| Сторінки (1/64): | « | 1 | » |
Твої губи із присмаком кави
Мене манять в незвіданий путь,
Ну а очі зелено-лукаві
За собою крізь терни ведуть.
Твої руки ласкаві й гарячі
Зберігають від серця ключі.
Хай що кажуть, від горя не плачу,
Ти, насправді, сміятись навчив.
Ти навчив не звертати уваги
На пусті та безглузді слова.
Ти мені, як рятунок від спраги,
Ти навчив все ділити на два.
На нас двох я ділю свою радість,
Хвилювання свої та невдачі.
Хай кидаються з крайності в крайність,
Хай говорять, що скоро заплачу.
Нехай кажуть, що буду рабою,
Хай говорять – чекає невдача…
Та я, бачиш, лишаюсь з тобою
І щаслива сміюся, не плачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
Напишу,
Позбираю забуті рими,
Зберу докупи,
Чи... чорт із ними!
Досхочу
Назганяла вже їх в комору,
Позакривала на вікнах штори.
Всі залатала шибки в тканину,
Позатирала хиткі шпарини.
А що їм?
Що їм... Сидять під піччю,
І не озвуться, коли покличу.
Сидять тихенько в кутках, надуті,
Ночами тільки
Не дасть заснути,
Бо щось шепочуть,
Зібравшись в кучку...
Тоді, сердита, берусь за ручку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639155
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2016
Чуєш, мамусю, я татова доця!
Кашу гречану я їсти не хочу!
Татко для мене купив пачку чіпсів,
Їх, а не кашу я хочу поїсти.
Мамо, у руки не хочу брать ложки,
Супчику й кашки не з'їм анітрошки.
Дай краще вафельки і шоколадки,
Чи запашної на торті помадки.
Хочу із торта рожевого крему,
Печива, меду, вишневого джему!
Мамо, ти краще сама поїж гречки,
А все смачненьке віддай для малечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638594
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.01.2016
В мені,
В глибині
Вміщені
Твоє щастя і радісні весни,
Океани, із шлюпками весла
Всі вогні
У моїм імені.
А ти
Зміг прийти,
Звів мости,
Що з'єднали обох ланцюгами.
Ми вистоюєм перед штормами,
Лиш світи
І цвіти.
Вся я
Вже твоя,
Вся Земля
Буде нам коло Сонця крутитись,
Твому серцю моє буде битись,
Звеселя
Прославля
Скрипаля.
Кохай
І грай
Й, нехай,
Я лиш жінка, а не струнна скрипка,
Що співає не гучно й лиш зрідка,
По краплині
Всю сутність
Вдихай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
Ви бачите те, що даю вам побачити
Вслухаєтесь у розголошене мною.
Мені абсолютно не мають вже значення
Зусилля "цікавих" - за себе постою.
У вас на устах лиш дозволені терміни,
Всі в мою адресу епітети схвалені.
Ви бачите те, що показую. Й де мені
Схотілось над "і" усі крапки розставити.
Ви знаєте ту, яку хочу здаватися,
Ти чуєш лиш те, що сама і поширюю.
Одну знаєш маску, а можу я гратися
І тисячі масок ховати за ширмою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638221
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2016
Сни схожі на кому -
не відгонять втому,
Не знати нікому,
як ломить,
судомить...
Як серця
озерце
заковує в кригу
І б'ється,
клянеться
діждатись відлиги.
Своїм я безсонням
закована в брОню,
Воно мене, сонну,
від чогось боронить.
Мені у дарунок
дає обладунок
Із трунку
з медунок,
збиває з рахунку.
Дівочу
лоскоче
всю душу, безтями
Думками
здригаюся я перед снами.
Сліпою
весною
благаю спокою.
Нечесно,
Та вЕсни
Сміються над мною.
Такою
Чудною,
Чужою,
неначе,
Сама собі смутки просила ледаче.
Не сни, а оскома
І віршів три тОми.
Вже звично, не крапки розставлюю - коми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638219
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.01.2016
Знаєш, вранці, крізь скуйовджене волосся,
Перш за все, дивлюсь на тебе, іще сонного...
Вранці милого і, трішечки... солоного.
На світанні все моє з твоїм сплелося.
Доки серця ще не позбивались ритмами,
І не вивітрились з щік тепло від подихів,
Я до тебе притулюсь, маленьким котиком,
Щоб іще, хоча б ще трішечки помріяти.
Притулитись до грудей холодним носиком,
І в руках твоїх зігрітися... втопитися...
Вранці хочу якнайдовше залишитися
Біля тебе... за твоїм гарячим покликом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016
кохай мене заплакану, з розмитим макіяжем
з розтріпаним волоссям відразу, як проснуся
люби мене замріяну, закохану в ромашки
насуплену кохай мене, не тільки, як сміюся
кохай мене розсерджену, як щось йде не за планом
як знов і знов викреслюю написані рядки
люби мене лиш щиро ти, не вводячи в оману
давно із віку виросла що вірила в казки
кохай мене стривожену, натомлену, розбиту
розгублену від вибору серед комедій, драм
люби мене й тоді, коли надумаю учити
високим стійким нормам і неписаним азам
кохай мене невиспану, страждаючу безсонням
твоїх снів не тривожу я, не розганяти їх
як вчора ти люби мене і завтра, і сьогодні
кохай, бо я кохатиму тепло від рук твоїх
кохай мене знесилену, з червоним, мокрим носом
у коконі під ковдрою у розпалі застуди
люби мене спокійну і, коли виношу мозок
бо я ж тебе, усякого, люблю й любити буду
..08.2015р
© Іванна Піхун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016
З тобою на "ми",
На "кохаю" так ніжно щоранку,
На сотні "всміхнися", на більше, ніж тисячу "так".
