| Сторінки (1/51): | « | 1 | » |
[i]Ані Олійник[/i]
Равлику-павлику,
вистав ріжки!
Равлику-павлику,
усміхнися
усмішкою немовлятка.
До листочка притулися,
до зеленого листочка.
Равлику-павлику,
не журися,
що залишишся самотнім,-
по травинках,
по листочках -
росяних тонких
місточках
твій товариш
дуже спішно
вже Тобі назустріч вийшов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2016
Нікого ще не чарувала,
в уста ніхто не цілував
й до серця, що жагою п'яне,
її чекань не пригортав.
Не проводжала сонця захід,
не тяли душу солов'ї,
не клала ніч чаклунську лапу
в тендітну рученьку її.
У темряві дурманно-теплій
кохання слів не чула ще.
Від спраги тілечко не терпло,
живильним марячи дощем.
Схиливши кучері зів'ялі,
не кляла доленьку гірку,
бо лиш сьогодні на світанні
розквітла гілочка бузку.
[i]
Автор ілюстрації: Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Коли приймала –
раділи зорі,
бриніли квіти
від того щастя
і благодаті…
Як віддавала –
земля летіла
у чорну прірву,
а з нею – серце,
любові повне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2016
В весняних теплих сутінках безхмарних
Сидів під цегляним парканом кіт:
Шерсть звихрена поміж вухами,
Подекуди обдертий трохи хвіст –
Після любовної якоїсь драми
Дивився поглядом байдужим на ввесь світ.
В житті його ніщо не турбувало –
Ні блиманням своїм нудний ліхтар,
Ні мрії райдужні про свіже сало,
Ані від музики оглухлий бар,
Бузок квітучо-запашним нектаром
Чомусь ідей п’янких не викликав.
Сидів, дивився поглядом зеленим,
Немовби бачачи по той бік снів.
Зникали плавно філософські теми
Про зміст життя і гру банальних слів,
Та в погляді отім було й щось потаємне.
...Під цегляним парканом кіт сидів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
Відлітайте, мої мрії,
мої сині.
Відповзайте, мої сумніви,
мов змії.
Чути-бачити не хочу
снів і тіней.
Сподівань тонке й примарне
павутиння
хай зачепиться за гілку
а не вії.
Опадайте, мої думи, опадайте
чим завгодно – пелюстками,
падолистом,
хочу в дзеркалі побачить
голу й чисту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
Нахабний рудий гульвіса
невимушено розплітає
пахуче зелене волосся –
дарунок старого лісу,
досвідчено й ніжно цілує
усе (що іще не належить
пестИти такій юній панні) –
все те, чого прагне п’яно.
У відповідь та безсоромно
тужавіє і набрякає,
щоб вибухнути первоцвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644917
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.02.2016
Гукну всім “незакоханим”
(забутим, одиноким,
обманутим, що потай
волають про свій біль):
“Летімо в простір дикий –
яскравий чи безликий
від підлих чи величних
царівен чи повій!”
Мені не буде дивом,
що більше половини –
прикуті невідривно
до пристані надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2016
Розправляєш її коліна
припідняті.
Білі.
Крила.
До злету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643188
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.02.2016
Чорний крук
на забрудненій білим березі.
Білий день.
Сніг з очима блискучими.
Крук дрімає,
погойдуючись нетверезо
на гілляці покрученій.
...Обоє старі і змучені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2016
Тобі того я не скажу,
Як відчай мозок розриває,
Коли від ревнощів згоряю.
Сніп сліз зорею впережу –
і не скажу...
Тобі я того не скажу,
Як сумнів-павутиння липне:
Ти – мій політ чи щем великий,
А чи відлуння міражу?
Ні, не скажу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2016
Я закоханий кіт.
Я пантрую вогонь
і щоб кава
на черінь не збігла.
Підпираючи лапою день,
ціджу тихо й повільно його
на притулені в затінку крила,
що від полум’я –
біло-рожеві.
[i]Ілюстрація - Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2016
І
Прокинулась. Темрява.
Ранок блукає між снів.
Гарячково шукаю
якийсь олівець і папір...
Та що це? – замість думок –
Безформний і сірий дим.
...Як тяжко бути німим!
ІІ
Як прагнуть струну, що болюча,
знайти
і відвертістю мучать,
по кісточці
смокчучи душу –
сприймаю скептично-байдуже.
Коли на глевких роздоріжжях
із рук
доля вихопить віжки
і з реготом мрії періщить –
стікаю краплинами віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2016
Я майстер. Я творитель крил
для душ, просяклих
мудрістю і болем.
