ще й лотоса раз.
22.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814926
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 23.11.2018
Друзям хвалиться охоче
Петя: "Я цієї ночі
з Гальой три рази "тогой",
та сказала- я герой!"
-Що там три, я цілих п'ять-
давай Стьопа заливать-
і сказала Люся вранці-
богатир в трусах і майці!
-А що скажеш ти, Тарас?
-Я вночі лиш тільки раз.
-Що сказала зранку Алла?
-Не спинявся щоб сказала!
01.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812194
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.11.2018
Вінні Пух пішов зловити рибки до обіду,
та й зловилась Золота враз йому на фідер.
Ну і тут вона як в казці промовля до Пуха:
"Відпусти мене, Ведмедю, і почнеться пруха.
Лиш подумаєш про щось ти, зразу буде вдача,
усе матимеш миттєво- хоч авто, хоч дачу."
Вінні Пух, як кожен Мішка, враз зрадів халяві,
і відразу відпустив Рибку далі плавать.
Йде додому- на поляні пиво п'ють Верблюди,
ще й з черевцями лосося- хай їм добре буде.
Тільки-но Ведмідь подумав- теж такого хочу-
вмить усе йому з'явилось прямо перед очі.
Мішка всівся на травичці, тільки пити взявся,
П'ятачок на горизонті враз намалювався.
-Привіт, Вінні, і я хочу також пива й рибку.
Ой, куди це раптом, Вінні, я пішов так швидко?...
31.10.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Там на балконі було якось класно і просто.
На стінах висіло всяких фоток до чорта
з «Совєтского екрана» і «Совєтского спорта».
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
«Абадзю»- значить супер, а хреново- «короста».
Там вмирали «Родопі» і «Тушки» й «Опали»,
а ми в «Сто п’ятдесят» по півдня роздавали.
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Шоста школа, футбол, трєнєр, Вовка і Костя.
А тоді під балконом співали: «Як жаль,
що за збірну чомусь не заграв Андрій Баль».
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
П’ять хвилин було звідти до курортного мосту.
Там сідали на лодки чи на катамарани,
й під «Жигуль» ми приймали хорольські там ванни.
Сорочинська, два, квартира дев’яносто.
Кінець вісімдесятих- початок дев’яностих.
Тоді ми роз’їхались, а там все й розвалилось,
Та назавжди у пам’яті це залишилось.
19.05.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792353
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 19.05.2018
Ходять по вулиці люди- гриби,
капає з неба, та люди- раби
хто за лопату, а хто за станок
йдуть зароблять на шматок.
Люди- гриби на панщину йдуть,
люди- раби, і у цьому їх суть,
мокро і бридко, і хочуть вони
просто дивитися сни.
18.05.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2018
Написано знову ж таки для Мнемоніо, ну і про нього звісно ж.
Любов остила в твоїх жилах,
і звідтіля звучить лиш крик
мене ти вибач моя мила
Мені без тебе вже гаплик.
А я ж писав для тебе вірші
тобі підсніжники носив
тобі ж в цей час дзвонили інші
узнав би хто - всіх закосив.
А ти байдуже споглядала
як я олію пакував
а я ж казав - а ти вже знала
що з перших днів тебе кохав.
Мені ж бо й ночі не хватало
щоб випить весь абсент до дна
до ранку пив, але не брало
і винна в цьому ти одна.
А зранку йшов я на роботу
не їв, не спав, лише вживав,
і був я схожий на істоту
хоча чом був - вже нею став.
Хожу на панщину я й далі
але навколо лиш пітьма
не жди від мене ти конвалій
я вже не той - мене нема.
22.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2018
Написано по просьбе моего друга Мнемонио для него же.
Он отпустил усы и бороду,
её он этим покорил.
Она давно уж "пухла с голоду",
пока он ей не засадил.
А начиналось все с прелюдии-
курилка, и рука в трусах.
Он мял руками пышну грудь её,
и слушал стоны ох и ах.