І як між людьми
Ти забудеш про свою Іванку?
У серці... на тілі... в душі я поставила знак.
З тобою разом
Стали більше, ніж просто сім'єю,
Вже більш, ніж "кохані", "коханці", "подружжя", "сім'я" ...
В парі зів'єм гніздо,
Ту омріяну нами оселю,
Щоб кохати... кохатись... й придумувать щастю ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2016
Все у віршах - сторінки, шпалери,
Всі рядками розписані руки...
Грають в рими у крові сполуки,
Як в найлегшій із всіх форм холери.
Мої вірші - мої режисери.
І гримери вони й сценаристи...
Так нагадують контрабандистів,
Чи найперших із місіонерів.
Оп'янили, не гірше лікеру,
Як міцніший настій самогону...
Мої вірші, немов би, галери
Не відпустять ніколи. До скону.
Надиктовують стилі, манеру...
Через мене самі себе пишуть.
Постирали в мені, через тишу
Все, що "до", що до "їхньої ери".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016
Щочі по вІршу... В клітинку сторінки...
І руки в чорнилі... До ранку без снів...
Уже темноти відрізню всі відтінки,
Й малюнки тіней, що на склі вітражів.
Щоночі гостріше... У серці розлука...
Де сили знайти, щоб стерпіти п"ять днів?
З дощем опівночі по вікнах постукай,
Скажи усе те, що сказати хотів.
Щоночі сильніше... Все далі до ранку...
І літрами кава у ночі без сну...
Загоїш лиш ти незагоєну ранку,
Без тебе уже я ніяк не засну.
Щоночі ця тиша... Лиш стиха годинник
Рахує секунди як скінчиться ніч...
І дощ, що по вікнах жбурляє краплинки,
Втікають по склі всі вони навсібіч.
Щоночі по вІршу... І всі з них для тебе...
Лічу у розлуці проведені дні...
Я скоро побачу під зоряним небом
Твої очі рідні, як будем одні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
- З чого зроблені сніжинки?
Запитав Артур Іринки.
Вона братику сказала
- Вони білі, може, з сала?
Той регоче - Чуєш, Іро,
Всі сніжинки із зефіру!
Ти подумай, будем мудрі,
Всі вони в цукровій пудрі!
Сперечались довго з братом
Що сніжинки з хмарок, вати...
Може, з вовни? Чи сметани?
Чи з кульбабок? Ні, бо тануть.
Розстають усі в краплинки
І бурульки, і сніжинки...
Тут спитав малий в сестрички
- Може, всі вони з водички?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630162
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.12.2015
Моїм тілом зіграй симфонію
На три такти у фа-мажорі,
Наші душі звучать в гармонії,
Свою партію шепче море.
Я "кохаю" окреслю нотами
Й по всіх плечах твоїх губами...
Ми в перервах поміж польотами
Постіль грієм двома тілами.
Кожен лагідно нерв оголений...
Я чекаю, коли зіграєш...
Наші душі звучать в гармонії,
Бо кохаю і ти кохаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629449
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.12.2015
У Неба просила я очі відвести,
Чогось не сприймати, прижмурити погляд...
Людське серце може усе перенести?
Сміятись, коли роздирає тривога?
У Неба просила забути про мене,
Коли помиляюсь, відходжу з орбіти...
Коли у душі щось нестерпно скажене
Заточує оскал, що хочеться вити!
У Неба молила послабить мотузки,
Применшити втрати і трохи напругу...
Ще поштовх - і спокій поб'ється на друзки,
Протрималась досі, це, мабуть, заслуга.
Багато чого я просила у Неба
В моменти, Коли до нестерпності важко...
А Небо питало - "Чого тобі треба?
Ти знаєш, є скільки таких-от невдашок?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629447
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2015
Не буди в мені стерву, я ж за тебе турбуюсь.
Краще, думай про нерви, бо вкушу - і незчуюсь.
Не дражни мене, знаєш, я ж бо зовні лиш тиха.
Ти цікавість вгамуєш, тільки як ковтнеш лиха?
У своїх темних іграх не відводь мені ролі,
Бо зламаю всі шифри, поміняю паролі.
Мій характер на міцність всі пройде перевірки,
А твої честь і гідність варті тої оцінки?
Обступив з тилу мури, ждеш, що буду втікати?
Маю хижу натуру я під хутром ягняти.
Перевірити хочеш жертва хто, хто мисливець?
Щож, і я теж охоче пополюю на жИвець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
а не русалка, не мавка, не серена...
Мій голос не чарує, не манить, не держить.
Не треба мені слава й заповнена арена,
Нікого не збираюсь навіки полонить.
Ніяка я не зірка, принцеса і не фея.
Не маю цих казкових ні титулів, ні звань.
Не квітка - не ромашка, не роза й не камея,
Не витримаю з ними ніяких порівнянь.
Ніяка не цариця, не ангел, не богиня...
Не маю ні корони, ні храмів-колісниць.
Вирує кров у венах звичайна, а не синя,
Немає у екскорті метеликів й синиць.
Тоді, коли проходжу, не падають у ноги,
Не потребую лесті й безглуздих поклонінь.
Ніяка не чаклунка з далекої дороги,
В кишенях не ховаю ні душ, ані спасінь.
Не діва та казкова... Проста я. Я звичайна.
І німб над головою у мене не висить...
Із плоті я і крові, ніяка не хрустальна,
Тоді, коли ударять, буває й заболить.
Зі мною час - не казка, і небо не безхмарне.
І від землі на крилах тебе не відірву.
