| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Спи, й най тобі насниться
Рожевий світанок
Крізь грати в’язниці -
Теплий сніданок
Спи, бо так легше
Втекти від реальності -
Востаннє і вперше.
Без сентиментальності
Спи, й най хоч уві сні
Прийде тихий спокій
В очі твої сумні
Шорохом прозорих кроків
Спи, бо так тепліше
Й краще для душі,
Аби дні пройшли скоріше
Тихим шепотом дощів
Спи, й най тобі насниться
Рожевий світанок
Що з жовтим днем рідниться.
Ще й прозорий вечір, наостанок.
Лиш спи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
Говориш про любов, ріжачи по венам
Говориш про спокій, вбиваючи душу
Вбиваєш щастя, що текло по генам
І в кожному перехожому шукаєш сушу.
Шепчеш про кохання, отруюючи брехнею
Голосіння твоє всюди чутно
Малюєш алою, кривавою зорею
Ту площу, де завше людно.
Співаєш про волю, малюючи кайдани
Колискова ся розливається вулицями,
Малюєш в душі гнийні рани,
Що розіллються рушницями.
А колись прийде друг твій близький
Стане затишно, тихо-тихо, ані хто не почує
Тепло пройде душі наскрізь
Адже тільки Вона тут керує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623950
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 25.11.2015
Давай намалюєм свій роман
Фарбами, якими ти захочеш
Це буде наш самообман
Той, що ти мені вночі шепочеш
Давай намалюєм свій роман
Десь там, у холодній Празі
Свідком буде той туман
Що живе у кожній твоїй фразі
Я намалюю наш роман
Намалюю пристрасть і ніжність
Розфарбую вірність і обман
Додам прозу й поетичність
Ти намалюєш наш роман
Накреслиш трохи гіркоти
Пензликом допишеш океан
Переповниш нас солодкої води.
Давай намалюєм наш роман
На білому акварельному папері
Рожевим намалюєм вечорів дурман
Сірим - наші ранки химерні
Ми намалюєм наш роман
На білому акварельному папері
І це був би мій кращий талісман
Як прикро, що нема в нас акварелі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
А пам'ятаєш той час, коли ми сиділи поряд?
Коли ми були єдиним.
Коли вчились плавати у моря
Коли жили життям совиним?
А я пам'ятаю сіре небо, чорні зорі
Самотність того ранку...
Коли від тебе залишились лиш сліди прозорі,
Коли від тебе залишились лиш самотні світанки.
А пам'ятаєш, я шепотіла,
Що чекатиму тебе колись у холодній осінній пітьмі!
Душа твоя тоді трипотіла,
Бо знала - стрінемось колись у сні.
І тоді здасться, що моє життя то лиш примара,
Що минуле лиш моя вигадка.
А майбутнє, про яке мріяла - кара...
Та й теперішнє неймовірна загадка.
Забуття постукається в наші серця,
Пов'яже нас одним ланцюгом навічно.
І хибне минуле не вернеться.
Будемо разом. Вічно. Вічно. Вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617140
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.10.2015
Я лиш у холодному полоні в тебе
Моя душа - в полоні в неба,
Тіло - десь внизу, на землі
Ховається в нічній імлі.
Кава з молоком, небо з хмарами
Всі вони були і є примарами,
А я лиш у полоні в тебе
А душа моя віддана небу.
Молочні хмари розчинились у каві
А слова твої ласкаві
Змушують мене йти за тобою
Впевняєш, що саме це і є моєю судьбою.
Моя душа - полонянка неба
А я розчиняюсь в холодному полоні в тебе
І полишаться по мені лиш молочні плями
Спогади, що зітруться безжалісними роками
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616850
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 29.10.2015
Живемо, поки живеться, аби було й не хтілося.
Кохаємо, аби задовольнити потреби.
Тішимо один одного, аби не набридалося.
І шепочимо вночі про Життя і про Любов.
Живемо, поки живеться, заради грошей.
Гроші заробляємо заради кохання.
Кохаємося, аби задовольнити потреби.
Моторошно?
Ан ні! Це лиш ваша реальність.
Ви продаєте свою душу заради "життя"
Ти продаєш життя заради грошей.
Гроші - заради сексу.
Брудно?
І це лиш ваша дійсність.
Бруд обрамляймо в аристократичну рамку,
А потім цитуємо з серіалів.
А потім плачемося ночами.
А потім живемо заради "кохання".
Кохаємося заради насолоди...
Солодко?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616750
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
[quote][/quote]Всі ми кожен вечір засинаємо в обіймах своєї смерті. (с)Макс Фрай
А сьогодні в обіймах неба моє щастя танцює джаз
Під музику дощу та грому.
А сьогодні в обіймах ночі так тихо плине час
По твоєму обличчу блідому.
П'єш каву, змішуючи її запах з молочними хмарами
І тихим голосом співаєш колискову для моєї душі.
П'єш чай, змішуючи цукор з цими чарами
І потайки шукаєш в кишені у мене ключі.
Знаю, що зараз ти підеш у сиру, холодну ніч.
І точно знаю: повернешся ще до мого серця
Під убогим світлом небесних свіч
І тоді воно вже не спасеться.
Потім постукаєш у віконце десь за кордоном,
Туди, куди тебе привели мої листи.
І він, як і я піде за тобою, не підвладний ніяким законам.
І утрьох ми перейдемо усі забуття мости.
І твоя вічність тепер стане моєю власністю
Аби розділити її з щастям, небом і джазом.
І танець з хмарами і небом - моєю дійсністю,
Аби не забути час, проведений разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015