Была страстна её неистово
изголодавшаяся плоть,
но он моложе был , он выстоял,
пришлось пять раз её "колоть".
И тело было что не ласкано
полгода или даже год,
Так за ночь было им затаскано-
все дыры : пися,попа,рот.
И наступила вмиг гармония-
коньяк, рошен, LM, приход.
Она лежала, а M.N.E.M.O.N.I.O
ей снова сунул корень в рот.
05.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791560
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.05.2018
На прохання мого друга Юрія Зубальського.
Я дивлюся другу в очі,
в яких ледь теплиться життя,
вже їсти- пити він не хоче,
назад немає вороття.
Уже він немічний і кволий,
лежить, ледь диха, від потуг.
Все зупинилося довкола,
назавжди йде від мене друг.
Прийшла пора, пора безкарна,
і вже нічим не помогти,
візьму я лапу твою, Арні,
завжди був вірний мені ти.
Тебе я глажу по голівці,
з тобою поруч до кінця.
Ти будеш в серці і на плівці,
і на папері у митця.
Я так любив тебе, мій друже,
лети у свій собачий рай,
клітина кожна моя тужить.
Я не забуду. Прощавай.
07.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764557
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.12.2017
Прийшла зима сьогодні в Стрий.
Зима справжнісінька, зі снігом.
І песик надто молодий
що сталось, не второпа, біга.
Кругом сметана? Молоко?
Чи масло? Та на смак щось дивне.
По двору носиться Рябко.
Тут справа явно детективна.
Хто з неба кидає вниз сир?
Чому він мокрий і холодний?
І що за дивний пасажир
навів смартфон на мене модний?
Чому регоче дітвора,
коли встромляю в масло носа?
І, взагалі, що за діла,
чому всі взуті, а я босий?
Питань багато у Рябка.
Літає, мчиться, гонить, скаче.
Цікавість в нього є така,
бо він уперше сніг побачив.
03.12.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763804
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.12.2017
Тобі сьогодні сказала мама,
що більше бачить тебе не хоче.
Сказала мама тими вустами,
що безліч раз цілували очі,
ці самі очі- твої блакитні,
її єдині, не ці- залиті.
І ти згадав, як ходив в садочок.
Казала мама: "Ти мій синочок,
ти мій хороший, ти мій єдиний,
я вдячна Богу за свого сина.
Чи не болить щось? Чи не голодний?"
А ти ударив її сьогодні.
А ти був зайчик для неї, котик.
Коли хворів ти- ночей не спала.
Її був гордість. Вона ж бо знала-
ти будеш сильний, попри всі проти.
А ти слабак. Ти алкаш! Нікчема.
Це аксіома! Не теорема.
Та все не вічне на цьому світі-
не вічна мама, не вічні діти.
І ти не вічний, і твої п'янки,
тож дай надію іще для мамки.
Іще не пізно. Ще час є в тебе.
Це і для мами, й для тебе треба.
22.11.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762815
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.11.2017
Я портрети писав би твої, якби був я художник,
написав би з собачкою, з персиком б теж написав.
А якби було можна, якби лиш було б тільки можна,
написав би і ню- поміж жита і посеред трав.
Якби був композитор, тобі написав би я пісню-
як "Бітли" про Мішель чи то "Стоунз" про Енджі- хіти.
Ноти б так ті лились, було б в грудях твоїх серцю тісно,
як колись ти читала мої, пам'ятаєш, листи?
Та я просто поет- Олександр, та далеко не Пушкін,
геніально, як він, підібрати не зможу слова.
Та скажу тобі лагідно, мила, єдина, на вушко-
там де ти- в міру сонце і дощ- там усе ожива.
17.10.2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017
Хотел сегодня на работе
уснуть минут хоть на пяток.
Сказал какой-то милой тёте:
"Побудь на шухере разок.
А вдруг приблизится начальство
меня скорей растормоши."
Сон всё же лучшее лекарство,
коль был вчера ты выпившИ.