Мене ніщо не змінить, усі геть спроби марні,
Зі мною не потрапиш у мрію наяву.
Словам усім і діям я не даю пояснень...
Сама, бува, не знаю, що далі натворю.
Нікого не тримаю, бо не потрібен в’язень...
Мене ніщо не змінить, такою залишусь.
Ніяка не русалка, не мавка, не серена...
Мій голос не чарує, не манить, не держить.
Зі мною час - не казка. Лиш рими і терена.
Проте, життя зі мною цікаво пролетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015
Твій Янгол Хранитель давно зговорився з моїм
Сплести наші долі у вічнім щасливім тандемі.
Сказала собі при знайомстві - "Я буду із Ним",
Для себе тоді ж ти присягся - "Ти будеш Моєю".
Між нами стояла і відстань, і люди не ті,
Що мали на нас непрості ілюзорні мотиви.
Мій Янгол для тебе моє все життя присвятив,
А Твій Охоронець нарік, щоб були Ми щасливі.
Два Янголи бережно шлюб наш укрили крильми,
Для нас дарували надію на благословення.
Своєю сім'єю до Неба пошлемо Псалми
В подяку за милість, за Боже безцінне натхнення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2015
Якщо злишся - тебе переможено,
Переламано, в попіл витерто.
В значно слабших душі стривожені,
А сильніші усе витерплять.
Як гризешся - тебе отруюють
Твої власні темні демони.
Тебе завжди вони підбурюють
На конфліктні "пусті" взаємини.
Якщо злишся - себе випалюєш,
А не жертву твоєї злоби!
Надеремно ти свій час згаюєш,
Розвиваєш в душі хвороби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628700
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2015
Втікала від дощу вздовж лінії тролейбуса,
Запахуючи поспіхом поли свого пальто.
Знайомими маршрутами життя людське розкреслено,
Укотре вже, хто був усім, стає просто "ніхто"
Ти бігла з парасолькою біля міських канав,
Калюжі вийшли з берегів, намокли чобітки
Як всі, ти поневолена мільйоном різних справ,
Під тягарем чужих хрестів все рветься на шматки
Від ліхтаря до ліхтаря ти мчала стрімголов,
Втікала від своїх думок, а потім від дощу
Де твое місце, де земля без всіх цих сторінок,
Тікала ти, а всі вірші кричали "не пущу"
Спішиш куди? Уже не жде ніхто тебе з листом.
Не відігріє бід грози, шепочучи "люблю".
Романтика твого життя - це соло вдвох з котом.
Порозбігалися тузи, тож дама каже "п'ю"
Втікала від дощу вздовж лінії тролейбуса,
Реприза* долею стає, нічого в цім нового.
Ти бігла, добре знаючи, що відповідь до ребуса,
Що ти біжиш не від дощу, від спогадів про Нього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Люби мене так пристрасно... нестримано...
Куштуй на смак, постав свій знак, не каючись.
Мене вдихай, всю ніч кохай, торкаючись...
Вже наскрізь твоїм запахом пронизана.
Кохай мене... здіймай мене над хмарами...
Доводь до меж, до граней невагомості!
Літатиму... втрачатиму свідомості...
Насправді це? Чи так блаженно маримо?
Все випили... і випали з реальності...
Повиснули над числами... над зорями...
Ми одне-одним залишились хворими,
Не втритивши загострень та пікантності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627718
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.12.2015
недолічилась кількох поцілунків,
на сьогодні недобрала дози.
нагадали нам наші стосунки
поєднання поезії й прози.
не отримала всіх "я кохаю",
та із тисяч іще трьох обіймів.
віддавай, чуєш! ну ж бо, чекаю,
цього хочу нестримано й сильно.
ти чекаєш моїх заохочень,
свою частку до тисячних, сотих...
вже сьогодні, до темної ночі
поздираю за все це відсотки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627468
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.12.2015
Щоб дещо змінити, не жди, чуєш, Нового року.
Ніякі казки не приходять без зайвих зусиль.
Ні сніг, ні куранти за тебе не зроблять ні кроку!
Всі хочуть чудес, а самі не вилазять з квартир.
Щоб мрій досягнути, не варто чекать понеділка,
"Тепличних" умов, гороскопів, якихось обставин...
Тебе із дивану не скине годинника стрілка,
Вона до мети Тебе чудом, нажаль, не доставить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627466
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2015
кохана дружина суперниць не має,
не риється в папках, у пальтах, кишенях...
ніякі підозри в душі не плекає,
і сцен не влаштовує досить натхненно.
кохана дружина не кидає посуд
по ньому... у кішку... в шпалери на стінах
якщо вдвох кохають - тоді усе просто,
якщо є довіра, тоді є родина.
кохана дружина не грає на нервах,
не падає в сльози в пориві істерик.
вона чоловіка не лає в перервах
між криком й мовчанням в зачинені двері.
кохана дружина не виїсть ні мозку,
ні душу із серцем з великої ложки.
порад не питає на свої підозри
вона в шарлатанки, у бабки-ворожки.
кохана дружина не має суперниць
бо вона єдина, й тому - незрівнянна
чому саме так? та хто знає. напевне,
тому, що кохає. тому, що кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
Мамо, я доросла,
Дайте вже помаду!
Я не буду боса
Бігти на веранду,
А узую туфлі
Ваші з каблуками,
В них піду на зустріч
Куцими ногами.
Підмалюю очі,
Розплету косички,
Тіні, як захочу,
Заберу в сестрички.
Розмалюю нігті,
Носика напудрю.
Найгарніша в світи
Я у вас, мамулю!