Старезний син
легенди про Ікара,
що марив Сонцем.
А Ви – чого прийшли,
чарівна панно?
Вам потрібні крила?
Напевно, любите птахів,
бо лебедині
найбільше личать Вам,
але не знаю,
чи зможу чимсь допомогти, –
чи стане
у Вашій, юній ще, душі
любові й болю,
скріплених сльозами, –
з матеріалів тільки цих
роблю я крила,
дух вплітаю в них
і між пір'їн –
прадавнє прагнення польоту.
У роботі цій
душа моя –
над Сонцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016
С. О.
Вирази ваших очей
разючо подібні, шановний.
Чи не безглуздо,
потиски рук розірвавши,
кидатися під трамвай
у пошуках любові?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016
Примарна примха…
Не твоя вина
й заслуга в тому -
не твоя також.
Подобаєшся. Так – без зобов`язань
і зайвих віршів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2016
Немрією стань.
Неспогадом.
Збайдужено-ввічливим поглядом.
Несутністю. Небуттям.
Та я тоді –
майже попелом,
нудьгою безбарвноокою,
суцільним якимсь непуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
Кожна людина, котра себе поважає,
мусить бути хоч трохи честолюбною
[i]Із поширеного[/i]
Ох, які ж бо ми всі честолюбні! –
прагнем слави, хвали і визнань,
ще й ображено супимо губи,
не зустрівши оцінки старань.
Та якби нам ніколи не снились
хоч не з перлів, з травинок вінці, –
може б, досі в печерах сиділи,
гризучи прегіркі корінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2016
[i]Ми розбиваємо чоло,
та не об зорі, а об сходи.
В.Стус[/i]
І пестить душу мед
самообману,
лікує гордість, честолюбство
зранене,
солодким маревом –
поміж щаблями,
які долаємо
один за одним,
а спраглим поглядом –
вже там, між зорями,
й не помічаємо,
що далі – сходинка…
з солодкого туману.
...Ми розбиваємо чоло,
та не об зорі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2016
Коронований ти мій. Вінчаний.
Я твоя найгарніша дівчина.
Я твоя найчемніша донечка,
промінець у твоїм віконечку…
Твоя злюка, твоя оскомина -
на мітлі вилітаю з комина.
…Засинаю терпка, зцілована,
твоя вінчана. Коронована…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2016
Намалюю портрет Розлуки:
У вінку із квіток жовтавих,
Замість серця – похмурий камінь
Й прозоро-тонкими руками
Розплітає русяву пам`ять.
Намалюю портрет Тривоги:
У вбранні кострубато-грубім
Невмолимо стискає груди –
Нема сил розтулити губи,
Здається, ніколи й не буде –
Щоб волати про допомогу.
Намалюю портрет Надії:
Стан тонкий, лебедині крила,
У очах – теплота незрадлива
Й серпанок блискучо-тремтливий
Обтікає душу зболілу.
[i]Ілюстрація: Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2016
Гей, мужчино
з букетом квітів!..
…і куди б то отак летіти?..
Ранній ранок,
росою вкритий,
не зумів Вас
замуркотіти
в теплім ліжку, − м'якім, зігрітім.
…Гей, мужчино
з букетом квітів,
хто Вас вчив
так красиво любити?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2016
[i]Коли віддаляємось від речей,
починаємо сприймати їх такими,
які вони є насправді.[/i]
[i]Томас Мертон[/i]
Хай цей біль
стане на тілі затверділою рискою.
Хай цей схлип
стане просто луною.
Хай ці сльози
стануть просто сіллю.
Хай розколеться
й зсунеться брила сіра
із цієї яскравої розчавленої маси,
щоб вона знову
стала просто серцем.
І я побачу тебе справжнього.
Просто тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2016
Тебе я не благословлю, –
благословляють лиш любов.
Терпким мовчанням переллю
дорогу у заможну хату.
Душі безсилій перешлю
вітання з брязкотом оков.
Душі безсилій. Бо ти сам,
бо сам ти того...
...і не вартий.
Благословляють лиш любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2015
Здрастуй, мій зраднику!
Що в тебе з пам’яттю? –
картою бубною
падає в ніч,
в душеньку злякану –
пам’ять триклятая
під тріпотіння оголених свіч.
Здрастуй, мій зраднику!
Що в тебе з крилами? –
кажеш,
волочаться аж по ріллі?