И я уснул. Мне снилось пиво,
кругом зелёная трава,
всё подозрительно красиво;
моя в порядке голова.
Сижу на солнышке, пью "Портер"
и тут директор подошёл.
-И Вам пивка хлебнуть охота?
А он мне:"Ты с ума сошёл!
Да как ты смеешь на работе
ложиться спать?!!!" Потом узнал.
Как я уснул- уснула й тётя.
Вот так я премию проспал.
15.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706747
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 15.12.2016
Ти сміялась, а я слухав сміх,
який гоїв вмить всі мої рани,
є на світі небагато втіх
кращих, аніж посмішки коханих.
Ти співала, а я слухав спів,
і нехай не був то спів Мадонни,
та кохані без усяких слів
варті найціннішої корони.
Плачеш ти, в сльозах твоє лице.
-Де я підпалив коханню крила?
-Не хвилюйся, сльози щастя це,
добре, що ти є у мене, милий.
28.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2016
Звичайний день. Ні, незвичайний!
День перший літа! День дітей!
Обід, я в "Джміль". І клімат гарний.
Стоїш ти, куриш "Winston grey".
Приспів:
Продавець із "Джміля" Таня,
так на бейджику написали.
Ну а я покупець Саня,
робить літо чудес чимало.
Зайшов я в "Джміль"- і до цукерок,
купить "Бабусиних казок".
Ти підійшла: "Вам грам сто сорок?"
-Десь так. І полуничний сок.
Приспів:
Продавець із "Джміля" Таня,
так на бейджику написали.
Ну а я покупець Саня,
робить літо чудес чимало.
На касу йду розрахуватись,
зустрів тебе іще разок:
"Було приємно спілкуватись."
-Приходьте ще. Смачних "Казок".
Приспів:
Продавець із "Джміля" Таня,
так на бейджику написали.
Ну а я покупець Саня,
робить літо чудес чимало.
01.06.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704550
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.12.2016
Одного разу, чи то під кінець дня, чи то на початку вечора, лежу я собі та й читаю книжку. Цікава така книжка - «Філософія античності у працях Зенона, Софокла і Геродота». По філософії саме задали прочитати. Прямо от лежу і згораю від цікавості, що ж далі буде, і з таким інтересом перегортаю кожну сторінку, що не відірватись. Вже аж до третьої сторінки дійшла. Аж тут згадала - у нас же сьогодні ревізія, до нас їде «Ревізор». Так я тоді скоренько одягнулася та й поїхала на роботу, у ресторан «Заморити черв’ячка», де я працюю директором.
На вулиці було так холодно, що поки я добігла до гаража, щоб сісти за кермо свого «Ламборджині», у мене зуб на зуб не потрапляв.. Але задкувати не входило в мої плани, і я, впевнено натиснувши на педаль газу, помчала у напрямку закладу громадського харчування. Знаючи вздовж і впоперек всі ями , люки, світлофори, дорожні знаки і , навіть, пости ДАІ, що зустрічаються мені вже купу часу по дорозі на і з, я , спробувавши щастя, одного разу проскочити, навіть, на червоний сигнал триокого, домчала на місце очікуваних подій за лічені хвилини.
Маленький відступ. Мені завжди по приколу, заходячи у наш ресторан, читати вивіску «Ласкаво запрошуємо у наш ресторан «Заморити черв’ячка». Тут вам подвійне тлумачення. Начебто і просто власна назва ресторану, бо в лапках, а начебто і метафора, мовляв, запрошуємо поїсти. Це наш власник ресторану така творча людина, отаку назву придумав для свого дітища. Одним словом, точніше двома, ні все ж таки декількома – багато відвідувачів клюють саме на оригінальність назви. Ну а завітавши до нас одного разу, вже нічого кращого ніхто шукати не буде. Інформація прозвучала на правах реклами. Пардон, це я щось відволіклась.