Одягну новеньке
Гарне біле плаття,
Завтра, хоч маленька,
Приведу вам зятя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627225
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.12.2015
Скоро знайдеш мене під ялинкою
Серед інших святкових презентів.
Це приходив Мороз із торбинкою,
Я сховалась, щоб він не розгледів.
Щоб цей Дід не утік перелякано,
Не подумав, щоб я якийсь злодій,
Так тихенько мотузками, гаками
Пов'язала... Попався, добродій!
Залишив Дід для нас в ролі викупу
Три мішки із удачі й здоров'я!
Дуже довго продовжував сипати
У покірнім, смиреннім безмов'ї.
Подивись, що у нас під ялинкою!
Там мої всі можливі вимоги!
Це приходив Мороз із торбинкою,
Він від мене вже ледве ніс ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Мрій нездійсненних розбиті кораблики,
З бортом проламаним, мачтами, щоглами...
Час на дрібниці бездумно потрачений,
Вилетів в труби увесь, так би мовити.
Мрії померлі розклались на палубі,
Чи знерухомлені сильним паралічем...
Мрії поховані... чи я їх мала би
Всіх воскрешати знов часу не гаючи?
Мрій кришталевих розбиті ілюзії
Ріжуть долоні, пливуть в серце венами...
Гарно розбилися під звуки музики
Й навік лишились лише нездійсненними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2015
ти так ніжно прийди
у мій сон з середи
на четвер,
щоб він точно вже збувся.
ти мене приведи,
де нема холодів
доведи за всі грані безумства.
ти так смачно цілуй
поцілунком малюй
на плечах
на руках тонкі схеми.
ти мене уполюй
вполював - владарюй
доведем ми життя теореми.
ти шепчи через сон
про солодкий полон
й мотузки...
з них не хочу втікати.
захопив нас циклон
цей любовний вогонь
ми йому вже не хочем пручатись
мене просто кохай
ніжно так обіймай
щоб і я
теж чудес захотіла.
всю мене ти вдихай
міліметри вивчай
мого теплого, рідного тіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626632
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2015
Чи я боюсь?
Своє вже відбоялась,
Пережила поразок терпкий смак.
І не здалась,
Хоч ледве не зламалась,
А ти питаєш, де мій страх?
Де взяла сил?
А ще були резерви
Невитрачені, ті, "на чорний день".
Протримались
Мої канати-нерви,
Не безпорадна і легка мішень.
Кажеш, пряма?
Не вписуюсь до правил?
І маю думку власну, не чужу?
Так, я така,
І маю на це право!
І правом цим найбільше дорожу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2015
та ні, нічого... справді, [не]важливо,
і я [не] плачу... роси, не сльоза.
[не] ображають всі оті слова,
[не] сприйняло їх серце вередливе.
я [не] сумна... я просто замовчала,
і [не] замкнулась... думаю, зажди.
сміятися не можу так завжди,
не вмію грати, хоч би як старалась.
в мені [не] біль складає барикади,
мені [не] жаль пророчить ніч пусту...
це [не] важливо, байдуже, засну,
бо вчиться серце слухати команди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2015
Це не маки, а крові запечені згустки,
Що розкидались полем бурими плямами.
Україна багата вже чорними хустками,
На голівках жінок, що були хлопцям мамами.
Це не крук закричав над розлогими кленами,
Так чути солдатські замучені стогони.
Скількох поховали в полях безіменними?
Де їх поминати й молитися Богові?
Це не грім прогримів над будинками голими,
Це не мла їх покрила густими туманами...
Прийшли по синів так вже верби з тополями,
Забрати до раю всіх з рваними ранами.
Це не дощ оросив чорноземи краплинами,
Так сльози рідні за полеглими ллялися...
Простих повертають батькам домовинами,
Тому, що окремі в війну не награються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626398
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.12.2015
Я складу всі уламки наранок,
Всі осколки... по клаптику душу...
Повторю собі стомлено - "мушу",
Пропущу традиційно сніданок.
Приведу до схід сонця до ладу
Власний спокій... думки на полиці...
Як усі поневолені жриці,
Оберу в колір крові помаду.
Із душею своєю домовлюсь
Цілий день протриматися купи...
Перебути до ночі в шкарлупі,
А вночі дам їй волю натомість.
Як скує вечір мороком місто,
Розділюсь на нерівні частини...
Розпадусь під вагою провини,
Як старе і порвАне намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2015
сновида, до тебе йшла,
Як сліпа
Без поводИра...
Розписала усі в віршах
Перелатані
Вітрила.
Перетнула я Рубікон,
Перейшла
Усі кордони...
Почуття возвела на трон,
Переписуючи закони.
Свої руки роздерла в кров -
Продиралась
В пустелях, хащах...
Щоб, нарешті, почути знов -
"Не пущу я тебе.
Нізащо!"
Я тут, бачиш? Так, я змогла!
Утоплюсь
В твоїх обіймах...
"Я добралась! А ти кохав?" -
"Не повіриш...
ЗАВЖДИ...
І СИЛЬНО!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
Знімаю побої
З розбитого серця,
Я марю тобою,
Чи, може, здається.
Напевне, це просто
Омана? Міражі?
Викривлює простір
Неправда із сажі.
На серці лиш збої?
І тахікардія?
Ти б'єш без набоїв,
Моя безнадія.
Ти ріжеш словами,
Ти ними вбиваєш...
Про це вже казала,
Про це добре знаєш.
Я марю тобою?
Це просто міражі?
Змішалось з журбою
Це щастя із сажі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Я тримала тебе за руку,
Ти мене - за ідіотку.
Я кляла сотні раз розлуку,
Ти казав, що вона коротка.
