Sally_Mur

Сторінки (1/7):  « 1»

***

[i]Серед  людей  все  більше  копій
І  навкруги  одна  брехня.
Слова  -  не  більше  ніж  непотріб
Мовчання  -  голос  почуття.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622344
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2015


Мир України

[i]Я  хочу  дивитись  на  синєє  небо,
Не  бачити  пострілів  і  вогню  біля  себе.  
Я  хочу  жити  в  мирній  країні,
Та  кожен  ранок  слухати  пісні  солов"їні!

Повертайтеся  живими,герої  не  вмирайте  ,
Вдома  вас  чекають  діти  й  ваша  рідна  мати.
У  нас  на  Україні  палає  вогняний  дощ,  А  матері  все  плачуть  й  плачуть  ,  думають  це  допоможе.  
Нам  сльозами  вогонь  не  загасити  ,
Потрібно  любити  ,  любити  й  любити,
Свій  рідний  край  й  маму  ,  що  зростила  тебе
А  зараз  вона  плаче  ,  думає  що  все  мине.
А  ми  любимо  наших  воїнів  рідних.
Слава  Україні!  Україна  -  це  мирна  країна![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621815
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 17.11.2015


Повсякденність

[i]Кожен  день,  одне  і  теж
Це  бачу  зараз  і  завжди,
Ті  самі  ж  лиця,  день  за  днем,
Що  можеш  з  цим  зробити  ти?
І  кожен  день,  лише  мігрень,
А  навкруги,  сама  пітьма
І  радості  зовсім  нема,
Але,  триває  боротьба,
За  існування,  за  життя.
В  цьому,  нескінченому  бою,
То  виграю,  то  програю,
Але  в  кінці  -  одна  мета,
Чи  варто  зберегти  життя?
Собі  питання  задаю,
То  виграю,  то  програю…[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621814
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2015


Маски людей

[i]У  кожного  своя  є  маска
яка  ховає  все  нутро,
не  видно,  що  і  як,  прекрасна
чи  може  зовсім  не  воно.  

У  кожного  своє  обличчя  
і  свОї  змії  у  душі,
у  когось  видно,  той  і  злиться,
а  хтось  тихенько  плаче  в  темноті.  

Хтось  добрий,  щирий  та  відвертий
на  людях  тільки,  як  в  кіно.
А  хтось  нічого  не  ховає,  впертий
він  є  таким,  але  у  масці  все  одно.  

А  й  правда
нащо  нам  ті  маски,
отих  людей  якими  ми  не  є,
але  боїмось,  що  собою  справжніми
ми  розпугнемо,  все,  що  з  нами  є.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015


Я….

Я  закохалась  в  осінь,  в  дощ,  і  в  падаюче  листя...
Я  полюбила  вітер,  дмущий  в  спину.
Я  зрозуміла,  сказане  раніш  борися!
І  здається  я  знайшла  свою  людину.

Я  не  спішу  на  даний  час  додому,
Там  не  до  мене,  я  до  цього  звикла...
Та  після  думки  і  якогось  перелому,
Душа  зрозуміла,  що  таке  молитва.

Я  не  боюсь  ні  болю,  а  ні  зради.
Це  теж  душа  давно  пережила,
Не  слухаю  вже,  нічиї  поради...
Я  сильна  і  іще  жива..!

Я  не  здалась,  коли  від  холоду  кістки  ломало,
І  не  здалась,  коли  від  голоду  боліла  голова...
В  житті  моїм  багато  що  бувало,
Та  я  не  здалась,  я  іще  жива!

Бувало  сумно,  серце  розбивалось,
Бували  рани,  яких  не  залічити...
Та  ще  бувало,  мрії  теж  збувались,
І  простила  людей,  яких  не  простити.

Я  закохалась  в  осінь,  в  дощ,  і  в  падаюче  листя...
Я  полюбила  вітер,  дмущий  в  спину.
І  після  давніх  слів,  борися!
Я,  нарешті,  зрозуміла,  що  не  гину.

Я  не  здалась,  коли  до  смерті  пара  кроків...
І  не  здалась,  коли  життєва  лінія  -  крива,
Нехай,  життя  ще  безліч  дасть  уроків..
Та  я  не  здамся,  досі  ж  дожила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2015


Фальшиві люди

Навіщо  взагалі  потрібні  ці  друзі?
Вони  лише  іграшки  на  якийсь  час  ...
Хтось  мені  скаже  :  "Без  них  ,    не  можна.  "  ,
Хтось  мені  скаже  :  "Ти  дай  їм  лише  час  .  "  ...

А  час  нещадно  мчить  вперед,
Тягне  за  собою  осколки  спогадів.
І  щось  всередині  мені  душу  дере  ,
Бути  може  ,  слова  фальшивих  зізнань  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620565
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 12.11.2015


Стежина

[i]Серед  безлічі  думок,
 В  океані  суму  й  щастя,  
Через  терни  до  зірок,
 Дивна  стежка  простяглася.
 Хтось  її  мина  зумисно,  
Хтось  на  неї  й  не  ступа,  
Комусь  іти  було  вже  пізно,  
На  півдорозі  хтось  зверта.
 Але  боятися  не  треба,  
Твій  шлях  підкажуть  почуття,  
Й  душа  злітатиме  до  неба,
 Бо  назад  немає  вороття.  
Про  цю  стежину  чули  всі,  
Вона  -  не  зрада,  
не  провалля.  
Хай  знає  кожен  в  майбутті,  
Що  ім'я  її  -  КОХАННЯ!!!
[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015