JuliaZvyagintseva

Сторінки (1/5):  « 1»

Твої долоні, мамо, сповнені теплом…

Твої  долоні,  мамо,  сповнені  теплом,
Вони  дарують  мені  промені  надії,
Нехай  хурделиця  вирує  за  вікном,
Мене  зігріють  руки  мамині    ̶    святії.

Я  пригорнусь  до  серденька  твого,  
Ти  знов  загоїш,  мамо,  мою  душу,
Ти  вирвеш  усю  біль  з  життя  мого,
І  скажеш,  що  щасливо  жити  мушу.

Ти  проведеш  мене  в  чарівний  світ,
Покажеш  світло  у  тяжку  хвилину,
І  запалає  вогнем  щастя  серця  цвіт,
І  знову,  мамо,  я    до  тебе  тихо  лину.

Вмить,  так  спокійно  стане  на  душі,
Заб’ється  серце  весело  й  ласкаво,
І  мариться,  що  в  цьому  світі  ні  душі,
А  тільки  я  і  ти,  і  спів  твій  золотавий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2016


СІЧЕНЬ

Розсипав  січень  срібло  навкруги,
Заворожив  у  снігову  вуаль  дерева,
Дніпра  замріяв  кришталеві  береги,
Зачарував  в  біле  мереживо  озера.

Дивись,  як  же  чарівно  за  вікном:
Довкола  білосніжні,  світлі  зали,
Все  місто  миготить  магічним  сном,
Неначе  сніжний  віртуоз  розвіяв  чари…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640968
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.02.2016


СПОВІДЬ ДУШІ

Я  витримаю  все  –  крізь  сльози  і  тумани,
Пройду  всі  перешкоди  і  нестерпний  біль,
Нехай  життя  вирізьблює  на  серці  гострі  рани,
Я  буду  жити  і  черпати  промінь  щастя  звідусіль.

Я  витримаю  все,  сховавши  тінь  страждання,
В  далекі,  рідні  закутки  роздертої  душі,
І  вірю  я,  доля  здійснить  всі  мої  сподівання,
Ніколи  більше  в  серці  не  будуть  лить  дощі.

Я  витримаю  все  –  крізь  порожнечу  й  грози,
Крізь  сум  і  стогін  -  я  вогонь  надії  пронесу,
Навіки  викреслю  з  життя  -  ридання,  сльози,
В  душі  залишу  радість  й  почуттів  красу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623362
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2015


ОСІНЬ У МОЄМУ СЕРЦІ…

В  моєму  серці  ніжно  б’ється  осінь,
Клекоче  струнами  змарнілої  душі,
І  поринаю  знов  в  тендітну  просинь,
Думками  лину  крізь  холоднії  дощі.

Жорстоко  виграють  на  небі  хмари,
Ховаючи  під  свій  ковпак  блакить,
І  моє  серце  обнімають  смутку  чари,
Чарівним  співом  сповнюється  мить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621579
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2015


ЧОЛОВІЧЕ! СТІЙ! ЗУПИНИСЯ!

Чоловіче!  Стій!  Зупинися!
Обернись  і  подивись  в  очі  мої,
І  до  серця  ти  вмить  доторкнися,
Адже  рівні  ми  на  цій  землі!

Чоловіче!  Стій!  Зупинися!
І  згадай  ти  землі  своїй  смак,
Можна  в  світі  змінити  країну,
Батьківщину  не  зміниш  ніяк!

Чоловіче!  Стій!  Досить  крові!
Досить  вбивства  на  рідній  землі,
Адже  щастя  не  буде  в  неволі,
Тільки  сльози  проллються  твої.

Чоловіче!  Зачекай!  Знай,  що  в  світі,
Не  знайдеш  ти  безмежних  ланів,
Чарівного  і  рідного  неба  блакиті,
Не  почуєш  святий  серцю  спів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619286
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2015