Засипала тебе дзвінками,
Ти писав мені "вконтакті",
Мої вірші - твої рядками,
А ти кажеш - "Ну, що ти? Справді?"
Я для тебе збирала фрази,
Щоб на зустрічі всі сказати...
Ти лише пам'ятав образи,
І коли вигравала в карти.
Я для тебе співала пісню,
Ти мовчав на мої питання...
Я уже сумніваюсь, дійсно,
Чи зросло це в мені кохання?!
Було б гордість мені тримати,
А не міцно ту твою руку!
Будеш добре, заразо, знати,
Що в мені розбудив ти ... .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Якщо я піду - то піду по-англійськи,
Уже без вагань, без прощань - назавжди.
Тоді вже ні карта, ні компас армійський
Тобі не підкажуть, мої де сліди.
Якщо залишусь - то до скону, навіки,
Аж так, щоб старіти спина до спини.
Назавжди ти станеш моїм чоловіком,
я стану твоєю, й не зможуть спинить.
Якщо полюблю, як зруйную всі мури,
Якщо я спалю за собою мости...
Коли нас з тобою обмовлять й осудять,
Лише почуття будуть в змозі спасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Я вірші все гірші пишу тобі в тиші
І мовчки складаю їх в гори сміття.
Щораз намагалась усе це залишить,
Та знову тягну руку до олівця.
Навіщо малюю серця за полями,
А потім стираю усе без жалю?
Десь там, у душі, незагоєні шрами
Віршів сторінками до краю заллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015
Значно гірша, ніж думав ти,
Ніж здавалось тобі спочатку.
Усі гострі в мені кути,
Ще й без відповідей загадки.
Я складніша, ніж ти боявсь,
І пряміша, аніж здавалось.
Я ж казала - ти лиш всміхавсь,
Та вже зараз переконався.
Я дивніша, ніж більшість з них,
І раз в п'ять за чужих сильніша.
Маю добрий та злий двійник,
Та і словом за всіх гостріша.
Ти вже знаєш, хто я й яка,
Що я справжня та найвірніша,
Хоч солодка, п'янка, гірка,
Та для тебе найважливіша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2015
Ставим крапку своїм мовчанням,
Так спонтанно, але свідомо.
В тих місцях, де стояли коми,
Ставим крапку ми небажанням.
Без розмов, лаконічно, стисло,
На нейтральні, затерті теми
Ми вже дечого не знайдемо
Серед мотлоху з слів та чисел.
Тінь від натяку на обличчі,
Непочата, нажаль, розмова...
Для нас вихід диктує втома.
Поступитись? Та ні, не личить...
Замість ком ми розставим крапки,
Замість щирості - знову маски...
Іще партію? Та будь ласка!
Знов від тактик й стратегій пастки.
Чиста совість лиш не бентежить,
Нема щастя без пуда солі,
Нема сенсу, як нема волі,
Бо від цього усе залежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2015
Я чекала тебе три весни... три весни і два літа,
Виглядала з вікна, відкривала вхідні двері навстіж.
Не питала, бо знала, що годі щось більше хотіти,
Я хотіла тебе більш все... більш за все разом взяте!
Я писала тобі ці листи, та прости, вони в мене...
Із них гори та горе я власноруч тут уже склала.
Я чекала, й прокляла ті вільхи, дуби, зелен-клени,
Що зросли поміж нас за той час коли я промовчала
Я гукала тебе, підбирала потрібні ідеї,
Надвечір вмирала. Під ранок, заледь воскресала.
У мріях, надіях, я знала, що зробиш своєю,
Але регулярно й старанно ці мрії топтала.
Я чекала тебе... Виглядала із вікон по ночах,
Ти блукав попід ними, на мене чекав (уже знаю)...
Ти кохав, та мовчав, як і я, як у серці скрегоче,
Ти гукав, виглядав, і не знав, що на тебе чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
Твоє ім'я у вірші вкарбую, мов в скрижалі,
І виведу каймою, впишу у позолоті.
Колись були між нами міста і магістралі,
А зараз доганяєм відкладене на потім.
Вберу твоє обличчя на сотні тисяч фото...
Як спиш... їсиш... смієшся... серйозно хмуриш лоба
Я знову повторяю вдесяте, потім, всоте -
"Щаслива, що все справжнє і щире, непідробне."
Найбільше моє щастя, велика насолода
Ловити теплий подих, крізь сон, вночі, на шиї...
Тебе розцілувати за кожної нагоди,
І знати, що кохаєш, й кохатимеш, Мій Милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015
ти цвіти у мені
проростай десь між серцем й душею
вкоренися в думках
розчинися в мені, як в вині
я тобі в сторінках
присвячу не одну "Одісею"
лиш одне попрошу - не кажи
не кажи мені "ні"
ти в мені зацвітай
бо наш рай - це галявина квітів
я до тебе завжди
наче сонях, до сонця тягнусь
я завжди буду, знай
твоїм щастям гарячим тремтіти
я тебе, як води
завжди прагну, бажаю, сягну
у тобі я цвіту
проростаю, тягнуся до тебе
я до тебе росту
кожним атомом серця й душі
ми уже летимо
десь між небом прозорим й землею
а між нами любов
і взаємність й сім сотень віршів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015
тінями, кадрами, силуетами
тонами, відзвуком, нотами, римами
нас називають "чудними поетами"
з віршем, як піснею, з віршами-схлипами
в книзі абзацами, не секретними
темпом і розміром, грифом й чорнилами
нас всіх назвали, чомусь, "некоректними"
все через те, що в віршах лиш грішили ми
ручкою в зошиті позакреслюєм
хоча з паперу уже слів не вивести
всіх нас назвали, чомусь, ви "нечесними"
просто за те, що ми щирі й поривисті
голосом, титрами ледь помітними
повістю, піснею, в прозі та віршами
нас ви назвали чудними й закритими
просто за те, що ми творчі та пишемо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621909
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2015
приучив ти мене літати і... спати голою
рахувати сузір'я, до тебе ввісні тулитися
я від щастя тремчу і стаю в якусь мить невагомою
до безпам'ятства можу тобою одним упитися
приучив ти мене до шовку та до мережива
до смаку твого, навіть, запаху, так зріднилися
а я досі ніким нескорена, не належала
я для тебе, тобі одному в цей світ родилася
приучив ти мене до ніжних обіймів, дотиків
палких поцілунків, малюнків двома руками
нас єднали завжди нитки, чи незримі дротики
нам вони не дали згубитись цими роками
ми навчилися удвох літати і... спати голими
не чекати, а цілуватись, кохати, ніжитись
яке щастя, що ти, відверто, двома долонями
тоді вмовив мене не йти, а навік залишитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621625
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2015
Моїм тілом зіграй симфонію
На три такти у фа-мажорі,
Наші душі звучать в гармонії,
Свою партію шепче море.
