| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Гарна звичка- бути щасливим.
Краща звичка із звичок усіх
Знать, що сонце зійде після зливи,
Знать, що сльози замінить сміх.
Коли радість несе кожна днина,
Кожна думка і кожен погляд,
Знай, ти найщасливіша людина
Й почуття це назавжди поряд.
Озирнись, скільки щастя довкола!
Придивись, адже радість- це все.
Навіть те, що зірка ранкова
День новий нам уже несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
І кожен фініш-це, по суті, старт.
Кінець-коли лежиш у склепі
А happy end - це лиш початок.
І навіть, якщо end не дуже happy.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Ніхто не залишить кохану людину.
Слова ці оскаржити не намагайся.
Якщо ти один раз забув і покинув,
То більше і не повертайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Тримаючись за руки міцно-міцно,
Тебе прошу, не покидай мене...
Бо в цьому світі вже без тебе тісно
І почуття це просто не мине.
Коли мене й на хвильку залишаєш,
Сумую так, як ніби ти
Мене уже назовсім покидаєш,
Тому, будь ласочка, нікуди вже не йди.
Я буду тихою, як річка в ясну днину,
Я буду знати всі твої страхи,
А ти люби, люби як ту дитину,
Що люблять її щиро так батьки.
Люби, як любиш дощ у літню спеку,
Коли від спраги знемагає тіло,
То я прийду, хоча б з самого пекла-
Тобе розрадити завжди хотіла б.
Ти лиш люби. Так ніжно до нестями..
Люби усюди і люби завжди..
В холодні зимні дні і літніми ночами,
У зливу й сніг.. Завжди до мене йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
І був колись Він на землі.
Жив в світі, що дихав красою.
Та раптом все зникло у сірій імлі,
Це ти тінь принесла з собою.
Краса твоя була страшна
І сила була неймовірна.
Ти чаруюча й руйнівна,
Спокуслива і невірна.
Ти вкрала у нього все,
Що було. Забрала собі.
Йому ж залишила на все-про-все
Три друга: Страх, Відчай і Біль.
Забрала його від усіх,
Закрила його до темниці.
А разом і з ним і Щастя і Сміх
Потрапили до в'язниці...
Забула ти лиш про те,
Що в серці його буяють
Оті такі вічні, живі
Три подруги, що не вмирають.
Якби не вони, то пропав би давно.
Вони йому в всьому допомагали.
Дві подруги- Віра й Любов,
А третю Надією звали.
І визволили його,
Підняли друга з колін.
Тебе поборола любов,
Бо вірив й надіявся він!
Він знову запанував!
За вікнами травень красою стрічає.
Й ніхто тебе більше не бачив й не знав.
Він - МИР, а тебе ВІЙНА називають.
Минають роки й місяці,
Та істина все ж одна:
Там, дн панують три подруги ці-
Не буде ніколи царити Війна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628235
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2015
Чи знаєш ти, кого чекаю?
Чи знаєш ти, про що мої думки?
Чи знаєш ти, що є для мене раєм??
Не знаєш? То скажу. Усе це ти!
Чекаю я щовечора від тебе
Хоча б "Привіт", хоча би " Як ся маєш?".
Для щастя мені більшого й не треба,
Лише скажи, чи ти мене чекаєш?
Заполонив собою увесь простір...
Усі думки, всі мрії, усі згадки.
І як живу без тебе досі,
Я вже, насправді, і не маю гадки.
Ти- Океан... І я в тобі тону.
Я без страху пливу за течією.
Ти й є мій рай! Чи візьмеш ще одну
Русалоньку, що хоче стать твоєю?
Чи скажеш ти, на кого ти чекаєш?
Чи скажеш ти, про що твої думки?
Чи скажеш ти , що є для тебе раєм?
Чи скажеш: "Все це тільки ти"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015
Вона іде...Велична і щаслива.
Легка хода...i "PRADA" на плечі.
Її обличчя сяє так грайливо,
А серце їй пронизують мечі...
"Розлучниця"- хтось кине вслід немило..
Та це не так!Не вірте тим словам.
І можу я сказати вам сміливо-
Не вірте, взагалі, злим язикам!
Вона ж кохає!Щиро і невинно...
Душа її омріяно літає.
А серце?Його ранять беззупинно...