Так от, хоч як я не спішила, щойно зайшовши , я попала під гарячу руку Никодима Амбарова. Ревізія вже йшла повним ходом, мене вже очікували, бо персонал явно не справлявся з докорами Никодима. Вислухавши від нього про всі недоліки, які, на його думку, були в нашому ресторані, я дійшла до висновку, що ревізор або знаходиться «під мухою» або помутнів розумом. Вияснивши у своїх підлеглих, що крім кави еспрессо чайного кольору Амбаров нічого не пив, я утвердилась у думці, що «зелений змій», в даному випадку може бути звільнений з лави підсудних, і виною всьому, все ж таки, моя друга гіпотеза. Іншими словами, ревізор «злетів з котушок», так якось більш акцентовано можна описати поведінку Никодима. Так ось, щоб не бути голослівною, наведу ряд претензій до нашого персоналу. Щодо товарного сусідства. Як виявилося у холодильнику для овочів, неймовірно, помідори лежали на одній поличці поруч з молодою кукурудзою, а на іншій поличці, ви можете собі таке уявити, патисони мирно співіснували з кабачками. А в холодильнику для молочних продуктів, це взагалі тихий жах, сметана в стаканчику стояла поруч з пачкою вершкового масла, а поличкою вище розміщалися майонез і брусочок сиру. Думаю лишнім буде говорити про те, що звичайно ж усе було зі стікерами, адже в нашому ресторані по-інакшому й бути не може. Інформація прозвучала на правах реклами. Тьху ти, ще раз пардон. Так от, як пояснив ревізор, якщо масло і майонез починаються на одну літеру, то і стояти вони мають на одній поличці і ніяк інакше. Те ж саме як ви зрозуміли стосується і сира зі сметаною, і кабачків і кукурудзи і тим паче, як ми самі не могли здогадатись, з нашим то досвідом, помідорів і патисонів. Лінгвіст, блін. Я, почувши це, почала розуміти, що дах у нього з’їжджає конкретно, причому кут нахилу доволі гострий. А почувши ще й претензії щодо сервіровки столу, я вже не витримала і злетіла з мови, причому скоріше обдумано, ніж спонтанно. Виявляється,що офіціант не подав йому до салату паличок для суші, до супу потрібно було подати трубочку для соку, а еспрессо в кращих будинках Антананаріву і Тегусігальпи подають у пивних бокалах. І от що я вам скажу, навіть Сюзанна Хижа, все це вислуховуючи від Никодима, почала плакатися мені в жилетку, мовляв вона сьогодні зранку не встежила, що там Амбаров покурив у готелі з туристами з Амстердаму. Сюзанна, респект їй, все ж постаралася розрядити обстановку і вибачилася за Никодима перед усіма нами. Никодим все ж таки залишив на чай офіціанту, але чомусь не в книжечку з рахунком, а приліпив банкноту жуйкою знизу до столу. Після цього вся група «Ревізору» , залишивши все ж таки нам табличку «Ревізор не кУрить», тьху ти, «Ревізор рекомендує» покотилася у пошуках древнього англійського тютюну, тьху ти, напевно просто покотилася, можливо не знаючи і куди, а можливо відразу на прямий ефір «Страстей по «Ревізору», щоб чудніше було.
Ми ж всім колективом сіли відсвяткувати таку знаменну подію за бокалом еспрессо і, вирішували, куди нам причепити отриману табличку. Думаю ви і самі здогадалися вже, що одноголосно було прийняте рішення, що кращим місцем для таблички буде місце, де були залишені Никодимом Амбаровим чайові. От в такій ейфорії, можливо, після бокалу еспрессо, можливо після виплеску такої кількості емоцій, скоріше за все і те, й інше, я так за столом і задрімала…
А коли прокинулася, то поруч біля мене на тій же третій сторінці тихенько відпочивали і Зенон, і Софокл, і, вибачте мені мою грецьку, Геродот.
13.10.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696023
рубрика: Проза, Гумореска
дата поступления 22.10.2016
Вы так приятно улыбались
когда чинил на кухне кран,
не зря тогда Вы постарались,
накрыл любви нас океан.