Я "кохаю" окреслю нотами
Й по всіх плечах твоїх губами...
Ми в перервах поміж польотами
Постіль грієм двома тілами.
Кожен лагідно нерв оголений...
Я чекаю, коли зіграєш...
Наші душі звучать в гармонії,
Бо кохаю і ти кохаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621623
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2015
Не спить земля, знівечена війною,[img][/img]
Дає лиш жертвам потойбічні сни.
Уже, здавалось, куди ж більше болю?
Та ріки крові ллють її сини.
Не спить солдат у холоді окопа,
Не гріє зброя перемерзлих рук.
Вже знов лунає ненависна спроба
Додать ще більше нам нелюдських мук.
Не спить вдова, а дивиться на фото,
З якого він не зійде, не обніме...
Він серед тих, хто ще чинив супротив.
Насправді, мир - поняття ненадійне.
Не спить дитя, хоч ще не розуміє,
Яку його сім’я зазнала втрату.
Насправді, мир - поняття непостійне,
І це дитя лишилося без тата.
Не спить земля, пророшена сльозами,
І тричі вмита безневинних кров’ю.
Вони стоять між ворогами й нами
У битві тій, що не назвуть війною.
Не спить земля, знівечена без жалю,
А за людей так гірко плачуть свічі.
Скількох вже їх востаннє проводжають,
В далекий край, де журавлі курличуть.
(Пам’яті загиблим)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620545
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.11.2015
А я тебе, як мінімум, кохаю.
Тобою я, як максимум, живу.
Я фото всі у рамки повкладаю,
Тоді прийду, як інші не прийдуть.
Від тебе я, як мінімум, схмеліла.
Як максимум, - пригріла у душі.
Моя душа, коли твою зустріла,
Вселилася частинкою в вірші.
Від тебе я, як мінімум, залежу.
Як максимум, - для тебе я жила.
Це інші хай дотримують обмежень -
Для нас же давно стерлася межа.
Це інші хай вміщаються у рамки,
Вдаються в сухі сльози, фальш і сміх!
Ми вийдемо, як мінімум, у дамки,
З тобою ми, як максимум, - навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Як це, для жінки чекати солдата?
Лист не напишеш, немає адрес...
Їх не доб"єшся в наш час в військоматі.
Вірить лишилось й чекати чудес.
Серце ледь б"ється... не в зоні мобільний...
Звістки чекаєш не день - місяці!
Жила любов, коли був він цивільним,
Й зараз любов, коли зброя в руці.
Палять до болю і спогади й фото...
Ночі безсоння... все валиться з рук...
Їх тисячі там, на східному фронті...
Нас тисячі, хто чекає їх тут.
Не пересилиш ні сліз, ні тривоги.
Розпач бере, як не явиться в сни!
Скільки ще буде між нами дорога?
Тиждень чи місяць? Чи час до весни?
Хочеться рідні почути вже кроки
І те, як зве тихо так на ім"я...
Марші воєнні стрекочуть сороки,
Роситься кров"ю багата земля.
Гірше немає ніж просто чекати
Й Бога молить, щоб зостався живий!
Хочеться навіть самій зброю взяти
І позабути, що вчили "Не вбий".
Як сил знайти, щоб це все пережити,
Всю ту пільму, що війна прирекла?
Знову зустрітися і долюбити,
Щоб в Україні мир й воля була.
Як це, для жінки чекати солдата?
Жити, терпіти й не падати духом?
Бога молити, щоб зброя й граната
Не зачепила твого відчайдуха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620222
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.11.2015
Мені болять розорені міста,
В пустих будинках вибиті зіниці,
Дитячий страх в розбитих дитсадках,
Панічний стан в кордонах та в столиці.
Мені болять незорані поля,
Усіяні сльозами, кров'ю й Градом...
Моя земля... страждаюча земля
Не перелічить ран з команд "стріляти!"
Мені болять на цвинтарях хрести,
Іще нові з скорботними вінками...
Контрольні пункти, залпи, блокпости
Та імена під чорними стрічками.
Мені болить розкрадене майно,
І зниклі в безвість сплачені податки...
Від слів з новин, - то в жар, а то в озноб!
Іще один літак впав без посадки...
Мені болить байдужість до людей
Зі сторони привладних товстосумів...
Що ані крок з броньованих дверей,
Мають прописки в "Раді", потім, в "Думі".
Мені болить розтоптане село,
І людські душі в плату за кредити...