"За що?"- щодня у здогадках себе питає.
Її обличчя - юне й білосніжне
Щоночі омивається слізьми..
Для неї треба лиш те слово ніжне,
Яке бурхливо обговорюють всі ЗМІ...
Їй треба трішечки того кохання,
Яке зігріло б її розум й душу.
А поки- марні всі надії й сподівання,
Сльозами ранить кожен вечір тишу...
Для всіх- у неї все ЗАВЖДИ прекрасно,
Для себе ж- гірше вже нема куди...
Та поки день, здавалося б, все ясно:
Не треба ти нікому! Сама собі іди...
Й вона іде...Велична і "щаслива"...
Легка хода...і "PRADA" не плечі...
Хоч вдень вона весела і грайлива,
Та справжня вона тільки уночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2015
Жінка-матір...Наче берегиня...
Вона завжди іде на допомогу..
Бо кожна матір-це богиня...
Хоча й чекає іноді підмоги..
Коли ж далеко ти від дому,
Молитва лине в чисте небо...
Не дивлячись на старість й втому,
Матуся молиться за тебе...
І вдома робить всю роботу,
І втомлюється, звісно ж, дуже...
Візьме собі твої турботи...
Не стався до цього байдуже...!
Як тільки можеш- подзвони.
Для мами радість це велика!
І про життя погомони.
Побачиш щастя у очах безліку...
І головне,ніколи не забуть,
Що мати-це єдина жінка в світі,
Пройшовши весь життєвий путь,
Не забувала своїх любих діток...
Нарви їй квітів!Подаруй від серця...
Не тільки в свято,але й кожен день
І хай з очей її сльоза проллється....
Та не від смутку!щастя від лишень...
Моїй коханій мамусі*ти в мене найкраща....не дивлячись на всі негаразди і непорозуміння,я тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628046
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2015
Слова,слова,слова і знов слова...
Пусті,гучні й такі холодні...
Із слів ми косимо жнива,
А потім поїдаєм, мов голодні...
Жеремо жадібно думками,
І пережовуєм в душі,
Смакуємо слова ночами
Чи залишаємо на білім аркуші...
Слова породжують у нас надії...
Та сподівання марні.Як завжди...
Лиш вчинками ти виконаєш мрію,
Лиш дії приведуть нас до мети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Він так схожий на неї...
Вона ж - геть на нього не схожа...
Що твориться з її душею??
Невже,вона гадає, що він просто перехожий.??
Але ж в мить, коли погляд зустрівся,
То зімліла від щастя душа...
Осад спогаду в ній поселився,
А на очі навернулась сльоза...
І пішов він на зустріч до неї,
Розповість їй хотів оте все,
Що творилось з його душею...
Та вона не хотіла і чути,
Адже боляче було її
Серцю,що жило спокуте
Вже три роки в кохання імлі...
І сказавши слова роковії,
Показавши на вихід
..бігом....
Вибіг красень з дитячої мрії..
Як дізналась вона пізніше,
То ж та зустріч остання була...
Адже хлопця, що вибіг з подвір"я
Вже давно в живих нема...
І несе на могилу ті квіти,
Що колись дарував він її...
А у неї вже дорослі діти
Розійшлись на шляхи чужі...
Серце знову покрила тривога
І поранила душу стріла...
Не дыйшла та бабуся порога,
Як упала уже не жива...
І лежить вона в сумі спокута.
Постаріла її краса...
По щоці знову раптом пробігла
Велика срібляста сльоза...
А над нею засмучені діти...
І б"ються в спогадах внуки малі...
На могилу упали ті квіти,
Що приніс він колись їй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627790
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 11.12.2015
Промінчик сонця я вкраду з-за хмари
І покладу його тобі в долоню,
Щоб щастя завжди було по-між нами
І щоб всміхнулась доля нам з тобою.
На крилах мрій ми летимо по зорі ,
Торкаючись руками неба.
А мрії всі оті такі прозорі!
Чого ж іще нам для польоту треба?
І знов вдихаєм повні груди щастя,
А крила наснесуть все вище,вище....
Так хочеться в безодні тій пропасти,
Бо ж там немає вітру зла,що свище.
Бо ж там немає ні брехні,ні кривди,
Немає там ненависті людської,
А всі ті люди злі-згори,мов привиди,
Що бротять по землі без доброти,любові...