Потом у Вас сломался чайник,
затем утюг, а дальше фен,
и Вы, наверно, не случайно
решили- я Ваш супермен.
Затем отклеились обои,
и заскрипел вдруг Ваш паркет,
и месяц я не знал покоя
вставая ни заря, ни свет.
А ночью рады Вы стараться,
чтобы в любви моей пылать,
а мне уж далеко не двадцать,
не за горами сорок пять.
Возможно Вы и не поймёте,
но этот путь уже не мой,
и на каком-то повороте
я в одночасье стал другой.
Вы непременно захотите
ещё хоть раз, наедине
побыть со мной, себе не льстите,
я не на той теперь волне.
Я разделил бы с Вами ложе,
но вот что Вам скажу сейчас-
ищите негра помоложе,
я не хочу уж больше Вас.
17.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2016
Накрило землю сірим дахом.
Дощило.
В права то осінь одним махом.
Вступила.
Жовтневий день похмурий, темний.
Негода.
І хмари ті тверді як кремінь.
Порода.
Самотньо й пусто навкруги.
Як космос.
Сидять по хатах малюки.
Й дорослі.
І тарабанить третій день.
Без вітру.
Бездарних дощових пісень.
Палітра.
Заліз від п'ят і до очей.
Під ковдру.
Я відчуваю дощ що цей.
Надовго.
Погода всяка- благодать?
Неправда.
Мені здається дощ цей б.... лін.
Назавжди.
05.10.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692653
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2016
Мені набридло жити в Україні,
мені пісень не треба солов'їних,
не треба ні бандури, ні сопілки,
а треба гроші, бабки, треба філки.
--------------------------------------
Приспів:
Я їду до поляків по бабоси,
я розробив вже план свій барбаросса,
я окупую їх і сам там окопаюсь,
був вуйком, стати паном постараюсь.
---------------------------------------
Мені набридло жити в Україні,
я зраджу і барвінку, і калині,
волошкам, чорнобривцям і каштану,
та буду мати хавчика поляну.
--------------------------------------
Приспів:
Я їду до поляків по бабоси,
я розробив вже план свій барбаросса,
я окупую їх і сам там окопаюсь,
був вуйком, стати паном постараюсь.
---------------------------------------
Мені набридло жити в Україні,
і хай не буду бачить доньку й сина,
ні перші кроки їх, ні перше слово,
зате куплю квартиру їм здорову.
--------------------------------------
Приспів:
Я їду до поляків по бабоси,
я розробив вже план свій барбаросса,
я окупую їх і сам там окопаюсь,
був вуйком, стати паном постараюсь.
03.10.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692487
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.10.2016
Якщо тебе всі́ на роботі дістали,
бикота сільська чи начальниця Алла,
чи майстер сопливий, чи , навіть, директор,
у правильне русло направ ти свій вектор.
Приспів:
Випий по сто грам ти із другом водочки
і пошли на нєбо їх усіх за звьоздочкой.
Потім ще по сто, закуси сільодочкой,
і так щоб усі чули - НА НЄБО ЗА ЗВЬОЗДОЧКОЙ.
----------------------------------------------
Якщо тебе також дістали і дома-
і мама, і баба, і дівчина Рома,
і грядка з цибульой своєю й капустой,
у правильний вектор направ своє русло.
Приспів:
Випий по сто грам ти із другом водочки
і пошли на нєбо їх усіх за звьоздочкой.
Потім ще по сто, закуси сільодочкой,
і так щоб усі чули - НА НЄБО ЗА ЗВЬОЗДОЧКОЙ.
23.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690585
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 24.09.2016
Як прокидаєшся ти зранку, Наталі
чи вдома в місті чи то в мами у селі,
ти починаєш зразу щось бурчати,
і щось завжди від мене вимагати:
то я такий-сякий, бо їсти хочу,
то те, то інше. Наталі, короче.
Тобі я зараз ось про що скажу,
а ти послухай і, будь- ласка, не жу-жу.