Ті хлопчаки, шо зараз у "АТО",
Такі, як ви! Так само хочуть жити!
Мені болить розпродана земля,
Бо можновладці бісяться від жиру.
І знов брехня... пуста, проста брехня
Й сухі слова... а я лиш хочу миру!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620221
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.11.2015
полікуй мої думи осіннії
бо вони покриваються інеєм
бо у них оселилися повені
всі по вінця дощами заповнені
відігрій вересневими ранками
доки серце не вкрилося ранками
доки в душу не вкралася паморозь
яку я відігнати старалася
звесели, як мені не всміхається
як скінчились зусилля триматися
вже не вперше ми ділимось силами
через це зможем все ми осилити
повтішай, коли погляд із мжичкою
коли сльози, як ріки з водичкою
бо не просто мені буде осінню
із вітрами її та морозами
поможи знов до літа потерпіти
разом з тим, не замерзнуть, не зчерствіти
зацілуй вечорами осінніми
щоб не вкрилась зсередини інеєм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015
можливо, в усьому і винна осінь
багряне листя, холодний вітер
усі ми лиш ззовні серйозні, дорослі
насправді ж усі ми ще душами діти
напевне, це вересень спогади будить
де шкільна форма та білі банти
немов би недавно, та б"ються у грудях
напам"ять про все це тихенькі куранти
можливо, вся справа у зміні погоди
у тому, що ближче замети, морози
ми стільки усього лишали напотім
а в серці плекали підозри, підозри
можливо, це осінь в усьому винна
та чую з тобою мелодії літа
з тобою й зимою я буду щаслива
бо є чим любити та є кому гріти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2015
Єва
єдина "по-справжньому"
дарована Богом із твого ребра
в коханні слова
та розмови є зайвими
нас не розлучить ніяка змія
я - твоя Єва
єдина поко́хана
єдина "всім серцем". найперша й остання
ти - моя доля
і щастя сполохане
ось що зробило із нами кохання
я - твоя Єва
своєму Адамові
вимолю в Неба в дарунок всі бла́га
разом здамо
всі життєві екзамени
бо нам кохання втамовує спрагу
я - твоя Єва
я та, що "до вічності"
та, що "так віддано", "пристрасно" й "гостро"
якщо на світі є душі споріднені -
знай, що це ми. у коханні все просто
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Як осінній промінь сонця
Залоскоче плечі,
Крізь зачинене віконце,
Відігнавши вечір,
Розбуди мене собою
Рано, пів на сьому.
Я скажу тобі спросоння -
"Залишись удома"
Ми з тобою у полоні
Ковдри однієї,
Завтра, вчора, та сьогодні,
Ніби, над землею.
Я скажу для тебе вранці -
"Залишись удома",
Я тобі своїм коханням
Прожену всю втому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Ти дарунок небес,
Чи до мене прийшов прямо з пекла?
Нагорода моя?
Може, кара за давні гріхи?
Я не знаю, чому,
Ти прийшов, як надія померкла,
Як змінилися мрії
і стіною постали роки.
Ти мій вічний вогонь,
Чи той біль, що із часом не згасне?
Ти отрута моя,
А чи принц з 3/9 земель?
Посміхнувся мені
І поплутав минуле з сучасним.
А майбутнє моє
Взагалі не розгледіть з-за скель.
Ти мій правильний путь,
Чи стежина крива до розпуття?
Там, де ти, мене ждуть?
Чи я зайва, і місця нема?
Чи плече до плеча
Маєм разом іти у майбутнє?
Бо не бути з тобою мені
Й разом з тим – з усіма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015
А ти віриш в щасливі фінали,
Після бурі в житті happy end?
У мелодію ночі і чари,
У щасливі кінцівки легенд?
Чи в боях не втрачаєш надії,
Не даєш догоріти свічі?
Чи крокуєш невпинно до цілі,
Підбираючи вірні ключі?
Чи ніколи не падаєш духом
І нізащо не вішаєш ніс?
Хай життя не скидає напруги,
Та ти ще заспіваєш на біс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619433
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2015
поставим крапку.
закриєм тему.
в далеку папку
скинем проблеми.
забудем драми,
двійні стандарти.
двома руками
відкриєм карти.
закреслим "давніх"
і їхню злобу.
пройшли із травня
роки потому.
закрили тему,
і ставим крапку.
усі проблеми
в забутих папках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619149
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2015
життя в мене вкрали
перони... вокзали...
вагони з заліза,
слова "вже запізно".
і гуркіт від колій
так тихо, поволі...
мільйони зупинок,
сидінь, м'яких спинок...
сусідів попутніх,
частково присутніх.
валіз із сумками,
тих кас за квитками...
- усі однакові,
ловіте на слові!
всі потяги... каси...
на Київ... Черкаси...
уже рік за роком
проводжу так оком
життя в тих вагонах,
в купе та перонах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619146
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2015
так ніжно прийди
у мій сон з середи
на четвер,
щоб він точно вже збувся.
ти мене приведи,
де нема холодів
доведи за всі грані безумства.
ти так смачно цілуй
поцілунком малюй
на плечах
на руках тонкі схеми.
ти мене уполюй
вполював - владарюй
доведем ми життя теореми.
ти шепчи через сон
про солодкий полон
й мотузки...
з них не хочу втікати.
захопив нас циклон
цей любовний вогонь
ми йому вже не хочем пручатись
мене просто кохай
ніжно так обіймай
щоб і я
теж чудес захотіла.
всю мене ти вдихай
міліметри вивчай
мого теплого, рідного тіла
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618960
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2015
свічі шепчуть нам двом непристойності
ми лиш вдвох із тобою за столиком
ніч відкине до ранку умовності
із меню ще вина ми замовимо?
