| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
І коли на папері проявиться твОє обличчя
Увесь світ ізлякається погляду кам‘яного
Не залишиться в твоїм серці нічого живого
Апокаліпсис. Смерть природі. Протиріччя.
І коли на папері проявляться твої руки
Обсмальцовані, не із того, що треба місця
Тими “крюками“ підіймаєш дитя з колиски
Твоя доля перенести усякі муки.
І коли на папері проявиться твоя врода
Вся трава, де ітимеш, зів‘яне зразу
Породило тебе на світ цей, таку заразу,
бо від вроди твоєї змінюється погода.
Та коли на папері проявляться твої вірші
Засіяє на небі зірка надгігантом
Не вагайся, пиши й надалі, справді варто
Пронести свій талант, показати іншим.
27.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2015
І коли на папері проявиться твОє обличчя
Увесь світ ізлякається погляду кам‘яного
Не залишиться в твоїм серці нічого живого
Апокаліпсис. Смерть природі. Протиріччя.
І коли на папері проявляться твої руки
Обсмальцовані, не із того, що треба місця
Тими “крюками“ підіймаєш дитя з колиски
Твоя доля перенести усякі муки.
І коли на папері проявиться твоя врода
Вся трава, де ітимеш, зів‘яне зразу
Породило тебе на світ цей, таку заразу,
бо від вроди твоєї змінюється погода.
Та коли на папері проявляться твої вірші
Засіяє на небі зірка надгігантом
Не вагайся, пиши й надалі, справді варто
Пронести свій талант, показати іншим.
27.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2015
Паразити всмоктуються в кров, як так і треба
Живуть, їдять, випорожнуються в наші клітини
Нас вчили “Землі немає, то буде небо“
А ймення тим паразитам - людина.
Не хочемо змінюватись, живемо по чіткому плану
Вночі - колискова, а зранку - новий день
Паразиту смачніша прострочена, тогорічна кава
Від якої з‘являється в голові “стук“ та “дзень“.
Паразит цей не бачить нічого навколо себе,
бо для цього індивіда створений власний світ.
У якому “Землі немає, то буде небо“
Поганий. Забруднений в ньому цвіт.
14.11.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623555
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.11.2015
Листопадні сніги
Засипають на полі доріжку
Я прошу розкажи,
ну скажи мені слово, не більше.
Все мовчиш!
І тріпоче у грудях серце твоє гаряче
Ну хоч щось розкажи мені,
Ні? Тоді небо хай плаче
Листопадні сніги засипають городи у селах
Це романтика, правда?Ну чому ти така невесела?
Чом похнюплена завжди красуня блакитноока?
Ти не дівчина, просто лебідь, а не сорока
Ти не бійся людей, вони завжди такі продажні!
У них очі закриті, вони уже не відважні.
Вони заздрять, ховаються тільки б не чіпали.
Таке племя, що завжди усього їм мало.
14.10.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613612
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2015