Зріж і забудь їх,
гіркий мій, та милий мій…
Важко крильми
догодити землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015
Не приходь в її сни, не приходь –
Не вимучуй любов’ю –
І за руку страждань не приводь
До її узголов’я.
Болі – яблуками в полини
І, при сонці чи свічах,
З її кухля вина чи вини –
Вмий коханню обличчя.
Хай воно, найдорожчий твій гріх,
Що не прагне покути,
Вбереже від байдужих і злих
Недолюблену. Незабуту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015
..[i].Заклинаю тебе,
будь навіки мені незвичайним…[/i] [i]Ліна Костенко [/i]
Будь навіки мені незвичайним –
в білій магії днів,
в темних вигинах тіла ночей,
й хай роз’ятрене наше прощання
стане в шматті туги
Прометеєм, прикутим до скель...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2015
Падають яблука.
Сутність їх визріла,
повна гармонії
і неповторності -
докір цій дійсності,
мріями пещеній,
за недовершеність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015
В зимовому промерзлому трамваї,
Окрилений уперше у житті,
Сидів малий замріяний школярик,
Тож вивів рукавичкою на склі
“Люблю”, ще й знаків оклику з десяток.
І бачив день, як різні пасажири,
В морозом замурованім вікні
Через оте “Люблю” на світ дивились,
На брук, на завірюху та вогні.
Задумавшись, бабуся пригадала
І юність, й отчий ґанок зимовий,
Засипаний блискучими снігами,
Й покреслений цим словом всюди сніг
(та зразу, зашарівшись, здогадалась,
хто жарт такий вночі втворити міг).
Світліли очі в бідного поета,
В перейнятих турботою людей,
А з рукавички зронена комета
Обігрівала шлейфом змерзлий день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2015
Дикувато-вільна, неприручена,
з вірою і крилами заручена,
плач болючий – кволими туманами,
ніжність твоя – квітами-каштанами.
Горда й недоступна, чи розплетена
пристрастю й упрілими поетами.
...У теплі, за бурями і пошуком,
тулишся до мене змерзлим носиком,
до любові тісно привервечена, –
Музою – чи як то ти охрещена ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2015
Із спогадів, яких
насправді й не було,
кресатимеш життя,
вдихаючи гірчину.
Намарне мріючи про сина,
три дочки матимеш.
Улюблена – що з іменем
моїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2015
[i]...Ми самі не даємо собі бути щасливими.[/i]
В.Якимець,”Піккардійська терція”
(“Лір-арт”)
Хочемо щастя, хочемо.
Плачем, волаєм, шепочемо:
хочемо. Хочемо! Хочемо...
Тільки свідомість сонна
ані півкроку не рушить
далі від планки бажання.
Все тротуари топчемо
власних амбіцій і мрій,
дехто наважиться навіть
гордо покинути натовп
і по газонах блукати
в сумнівів сірій траві.
...Диски образ накручуєм,
жертв удаємо змучених.
Душі свої скаламучені
прилаштували для зручності
в певний, як світ, тріон:
Гордість. Бажання.
Сон.
Крок за межу?
Страшить невідомість,
там вимір новий:
ні перил, ні газонів –
чагарі та безодні.
Чи знайдеться стежина
між підступним корінням,
де обважнілі крони
пошуків, сліз і страждання
сил позбавляють останніх,
де королівські шати
власництва й егоїзму –
у жалюгідне шмаття,
де поверховість прісна
з босих кровить підошов,
де ореолом – віра,
пульсом артерій – надія,
станом єства – любов.
[i]Ілюстрація: Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2015
Прости мене… Прости мене! Прости
За те, що в думку – окаянним болем,
За те, що в душу – тліючим вогнем,
Який так болісно шипить від крапель згадок
Й заповідає сам себе у спадок
Рокам, що прагнуть щастя діадем.
Ти гаряче молив щоднини долю,
Щоб простягла таки свої мости.
І простягла. Надійні, а не кволі.
Гранітні. Тільки не для нас. Прости.
Спасенним будь в цій змученій любові,
Хай теплота в житті не обмине
Тебе такого. І –
прости мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015
[i]Людина, по суті, однорідна з Богом,
але вона стогне донині в стражданнях,
тому що перед її очима – пелена ілюзій…
Браман Чаттерджі
(за давньоіндійським вченням Адвайта)
[/i]
Відкинь всі надії незрілі
камінчиком плоским по хвилях,
аби не розчавили брили
від храму ілюзій зболілих,
довівши, що рай твій – безсилий.
Обрубуй пагіннячко, майстре,
хреста ж бо собі майструєш,
хоч, тешучи, руки шкалюєш...