іще келих! люблю нерозбавлене
в колір крові і таке ж тягуче
я попалась у сіті розставлені
ти контрольним у голову влучив
хай лунає ця джазова музика
потім блюз із далеких тридцятих
я тобою смертельно застуджена
і ти теж? якщо так, то дай знати
поведи мене в танці повільному
в гучний натовп, в якому всі парами
в ресторані минуле відкинули
і пропахли чужими сигарами
це вино мені влучило в голову?
що від тебе уже і не встоюю
це той келих, по вінця наповнений?
алкоголь? - ні, я п'яна тобою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618958
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2015
я не забула... рани все ще свіжі
і не ступилась біль, а досі гостра
ще досі ріжуть спогади тих рішень
які робила, думавши, - "доросла"
я не зцілилась... душу не зціляють
одним лиш часом, він же не всесильний
мої думки мене саму картають
відтоді б'ють і досі... і донині
я не хотіла... сталось мимоволі
та не махають, кажуть, після бою
набила руки мені моя ж зброя
вже не здається мені це все грою
я не змінилась... досі така сама
і при мені удача, думи й острах
та пам'ятаю скільки я руками
переламала, думавши, - "доросла"
.. .. 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618697
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2015
стала лякана птаха удачі
чомусь вже не підходить до рук
і не весело - жалібно кряче
не канаркою, просто, як крук
здичавіла, мабуть, скоса дивиться
не підходить давно до людей
вона декому тільки лиш снилася
із привітом з далеких земель
вже пташина змінила оперення
і своє в хащах звила гніздо
утікає вона від населення
просто так не влітає в вікно
стала лякана птаха удачі
та знайду я її, прикормлю
хоч втікає вона, та, одначе
відшукаю пташину, зловлю
.. 09. 2014р.
#Вірші #поезія #Іванна_Піхун #Іванна_Парфенюк #вірші_Іванни_Піхун #поетеса #вірші_щасливих_людей
© Іванна Піхун
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2015
закружляй мене в вальсі
кружляй по опалому листі
по мокрім асфальті
під сірим, важким, хмурим небом
і через століття
й ще більше, десь, років за 200
горіти я буду
горітиму вічно для тебе
закружляй мене в танці
по вогких осінніх алеях
по темним, безлюдним
міським, сонним осіннім скверах
як жив увесь час ти
до того, мій милий, без мене?
і як я без тебе жила
та шукала ідеї?
закружляй, повальсуєм
по всіх вересневих проспектах
полічим по місту
старі та нові ліхтарі
ти знаєш, кохання
ніхто не вивчав по конспектах
немає цінніше нічого
в планети Землі
закружляй мене в вальсі
по жовтім, опалому листі
по площах, по парках
по мокрих, осінніх бульварах
наш Янгол Хранитель
дорогу "у завтра" розчистить
і цінні даруночки вручить
для нашої пари
.. 09.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
Осінь фарбує пейзажі бордовим акрилом,
Кольори листя змінивши з зеленого в жовтий.
Якщо є те, що вважаєш давно неможливим,
Значить, ти здався, й не знаєш насправді є хто ти.
Жовтень скидає горіхове листя в асфальти,
Згідно усіх примх природи й фізичних законів.
Якщо тобі вкралась думка, що час зупинятись,
Знай, це даремно, - немає ніяких кордонів.
Вітер розносить по сірому небі хмаринки,
Проти їх волі, не чувши і натяк на згоду.
Якщо вважаєш, що слово сильніше за вчинки,
Значить не знайдеш ні сил, ні шляхів, ні нагоди.
Осінь фарбує пейзажі з зеленого в жовтий,
Вносячи бронзу у це розмаїття палітри.
Якщо на щастя своє ти випрошуєш дозвіл,
Хіба ти знаєш для чого і як треба жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015
Втікала від дощу вздовж лінії тролейбуса,
Запахуючи поспіхом поли свого пальто.
Знайомими маршрутами життя людське розкреслено,
Укотре вже, хто був усім, стає просто "ніхто"
Ти бігла з парасолькою біля міських канав,
Калюжі вийшли з берегів, намокли чобітки
Як всі, ти поневолена мільйоном різних справ,
Під тягарем чужих хрестів все рветься на шматки
Від ліхтаря до ліхтаря ти мчала стрімголов,
Втікала від своїх думок, а потім від дощу
Де твое місце, де земля без всіх цих сторінок,
Тікала ти, а всі вірші кричали "не пущу"
Спішиш куди? Уже не жде ніхто тебе з листом.
Не відігріє бід грози, шепочучи "люблю".
Романтика твого життя - це соло вдвох з котом.
Порозбігалися тузи, тож дама каже "п'ю"
Втікала від дощу вздовж лінії тролейбуса,
Реприза* долею стає, нічого в цім нового.
Ти бігла, добре знаючи, що відповідь до ребуса,
Що ти біжиш не від дощу, від спогадів про Нього
2015р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015
у кожної жінки натура котяча
мінлива, ласкава і в міру розкута
ось вона сміється, хвилина - і плаче
задумало Небо, чи біс так наплутав?
у кожної жінки характер вовчиці
частково відважний і впертий, свавільний
давно запозичила хитрість в лисиці
вона врівноважена і божевільна
у кожної жінки ознаки левиці
відверті та власні життєві повадки
пронизливий погляд й яскраві спідниці
під шлейфом парфумів й відтінків помади
у кожної жінки натура, як в кішки
такій треба ніжність і... півшоколадки
біжать до одного тоді в туфлях ніжки
якщо він кохає цю жінку-загадку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2015