Приспів:
Тексту забагато, Нато.
Тексту забагато, Нато.
Треба помовчати.
Просто помовчати.
Тексту забагато, Нато.
Тобі, Наталочко, завжди не до вподоби
мої штани, моя сорочка, навіть, роба.
Не до вподоби ні футбол, ані рибалка,
не до вподоби, що зламалась твоя пралка,
не до вподоби, що я дуже часто хочу,
та ось що я тобі сказати хочу-
в кінці кінців всьому буває край,
тож ти послухай і запам'ятай.
Приспів:
Тексту забагато, Нато.
Тексту забагато, Нато.
Треба помовчати.
Просто помовчати.
Тексту забагато, Нато.
Моя Наталія, Натаха ти моя,
ну що ж шипиш ти за́вжди як змія.
Чому не можеш зрозуміти ти, що пиво,
разом із другом та під рибку справжнє диво.
Та попри все тебе я розумію-
ти хочеш, щоб здійснилась твоя мрія-
була весела і щаслива щоб сім'я,
тож не роби так, щоб повторювався я.
Приспів:
Тексту забагато, Нато.
Тексту забагато, Нато.
Треба помовчати.
Просто помовчати.
Тексту забагато, Нато.
09.09.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690582
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 24.09.2016
Компанія краща за всіх "АВК",
продукція дуже смачна в нас така.
Для вас маєм печиво і шоколад,
цукерки і вафлі на будь-який лад.
Наш а́сортимент вас здивує не раз-
"БАМБУК" і "МАЖОР", "ШЕРІДАН" і "ФАН ДЖАЗ".
Бажає душа що- усе у нас є-
і "БУРУНДУЧОК", і також "ТРУФАЛЬЄ".
А ще скуштувати вам треба тепер
і "ШАРМ КОРОЛІВСЬКИЙ", і наш "ГУЛІВЕР".
Отож, українці, і тата, і мами,
дітей пригощайте лише "АВеКами".
І ви дідусі, й бабусі не хитруйте,
а внуків лише "АВеКами" частуйте.
Адже ж всі ми знаєм, найкраща яка
компанія в світі? Авжеж! "АВК"!!!
16.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684521
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.08.2016
Був березня день двадцять сьомий,
дві тисячі шостий то був,
я в ліфті у свій їхав номер,
аж тут все на світі забув.
Стояла навпроти дівчИна,
біляве гарненьке дівча,
і рухалась доки машина,
її світлий образ вивчав.
Вона й не звернула уваги,
що втрапила в мій об’єктив,
мені ж бо хватило відваги
тихенько за нею піти.
Хоч поверх мій був і дев’ятий,
на сьомий зійшов- навпростець,
бо мусили ж нас поєднати
«Нафтуся», «Кристал», Трускавець.
В шпіони побавився трішки,
побачив куди ти зайшла,
пийнув три маленькі «кілішка»
розмова щоб легше пішла.
Постукав у двері- відкрили.
Не ти- ти у душі була.
Спитав: «Чи ви часом не стріли-
зайшла сюди гарна мала?»
Сказали, що є така- в душі,
але хвилин десять чи п’ять
її почекати я мушу.
«Ходили ви голосувать?»-
спитала мене її мама.
(Про це я тоді ще не знав)
«Ні, я не ходив- сказав прямо-
бо де той Дрогобич не знав.
А треба ж з відкрІпним талоном
мені туди їхать було».
Та стоп. Все. Табу. Заборона.
Мене не туди занесло.
Ти вийшла із душа, а потім,
знайомство, прогулянка в парк,
«Рошен» і бокал «АлігОте»,
і в серце Амурів удар.
І ось рівно десять вже років
в цей день вже відтОді мина,
давно вже ми не одинокі,
з тих пір разом він і вона.
26.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Він хлопчик звичайний, його звати Женька,
йому десять років і місяців п'ять.
Прокинувсь в суботу, вдягнувся швиденько,
взяв скриньку і гроші пішов він збирать.
