Криницька Ольга

Сторінки (1/12):  « 1»

Мово рідна моя солов'їна

Мово  рідна  моя,
Я  без  тебе  не  я.
Україна  моя  не  Вкраїна.
Нам  без  тебе  нема
В  душі  ласки  й  тепла.
Мово  рідна  моя  мелодійна.
В  нас  з  тобою  одні
Зорі  в  небі  ясні.
В  нас  з  тобою  стежина  єдина.
Ліс,  річки  і  моря,
І  родюча  земля  –
Це  все  наша  свята  Україна.
Тут  живи,  процвітай,
Тут  любов  ти  плекай.
Твоя  пісня  повсюди  хай  лине.
Ти  співай,  не  змовкай
І  наш  край  прославляй,
Мово  рідна  моя  солов’їна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017


Знедолене село

Іду  своїм  знедоленим  селом
Знедоленим,  забутим  і  убогим.
Багато  хат,  зарослих  бур'яном,
Стежок  уже  не  видно  до  порогів.
Немиті  вікна  ледве  ще  блищать,
А  в  деяких  і  зовсім  їх  немає.
Перекосились  двері  і  не  пищать,
Бо  міцно  до  землі  їх  притискає.
І  хоч  яка  вже  пустка  стала  в  нім,
Мені  в  селі  моїм  найкраще.
Тут  і  свідомість    формувалась,  втім
Не  зрадила  б  його  нізащо.
Та  в  ньому  жодних  не  було  умов
Ані  для  праці,  ані  для  науки.
Селу  потрібно  лад  давати  знов,
Щоб  поверталися  робочі  руки.
Бо  виїхала  молодь  у  міста,
А  старики  не  в  змозі  вічно  жити,
І  утопились  села  в  бур'янах,
Таке  життя  нема  за  що  хвалити.
Іду,  хвилююсь,  плачу  і  мовчу.
На  серці  в  мене  невимовна  туга
Так  тяжко,  ноги  ледве  волочу,
А  соловей  співа  на  всю  округу.
Співай,  пташино,  голосно  співай
І  звеселяй  село  моє  забуте.
Та  розкажи  усім,  селянський  край
Заможнім  і  квітучим  має  бути.
Тому  потрібно  й  необхідно  нам
Сільських  людей  почути  і  зрозуміти.
Так.  Їхнє  кредо  лад  давати  ланам
Й  духовно  багатіти,  а  не  скніти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017


Мій рідний Зіньків

́  У  мій  рідний  Зіньків,  над  рікою  Ташань,
За  яким  я  все  більше  скучаю,
Кожен  рік  я  спішу  без  усяких  вагань,
І  від  щастя  душа  завмрає.
Ось  стою  на  містку  і  вдивляюся  в  даль.
Зеленіють  густі  верболози.
Поміж  них,  немов  шаль,  голубіє  Ташань,
Вода  чиста,  прозора,  як  сльози.
Й  мимоволі  отут  я  пустила  сльозу,
Чи  від  радості,  чи  від  скорботи
О  мій  рідний  Зіньків,  пам  ять  я  бережу
Про  юнацькі  роки  і  турботи.
Ніби  вчора  була  я  така  молода
І  безпечна,  вродлива  й  кмітлива.
А  сьогодні  скажу,  що  літа,  як  вода,
Попливли  у  весняних  розливах.
А  я  й  досі  стою,  вітер  теплий  шумить,
Виграє  голубінь  небокраю.
Я  радію  в  цю  мить,  але  серце  болить,
Моя  юність  мене  не  стрічає.
Та  ось  місто  моє,все  гарніше  стає,
Вже  весна  щедро  квіти  саджа
Зіньківщино  моя,ти  мені  не  чужа.
Сюди  серцем  й  душею  я  лину!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2017


На згадку

 Я,  проживши,  залишу  на  згадку
Дітям,  друзям,  онукам,  рідні
 Слова,  сіяні  ніби  зернятка,
На    життєвім  моїм  полотні.
 Це  слова  про  свята  і  про  будні,
Силу  зла  і  добра  на  землі.
Та  про  лагідні  ті  незабутні
Теплі  зустрічі  в  ріднім  селі.
Про  палкі  почуття,  що  одвічно
Життя  рухають  тільки  вперед.
Це  -  кохання  сердець,  що  ритмічно
Завжди  стукають,  йдучи  на  злет.
Про  красу,  про  багатство  і  щедрість
Української  неньки  -  землі.
Ще  про  творчих  людей,їх    натхненність,
Про  досягнення  їх  видатні.
Я  любила,люблю  і  не  зможу
Розлюбити  чудовий  свій  край
І  з  позиції  ревно  не  схожу  -
Українське  люби,  захищай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2017


Поезія

Поезія  багатобарвна
звучить,  як  музика  життя.
Вона  духовна  зброя  гарна,
це  муза  світосприйняття.

Поезія  -  це  сила  слова,
Поезія  -  це  стан  душі.
Коли  вже  виплеснуть  готова
свої  думки  назрівші  всі.

Поета  слово  таке  влучне,
через  віки  воно  іде.
Перо  поета  не  розлучне
з  мотивами  його  ідей.

Це  слово  може  пролунати
подібно  співу  солов  я,
а  може    з  сумом  передати
болючу    звістку  бунтаря.

Поет  чарівно,  неповторно
торкається  струни  душі,
яка  бринітиме  ще  довго,
незнаючи  тому  межі.