...А як же ота, найменша,
що пошепки мовить: ”Воскреснеш...”?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2015
Не роз`ятрюй душу чеканням,
темноока моя отруто,
перед очі – наріжним каменем –
правда “Бути” чи правда “Не бути”.
Намалюй мої губи пензлями
в колір жару-жаги палючої, –
й хай шепочуть своїми змерзлими
правди дві, одна одну мучачи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Білі аркуші
наших прощань,
вітром схоплені,
пролітають
повз мури мовчань,
зворохоблені...
Ловлю деякі з них
на льоту
і не тайнами,
а простими словами пишу,
звичайними –
на звороті червоним:
“КОХАНИЙ МІЙ...”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Зітри з обличчя
чужих цілунків
грим учорашній,
аби відчути
губів торкання
ще мить.
Допоки тебе кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2015
Цікаве слово ти згадав: “союзник”,
що значить – “вірний”, “щирий”, “милий”, “разом”.
Я буду П'ятницею. Ти – мій Робі Крузо.
На острові. Самі. Без пліток і маразмів.
Там мушлі мрійно-сонно-романтичні,
вухами жовтими в намул загрузлі,
так щиро заздрять риб і вітру танцям!
А в кінці дня зіллє на руки Крузо
засмаглий і навічно вірний П'ятниця.
…У ніч солодкувато-таємничу
поснулим мідіям й кокетливим медузам
на моря прохолоднім оксамиті
розкинуть зорі золоті пасьянси…
Не хочу бути тлустим Санчо Панса
при блуднім лицарі на кволім Росінанті,
що б'ється, щоб доскочить визнання,
тупим списом, смішним, як і він сам,
і всіх навкруг вважає ворогами.
Похльоскує флегматика-коня
і з гаслами про власну винятковість
старим надокучає вітрякам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627098
рубрика: Поезія,
дата поступления 08.12.2015
Світанком, засмаглим, нівроку,
вінками квітчатимусь синіми.
Збираючи в Лету оброки,
в твоїм загублюся імені.
Позбувшись цієї мороки,
ввесь вечір буду щасливою,
віршів чиїхсь визрілі соки
смакуючи «dosis minima».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2015
Під оцим чудернацьким
поглядом,
відриваючись від землі,
на однім зупиняюсь подумки:
«Чи нема граматичних
помилок
в написах на моїм чолі?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2015
Я сьогодні з ніччю. І з тобою.
Хай спливає соромом свіча,
А шипучо-очманілі болі
Не в душі, а в камені ячать.
Віддано-солодка божевільність
Хай засліпить рації указ
І нудну, напівдраглисту сірість
Звивин мозку скручує у спазм.
Хай ще незапалювані свічі
Восковою цнотою мовчать,
Бо з тобою нині я. І з ніччю.
І помріє про щасливий відчай
Воскова на небесах печать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Пригрій цю душу,
темноока мріє,
Сповий в свою в задумливу
облуду,
Від Бога
і людей цю душу – мудру,
Від Бога і людей –
її, зболілу.
Блукає сонце
Понад сивим небом.
Блукаєш
поза білими світами,
Достукуєшся в сни мої
ночами.
Родити хочу.
Сонце.
І ... від тебе ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
* * *
Я вже мовчу,
любовенько моя.
Мороз грудневий
у щоку як лясне…
Лиш подих твій
долоні зігріва,
а може –
моє дихання то власне ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2015
Останній краб
останньої образи
сповзе по вже сухім сліду сльози,
по соломині зілля, що без назви –
в матерію забутих віщих снів,
в самоті свят, старих дороговказів,
непотребом своїм благословенних, –
із віршів, напіввидобутих з брил
свідомості чи болю.
Ось і заступ,
що хтось, працюючи,
зневірився й лишив
(так і стоять – німі і безіменні).
…А губи знову
стануть червоніші,
бо ж не знекровленими
синіми рубцями
новонароджене
гойдати сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2015
О, невблаганна,
нездоланна
моя Любове,
ясна панно!
Розпатланий чаклун
“Осанна!”
тобі, приблудо
окаянна,
вкрай збожеволівши,
кричав.
Сказившись від безсилля й злоби,
отрути, варива і колби
порозливав
і розтрощив,
не змігши, злюко,
сонцем п’яна,
твою подобу осіянну
з священних стерти
образів!
[i]Ілюстрація: Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2015
Чекає тісто
на ніжні руки,
на руки люблячі,
тепленькі,
під ними стане
без чар і муки
округле, пружне
і гладеньке.