А ми з тобою досі ще в польоті ,
Хоч й не насправді,а лишень уявно.
Ми-долі нашої пілоти!
І радість ця уявна-для нас явно,
Це трішки більше,а ніж просто мрія...
Та час минає, і спускатись треба
Туди,де решта всіх блукає...
Бо ж нам з тобою було мало неба,
То ж нас тепер Земля чекає...
Та повернувшись у реальність, знову
Так хочеться здійснити той політ.
Політ до щастя і любові,
До вірності зірок політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Моя кохана Україно,
Ти знов у полум"ї вогню.
З тебе хочуть зробити руїну,
Але ми побудуєм стіну!
Ця стіна буде з нас - українців!
Непорушною стане вона.
Ми не пустим до тебе чужинців,
Люба, знай - ти тепер не одна.
Кришталеву, важку сльозу болю
Ми змахнемо з твого лиця!
Ми кістками ляжем за волю!
Ми боротимемось до кінця!
Ворогів ми проженемо миттю,
Зникне їх триколор угорі,
Щоби там майоріли блакиттю
Синьо-жовті твої прапори!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Знов догорає свічка на столі.
Чиєсь життя? Чи може просто вогник?
Таких, як я, у світі сотні, тисячі,
Що по життю пливуть неначе човник.
Він лиш виходить в океан життя,
Попереду довга, важка дорога
До кращого майбутнього, буття.
Можливо, щастя там? А може і тривога?
Але тОго ніхто точно не знає,
Бо лиш актори ми, нам ролі роздали.
Та хтось ту п'єсу дописати забуває,
І нам доводиться дописувать самим.
Самі ми обираємо з ким плити:
Берем коханих, друзів чи сім'ю...
Самі ми обираємо, як жити:
По правді чи на вигоду свою...
Ми кожну стрічку пишем по-новому.
Хтось пише й грає так, щоб знали всі,
А хтось приховує свій біль, свій жаль і втому
І не дає на людях впасть й сльозі.
Та що б ми не творили, не писали,
Як би не грали, а кінець для всіх один...
Але, все ж граймо так, щоб нас запам'ятали,
Щоб критики "На бісс!" сказать могли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2015
Коли я повернусь,
Зустрінь мене
Тихим шепотом,
Міцними обіймами.
Коли я повернусь,
Розкажи мені
Як жив досі,
Як житимеш нині ти.
Коли я повернусь,
Зроби чаю нам.
Я всміхнусь і скажу:
" Пробачаю я..."
Коли я повернусь,
Й ти пробач мені,
Що стільки днів і ночей
Ми не бачились.
Коли я повернусь,
Обіцяй мені,
Що не станем чужими
І зайвими...
Коли я повернусь,
Мене вже не пускай.
Обійми і скажи:
" Ти мій рай... ",
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Дороги, траси, мегаполіс-
Життя кипить...
А кожен радіє, що в душу заліз...
Бодай і на мить.
Фальшиві посмішки і щира злість
Шановні,ми деградуєм
І серед сірих висоток і широкої траси
Ми самотньо блукаєм...
Людей ми ділим на фінансові стани і раси
Усе щось шукаєм.
Шукаєм вірність,любов,почуття
А самі що?!
За фальшиві стосунки віддаєм життя...
І навіщо?!
Ми деградуєм, шановні мої друзі..
І з часом все більше...
Почуваюмось не зручно в своєму ж крузі..
Вже навіть собаки добріші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627125
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2015
Мамо,памятаєш як малим
Я казав, що буду захищати
Нашу рідну землю від чужих –
Тих, що хочуть в нас її забрати.
Мамо, я дотримав свого слова,
Хоч і довелось життя віддати,
Мамо, я ж хотів, щоб наша мова
Скрізь без перешкод могла лунати.
Мамо! Я за себе не боявся!
Думав за майбутнє України!
Мамо, вибач, що не повертався,
Не дзвонив, і вибач, що…загинув.
Мамо, я по-іншому не міг!
Я благаю, мила, зрозумій!
Мамо, я за Батьківщину зліг,
Я виконував обов'язок свій!
Мамо, як мене згадаєш – посміхнись,
І не плач за тим, що я загинув.
Згадуй тільки те, як я колись
Захищав тебе і Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627122
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2015