Звучить  поезія    одвічно
Духовна  мати  усіх  мов.
Натхненна,  щира,  лаконічна
І  заслуговує  любов.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2017


Мово рідна моя

Я  словами  засію  всю  ниву  життя,
Ніби  зернами  поле  пшеничне,
Напророчу  щасливе  тобі  майбуття,
Мово  рідна  моя,  ти  –  велична.

Тож  вкладаю  в  слова  свого  серця  шматок
І  пишу  їх  з  любов’ю  святою,
Я  сплету  ці  слова  в  український  вінок,
Хай  же  красить  тебе  він  собою.

Бо  пригнічена,  мово,  ти  довго  була.
І  не  мала  вже  сили  піднятись.
Тебе  доньки  й  сини  захищали  від  зла,
Щоб  ти  в  світі  могла  існувати.

Я    хвалу  тобі  шлю  за  перлини  –  слова,
Їх  люблю  я  і  ними  пишаюсь.
Ти  для  мене  одна  –  рідна,  щира,  жива.
Я  в  словах  твоїх  мово  купаюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


Як не любити тебе, ненько – Україно


Як  не  любити  тебе,  ненько  –  Україно,
Як  не  обожнювать  тебе,  красно-  калино,
Як  не  пишатись  словом  українським  дивним
Та  житнім  колосом,  що  в  Україні  стигне.

Люблю  я  зорі  в  надвечір’ї  тьмяно  –  синім,
Люблю  я    ночі  українські  солов’їні.
Люблю  світанки  в  росяній  краплині
І  небо  голубе  у  сонячнім  промінні.

Люблю  я  сінокоси  й  лемент  журавлиний,  
Люблю  пухнастий  сніг,  що  пада  в  Україні.
Люблю  людей,  що  палко  люблять  край  свій  рідний
Й  сильне  плече  завжди  підставлять  Батьківщині

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


О, мово моя калинова

О,  мово  моя  калинова,
Ти  дзвоник  у  серці  моїм,
Лірична  і  дуже  чудова,
Як  веснами  спів  солов'їв
Ти  мудра,свята,  бездоганна
І  служиш  віками  для  нас,
Овіяна  славою  здавна
Й  принижена  тисячу  раз.
Та  вистояла  у  борні  ти.
Така  ось  ти  сильна  в  нас  є.
Не  зможе  ніхто  тебе  вбити,
Міцне  бо  коріння  твоє.
Ця  мова  моя  українська,
З  дитинства  мені  дорога
Чудова  німецька  й  англійська,
Та  рідна  на  серце  ляга.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2016


День новий


В  ніжних  променях  світанку
Світло  пробивається,
День  новий  умившись  зранку,
З  нічкою  прощається.
Подивившись  на  простори,
Що  прокинулись  від  сну,
Ранок  теплий  і  прозорий
Чарівним  крилом  змахнув.
Загорілася  заграва,
Небу  придала  красу
Вітерець  легенький  в  травах
Суше  старанно  росу.
Ліс  прокинувся  й  діброви,
Поле,  пагорби  й  яри,
Пастися  ідуть  корови,
Чути  голос  дітвори.
Заспівали  пташки  в  гаї,
Річки  плесо  голубе.
В  небо  дивиться  безкрає
День  новий,  віта  тебе.
Сонце  котиться  по  небу,
Усміхається  землі.
Миру  їй,  війни  не  треба,
Збережіть  красу  її!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016


Вишитий рушник

 У  вишитий  рушник  завжди  вкладали
Шматочок  серця,  сповнений  надій.
Красу  своїй  оселі  придавали,
На  ньому  квіти  з  співом  солов’їв.

Привабливість,  гостинність  свого  краю
Живе  на  мальовничих  рушниках,
Ним  в  давнину  і  зараз  прикрашають
Весільний  хліб  на  батьківських  руках.

Із  рушником  в  дорогу  проводжають.
Це  символ  і  родинний  оберіг.
Його  з  любов’ю  завжди  вишивають
Щоб  добрий  спогад  в  серці  нам  беріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015


Вітчизна

Край  старезних  лісів,
Солов’їних  гаїв,
Край  безмежних  полів  золотистих,
І  морів  широчінь
І  річок  голубінь  –
Край    натруджених  рук  мозолистих.

Тут  каштани  ростуть,
Білим  цвітом  цвітуть,
Мов  кришталь  смарагдовий  в  них  листя
Кучерява  верба
І  калина  рясна  –
Гордість  наша  і  символ  обійстя.

Українська  земля  –
Це  Вітчизна  моя  –
Край  веселих  дядьків  гармоністів
Край  крилатих  ідей
Творчих  наших  людей
Й  українських  дівчат  у  намисті.

Край  небес  голубих,
Шовків  трав  запашних,
Синіх,  синіх  світанків  росистих.
Земле  наша  свята,
Хай  любов  тут  віта,
Квітни  ж  ,  батьківський  краю  барвистий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015


Колорит українського краю

Колорит  українського  краю,
Як  пам’ятка  про  бабусів,
Він  нитками  у  вишивках  сяє
З  далеких,  далеких  часів.

Сорочки  –  вишиванки  у  маках
Із  пучками  калини  горять,
Рушники  мальовничі  у  птахах,
Картини    наш  зір  полонять.

Вишивали  їх  руки  майстрині,
Яка  прагнула  нам  передать
Почуття  свої  ніжні  і  сильні,
Що  вилилися  в  благодать.

Вишиванками  ми  розмаїто
Розкриваємо  чудо  для  нас,
Бо  весною  тут  пахне  й  літами
І  чується  осені  вальс.

Тут  любов    і  натхнення  із  нами,
Краса  неповторних  ідей.
То  ж  пишаюся,  руки,  я  вами
Працьовитих  творчих  людей.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015