Анна Мироненко

Сторінки (1/2):  « 1»

Знову


Знову  відкривши  очі,
не  бачу  тебе  поряд.
Листя  ти  ногами  топчеш
знову  десь  без  мене,  знову.

Спогади  –  мої  вітрила,
Вітер  дме  -  бажання  золоте.
Слово  –  це  пташині  крила,
та  без  тебе  сенсу  мов  пусте.

Знову  йду  назустріч  перепонам,
в  пошуках  залишених  слідів.
Вдало  розставляю  коми,
наче  пастки  для  твоїх  обійм.

Ти  легка,  кохана,  незнайома.
Поруч  лише  подихом  була
Знову  залишила,  знову,
Сто  покинула,  а  лише  раз  прийшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


Мамо

Коли  ти  ніжно  пестиш  руками,
я  забуваю,  що  стала  доросла.
Моя  голубонько,  рідная  мамо!
Пробач  мені  те  коротке  волосся.

Все  пам'ятаю:  як  вчила  читати,
табличка  множення,  додавання.
Як  ми  малими  сварились  з  братом,
а  ти  карала  дзвінким  мовчанням.

Пробач,  я  той  егоїст  проклятий,
що  заважає  нормально  жити.
Пробач  і  ти,  милий,  добрий  тату!
Пекучий  біль  треба  пережити.

Прости,  живу  далеко  від  дому,
вас  обіймаю,  на  жаль,  думками.
Сім  довгих  років  дарую  втому,
а  каяття  -  римованими  рядками.

На  серці  камінь  -  сказати  мушу,
бо  є  тривога  -  велика  сила.
Запала  дівчина  мені  в  душу.
Я  покохала  її,  полюбила.

Так,  полюбила  її,  покохала
Пробач,  без  розуму  і  без  Бога,
я  не  змогла  забуть,  не  змовчала.
І  хай  лиш  в  пекло  мені  дорога.

Коли  ж  вам  сором,  я  заміж  вийду
щоб  тільки  злі  язики  мовчали.
Ні!  Краще  в  клітку,  сніданком  тигру!
Не  муки  це,  більші  серця  рани.

Пробач,  мамусю,  зі  мною  тяжко:
Не  заслуговую  на  повагу.
Любов  свою  набираю  в  чашку,
усім  гріхам  вона  в  перевагу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015