У Фонд Благодійний, що "Серце до Серця"
звернувся і став волонтером він там.
Цілком добровільно за це він береться.
Він діткам поможе таким як і сам.
Міг Женька сидіти б і в "танчики" грати
чи то подивитись якийсь бойовик,
та вдався такий ось він "ди́вакуватий",
всім на́ допомогу іти якось звик.
Зір в нього чудовий, і добре він чує,
і серце у нього, на щастя, без вад.
Та він розуміє, що десь потребує
цих грошей Оленка, Сашко чи то Влад.
І хай він збере може гривень лиш двісті.
І ніби тих грошей як в морі стакан.
Але як по двісті та в кожному місті,
та ще й щосуботи- то вже океан.
І вже завдяки отому океану
Тарасик чи Таня, чи декілька Кать
побачити зможуть квіткову поляну,
чи зможуть почути гаї як шумлять.
За гроші Фонд купить в лікарні дитячі
обладнання нове- дітей лікувать.
Й не буде тоді для малечі нестачі
в можливості зір чи то слух врятувать.
Він хлопчик звичайний, його звати Женька,
йому десять років і місяців п'ять.
Прокинувсь в суботу, вдягнувся швиденько,
взяв скриньку і гроші пішов він збирать.
09.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651045
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2016
Я б тобі дарував за́вжди квіти,
ми б каталися на каруселі,
і щасливі були б наче діти,
і жили б в нашій теплій оселі.
Розумів би тебе з напівслова,
з напівпогляду б знав про бажання,
й відчувала б ти знову і знову,
що міцніє моє лиш кохання.
Взимку був би для тебе я літом,
у обіймах своїх зігрівав би,
і на крилах кохання злетіти
почуттями тебе надихав би.
Я співав би тобі колискову,
на плечі в мене б ти засинала,
лиш ЛЮБЛЮ я б шептав тобі слово,
крім КОХАЮ більш слів ти б не знала.
Я б тобі дарував за́вжди квіти,
розумів би тебе з напівслова,
взимку був би для тебе я літом,
я співав би тобі колискову.
25.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2016
Люди, та ми ж з України,
у нас Україна одна,
отож не кажімо "здрасті",
а тільки лиш ДОБРОГО ДНЯ.
Ну мова ж така прекрасна,
пісенна, для нас єдина,
запитуймо тож не "время",
а просто КОТРА ГОДИНА.
Нехай до всіх вас приходить
РІ́К НО́ВИЙ у січні, люди,
а то щось ми часто чуєм
"го́д но́вий" чомусь усюди.
ЯЛИНКУ всі наряджаймо
на свято це, а не "йолку",
на ній зелененькі будуть
хай ГОЛКИ, а не "іголки".
Даваймо СНІДАТИ вранці,
бо що то за "завтрак" слово,
не "кушать" даваймо- ЇСТИ,
любіть українську мову.
Про "ужин" ви всі забудьте,
ВЕЧЕРЯЄ в нас родина,
в нас Україна- ДЕРЖАВА,
вона не "страна". КРАЇНА.
Шануй, мій народе, МОВУ,
"язик" хай цінують інші,
і знають, що українці,
від інших нічим не гірші.
14.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2016
Выпей абсента, пойди на работу,
там бесполезное сделай хоть что-то,
вспомни незлым тихим словом кого-то,
пусть у кого-то начнётся икота
и перейдёт от того на Федота,
а от Федота на целую роту,
с роты- икота на полк бегемотов...
Что-то бы с чем-то и с чем-то бы что-то
было б, коль полк заикал бегемотов...
Стены дрожали бы все на работе.
А бегемотам какая забота?
Им не нужны ни Кэтрин, ни Шарлотты,
им лишь бы вернуться к лягушкам в болото.
Не вечно ж икать у меня на работе?
Ведь после иканья полка бегемотов,
на бегемотов поставлена квота-
полк быть не может, а максимум рота.
А где ж остальных подевать бегемотов?