А як забудуть
на мить-годинку –
всихає, блякне,
а як на більше –
не те, щоб булка –
суха шкуринка
з нього не вийде.
Таке ж бо тісто –
і тіло жінки…
Чи не тому з шляхетних мемуарів,
з життя, а чи історії віків
ми дізнаємося: найкращі кулінари –
закохані чоловіки!
А коли ви – таки Хома Невірний,
тоді, як розчинятиме на хліб –
Схиліться ніжно-ніжно до дружини
Й погладьте її лагідний живіт
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622884
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015
Для мами – ти за́вжди дитина,
бува, неслухняна й наївна.
Для когось – чужа і незнана,
зваблива чи оригінальна.
Для когось – задумлива й горда,
для когось – смішна і немудра:
життя – це ж театр, грим і пудра,
а ти свіжовмитим акордом
розтравлюєш душу людям.
Для когось ти просто друга –
цілує, стиснувши зітхання.
Для когось – ти перша й остання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015
[i]За однойменним фільмом Інгмара Бергмана[/i]
Серце – обмерзла грудка.
Доля – барвистий килим.
...Бути чи, може, не бути
З милим чи, може, немилим?
Сцени, овації, зали...
В звуках – нестримна сила!..
Тільки тоді ти страждала,
Тільки тоді любила.
Зморшки – жорстока дійсність.
Діти – опале листя.
В серце – поношена злісність.
В долю – самотня пісня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622518
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2015
[i]За А. Моруа [/i]
Здригання вогню – мерехтливі, мов звуки,
і далі – стіна, що байдужа, мов спека.
Чиїхось запізнених виправдань рухи...
А доля – на брук нерозкритим конвертом.
І ти – миротворець в задавненій чварі,
чи бідний невдаха, пронизаний свистом.
...А дні балансують на крайчику хмари,
що в променях заходу – ламана риска.
Секунди у вічності – срібні рафіди*,
загадки і сни – світлячки невловимі.
У кожного – власна нещасть піраміда,
важливо впізнати – де дно, де вершина.
* рафіди ( гр., голка) голчасті кристали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2015
Десь на дні мого серця...
[i]П. Тичина[/i]
Десь на дні мого серця –
запилена чаша
невипитої любові,
під масивною брилою
павутиння снується
снів наших
з ошурками мрій світанкових,
а над тим – з незбагненною силою –
щастя сріблені скельця,
і пристрасть, і вдача,
і помилки безголові –
Скипають. Караються. Милують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2015
[i]Прийшли вони на місце,
що зветься Гетсиманія,
і Він сказав своїм учням...[/i]
У чорну ніч, мальовану по білім,
ішли у напрямку гори безмовні тіні,
де долею покручені оливи
підтримують гілляччям глевку темінь,
що землю кволу так стиска нудьгою,
аж їй, старій, несила ворухнутись,
а якби вміла говорити – ані слова б.
...І мовив учням, стомленим ходою:
“Не спіть. Моліться. А від сну оков
звільніть себе! Залиштеся зі мною...
ох, тяжко як...” – і тихо відійшов.
Й шептав. І шепіт той охриплий
морозив шкіру передсмертним схлипом
давно, здавалося, відмерлим травам:
“Мій Отче! Визволь. Одведи. Позбави
від чаші злої божевілля й болю...
Помилуй... якщо хочеш... чуєш?! Отче...
А ті, з ким крихти хліба розділяв я,
кому Тебе в мені пізнати дано –
їх не прошу забрати, лиш благаю:
в цім світі від лукавого позбави!”
Спускалася сама скорбота в білім
в підніжжя, до подвижників любимих,
а ті – поснули... Залишили!.. Свідки –
старі оливи і гора схолола,
що їй печуть на тім’ї облисілім
печаті сліз Його з кривавим потом...
А онде ніби пні забовваніли...
аж ні – не пні, то гурт якогось люду
і серед нього – тиха тінь Іуди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622079
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.11.2015
У тепло-золотавій заметілі,
між задумів людських і молитов,
облич – простих або зарозумілих –
ішли Осінній ангел і Любов.
Змарнілий ангел вів за руку білу
святу Любов – прекрасну і сліпу,
і світлу мрію боязко леліяв:
цілунками зігріти руку ту.
Куди брела – й сама не розуміла:
у пам’ять? в забуття? а чи в Едем?
а синіми незрячими очима
впізнати в стрічних марила себе.
[i]Ілюстрація: Анна Олійник[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2015