| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Я дивлюсь у вікно.Бачу,йдеш ти з другою-
Це байдуже мені тепер,мов було це давно...
Зрозуміла тоді-ти ніколи не будеш зі мною.
Значить доля така і кохати нам не данО.
Ти до неї всміхавсь,нахилявся низенько.
Говорив їй "кохаю" та інші чарівні слова...
Але чула це яі не раз і не два-хоч давненько,
Значить доля така і мені її пити до дна.
Може й справді її ти палкіше кохаєш,
Може з нею життя буде Раєм здаватись тобі.
Може й так.Майбуття передчасно не взнаєш.
Знає доля лиш все,та ховає від нас далебі.
Ні!Не прагну я помсти!Мені лиш здається:
Щастя ваше-туман і,як сонце зійде,
На дрібненькі шматочки воно розпадеться...
А стежини до ньго ні ти ні вона не знайде.
Як настане цей час,ти про мене згадаєш,
Будеш знов говорить найпалкіші слова...
Будеш палко мене запевнять,що кохаєш,
Та не будеш ти мій-доля нас не звела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015
Літо,не прагни піти!
Доле моя,не зникай!
А сонце гарячем м"ячем
Котиться за небокрай.
Хочеш якщо-я прийду
Тихим осіннім дощем...
Ніч заховає мене
Чорним крилом-плащем.
Полум"я вже не те-
Серце не обпекти...
Сумно без тебе мені,
Любий,не прагни піти.
Можеш якщо-повернись,
Бо без тебе немає життя.
І сонцем кохання моє
Котиться у небуття....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015