Что ж им не икать, коль напала икота?
Но! Гиппопотамы ведь не идиоты,
что б из-за икоты лишиться работы?
Им от икоты покрепче бы что-то.
Что ж им всю жизнь воду пить из болота?
И в Бангладеш? И в Перу? И в Лесото?
Им вместо лягушек на закусь бы шпротов,
вот забухали б тогда бегемоты,
с каплей абсента прошла бы икота,
и началась после шпротов бы рвота.
Но это с другого уже анекдота,
увлёкся животными нынче я что-то.
ПИТЬ НЕХРЕН АБСЕНТ, КОЛЬ ИДЁШЬ НА РАБОТУ!!!
22.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635111
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 11.01.2016
Тебе забути як, якщо не спиться?
Якщо не можу телевізора дивиться,
якщо дивлюсь на зорі- тебе бачу,
якщо усі сміються, а я плачу?
Коли співає Фредді, я не чую,
чи Курт, чи Джон, чи будь-кого включу я.
Коли дивлюсь футбол- то ти на полі,
ти скрізь- і на панелі, й на престолі.
В мій мозок, в мою душу, в моє тіло,
як спрут ти свої щупальці пустила.
Не можу я з думо́к тебе забрати.
Можливо, це і значить- покохати?
28.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015
Моя Муза ти, Кассіопея,
дуже гарна твоя епопея.
Якби тільки б за неї я взявся,
то й тримався б, тримався б, тримався.
Як горіх епопея кругленька,
така ніжна на дотик, пружненька.
Епопея твоя любить ласку,
вона- пісня, шедевр; вона- казка.
Хоч у джинсах вона, хоч в спідниці,
з нею бути люблю наодинці.
Та найкраще вона виглядає,
коли лишнє все з себе знімає.
Споглядати люблю епопею
коли краплі у ду́ші із неї
потихеньку стікають на ніжки
і від світла виблискують трішки.
Епопеї твоїй склав я оду,
щоб піднести до зір її вроду.
І на Всесвіт увесь заволаю:
"Я твою епопею кохаю!!!!"
18.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629686
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.12.2015
Минула осінь багрянисто-золота.
Прийшла зима не стукаючи в двері.
Я вже не той, та й ти уже не та,
хто цілувалися на лавочці у сквері.
Вже виріс нами саджений горіх
і став могутнім величавим древом.
Нестримний час перетворити зміг
тебе з принцеси в справжню королеву.
Хай непідвладні нам минаючі роки,
і з часом лиш мілітиме криниця,
скажу тоді тобі я залюбки:
"Не королева ти, а вже імператриця".
Так з року в рік кружлятиме Земля
із Сонцем вальс космічно- нескінченний.
Піввіку пройде й будеш ти моя
тоді вже золотава наречена.
03.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Я народився в Україні,
де є Хрещатик і Дніпро,
хай хоч вікто́ри, хоч петро,
чи леоніди ще раніше
ніяк не тішили й не тішать.
Що є вони, що їх нема,
вона лиш в мене є одна,
бо народився в Україні.
------------------------
Я народився в Україні,
де Львівська Опера й Собор
Святого Ю́́ра, Площа Ринок.
Ні путін, ні голодомор
патріотизму не зупинять.
Що є той путін, що нема,
вона лиш в мене є одна,
бо народився в Україні.
----------------------------
Я народився в Україні,
де Рішельє й Морський Вокзал,
й хоч досі хай сесійний зал,
ні, правильні́ше буде зала
хіба що билася і спала.
Що є путати, що нема,
вона лиш в мене є одна,
бо народився в Україні.
-------------------------------
Я народився в Україні,
де є земля, де є зерно,
що б не казали, все одно
для себе й нафта є і газ,
вугілля є, бо на́ш Донбас.
Лиш треба бу́ло керувати,
а не все красти-розкрадати.
Та врешті, йдуть вони хай на...,
вона лиш мене є одна,
бо народився в Україні.
20.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622628
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.11.2015